05 грудня 2022 року м. Дніпросправа № 340/9150/21
Суддя-доповідач Третього апеляційного адміністративного суду Семененко Я.В. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Кропивницької митниці
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року по справі №340/9150/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Капро Ойл” до Дніпровської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,-
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Капро Ойл” задоволено.
Не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, Кропивницька митниця через підсистему "Електронний Суд" подала апеляційну скаргу.
Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, перевіривши матеріали справи, вважаю, що вказана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Відповідно до п.1 ч.5 ст.296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Всупереч вимогам наведеної норми права скаржником не долучено до апеляційної скарги документ про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору та звільнення від його сплати, врегульовані положеннями Закону України "Про судовий збір", згідно із пп.1 п.3 ч.2 ст.4 якого за подання суб'єктом владних повноважень, юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому звернені до суду вимоги, безпосереднім наслідком розгляду та вирішення яких є зміна складу майна позивача, є майновими.
До позовних же заяв немайнового характеру належать вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.
Як вбачається зі змісту позову, позивач звернувся до суду з вимогами про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA110280/2021/000112/1 від 10.06.2021 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110280/2021/00283 від 10.06.2021.
Майновою вимогою є визнання протиправною та скасування рішення про
коригування митної вартості, а отже судовий збір за таку вимогу підлягає сплаті за ставками, визначеними Законом як за вимогу майнового характеру. Судовий збір за таку вимогу має вираховуватися із ціни позову, що є різницею митних платежів від митної вартості, визначеною позивачем та скоригованої митної вартості, та в даному випадку, становить 117269,79 грн.
Немайновою вимогою є визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, а отже судовий збір за таку вимогу підлягає сплаті за ставками, визначеними Законом як за вимогу немайнового характеру.
Наведене свідчить, що заявлений позов у цій справі має одночасно майновий та немайновий характер.
Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Тобто, в даному випадку судовий збір підлягає сплаті за кожну вимогу окремо, як за майнову (визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів), так і за немайнову (визнання протиправною та скасування картки відмови) за ставками, визначеними Законом для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Такі правові висновки стосовно як характеру позову щодо визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови, прийнятих митним органом, зокрема, щодо заявлених в ньому вимог (визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості - майнова, визнання протиправною та скасування картки відмови - немайнова), так і розрахунку судового збору (оплата судового збору за кожну вимогу окремо), узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в ухвалах від 04.03.2021 у справі 200/4960/20-а та від 10.03.2021 у справі 200/6413/20-а.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 рік становить 2270 грн.
Таким чином, виходячи з приписів вищенаведених норм права, ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви у цій справі складає 4540,00 грн., з яких:
за вимогу немайнового характеру - 2270 грн. (один розмір прожиткового мінімуму);
за вимогу майнового характеру - 2270,00 грн., що складає один розмір прожиткового мінімуму (1,5% від 117269,79 складає 1759,05 що є менше ніж 1 розмір прожиткового мінімуму).
Згідно пп.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою наведеної статті встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання цієї апеляційної скарги, з урахуванням коефіцієнту пониження, становить 5448,00 грн. ((4540,00х150%)х0,8).
Окрім того, апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Так, відповідно до положень частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
За змістом п.1 ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Як свідчать матеріали справи, оскаржуване рішення ухвалено за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження 05.04.2022. Згідно наявної в матеріалах справи довідки про доставку електронного листа (а.с.82) вказане рішення суду першої інстанції від 05.04.2022 було надіслано одержувачу (Кропивницька митниця) через підсистему “Електронний суд” та доставлено до його електронного кабінету 06.04.2022. Разом з тим, апеляційна скарга подана Кропивницькою митницею до суду через підсистему "Електронний Суд" лише 07.11.2022 (згідно штампу вхідної кореспонденції суду; сформована в підсистемі - 04.11.2022), тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, що встановлений статтею 295 КАС України.
Скаржником порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Так, обґрунтовуючи поважність причин пропуску процесуального строку, відповідач зазначає, що на адресу Кропивницької митниці повний текст оскаржуваного рішення суду першої інстанції не надходив, про його наявність скаржнику стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень.
З приводу таких аргументів скаржника щодо неотримання ним оскаржуваного судового рішення, суд зазначає таке.
