про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 560/7750/21
05 грудня 2022 року
м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Біла Л.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Водночас апелянтом заявлене клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги, яке обгрунтовано тим, що копія оскаржуваного рішення засобами поштового зв'язку отримана не була, а ознайомитись зі змістом останнього не вбачалось можливим через відсутність доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень, який був закритий в зв'язку з оголошенням воєнного стану в країні.
Надаючи оцінку доводам апелянта, суд відзначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Як вбачається із матеріалів справи, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено 13 жовтня 2021 року в порядку письмового провадження, а його копія супровідним листом від 18 жовтня 2021 року надіслана засобами поштового зв'язку на адресу позивача, яка нею самостійно була відзначена у позовній заяві. Натомість відділенням поштового зв'язку конверт, надісланий на адресу позивача, повернувся до суду з відміткою "неправильно зазначена адреса".
В свою чергу, з апеляційною скаргою позивач звернулась до суду 03 жовтня 2022 року, що засвідчується датою відзначеною на поштовому конверті.
Суд звертає увагу, що тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами. Неналежне ж виконання апелянтом наданих процесуальних прав не може бути визнано судом як поважна причина пропуску строку на апеляційне оскарження.
Так, судом відзначається, що оскаржуване рішення було надіслано на поштову адресу позивача, зазначену в позовній заяві. Будь-яких інших засобів зв'язку позивачем суду не повідомлялось. Додаткових заяв чи пояснень стосовно зміни поштової адреси до суду також не надходило.
Порядок вручення судового рішення визначено приписами ст. 251 КАС України, де п. 5 ч. 6 закріплено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Окрім того, в даному випадку слід зважати і на приписи ч. 11 ст. 126 КАС України відповідно до яких у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Таким чином, суд доходить до переконання, що копія оскаржуваного рішення була належним чином та вчасно надіслана позивачу за його поштовою адресою, однак неотримана останнім з незалежних від суду причин.
Як зауважив Верховний Суд в ухвалі від 17.11.2022 року у справі №560/5541/20, суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними, або які не відповідають дійсності.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Зважаючи на вищевикладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється, зокрема у відсутності інтересу до результатів розгляду справи, не повинна схвалюватися судовою практикою.
Окрім того, слід зауважити, що відповідно до наявної в матеріалах справи розписки, представником позивача, адвокатом Осташом М.С., 18.11.2021 року була отримана копія оскаржуваного рішення Хмельницького окружного адміністративного суду.
Стосовно ж доводів апелянта про неможливість використання Єдиного державного реєстру судових рішень через введення воєнного стану, то суд їх до уваги не приймає, як такі, що є безпідставні та необгрунтовані. В даному випадку, слід звернути увагу апелянта на той факт, що ухвалення оскаржуваного у даній справі рішення мало місце за п'ять місяців до початку воєнних дій на території України.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України та становили об'єктивно непереборні перешкоди, які пов'язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені у вказаному клопотанні не є поважними.
За змістом ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, ч.3 ст.298 КАС України, суд
1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року відмовити.
2. Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року.
3. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
4. Запропонувати апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
5. Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
6. Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Біла Л.М.