01 грудня 2022 року м. Дніпросправа № 280/4605/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,
перевіривши відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційної скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року в адміністративній справі №280/4605/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року адміністративний позов задоволено.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду, звернувся до суду з апеляційною скаргою у даній справі.
Разом з апеляційною скаргою заявником було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому останній зазначає, що первісна апеляційна скарга подана у строки, встановлені процесуальним законодавством, проте повернута з підстав несплати судового збору, що, на той час, було зумовлено необхідністю отримання додаткового фінансування та, в свою чергу, унеможливлювало дотримання вимог процесуального закону щодо сплати судового збору, та не залежало від волі скаржника.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.09.2022 року апеляційну скаргу було залишено без руху, у зв'язку з пропуском заявником строку на апеляційне оскарження та визнання причин пропуску строку, визначених відповідачем в клопотанні, неповажними. Надано заявнику 10-ти денний строку з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків скарги, а саме: надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням (інших) поважних причин пропуску строку.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху було отримано заявником 20.09.2022 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Отже, строк для усунення недоліків апеляційної скарги сплинув 30.09.2022 року.
Матеріали адміністративної справи на запит суду надійшли до Третього апеляційного адміністративного суду 22.11.2022 року.
23.09.2022 року від відповідача надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обгрунтоване тим, що строк на апеляційне оскарження було порушено через відсутність коштів, передбачених для сплати судового збору. Відповідач вживав дії для проведення оплати судового збору, однак виділення коштів було немовжливим, вказане, на думку відповідача, свідчить про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження.
Розглянувши зазначене клопотання колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини “Лелас проти Хорватії” Суд звертав увагу на те, що “держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу”.
У справі “Рисовський проти України” Європейський Суд з прав людини “... підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування”. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…”.
Тобто, виходячи з принципу “належного урядування”, державні органи загалом, і органи податкової служби, зокрема, зобов'язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок позивача у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь останнього).
Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, вважаю, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважними підставами при вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що звертаючись з апеляційною скаргою вперше 20.10.2021 року відповідач не сплатив судовий збір за подання скарги, при повторному поданні апеляційної скарги 23.09.2022 року завником також не було сплачено судовий збір, тобто не усунуто недоліки скарги, які слугували первнному її поверненню.
Таким чином, в даному випадку відповідачем не доведено поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, не доведено й того, що зволікання з повторним поданням апеляційної скарги мало місце саме у зв'язку з намаганням отримати кошти для проведення оплати судового збору, адже з моменту повернення первинної скарги (січень 2022 року) до часу подання повторної апеляційної скарги (вересень 2022 року) заявником так і не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у даній справі.
Інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження відповідачем не зазначено.
Згідно частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Отже, поновлення відповідачу строку на апеляційне оскарження рішення суду без достатніх підстав буде наданням йому переваги, чим, в свою чергу, буде порушено право позивача.
Таким чином, станом на час постановлення цієї ухвали строк для усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою суду про залишення апеляційної скарги без руху, сплинув і апелянт не зазначив поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, а також не усунув інші недоліки апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст.299 КАС України, суд, -
Відмовити Головного управління ДПС у Запорізькій області у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року в адміністративній справі №280/4605/21.
Ухвала набирає законної сили 01.12.2022 року, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Т.С. Прокопчук
суддя А.В. Шлай