про залишення
заяви про відкриття провадження
у справі про неплатоспроможність без руху
30 листопада 2022 року м. Тернопіль Справа № 921/615/22
Господарський суд Тернопільської області
Суддя Сидорук А.М. , розглянувши матеріали за заявою
Боржника: ОСОБА_1 , ел.пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Встановив: Боржник ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 звернувся до господарського суду Тернопільської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, яка сформована в системі "Електронний суд".
В обґрунтування своїх вимог боржник зазначає, що в зв'язку з скрутним фінансовим становищем уклав кредитні договори з фінансовими установами, а саме з АТ «Альфа-Банк», АТ «Ідея Банк», АТ «ПУМБ», АТ «Таскомбанк», АТ «Універсал Банк», АТ «А-Банк», внаслідок чого утворилась заборгованість, загальна сума якої становить 410 007,64 грн. Боржник зазначає, що всіх копій договорів, квитанцій, банківських виписок, тощо, що підтверджують суми грошових вимог за основними зобов'язаннями та суми неустойки не надано через їх відсутність або втрату.
Суд звертає увагу, що посилання заявника на відсутність у нього оригіналів доказів не звільняє Заявника від обов'язку, визначеного п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, щодо зазначення у кого знаходяться оригінали доказів, та не звільняє від обов'язку вжити заходів щодо отримання засвідчених належним чином копій документів, у тому числі у суду або банківської установи. У разі обґрунтованої неможливості подання зазначених Заявником доказів, процесуальним законодавством передбачена можливість вчинення певних процесуальних дій заявником (ч.3 ст.164, ст.81 Господарського процесуального кодексу України).
Крім того, суд зазначає, що надана заявником роздруківка з сайту Українське бюро кредитних історій не може бути належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує обставини про суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із договором.
Як вбачається із доданих документів до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, заявником долучено договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого, укладений 08 листопада 2022 року між Хомич Романом Володимировичем /свідоцтво арбітражного керуючого № 1949 від 03.01.2020, 43025, м.Луцьк, вул..Винниченка, 26 та ОСОБА_1 ; заяву арбітражного керуючого Хомич Р.В. про участь у справі про неплатоспроможність; квитанцію від 07.11.2022 про сплату 3 900 грн - авансування винагороди арбітражного керуючого.
Боржник ОСОБА_1 в своїй заяві посилається на позицію Верховного Суду, що викладена у постанові від 19.11.2020 у справі № 910/726/20, зокрема, зазначає, що питання з приводу винагороди арбітражного керуючого не позбавляє можливості боржника /фізичної особи/ укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб /боржника та арбітражного керуючого/ до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справі про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи.
Відповідно до ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
Також положеннями ч. 2 ст. 34 та ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що докази здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому у відповідному розмірі в обов'язковому порядку подаються до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство/неплатоспроможність.
Отже, Кодексом України з процедур банкрутства визначено, що однією з обов'язкових передумов для звернення фізичної особою з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність є авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Будь-яких положень, умов та підстав, за яких суд може відстрочити, розстрочити або звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому чинним законодавством України не передбачено, тобто законодавством не встановлено жодних альтернативних можливостей авансуванню на депозитний рахунок суду оплати послуг керуючого реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень.
Крім того, суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до ст. 129 Конституції України здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Суд, розглянувши подані заявником документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, зазначає наступне:
Заявником до матеріалів справи про неплатоспроможність долучено договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого, укладений 08 листопада 2022 року між Хомич Романом Володимировичем /свідоцтво арбітражного керуючого № 1949 від 03.01.2020, 43025, м.Луцьк, вул..Винниченка, 26 та ОСОБА_1 ; заяву арбітражного керуючого Хомич Р.В. про участь у справі про неплатоспроможність; квитанцію від 07.11.2022 про сплату 3 900 грн - авансування винагороди арбітражного керуючого.
Відповідно до розділу 3 договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 08 листопада 2022, оплата послуг керуючого реструктуризацією становить 19 500 грн за весь строк виконання повноважень арбітражного керуючого, починаючи з дати його призначення та до моменту прийняття комітетом кредиторів відповідного рішення про встановлення оплати послуг керуючого реструктуризацією. Сторона 2 /боржник/ вносить /перераховує/ оплату рівними частинами протягом 10 місяців у сумі 1950 грн щомісячно на депозитний рахунок суду, в якому відкрито провадження у справі про неплатоспроможність. Розрахунки проводяться шляхом оплати стороною-2 грошових коштів на депозитний рахунок суду за умови надсилання стороною-1 поточних звітів про проведену роботу та стан процедури реструктуризації боргів боржника.
Проаналізувавши вищезазначений договір, суд вважає, що він не може бути прийнятий як належний та допустимий доказ здійснення авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, оскільки він визначає умови оплати послуг керуючого реструктуризацією у сумі меншій, ніж визначено чинним законодавством, а також до моменту, якого відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства не може бути, так як у справі про неплатоспроможність відповідні рішення приймають саме збори кредиторів, а не комітет кредиторів.
Суд звертає увагу, що виходячи з юридичної природи винагороди арбітражного керуючого, звільнення (розстрочка, відстрочка) заявника від авансування такої винагороди на етапі подання заяви вплине на баланс інтересів боржника та арбітражного керуючого, позбавивши останнього права на своєчасне отримання у повному розмірі винагороди в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.
