ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
05 грудня 2022 року м. Київ № 640/16289/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А. при секретарі судового засідання Корніюк А.В.,
за участі представників сторін:
від позивача - Руденко В.В.,
від відповідача - Воловоденко Ю.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Бренд Проперті"
до Головного управління Державної податкової служби у Київській області
пропро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Бренд Проперті» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області та просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.06.2022 форми «В3» №0051930705 та стягнути на користь позивача судові витрати.
Мотивуючи позовні вимоги позивач вказує про безпідставність висновків контролюючого органу, які викладені в акті перевірки від 16.02.2022 №2352/10-36-07-05/43479830 та вказує, що безпосередньо митні декларації підтверджують його право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, де останній стверджує про правомірність прийнятого ним рішення та просить суд відмовити у задоволенні позову. При цьому представник контролюючого органу вказує, що ТОВ «Бренд Проперті» до перевірки не надано копії платіжних доручень, що підтверджує сплату податку на додану вартість, що і стало підставою для прийняття спірного рішення.
У свою чергу представником позивача подано відповідь на відзив, у якому останній наполягає на тому, що митними деклараціями підтверджено сплату ним всіх належних податків, що зумовлює хибність висновків відповідача і, як наслідок вказує на протиправність оскаржуваного рішення.
Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
На підставі направлень від 28.01.2022 №437/10-36-07-05/43479830 та наказів Головного управління ДПС у Київській області від 27.01.2022 №83-п від 07.02.2022, №124-п, виданих на підставі підпункту 19-1.1.6 пункту 19-1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Бренд Проперті» за грудень 2021 року податкової декларації з податку на додану вартість від 20.01.2022 реєстраційний номер №9422837294 та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ від 31.01.2022 №9014655794 від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявлено до бюджетного відшкодування з бюджету, за наслідком якої складно акт від 16.02.2022 №2352/10-36-07-05/43479830 (далі - акт перевірки) (т. 1, а.с. 76-109).
У висновках акту перевірки контролюючий орган дійшов до висновку про порушення позивачем вимог пункту 200.1, підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, з урахуванням вимог пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України та зазначено про відмову в отриманні бюджетного відшкодування суми ПДВ на рахунок платника в банку (рядок 20.2.1 декларації) за звітний (податковий) період за грудень 2021 року у розмірі 10 204 630,00 грн.
На підставі висновків акту перевірки, враховуючи положення пункту 200.1, пункту 200.4, пункту 200.7, пункту 200.9 статті 200 Податкового кодексу України з урахуванням встановлення обставин відсутності права на отримання бюджетного відшкодування за період грудень 2021 року та відсутності права на нарахування такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку ГУ ДПС у м. Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.06.2022 №0051930705, яким позивачу відмовлено у отриманні бюджетного відшкодування суми ПДВ на рахунок платника в банку на загальну суму 10 204 630,00 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення) (т. 1, а.с. 110).
За наслідком адміністративного оскарження рішенням Державної податкової служби України від 29.08.2022 №9930/6/99-00-06-01-05-06 скаргу позивача на оскаржуване рішення залишено без задоволення, а останнє без змін.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно із пунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.
За правилами підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, а саме: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Відповідно до пункту 78.4-78.9 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.
Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.
Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.
Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Перевірка платника податків з питань повноти нарахування і сплати податків та зборів під час здійснення контрольованих операцій проводиться з урахуванням особливостей, визначених статтею 39 цього Кодексу.
Суд вказує, що позивач не обґрунтовує позовні вимоги порушенням відповідачем поряду призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а судом під час розгляду їх не встановлено.
Переходячи до оцінки по суті встановлених ГУ ДПС у Київській області порушень ТОВ «Бренд Проперті», які зафіксовані в акті перевірки, суд враховує наступне.
На аркуші 5 акту перевірки (т. 1, а.с. 78) контролюючий орган вказав, що причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (із зазначенням частки загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому виникло від'ємне значення ПДВ) є застосування норми пункту 8 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, відповідно до якого «На період до 1 січня 2025 року за нульовою ставкою оподатковується податком на додану вартість постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім послуг, що надаються під час проведення лотерей і розважальних ігор та послуг з постачання товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських об'єднань осіб з інвалідністю, які засновані громадськими об'єднаннями осіб з інвалідністю і є їх власністю, де кількість осіб з інвалідністю, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу витрат виробництва.»
- ввезення на митну територію України товари, необоротні активи (Одяг і додаткові речі до одягу та їх частини, вживані ступінь зносу до 25% призначені для подальшого використання, невідсортовані, без індивідуальної упаковки, першої, другої та третьої категорії, продезінфіковані та поставляються у мішках: вживане, взуття вживане, ступінь зносу до 25%, призначене для подальшого використання, невідсортовані, без індивідуальної упаковки, першої, другої та третьої категорії, продезінфіковані та поставляються у мішках, іграшки, ігри та спортивний інвентар; іграшки у вигляді тварин або інших істот, окрім людей, м'яконабивні: іграшки не сортовані, що були у вжитку, сумки дамські з плечовим ремінцем та без нього, сумки без ручок, з лицьовою поверхнею з листів пластмаси, вживані, мають помітні ознаки використання, без індивідуальної упаковки (Польща, Німеччина, Велика Британія).
Протягом грудня 2021 сплачено митним органам 10 204 630,00 грн. (89,45% - від суми задекларованого податкового кредиту).
