05 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 300/2848/22 пров. № А/857/13284/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Кушнерика М.П.
суддів - Курильця А.Р., Мікули О.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2022 року, прийняте суддею Главач І.А. в м. Львові, в порядку письмового провадження, у справі № 300/2848/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов"язання вчинити дії, -
в липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у виплаті пенсії з обмеженням десяти мінімальних пенсій за віком неправомірними; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області виплачувати нараховану пенсію в повному обсязі без обмеження її розміру, починаючи з 20.12.2016.
Позовні вимоги мотивує тим, що є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII (далі Закон № 2262-XII). Державна установа "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області" видала довідку № 1891 від 23.11.2021 про розмір грошового забезпечення, станом на листопад 2019 року згідно із постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" від 11.11.2015 № 988 (далі - Постанова № 988). На виконання рішення суду від 30.03.2022 у справі № 300/994/22 відповідач здійснив перерахунок пенсії з 01.12.2019 на підставі вказаної довідки, в процесі якого обмежив розмір пенсії максимальним розміром, а саме десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2022 року позов задоволено частково.
Визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у виплаті пенсії позивачу з обмеженням десяти мінімальних пенсій за віком - неправомірними.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу пенсії без обмеження її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області" за № 1891 від 23.11.2021, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано на те, що на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
Вважає безпідставними вимоги позивача про перерахунок розміру пенсії призначеної відповідно до Закону № 2262-ХІІ, без обмеження її максимальним розміром.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою в задоволенні позову, відмовити.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Поряд з цим зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а судом першої інстанції повно та об'єктивно з'ясовано всі обставини справи.
Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарга та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до роз'яснень, які наведені в п.13.1 постанови Пленуму ВАС України № 7 від 20.05.2013р. «Про судове рішення в адміністративній справі», у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.
Рішення суду першої інстанції в частині, що не оскаржена особою, яка подала апеляційну скаргу, не може бути скасовано або змінено апеляційним судом (п.13.2 цієї постанови).
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржується в частині відмовлених позовних вимог, тому в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах МВС України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та з 26.12.2014 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що підтверджується протоколом за пенсійною справою № 0903006107 (МВС) від 07.06.2022.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України № 103, ГУ ПФ України в Івано-Франківській області здійснило з 01.01.2016 перерахунок пенсії позивача відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII, постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015.
Державна установа "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області", з огляду на рішення окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 у справі № 826/12704/18 та постанову Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі № 160/8324/19, видала позивачу довідку № 1891 від 23.11.2021 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 19.11.2019 згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 за прирівняною посадою поліцейського до тієї, яку він займав на день звільнення.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.03.2022 в справі № 300/994/22 визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у здійснені перерахунку та виплаті позивачу пенсії з 01.12.2019, відповідно до довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області" від 23.11.2021 № 1891 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року; зобов'язано пенсійний орган провести перерахунок основного розміру пенсії з 01.12.2019, відповідно до довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області" від 23.11.2021 № 1891 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року, встановленого за прирівняною посадою та виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Вказане судове рішення набрало законної сили 03.05.2022.
На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.03.2022 у справі № 300/994/22 ГУ ПФУ в області здійснило перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки № 1891 від 23.11.2021, що підтверджується протоколом за пенсійною справою № 0903006107 (МВС) від 07.06.2022. Внаслідок перерахунку підсумок пенсії (з надбавками) склав 24015,91 грн, проте розмір пенсії обмежено "максимальним розміром" - 19340 грн. (а.с.12).
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернулася до суду.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідач протиправно обмежив розмір пенсії позивача її максимальним розміром, оскільки таке обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром вже регулювалося частиною сьомою статті 43 Закону № 2262-XII, яка визнана неконституційною з 20.12.2016, а тому неможливо стверджувати, що з вказаної дати виникла ситуація, за якої дане питання попадає під регулювання положень Закону України № 3668-VI в частині, що не вирішується нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного спору в оскарженій частині, суд апеляційної інстанції виходить із наступного.
Предметом спору у цій справі, в тому числі є і правомірність обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію 01.10.2011 року змінами до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» 09 квітня 1992 року № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI).
Судом першої інстанції вірно враховано, що згідно ч.7 ст.43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме: частини 7 статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Відповідно до п.2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 положення частини 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017, у ч.7 ст.43 Закону № 2262-ХІІ слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016, дозволяє стверджувати, що у Законі № 2262-ХІІ відсутня ч.7 ст.43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими та самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію у подібних правовідносинах в постановах від 06.11.2018 у справі № 522/3093/17, від 08.08.2019 у справі № 522/3271/17, від 10.10.2019 у справі № 522/22798/17, від 30.10.2020 у справі № 522/16881/17, від 21.12.2021 у справі № 120/3552/21-а.
Суд першої інстанції правильно вказав, що положення Закону України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI, якими внесені зміни щодо обмежень пенсії максимальним розміром у ряд законів та зокрема в Закон № 2262-XII, мали місце до рішення Конституційного Суду України від № 7-рп/2016 від 20.12.2016, яким ч.7 ст.43 вказаного Закону разом із внесеними змінами визнано неконституційною. Відтак, застосування положень Закону № 3668-VI по відношенню до військовослужбовців фактично суперечить рішенню Конституційного Суду України, яким фактично встановлено, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром не відповідає ст.17 Конституції України.
Висновки по даній справі не спростовують можливість застосування норм Закону № 3668-VI по відношенню до осіб, щодо яких положення про обмеження виплати пенсії в максимальному розмірі встановлено іншими спеціальними Законами, які у встановленому порядку неконституційними не визнано.
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 09.12.2020 у справі № 813/678/18 та від 09.02.2021 у справі № 640/2500/18.
Колегія суддів обумовлює і ту обставину, що відповідачу слід провести перерахунок та виплату пенсії позивача за період з 01.12.2019, про що вірно зазначено судом першої інстанції в мотивувальній частині постанови і помилково не зазначено у резолютивній частині.
З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області - залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2022 року у справі № 300/2848/22 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя М. П. Кушнерик
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула