30 листопада 2022 року м. Дніпросправа № 340/1334/22
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Лукманової О.М.,
за участю секретаря судового засідання Рівній В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Кіровоградської обласної прокуратури на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.06.2022 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської обласної прокуратури про стягнення середнього заробітку
15.02.2022 р. ОСОБА_1 звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської обласної прокуратури про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді, де просила стягнути з Кіровоградської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 р. по справі № 340/3604/10 про поновлення на посаді ОСОБА_1 за період з 20.02.2021 р. по 31.01.2022 в розмірі 606 835,80 грн
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.06.2022 р. адміністративний позов задоволений, стягнено з Кіровоградської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20.02.2021 р. по 31.01.2022 р. в розмірі 606 835,80 грн.
Не поголившись з рішенням суду Кіровоградська обласна прокуратура подала апеляційну скаргу, де просили, скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.06.2022 р., ухвалити нове рішення, чим в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.
На апеляційну скаргу відповідача позивачем наданий відзив, де просила рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, докази по справі та вислухавши учасників процесу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги в зв'язку з наступним.
Судом встановлено, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 р.:
визнане протиправним та скасоване рішення Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур №23 від 16.07.2020 р. про підсумки проведення співбесід прокурорів регіональних прокуратур про неуспішне проходження атестації прокурором ОСОБА_1 ;
визнаний протиправним та скасований наказ прокуратури Кіровоградської області від 20.8.2020 р №233к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Кіровоградської області та органів прокуратури з 31.08.2020 р.;
поновлена ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури області та органів прокуратури Кіровоградської обласної прокуратури з 01.09.2020 р.;
стягнуто з Кіровоградської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 309 873,60 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а в решті позову відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.12.2021 р. рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 р. - залишене без змін.
Постановою Верховного Суду від 04.10.2022 р. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 р. в оскаржуваній частині змінене, викладено пункт четвертий резолютивної частини в такій редакції:
«Поновлена ОСОБА_1 на посаді начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Прокуратури Кіровоградської області з 01.09.2020 р.»
Змінена мотивувальна частина постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21.12.2021 р. у вказаній частині з урахуванням висновків, наведених в даній постанові Верховного Суду».
Як вбачається з матеріалів справи, Рішення суду першої інстанції в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 54 227 грн 88 коп допущені до негайного виконання.
Однак, судом встановлено, що на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 р. наказом Кіровоградської обласної прокуратури № 82к від 20.04.2022 р. скасований наказ прокурора Кіровоградської області від 20.08.2020 р. № 233к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Кіровоградської області та поновлена ОСОБА_1 на посаді начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Кіровоградської області з 01.09.2020 р.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частин 2-3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про, зокрема, поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Відповідно до частини 2 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Частина 7 статті 235 Кодексу законів про працю України передбачає, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
На підставі наведеного, слід зазначити, що добровільне виконання рішення суду боржником - це його законодавчо встановлений обов'язок. Зазначений обов'язок не є похідним від дій особи (подання заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження), яку поновлено на роботі.
При цьому, у пункті 34 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 "Про практику розгляду судами трудових спорів" роз'яснено, що рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.
Відповідно до статті 236 КЗпП України виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі проводиться незалежно від вини роботодавця в цій затримці. Закон пов'язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.
Для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 КЗпП України, суду належить встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно обчислювати від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.
Дана правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах, зокрема, від 19.12.2019 у справі №2а-7683/12/1370 та від 30.01.2019 у справі 808/1271/18.
Обов'язковість рішень суду віднесена Конституцією України до основних засад судочинства, а тому, з огляду на принцип загальнообов'язковості, судові рішення, які відповідно до закону підлягають негайному виконанню, є обов'язковими для виконання, зокрема, посадовими особами, від яких залежить реалізація прав особи, підтверджених судовим рішенням.
Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов'язків.
Вказана позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24.01.2019 року у справі 760/9521/15-ц.
Крім того, судом встановлено, що згідно позовних вимог середній заробіток, що підлягає стягненню за час затримки виконання рішення суду за період з 20.02.2021 р. по 31.01.2022 р. складає 606 835,80 грн.
Так, судом встановлено, що період затримки виконання рішення з 20.02.2021 р. по 31.01.2022 р. складає 235 робочих днів.
Відповідно довідки Кіровоградської обласної прокуратури від 24.09.200 р. № 8 вн-20 встановлено, що заробітна плата ОСОБА_1 за останні два місяці роботи, що передували звільненню становить 111 037,98 грн.
Крім того, згідно мотивувальної частини рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 р. по справі № 340/3604/20 «з наявної у матеріалах справи довідки Кіровоградської обласної прокуратури, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 , розрахована із її заробітку за червень та липень 2020 р., складає 2 582,28 грн».
Таким чином, середня заробітна плата за час вимушеного прогулу за період з 20.02.2021 р. становить 606 835,80 грн.
Однак, судом встановлено, що в період з 02.02.2021 р. по 31.01.2022 р. позивач працювала начальником відділу Управління комунальної власності Кропивницької міської ради та за зазначений період отримала заробітну плату з врахуванням відповідних відрахувань в розмірі 204 403,14 грн, в зв'язку з чим сума, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 402 432,66 грн.
Крім того, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сума судових витрат в розмірі 347 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково, рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про стягнення з відповідача на користь позивача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 402 432,66 грн та судові витрати в розмірі 347 грн., а в іншій частині позову відмовити.
Керуючись ст. ст. 315,317, 321,322,325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Кіровоградської обласної прокуратури - задовольнити частково.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.06.2022 р. - - скасувати та прийняти нову постанову.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Кіровоградської обласної прокуратури про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.
Стягнути з Кіровоградської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20.02.2021 р. по 31.01.2022 р. в розмірі 402 432,66 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської обласної прокуратури судові витрати на оплату судового збору в розмірі 347 грн.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова
суддя О.М. Лукманова