01 грудня 2022 року м. Дніпросправа № 280/12960/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2022 року в адміністративній справі № 280/12960/21 (головуючий суддя першої інстанції - Сіпака А.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІРАДА КОМПАНІ» до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач 30.11.2021 року (згідно штампу на поштовому конверті) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України, в якому просив:
- визнати протиправними і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області №2763943/43884633 від 14.06.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної від 14.04.2021 року №35, та № 2773643/43884633 від 16.06.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.04.2021 року №45;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 14.04.2021 року №35 та від 19.04.2021 року №45 датою подання їх на реєстрацію.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ним направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні, проте, ним отримано квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, в яких зазначено, що документи прийнято, але їх реєстрація зупинена. Підставою для зупинення реєстрації спірних податкових накладних послугував пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Зазначає що ним надані усі документи, які дають змогу ідентифікувати та зрозуміти сутність господарських операцій. Рішення, якими відмовлено в реєстрації спірних накладних є формальними та не містять жодної чіткої/конкретної підстави для відмови у реєстрації спірних накладних.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2022 року адміністративний позов задоволено:
- визнано протиправними та скасовано рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області від 14.06.2021 року №2763943/43884633 про відмову в реєстрації податкової накладної від 14.04.2021 року №35 та від 16.06.2021 року №2773643/43884633 про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.04.2021 року №45.
- зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному державному реєстрі податкових накладних надіслані Товариством з обмеженою відповідальністю «ІРАДА КОМПАНІ» засобами електронного зв'язку податкові накладні від 14.04.2021 року №35 та від 19.04.2021 року №45 датою їх фактичного подання.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права, а саме в частині застосування пункту 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України, неповно встановлено обставини, що мають значення для розгляду справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що позивачем у позовній заяві не наведено доказів того, що оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних та квитанції про зупинення їх реєстрації як акти індивідуальної дії містять будь-які порушення, протиріччя, не відповідають за формою або змістом нормативно-правовим актам, не наведено доказів щодо перевищення повноважень контролюючим органом або порушення порядку прийняття таких рішень. Наголошує що рішення Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області є такими, що не можуть бути скасованими. Рішення прийняті виключно в межах діючого законодавства, а тому є правомірними. Посилається на практику Верховного суду.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ІРАДА КОМПАНІ» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 43884633).
Відповідачі - Головне управління ДПС у Запорізькій області, Державна податкова служба України є суб'єктами владних повноважень, які в даних правовідносинах реалізують надані їм Податковим кодексом України повноваження.
Між «ІРАДА КОМПАНІ» (продавець) і ТОВ «Хонест» (покупець) укладений договір поставки від 01.02.2021 року №01-02-09 (а.с. 24-25).
За результатами вказаних взаємовідносин, позивачем на виконання приписів Податкового кодексу України складено податкові накладні від 14.04.2021 року №35 та від 19.04.2021 року №45, які направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 10, 17).
Відповідно до квитанцій реєстрацію вказаних податкових накладних зупинено на підставі пункту 201.16 ст.201 ПК України платник податку, яким подано для реєстрації ПН в ЄРПН, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію ПН в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (а.с. 11, 18).
Позивачем надіслані пояснення №6 і №7 та документи по зупиненим податковим накладним (а.с. 12-15, 19-22).
За результатами розгляду наданих позивачем пояснень та документів комісією ГУ ДПС у Запорізькій області прийняті рішення про відмову в реєстрації вказаних податкових накладних в ЄРПН від 14.06.2021 року №2763943/43884633 та від 16.06.2021 року № 2773643/43884633 (а.с.16, 23).
Відмова обґрунтована з підстав ненадання платником первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
У додатковій інформації зазначено: недостатньо документів та інформації щодо транспортування товару, акт приймання передачі орендованого приміщення, складські документи (інвентаризаційні описи).
Не погодившись із прийнятими рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних, позивач оскаржив їх до суду.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив із того, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку. Відповідачами ґрунтовних недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не вказано у рішеннях, а відмова у реєстрації спірних податкових накладних фактично обґрунтована відсутністю одиничних документів по ланцюгу постачання. Контролюючим органом не надано належної оцінки і додатково поданим підприємством документам. Натомість, з документів, які надавались контролюючому органу, можливо встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію спірних накладних. При цьому всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення, визначених ПК України, а не шляхомзупинення реєстрації податкових накладних.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.
Як зазначалось вище, підставою зупинення реєстрації спірних податкових накладних контролюючим органом зазначено п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Відповідно до пункту 8 Додатку 1 до Порядку №1165 Критерії ризиковості платника податку на додану вартості зазначено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) (пункт 44 Порядку №1165).
