Справа № 640/15322/21
про залишення апеляційної скарги без руху
02 грудня 2022 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Бєлова Л.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД СІКРЕТ» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 червня 2022 року позовні вимоги задоволено частково.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу, яку зареєстровано судом апеляційної інстанції 23 вересня 2022 року за вх.№17122.
Разом з тим, дана апеляційна скарга була прийнята відділенням поштового зв'язку 20 вересня 2022 року, що підтверджується сервісом відстеження АТ "Укрпошта" за відповідним номером поштового відправлення, вкладеним на поштовому конверті, в якому надійшла апеляційна скарга.
При цьому, Головним управлінням ДПС у м. Києві подано аналогічну за змістом апеляційну скаргу, яка зареєстрована судом апеляційної інстанції 28 вересня 2022 року за вх. №41880.
Перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 червня 2022 року, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 296 КАС України з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач оскаржує рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 червня 2022 року.
Апеляційну скаргу відповідача на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 червня 2022 року зареєстровано судом апеляційної інстанції 23 вересня 2022 року за вх.№17122 та прийнято відділенням поштового зв'язку 20 вересня 2022 року.
Отже, апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 червня 2022 року подано з пропуском 30-денного строку, передбаченого КАС України.
Відповідно до ч. 2 статті 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
В апеляційній скарзі апелянт вказує, що копію рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 червня 2022 року отримав 02 вересня 2022 року, на підтвердження чого надає копію супровідного листа зі штампом вхідної кореспонденції. А тому вважає, що строк апеляційного оскарження не є пропущеним.
Однак, суд зазначає, що номер та дата реєстрації вхідної кореспонденції самі по собі не свідчать про дату отримання рішення суду, а лише фіксують факт реєстрації кореспонденції суду при надходженні до відповідача.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі №183/1128/17.
Відтак, апелянтом не надано належних доказів щодо дати отримання оскаржуваного рішення (копії конверту, в якому надійшла копія оскаржуваного судового рішення).
Відтак, суд вважає, що апелянтом не вказано поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 червня 2022 року та не надано доказів їх поважності.
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до п.п. 2 п. 3 ч. 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ставки судового збору обраховуються, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн., який встановлений станом на 01 січня 2021 року (рік звернення з адміністративним позовом).
Розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 червня 2021 року становить 3 405 грн. 00 коп. (2270*150%).
Однак, всупереч вимог КАС України, апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Крім іншого, в апеляційній скарзі апелянтом викладено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Перевіривши клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, положення пунктів 1, 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від їх майнового стану. Проте положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичних осіб за наявності майнового критерію, але тільки у справах предметом позову яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Однак, предметом оскарження в даній справі є рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, що виключає можливість застосування пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» та необхідність подальшої оцінки майнового критерію.
Таким чином, апелянт не відноситься до жодної категорії, для якої передбачена можливість звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 03 лютого 2020 року у справі №340/661/19.
З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу, застосовуються положення статті 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Тому, у зв'язку з викладеним, вважаю необхідним апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без руху та запропонувати усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання до апеляційного суду:
- обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 червня 2022 року із зазначенням поважних причин його пропуску та подання доказів їх поважності.;
- оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" порядку в розмірі 3405 грн. 00 коп. за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс.р-н, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA638999980313171206081026007, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (номер справи), Шостий апеляційний адміністративний суд.
Керуючись ст.ст. 169, 283, 298, 328 КАС України, суд
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 червня 2022 року - відмовити.
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору -відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 червня 2022 року - залишити без руху.
Встановити Головному управлінню ДПС у м. Києві строк для усунення недоліків 7 (сім) днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги.
У разі невиконання вимог ухвали у зазначений вище строк, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Л. В. Бєлова