05 грудня 2022 року справа №200/18266/21
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 червня 2022 року у справі № 200/18266/21 (головуючий суддя І інстанції Бабаш Г.П.), складеного в повному обсязі 03 червня 2022 року в м. Слов'янськ Донецької області, за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якій просив:
- визнати протиправними дії відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», викладені в рішенні від 18.11.2021 року №052530002733, скасувати зазначене рішення;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву від 12.10.2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №14 періодів роботи з 25.07.1995 року по 21.04.1997 року на ліквідованому підприємстві «Димитровське шахтобудівельне управління №1», 1 місяць 11 днів на ВП шахта Центральна ДП «Мирноградвугілля» та призначити пенсію відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 червня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 18.11.2021 року №052530002733 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.10.2021 року про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 червня 2022 року у справі № 200/18266/21 та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянтом зазначено, що рішення пенсійного органу є правомірним.
Крім того, зазначив, що до пільгового стажу не враховано період роботи 25.07.1995 року по 21.04.1997 року на ліквідованому підприємстві «Димитрівське шахтобудівне управління №1». Для зарахування даного періоду необхідно звернутись із заявою для підтвердження пільгового стажу рішення Комісії створеному при Головному управлінні.
Також до пільгового стажу не враховано 1 місяць 11 днів безоплатних відпусток, страйків, роботи на поверхні.
Сторони в судове зсідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшов до наступних висновків.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 12.10.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 18.11.2021 року №052530002733 позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
До пільгового стажу позивача управлінням не зараховано період роботи на ліквідованому підприємстві «Димитрівське шахтобудівне управління №1» з 25.07.1995 року по 21.04.1997 року (довідка №165 від 29.12.2020 року). Факт ліквідації підприємства відображено в архівній довідці (№165/1 від 28.12.2020 року видана приватним архівом ліквідованих підприємств).
З рішення вбачається, що для зарахування вищезазначеного періоду необхідно звернутись із заявою для підтвердження пільгового стажу рішенням Комісії створеному при Головному управлінні, що вказано в пункті 1 постанови Правління Пенсійного фонду України №18-1 від 10.11.2006 «Про порядок підтвердження періодів роботи до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років».
До пільгового стажу позивача за Списком №1 зараховано період роботи в якості начальника зміни служби охорони праці, зайнятий на підземних роботах 50% і більше робочого часу на рік ВП ш. Центральна ДП «Мирноградвугілля» з 05.09.2002 року по 21.03.2003 року (довідка №238 від 30.05.2021 року, довідка про спуски №240 від 30.05.2021 року).
Не враховано до пільгового стажу відволікання від підземної роботи, а саме, безоплатні відпустки, страйки, робота на поверхні 1 місяць 11 днів.
Приймаючи спірне рішення суд першої інстанції виходив з того, що рішення управління є протиправним, невмотивованим та не конкретизує підстави відмови у незарахуванні спірних періоди роботи та відпусток, відтак, є таким, що підлягає скасуванню з зобов'язанням повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії з урахування висновків суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції погоджує висновки суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
Відповідно до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.3 ст.114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п'ята статті 45 Закону № 1058-IV).
Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 63 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок).
Пунктом 1 Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Отже, додаткові документи для підтвердження стажу роботи вимагаються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Періоди роботи, записи про які відсутні в трудовій книжці, були зараховані управлінням до страхового стажу. В якості підстави неврахування таких періодів до пільгового стажу визначено, що довідки не відповідають вимогам Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.
Так, згідно трудової книжки, позивач в період з 25.07.1995 року по 21.04.1997 рік працював на посаді гірничого майстра з повним робочим днем в шахті в Димитровське ШСУ №1 Треста «Красноармійськвугіллястрой» .
Крім того, робота позивача на вищевказаному підприємстві підтверджується наданими ним довідками та наказом, а саме: архівна довідка №165 від 28.12.2020 року; архівна довідка №15/1 від 28.12.2020 року; довідка ВАТ «Вуглебуд» №165 від 29.12.2020 року; довідка про зміну найменування шахти №1 «Центральна»; довідка приватного архіву ліквідованих підприємств №165/11 від 28.12.2020 року; наказ №242 від 11.06.1997 року про стан державного підприємства на базі структурної одиниці ГОАС «Красноармійськшахтострой». Пунктами 1 і 6 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105 (далі - Порядок № 18-1), передбачено, що цей Порядок визначає процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи: для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника; до 1 січня 2004 року, якщо в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях (їх правонаступниках), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі - підприємства, які розташовані на тимчасово окупованій території).
Основним завданням Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття за результатами їх розгляду рішень про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи.
При цьому, суд звертає увагу на те, що вказаний порядок прийнято відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Порядок № 18-1 не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки пільговий характер роботи позивача з 25.07.1995 року по 21.04.1997 року підтверджується трудовою книжкою позивача, в якій наявні відомості про повний робочий день в шахті.
При цьому, відсутність можливості здійснення органом Пенсійного фонду України перевірки виданих документів підприємством, яке ліквідоване, не є підставою для не врахування зазначених у цих документів відомостей за відсутності обґрунтованих сумнівів в їх достовірності.
Судом встановлено, що в період з 25.07.1995 року по 21.04.1997 рік позивач був зайнятий виконанням робіт, передбачених Списком №1, з повним робочим днем під землею, що підтверджується трудовою книжкою позивача та відповідними уточнюючими довідками.
Крім того, з оскаржуваного рішення вбачається, що підставою для відмови у призначенні позивачу пільгової пенсії, стала недостатність пільгового стажу, у зв'язку із не зарахуванням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькі області до пільгового стажу роботи позивача: 1 місяць 11 днів (безплатної відпустки, страйки, робота на поверхні).
Суд зазначає, що жодних доказів прийняття позивачем участі у страйку/стайках, визнаних незаконними у судовому порядку, відповідачем суду не представлено.
Спірне рішення, також не містить у собі жодних посилань на такі обставини та докази, які їх підтверджують, їх дослідження, а також жодної правової оцінки з цього приводу.
З матеріалів справи та змісту спірного рішення вбачається, що управління жодним чином не з'ясувало чи пов'язані не зараховані ним періоди перебування позивача у відпустках без збереження заробітної плати, час простою з виробничою необхідністю, а відтак суд вважає протиправними дії відповідача щодо не врахування цих періодів роботи до пільгового стажу позивача.
Враховуючи те, що спірне рішення пенсійного органу не містить у собі жодної конкретизації щодо не зарахованих до пільгового стажу позивача періодів роботи, посилання на норми діючого законодавства, які стали підставою для незарахування певних періодів роботи до пільгового стажу позивача за Списком № 1, у змісті рішення відсутній аналіз причин зарахування чи відмови у зарахуванні спірних періодів роботи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність такого рішення пенсійного органу, та наявність правових підстав для його скасування.
Відтак, правильним є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 18.11.2021року №052530002733 про відмову в призначенні пенсії та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву від 12.10.2021 року про призначення пенсії на пільгових умовах згідно частини 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та прийняти відповідне рішення щодо призначення пенсії з урахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення, в порядку, визначеному Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із зазначенням конкретної кількості днів для зарахування до пільгового стажу позивача, або відмови у зарахуванні таких до пільгового стажу, із зазначенням відповідних періодів роботи, та з посиланням на нормативно-правові акти, на підставі яких такі періоди роботи не зараховані та з яких конкретно причин.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не містять доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 червня 2022 року у справі № 200/18266/21 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 05 грудня 2022 року.
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв
І.Д. Компанієць