26 жовтня 2022 року м. Дніпросправа № 340/1337/22
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.03.2022 року в адміністративній справі №340/1337/22 (суддя у 1 інстанції Кравчук О.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якій просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо зменшення основного розміру пенсії позивача під час перерахунку пенсії з 90% відповідних сум грошового забезпечення на 70 % відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок пенсії позивача відповідно до статті 63 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.92 року "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виходячи з 90 % відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області» № 9462 від 07.05.2021 року «Про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій» та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням окружного адміністративного суду від 31.03.2022 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 під час перерахунку пенсії з 90 % відповідних сум грошового забезпечення на 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області» № 9462 від 07.05.2021 року «Про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій», виходячи з 90 % відповідних сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум. Стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати (судовий збір) у розмірі 992,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову у задоволені позову.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач пропустив строк звернення з позовом до суду. Також зазначено, що станом на 01.12.2019 року редакція ч. 2 ст. 13 Закону №2262 встановлювала максимальний розмірі пенсії, обчислений відповідно до цієї статі, 70% відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служи брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів. При цьому, розмір пенсії позивача у зв'язку з перерахунком йому пенсії в розмірі 70% від грошового забезпечення зазначено в довідці від 18.05.2021 року №9263, та не меншим за той, який він отримував до перерахунку пенсії.
В відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Справа судом розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач з 2009 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області як пенсіонер Міністерства внутрішніх справ, отримуючи пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Пенсія позивача при її призначенні була обрахована з 90 % відповідного грошового забезпечення.
З 01 січня 2018 року ГУ ПФУ в Кіровоградській області здійснило перерахунок пенсії, призначеної позивачу за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виходячи з 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року в адміністративній справі №340/3342/18 ГУ ПФУ в Кіровоградській області зобов'язано з 01.01.2018 року перерахувати пенсію, призначену ОСОБА_1 виходячи з 90 % відповідних сум грошового забезпечення.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року у справі №340/2824/21 ГУ ПФУ в Кіровоградській області зобов'язано здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок пенсії за вислугу років, призначеної позивачу за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", на підставі довідки № 9462 від 07 травня 2021 року.
При проведенні перерахунку пенсії позивача на виконання вказаного рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області обчислило основний розмір такої пенсії, виходячи з 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процент.
Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VII внесено зміни у частину другу статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно яких цифри « 80» замінено цифрами « 70».
Як свідчать встановлені обставини справи, позивачу було призначено пенсію в розмірі 90% від розміру грошового забезпечення.
В свою чергу, при перерахунку пенсії позивача, пенсійним органом було застосовано редакцію ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» чинну на час проведення перерахунку та зменшено розмір пенсії до 70% від розміру грошового забезпечення.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що дії відповідача зі зміни відсоткового показника розміру пенсії до грошового забезпечення є протиправними оскільки, при перерахунку пенсії відсотковий розмір грошового забезпечення, з якої призначається пенсія, визначається з урахуванням вислуги років. При цьому, застосуванню підлягає норма закону у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії.
Отже, оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90 відсотків, а потім 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.04.2018 року у справі № 686/12623/17, від 19.06.2018 року у справі № 583/2264/17, від 31 січня 2018 року у справі № 523/4930/15-а та від 27 лютого 2018 року у справі № 642/3284/17, Верховного Суду України від 8 липня 2015 року у справі № 732/48/15, що враховується судом апеляційної інстанції відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Також слід врахувати, що судовими рішеннями, які набрали законної сили, підтверджено, що позивач набув права на пенсію у розмірі 90% грошового забезпечення.
Що доводів скаржника, що позивачем пропущено 6 місячний строк звернення з позовом до суду, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до ч.3 ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Тобто, у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.
З огляду на наведене, позивач не пропустив строку звернення з цим позовом до суду.
Посилання скаржника в апеляційній разі щодо протиправності позовних вимог в частині виплати позивачу пенсії без обмеження її максимальним розміром, колегія суддів вважає не обґрунтованими, оскільки позивач з такими вимогами до суду не звертався, а суд першої інстанції з цього питання не ухвалював рішення.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Оскільки ця справа є типовою, предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.03.2022 року в адміністративній справі №340/1337/22 - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.03.2022 року в адміністративній справі №340/1337/22 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя Н.А. Олефіренко
суддя В.А. Шальєва