02.12.2022 Єдиний унікальний номер 205/7621/22
2-з/205/610/22
02.12.2022 року м. Дніпро
Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Курбанова Н.М., розглянувши заяву першого заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури Хаменушко К. в інтересах Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області про забезпечення позову,-
02.12.2022 р. перший заступник керівника Маріупольської окружної прокуратури Хаменушко К. в інтересах Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області звернувся до суду із заявою про забезпечення позову в якій просив накласти арешт на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 1423984400:07:000:1589, що знаходиться за межами населених пунктів на території Мангушської селищної територіальної громади Маріупольського району Донецької області, яка підлягає витребуванню у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави в особі Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області, яка знаходиться за адресою: 87400, Донецька область, Маріупольський район, смт Мангуш, пр.Миру, б.72, ЄДРПОУ 04340493.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначив, що ним до суду подано позов до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки. Наказом ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 30.12.2020 р. № 7030-СГ, затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,0000 га, в тому числі пасовища площею 2,0000 га кадастровий номер 1423984400:07:000:1589, із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Мелекінської сільської ради Мангушського району Донецької області. На підставі вказаного наказу 18.05.2021 р. приватним нотаріусом Маріупольського районного нотаріального округу Чекідою О.А. зареєстровано право власності відповідача на вказану земельну ділянку, запис №42018324. Згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, ОСОБА_1 , на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 17.07.2019 р. № 3331-СГ отримав у приватну власність земельну ділянку площею 2,00 га кадастровий номер 1423983300:05:000:1266 для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Комишуватської сільської ради Мангушського району Донецької області. Право Власності зареєстровано 05.08.2019 р. приватним нотаріусом Маріупольського районного нотаріального округу Чекідою О.А., про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вчинено запис №32726913. В подальшому ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 21.08.2019 р. №2963 продав вказану земельну ділянку громадянці ОСОБА_2 . Зазначене підтверджує, що ОСОБА_1 на час тримання спірної земельної ділянки, згідно наказу ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 30.12.2020 р. № 7030-СГ, використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання, згідно наказу ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 17.07.2019 р. № 3331-СГ. Такі дії призвели до вибуття з державної власності земельної ділянки з кадастровим номером 1423984400:07:000:1589 сільскогосподарського призначення площею 2,0 державної власності, що розташована на території Мелекінської сільської ради Мангушського району Донецької області за межами населених пунктів (на теперішній час Мангушської селищної територіальної громади Маріупольського району Донецької області). Враховуючи викладене, наказ ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 30.12.2020 р. № 7030-СГ про надання у власність земельної ділянки площею 2,0000 га кадастровий номер 1423984400:07:000:1589 ОСОБА_1 , підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка з кадастровим номером 1423984400:07:000:1589, що знаходиться за межами населених пунктів на території Мелекінської сільської ради Мангушського району Донецької області (на теперішній час Мангушської селищної територіальної громади Маріупольського району Донецької області), витребуванню у відповідача ОСОБА_1 на користь власника земельної ділянки Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області, оскільки право власності набуто із порушенням вимог ЗК України. Тимчасове обмеження права розпоряджатися земельною ділянкою з кадастровим номером 1423984400:07:000:1589 без обмеження права користування нею не зашкодить істотним чином правам та охоронюваним законом інтересів відповідача. У зв'язку із тим, що відповідач ОСОБА_1 на даний час має реальну можливість вільно розпоряджатись спірною земельною ділянкою, що у свою чергу обумовлює високу вирогідність здійснення повторного їх відчудження, зміни їх конфігурації (об'єднання, поділу) тощо, з метою запобігання вчинення дій, які можуть утруднити або зробити неможливим його виконання, а саме витребування на користь держави, та забезпечення належного захисту законних прав і охоронюваних інтересів держави виникає необхідність у накладенні арешту на спірну земельну ділянку.
Дослідивши матеріали справи, заяви про забезпечення позову, суд вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. До яких серед інших належить накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії, тощо.
В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
Оскільки предметом спору є визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки, що є співмірним із заявленими позовними вимогами.
Між сторонами дійсно існує спір на вирішення якого позивач звернувся до суду з вказаним позовом, а невжиття заходів забезпечення позову може призвести до відчуження земельної ділянки внаслідок чого може бути істотно ускладнене чи взагалі унеможливить виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Крім того суду звертає увагу, що вид забезпечення позову у виді арешту земельної ділянки не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача ОСОБА_1 , оскільки нерухоме майно фактично перебуває у його володінні, а обмежується лише будь-яка можливість відчуження його.
Слід зазначити, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, а тому накладення арешту на зазначену вищу земельну ділянку до ухвалення рішення у справі не порушує законні права та інтереси відповідача. Останній не позбавлений права у будь-який момент звернутися до суду за скасуванням заходів забезпечення позову та навести свої доводи з цього приводу, які будуть предметом ретельного дослідження суду.
Керуючись ст.ст. 149-151 ЦПК України, суд -
Заяву першого заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури Хаменушко К. в інтересах Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 1423984400:07:000:1589, що знаходиться за межами населених пунктів на території Мангушської селищної територіальної громади Маріупольського району Донецької області, яка підлягає витребуванню у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави в особі Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області, яка знаходиться за адресою: 87400, Донецька область, Маріупольський район, смт Мангуш, пр.Миру, б.72, ЄДРПОУ 04340493.
Копію ухвали направити відділу реєстрації майнових прав Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради за адресою: м.Дніпро, вул. Старокозацька, б.58, кабінет 213, ел. адреса: adminposlug@dniprorada.gov.ua - для виконання.
Копію ухвали, відповідно до ч. 2ст. 157 ЦПК України, до відома направити заявнику та відповідачам.
Відповідно до ч.1 ст. 157 ЦПК України, ухвала підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч.10 ст. 153 ЦПК України, оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала, постановлена без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Курбанова Н. М.