02 листопада 2022 року м. Дніпросправа № 203/1659/22 (2-а/0203/31/2022)
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дніпровської митниці на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.08.2022 року в адміністративній справі №203/1659/22 (2-а/0203/31/2022) (суддя у 1 інстанції Колесніченко О.В.) за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської митниці про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,-
ОСОБА_1 звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Дніпровської митниці, в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 25 травня 2022 року про накладення стягнення за ст. 485 МК України у вигляді 193628,04 грн. штрафу;
- провадження у справі про порушення митних правил №0408/11000/21 відносно позивача закрити.
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.08.2022 року позов задоволено. Постанову виконуючого обов'язки заступника начальника Дніпровської митниці Держмитслужби від 25 травня 2022 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного штрафу за ст. 485 Митного кодексу України скасовано, закрито справу про порушення митних правил № 0408/11000/21 провадженням за п.1 ст. 247 КУпАП.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, неправильне та неповне дослідження доказів і встановлення обставин у справі, просить скасувати оскаржуване рішення та відмовити у задоволені позову.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосується лише само представництва юридичної особи, а не права на підпис постанов у справах про порушення митних правил, оскільки вказане право надано спеціальним законом, а саме ст. 523 МК України. Так спірну постанову підписано заступником начальника митниці Водолагою Д.А. який є уповноваженою посадовою особою відповідача. Також в матеріалах справи наявні належні докази на підтвердження порушення позивачем митних правил, що і стало наслідком винесення спірної постанови.
В відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити рішення суду першої інстанції без мін.
Справа судом розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що постановою виконуючого обов'язки заступника керівника митниці від 25 травня 2022 року притягнуто директора ТОВ «СТАНКОТЕХСЕРВІС ЛТД» ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у справі про порушення митних правил № 0408/11000/21 за неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлені в митній декларації з метою неправомірного зменшення митних платежів на 64 542 гривень 68 коп., які виразилися в оформленні на митному посту «Дніпро-Правобережний» на виконання обов'язків декларанта 30 листопада 2021 року вантажно-митної декларації типу ІМ-40 ДЕ № UA110150/2021/020272 про ввезення ТОВ «СТАНКОТЕХСЕРВІС ЛТД» у митному режимі імпорту з Китайської Народної Республіки доставлених згідно документу контролю від 22.11.2021 за № UA110000/2021/932799 деревообробних верстатів: стругального моделі QMB 520АТ під кодом УКТЗЕД 8465 92 00 00 та шліфувального моделі SRRP 300В під кодом УКТЗЕД 8465 93 00 00 за ставкою ввізного мита в один відсоток їх вартості, заявивши до митного оформлення в дійсності поліфункціональні деревообробні верстати з автоматичним переміщенням виробу під час його механічної обробки без зміни інструменту між операціями стругання, шліфування, фрезерування, розпилу, що відповідно до інвойсу № QC2021-12 від 17.07.2021 фактурною вартістю на суму 30 600 доларів США за коносаментом від 23.09.2021 морем переміщені у контейнері № ZCSU7315890 на митну територію України 29.11.2021 в зоні діяльності Одеської митниці від Sichuan Qingcheng Machinery. CO., LTD. (Китай, реєстраційний номер 123909707871) на виконання останнім додатків №№ 11, 14 від 01 липня і 27 серпня 2021 року до контракту від 14 лютого 2020 року, і які мали декларуватися під кодом УКТЗЕД 8465 10 90 00 із ставкою ввізного мита п'ять відсотків вартості.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
Статтею 466 МК України визначено, що адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно із частиною 1 статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
За вимогами цієї статті посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами частини 7 статті 257 МК України перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Стаття 485 МК України передбачає адміністративну відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕДта його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Отже згідно диспозиції даної норми порушення митних правил має місце у разі зазначення декларантом: неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту); неправдивих відомостей щодо ваги або кількості товару, країни походження, відправника та/або одержувача товару; неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що диспозиція ст.485 МК України, передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети вказує на те, що правопорушення може бути вчинене виключно з умисною формою вини та лише декларантом або уповноваженою ним особою, оскільки на момент подачі декларації декларант (уповноважена ним особа) повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві відомості вплинули на розмір митних платежів, які необхідно сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару. Конкретизація диспозицією зазначеної статті спеціальної мети впливає й на конкретизацію спеціального суб'єкта вказаного адміністративного правопорушення, яким в даному випадку, з урахуванням вимог п.8 ч.1 ст.4 та ч.8 ст.264 МК України, може бути лише декларант або уповноважена ним особа.