Згідно із додатком 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов'язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.
Крім того, відповідно до п.2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до матеріалів справи позивача віднесено до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку відповідно до Порядку № 1165.
Водночас Головним управлінням ДПС у Запорізькій області до відзиву на позовну заяву долучено лист Олександрійського відділу камеральних перевірок ГУ ДПС у Запорізькій області.
Проте в зазначеному листі не вказано, що податкова інформація створена під час моніторингу поданих для реєстрації податкових накладних (а.с. 97).
Головним управлінням ДПС у Запорізькій області не доведено, що у податкового органу була наявна податкова інформація, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених саме в поданих для реєстрації податкових накладних.
Відповідачами ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій та не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб'єктів господарювання.
В квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не визначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою.
Крім того, колегія суддів зазначає, що контролюючий орган під час витребування від платника податків документів, має визначити їх перелік, платник податку має чітко розуміти, що саме від нього вимагає орган владних повноважень та мати можливість передбачати наслідки своєї поведінки в залежності від виконання чи не виконання вимоги контролюючого органу. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв оцінки призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не довільно, на власний розсуд. Відсутність чіткої вимоги податкового органу до платника податків стосовно надання певного документу виключає можливість визнання правомірним застосування до такого платника негативних наслідків через невиконання такої вимоги.
Матеріалами справи підтверджено надання позивачем податковому органу пояснень та копій документів, які підтверджують та розкривають зміст спірних податкових накладних.
Відповідачами не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб'єктів господарювання.
В постанові Верховного Суду від 18.07.2019 року по справі №1740/2004/18 зазначено, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
За таких обставин оскаржуване рішення податкового органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування.
Колегія суддів зазначає, що питання щодо реальності чи не реальності господарської операції по договору може бути предметом перевірки платника податків, в той час як реєстрація податкової накладної не є в розумінні Податкового кодексу України перевіркою платника податків, оскільки податкова накладна відображає лише частину самої господарської операції (отримання грошей або поставку товару).
Відповідно до пп.14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних/розрахунків коригування ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами
При цьому, згідно з нормами п.19, п.20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України, до якої з 21 серпня 2019 року перейшли повноваження ДФС України.
Відповідно до ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 14.04.2021 року №35 та від 19.04.2021 року №45 датою їх фактичного подання.
Відповідачами не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб'єктів господарювання.
В постанові Верховного Суду від 18.07.2019 року по справі №1740/2004/18 зазначено, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
За таких обставин оскаржувані рішення податкового органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування.
Колегія суддів зазначає, що питання реальності чи не реальності господарської операції по договору може бути предметом перевірки платника податків, в той час як реєстрація податкової накладної не є в розумінні Податкового кодексу України перевіркою платника податків, оскільки податкова накладна відображає лише частину самої господарської операції (отримання грошей або поставку товару).
Посилання скаржника на правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду від 14.05.2019 року у справі №825/3990/14, від 06.03.2018 року у справі №804/5444/16, від 21.10.2019 року у справі №640/4480/19, апеляційний суд до уваги не приймає, з огляду на те, що останні викладені стосовно норм Порядку №117, який був чинним до 31.01.2020 року включно.
Наразі правовідносини сторін врегульовані проаналізованим вище Порядком №1165, який істотно відрізняється від Порядку №117 в частині встановлення відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Зокрема, істотні відмінності полягають саме у тому, що право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку №1165), а саме «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».
Отже, Порядок №1165, який був чинним на час прийняття спірного рішення, прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі №340/474/20, від 5 січня 2021 року у справі №640/10988/20, від 5 січня 2021 року у справі №640/11321/20, від 22 липня 2021 року у справі №520/480/20.
У зв'язку з цим колегія суддів зазначає, що прийняття податковим органом рішення про віднесення до переліку ризикових платників податків безумовно впливає на права та інтереси позивача, а тому останній відповідно до статті 5 КАС України має право на звернення до суду з позовом про оскарження такого рішення і на судовий захист шляхом визнання такого рішення протиправним і його скасування.
Щодо витрат на правничу допомогу апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн. є обґрунтованими, витрати позивача на оплату послуг адвоката пов'язані з розглядом справи, вартість послуг і робіт правничої допомоги, зазначена у наданих до суду документах, є співмірною із складністю справи.
Вказані висновки суду першої інстанції відповідачем в апеляційній скарзі не спростовано.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийняття оскаржених рішень про відмову в реєстрації податкових накладних від 14.04.2021 року № 35 та від 19.04.2021 року №45.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2022 року в адміністративній справі №280/12960/21 залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2022 року в адміністративній справі №280/12960/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко
суддя С.Ю. Чумак