Відповідно пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Також передбачено, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Згідно з пунктом 10 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС, зокрема державні органи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
Офіційна електронна адреса в розумінні Положення про ЄСІТС - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.
Пунктом 15 Розділу VII “Перехідні положення” КАС України встановлено порядок вчинення дій, передбачених КАС України, до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення відповідних дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Згідно з пунктом 16 наведеного Розділу КАС України до дня реєстрації суб'єкта владних повноважень в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримання ним офіційної електронної адреси надсилання судом суб'єкту владних повноважень текстів повісток, копій судових рішень здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
17.08.2021 Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).
З 05.10.2021 офіційно почала функціонувати підсистеми “Електронний суд”, “Електронний кабінет” та підсистема відеоконференцзв'язку. Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з пунктом 37 наведеного розділу підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).
З огляду на запровадження підсистем ЄСІТС “Електронний кабінет” та “Електронний суд”, що забезпечують можливість направлення судом документів у справах в електронній формі шляхом їхнього надсилання до Електронного кабінету користувача (у тому числі автоматично), приписи підпункту 15.15 розділу VII Перехідні положення КАС України щодо обов'язкового вручення судового рішення виключно у паперовій формі, за таких обставин, не мають імперативного характеру.
Отже, аналіз наведених норм у системному зв'язку з положенням пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України дає підстави для висновку, що оскільки днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, а сервіс Електронного кабінету ЄСІТС за приписами Положення про ЄСІТС є саме такою адресою, то надсилання процесуальних документів за допомогою підсистем ЄСІТС “Електронний кабінет” та “Електронний суд” є днем вручення судового рішення, за умови отримання відповідного повідомлення про його доставлення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 01 серпня 2022 року по справі №420/151/20.
Як свідчать матеріли справи, у зв'язку із наявністю у скаржника офіційної електронної адреси та електронного кабінету в підсистемі “Електронний суд”, рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.04.2022 було направлено судом першої інстанції Кропивницькій митниці через підсистему “Електронний суд” і, згідно наявної в матеріалах справи довідки, даний електронний документ доставлено до її електронного кабінету 06.04.2022.
З урахуванням наведеного, та наявної в матеріалах справи довідки про доставку рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.04.2022 в електронному вигляді до електронного кабінету Кропивницької митниці 06.04.2022, суд апеляційної інстанції відхиляє посилання скаржника щодо не отримання ним копії даного судового рішення, зокрема, в паперовому вигляді, як такі, що не мають вирішального значення при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Крім того, суд бере до уваги, що статтею 2 Закону України “Про доступ до судових рішень” визначено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Згідно з інформацією, яка наявна в Єдиному державному реєстрі судових рішень, повний текст рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року по справі №340/9150/21 оприлюднено в Реєстрі 07.04.2022.
Відповідно до статті 3 Закону України “Про доступ до судових рішень” для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі.
Згідно з частинами першою, другою статті 4 Закону України “Про доступ до судових рішень” судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.
Таким чином, із текстом рішення, яке оскаржується, скаржник мав змогу ознайомитися з Єдиного державного реєстру судових рішень з моменту його оприлюднення, тобто з 07.04.2022.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України” від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі “Мельник проти України” від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Таким чином, наведені скаржником в заяві аргументи не можуть бути підставою для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, у зв'язку з чим у її задоволенні слід відмовити.
За вказаних обставин, скаржнику слід вказати інші підстави для поновлення строку з наданням відповідних доказів.
Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
Згідно частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
У зв'язку з викладеним, вважаю за необхідне апеляційну скаргу залишити без руху, встановивши заявнику строк для усунення недоліків шляхом надання до суду апеляційної інстанції:
- заяви про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати інші підстави для поновлення строку з наданням відповідних доказів на обґрунтування заяви;
- документу про сплату судового збору у розмірі 5448,00 грн., сплаченого за реквізитами:
Отримувач: ГУК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628
Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом _____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Керуючись ст.169, ч. 2,3 ст.298 КАС України, суд -
В задоволенні заяви Кропивницької митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року по справі №340/9150/21 - відмовити.
Апеляційну скаргу Кропивницької митниці на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року по справі №340/9150/21 залишити без руху.
Встановити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили 05.12.2022 та оскарженню не підлягає
Суддя-доповідач Я.В. Семененко