Стаття 251 КУпАП (які і стаття 495 МК України) передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ч.1 ст.248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації чи документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.
Відповідно до ч.1 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Частиною другою ст.264 МК України встановлено, що митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом із митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, установлених цим Кодексом, декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою ст.335 МК України, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їхні копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.
Перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України.
Згідно до ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення.
Відповідно до ч.5 ст.255 МК України, митне оформлення вважається закінченим після виконання всіх митних формальностей, визначених Митним кодексом до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень. Таким чином, у випадку виконання особою дій, визначених законодавством України, та надання митним органом дозволу на користування та/або вивозу товару митне оформлення вважається завершеним.
Статтею 54 МК України визначені обов'язки посадових осіб митного органу в частині перевірки і контролю правильності визначення митної вартості товару.
Згідно ч.3 ст.54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визначає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до вимог ст.55 цього Кодексу.
Так, пред'явлений позивачем в копії зовнішньоекономічний контракт від 14 лютого 2020 року з невід'ємними додатками по типу специфікацій за характером своїх умов має природу рамкової угоди про поставку окремими партіями товару, що стабільно споживається за усталеними господарськими зв'язками, тобто які, вочевидь, не розірвалися по закінченні строку договору 31 грудня 2020 року, а пролонговані і на 2021 рік з домовленостями у липні-серпні про поставку у вересні 2021 року за правилами Інкотермс-2010 на умовах FOB-порт Шанхай, з огляду на що митниця не могла не приймати до уваги митне оформлення цим же декларантом придбаних за тим же контрактом стругальних верстатів моделі QMB412DТ того ж виробника під кодом УКТЗЕД 8465920000 раніше у квітні 2020 року і травні 2021 року (а.с. 44-45), коли митний орган одразу не виявив такого роду порушення, навіть після доведення Держмитслужбою учервні 2020 року індикаторівйого ризику, з посиланнями під час провадження у цій справі про порушення митних правил на відмінність змісту технічних документів, не розкриваючи переліку документів, про які йдеться.
Колегія суддів погоджує з судом першої інстанції, що хоч би з п'яти верстатів у партії поставки рішення Дніпровської митниці від 07 грудня 2021 року № КТ-UA11000-0143-2021 стосувалося зміни коду товару за УКТЗЕД тільки для трьох з них, включно з моделлю QMB412DТ, остання в мотивувальній частині оскаржуваної постанови митниці з урахуванням застереження ч.4 ст. 3 МК України, як фактична підстава відповідальності, за вину позивачу в питанні неправдивих про цю модель верстату відомостей поставлена не була, але порівняння декларації №UA110150/2021/020272 з відомостями про нараховані митні платежі 13 грудня 2021 року за цю ж партію товару після зміни кодів УКТЗЕД в декларації №UA110150/2021/021152 переконує у розрахунку відповідачем різниці митних платежів (мита на суму 53785,56 грн. і ПДВ 10757,12 грн.) для обчислення адміністративного стягнення за абсолютно визначеною санкцією статті 485 МК України, виходячи зі зміни ставки мита з вартості всіх трьох спірних верстатів, в тому числі і моделі QMB412DТ, яка за вину позивачу не ставиться. Тому, оскільки для визначення підстав, меж повноважень та способу дій митних органів аналогія права, виходячи з конституційних принципів і загальних засад права, відповідно до ч. 6 ст.7 КАС України не застосовується, то згідно частині четвертій цієї статті у розв'язуваній адміністративній справі за юридичною позицією Конституційного Суду України в п.п. 3.2, 4.5, 5.3-5.4 рішення Другого Сенату від 15 червня 2022 року у справі щодо індивідуалізації юридичної відповідальності суд доходить висновку про неконституційність застосування санкції статті 485 МК України, яке у з'ясованих умовах невідповідності фактичних підстав відповідальністю формулюванню охоплених правовою кваліфікацією суспільно небезпечних наслідків суперечитимечастинам першій, четвертій статті 41 і частині другій статті 61 Конституції України, з огляду на що не може у цій справ застосовувати для визначення самостійно стягнення таку санкцію, на дивлячись на відтермінування втрати нею чинності до 15 грудня 2022 року.