При цьому, законодавцем не передбачено жодних альтернативних можливостей авансуванню на депозитний рахунок суду оплати послуг керуючого реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень, що є гарантією з боку держави оплати праці цією особи на час формування реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та відповідає гарантіям на оплату праці відповідно до частин другої, шостої ст. 43 Конституції України.
З огляду на вищезазначене, враховуючи основні засади господарського судочинства, суд вважає, що надані заявником документи щодо врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому не можуть бути прийняті як належні та допустимі докази здійснення авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Суд зазначає, що у п. 37 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №910/726/20 від 19.11.2020р., на який посилається Заявник як на підставу можливості альтернативного врегулювання питання авансування, зазначено наступне: "37. Зазначене не позбавляє можливості боржника (фізичної особи) укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи."
Вказана правова позиція касаційного суду, допускає можливість мирного врегулювання між боржником та арбітражним керуючим питання авансування грошової винагороди, однак ставить таку можливість у залежність від наявності у боржника майна, яке буде реалізовано у перспективі (відстрочка платежу) у справі про неплатоспроможність. Крім того, Верховний Суд зазначає, що місцевий суд приймає рішення про надання такої можливості за результатами дослідження усієї сукупності наданих документів.
Таким чином, місцевому суду необхідно встановити наявність у боржника майна, яке може бути реалізовану у справі, та за рахунок якого можливо (з відстроченням) оплатити грошову винагороду керуючому реструктуризацією за три перших місяці.
Як вбачається із заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ОСОБА_1 зареєстрований в АДРЕСА_1 в будинку, який на праві власності належить його батькові ОСОБА_2 , а фактично проживає за кордоном: АДРЕСА_2. Відповідно до відомостей, долучених до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, майно у заявника відсутнє.
Відповідно до ч. 4 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
У відповідності до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Частиною 2 ст. 124 КУзПБ визначено обов'язкові реквізити плану реструктуризації. Так, згідно вказаної норми, план повинен містити, зокрема, обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні.
Отже, законодавець унормував зміст і умови плану реструктуризації, а, відповідно, проект, обов'язок подання якого заявником передбачено ст. 116 КУзПБ, повинен містити зміст і умови, які не будуть суперечити вказаній нормі.
Виходячи з викладеного, заявник в проекті повинен врахувати вказане і зазначити, зокрема інформацію про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів, з урахуванням того, що розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні.
План реструктуризації повинен бути реальний, тобто ґрунтуватися на документах і доказах, які не повинні ставитися судом під сумнів.
Як вбачається з поданого заявником проекту Плану реструктуризації, загальні доходи боржника в місяць складають 0 грн; загальні витрати боржника в місяць складають 2 600 грн; різниця між доходом та витратами боржника в місяць складає - -2 600 грн. Тобто розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів становить 0 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 124 КУзПБ задоволення вимог кредиторів здійснюється арбітражним керуючим пропорційно за рахунок коштів, отриманих від виконання плану реструктуризації боргів, у черговості, визначеній цим Кодексом.
Зважаючи на вищевикладене, боржнику потрібно подати суду проект плану реструктуризації боргів, який відповідає вимогам чинного законодавства.
Крім того, згідно з ч. 5 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.
До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Заявником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додано декларації про майновий стан боржника за 2019, 2020 та 2021 роки.
Відповідно до п. 9 Приміток до затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 2627/5 від 21.08.2019 форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім'ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри). Якщо член сім'ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел, у відповідному рядку декларації зазначається "Член сім'ї не надав інформацію".
Як вбачається із доданих до заяви декларації про майновий стан боржника за 2019 - 2021 роки заявником у відповідних рядках декларацій зазначено "Члени сім'ї інформації не надали".
Водночас, до заяви не додано доказів неможливості отримання відповідної інформації із офіційних джерел щодо членів сім'ї, яка необхідна для заповнення відповідних розділів декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб (стаття 43 Конституції України).
Проте, обґрунтованих обставин щодо неможливості заявнику ОСОБА_1 (1991 р. н.) працевлаштуватися з метою забезпечення особистих потреб та сплати існуючих зобов'язань перед банками та іншими фінансовими установами заявником не наведено. Більше того, як вбачається з трудової книжки, ОСОБА_1 звільнений з останнього місця роботи за власним бажанням 16.09.2013.
Скрутне фінансове становище, неможливість виконання своїх боргових зобов'язань не є тими підставами, що перешкоджають заявнику реалізувати своє право на працю. Як наслідок звернутися до суду в майбутньому з заявою про неплатоспроможність, з дотриманням всіх вимог передбачених нормами Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно з ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, у зв'язку з вищезазначеним, заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність підлягає залишенню без руху.
Керуючись ч. 3 ст. 37, ст.ст. 113, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Залишити без руху заяву ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
2.Зобов'язати ОСОБА_1 надати суду у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви про відкриття провадження у справі без руху, заяву про усунення недоліків, до якої мають бути додані:
- конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням суми всіх грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), оформленого відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства, тобто зі всіма відомостями, визначеними вказаним Кодексом;
- докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
- докази наявності заборгованості перед фінансовими установами;
- проект плану реструктуризації боргів.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання - 05.12.2022.
Ухвала про залишення заяви про відкриття провадження у справі без руху не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Копію ухвали надіслати ОСОБА_1 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя А.М. Сидорук