В свою чергу, відповідач вжив заходів митного контролю за правильністю класифікації позивачем товарів, виходячи з вказівки Держмитслужби в листі № 24/24-03/7/54 від 16.06.2020 року про необхідність встановити технічні характеристики товарів і відповідність заявлених кількісних та якісних показників, але не звернув уваги на зміст товарно-супровідних документів, відповідно до яких декларантом в особі позивача класифікація верстатів для імпорту в Україну визначена без жодних змін кодування належності партії поставки до товарної групи УКТ ЗЕД, що повністю співпадала, до речі, з його класифікацією на експорт з країни-походження Китаю. При цьому сам виробник у своєму листі від 03.12.2021 року (а.с. 42-43) визначив всі свої моделі деревообробних верстатів як монофункціональні, зазначивши за призначенням, в тому числі, про шліфувальну модель SRRP1300С та стругальні моделі QMB412DТ і QMB520АТ, тоді як вживаний в листі англійською торговельний опис «planing cutters» у перекладі стійкою ідіомою російської мови про насадні фрези, що походить від французького «fraise», замість його дійсного значення в українській мові «стругальних різців» міг викликати обґрунтовані сумніви у комплектуванні набором з декількох інструментів для верстата, категорично не виключено, що змодельованого по типу лісозаготівельного комбайну.
Враховуючи, що у процесі митного контролю правильності заявленого декларантом коду товару виникли суперечності щодо тлумачення положеньУКТ ЗЕД внаслідок використання документів з неоднозначним перекладом торговельного опису верстатів з англійської та китайської мов, які допускають різночитання специфічної технічної термінології, у з'ясованих обставинах на увагу відповідача за ступенем серйозності заслуговували відібрані на початку провадження у справі про порушення митних правил письмові пояснення позивача про визнання цього випадку класифікації товару згідно ч. 5 ст.69 МК України складним, що за принципом in dubio pro tributario, викладеним у ч. 4 ст. 3 МК України, мав трактуватися на користь обов'язковості проведення відповідачем щонайменше митного огляду (інспектування) спірних верстатів для одержання об'єктивної додаткової інформації про їх будову, комплектність і кількісні та якісні показники експлуатації, а так само проведення митної експертизи з використанням спеціальних знань для встановлення згідно з істиною технічних характеристик відповідно до ч. 11 ст.356 МК України за результатами досліджень техніко-технологічної документації про ці верстати, а не обмежуватися суто суб'єктивним тлумаченням перекладу керівництва з експлуатації для споживача без попередньої належної перевірки правильності і точності такого перекладу.
З огляд на наведене, відповідач на виконання ч. 6 ст.69 МК України мав перевірити надання декларантом всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття рішення про класифікацію товарів, і її вагомість для такого рішення, а також перевірити достовірність поданого позивачем перекладу з іноземної мови, чого не виконав, оскільки доказів протилежного немає, а в умовах складності випадку класифікації товарів з базовою комплектацією, що може за задумом виробника доповнюватися неосновними операціями, які споживач замовляти не став, класифікація товару для імпорту за наявними в розпорядженні декларанта документами, що співпадає з його класифікацією на експорт, в сукупності з попереднім досвідом митного оформлення ідентичних товарів переконує суд в оцінці суб'єктивного ставлення позивача до скоєного, за всяких обставин, з фактичною помилкою в характері діяння, що виключає в його діях ознаки умислу.
При цьому, відповідно до торговельного опису, який поданий для митного оформлення декларації моделі деревообробного верстату SRRP300В, яку постачальник згідно даних прайс-листу, в дійсності, не виробляє, а митний орган за фактурною вартістю самостійно визначив шліфувальним верстатом моделі SRRP1300С, дорожчим на 5900 доларів США за аналогічну модель цього ж виробника з артикулом SRP1300В. Проте, як позначилося викривлення назви моделі верстату на можливості за приведеними характеристиками і господарським призначенням визначити дійсну митну вартість та правильно його класифікувати, відповідач в оскаржуваній постанові не встановлював і за вину позивачу не ставив.
З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність спірної постанови та її скасування.
При цьому, колегія суддів приймає доводи відповідача, що спірна постанова підписана уповноваженою на те особою, а саме заступником начальника митниці Водолагою Д.А.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Дніпровської митниці на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.08.2022 року в адміністративній справі №203/1659/22 (2-а/0203/31/2022) - залишити без задоволення.
Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.08.2022 року в адміністративній справі №203/1659/22 (2-а/0203/31/2022 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя Н.А. Олефіренко
суддя В.А. Шальєва