На 10 аркуші акту перевірки відповідач вказав, що з урахуванням наданих до перевірки документів, даних бухгалтерського обліку ТОВ «Бренд Проперті» підтверджено правомірність застосування норми пункту 8 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень ПК України в частині застосування пільгового оподаткування ПДВ.
Водночас на 12 аркуші акту перевірки контролюючим органом зазначено, що операції, що оподатковуються за нульовою ставкою за обсягом постачання 62 165 146 грн. реалізовані на кінцевого споживача - не платника ПДВ.
У розділі 3.3 акту перевірки «Результати перевірки від'ємного значення з ПДВ, у тому числі заявлено до відшкодування з бюджету (розділ ІІІ Декларації) ГУ ДПС у Київській області вказало, що у ході перевірки представнику за довіреністю ТОВ «Бренд Проперті» Віктору Чорному надано під розписку лист №1 від 01.02.2022 щодо надання до перевірки документів за звітний період грудень 2021 року, що безпосередньо стосується предмету перевірки. Проте, відповідь на даний запит отримано не в повному обсязі, а саме документи, що безпосередньо стосуються предмету перевірки (платіжні доручення, що підтверджують факт оплати) до перевірки не надано.
З урахуванням вказаних обставин суд дійшов до висновку, що за даними перевірки ПДВ - фактично сплачено у сумі - 0 грн.
Надаючи оцінку наведеним обставинам суд вважає за доцільне вказати про наступне.
Згідно із підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
Підпунктом «а» пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Згідно із пунктом 187.8 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
У випадках, передбачених статтею 191 цього Кодексу, дата виникнення податкових зобов'язань визначається з урахуванням положень статті 191 цього Кодексу.
Датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання нерезидентами суб'єктам господарювання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбан.ням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
У той же час в розрізі положень пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Водночас, згідно із пунктом 201.12 статті 201 ПК України у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.
Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, складена платником за такими операціями та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові зобов'язання за якою включені до податкової декларації відповідного звітного періоду.
Поряд з цим, відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно із пунктом 200.4 статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно із пунктом 200.14 статті 200 ПК України у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Досліджуючи матеріали справи судом встановлено, що спірні правовідносини виникли за поставками товарів позивачу в режимі імпорту по контракту, укладеним ним із MODERNTREND S.R.O. (Прага, Чеська Республіка) від 05.10.2021 та за контрактом, укладеним з Fourteen Testil Konfeksion Sanayitic. LTD.STI, через комісіонера - ПОГ «Колос», який діяв на підставі Договору комісії №27/09/2021 від 27.09.2021.
В матеріалах справи наявні вантажно-митні декларації, на підставі яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Бренд Проперті» здійснювало ввезення товару на митну територію України.
Досліджуючи відповідні вантажно-митні декларації, суд вважає за необхідне вказати про наступне.
Так, наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2022 за №1372/21684 затверджено Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа (далі - Порядок №651), який визначає правила заповнення граф митних декларацій (далі - МД) на бланках єдиного адміністративного документа форми МД-2 (далі - ЄАД), додаткових аркушів до нього форми МД-3 (далі - додаткові аркуші), специфікації форми МД-8 (далі - специфікація), порядок унесення відомостей до доповнення форми МД-6 (далі - доповнення), випадки застосування специфікації, а також порядок оформлення, розподілу та використання аркушів МД форм МД-2, МД-3, МД-6, МД-8.
Згідно із пунктом 47 розділу ІІ Порядку №651 графа 47 «Нарахування платежів» заповнюється у разі сплати (необхідності застосування заходів забезпечення сплати відповідно до розділу Х Митного кодексу України) митних платежів та/або сплати за МД єдиного збору, що справляється в пунктах пропуску через державний кордон України (далі - єдиний збір), та/або сплати плати.
У графі наводяться відомості про нарахування митних платежів. Якщо за МД нараховуються та справляються єдиний збір та/або плата, то відомості про їх нарахування наводяться у цій графі ЄАД.
Якщо товар не є об'єктом оподаткування відповідним митним платежем, відомості про нараховування такого платежу в графі не наводяться.
У першій колонці "Вид" зазначається код виду платежу відповідно до класифікатора видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами.
другій колонці "Основа нарахування" зазначаються:
при нарахуванні плати - кількість годин роботи посадової особи митного органу, витрачених на виконання митних формальностей поза місцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для митного органу, незалежно від кількості оформлених МД;
при нарахуванні мита:
за адвалорною ставкою - митна вартість товару, зазначена в графі 45 МД;
за специфічною ставкою - кількість товару у відповідних одиницях вимірювання та обліку;
при нарахуванні акцизного податку:
у разі обчислення акцизного податку із застосуванням адвалорних ставок - відповідна база оподаткування (вартість товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари (продукцію), які він імпортує, без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного податку);
у разі обчислення акцизного податку із застосуванням специфічних ставок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) - відповідна база оподаткування (величина, визначена в одиницях виміру ваги, об'єму, кількості товару (продукції), об'єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках);
при нарахуванні податку на додану вартість:
митна вартість товару, зазначена в графі 45 МД, збільшена на суму мита (для товарів, що підлягають обкладенню митом) та акцизного податку (для товарів, що підлягають обкладенню акцизним податком);
фактурна вартість товару, зазначена в графі 42 МД, перерахована у валюту України за курсом, указаним у графі 23 МД, збільшена на суму мита (для товарів, що підлягають обкладенню митом) та акцизного податку (для товарів, що підлягають обкладенню акцизним податком), якщо митна вартість товару менша, ніж фактурна вартість;
при нарахуванні єдиного збору - дані, на підставі яких здійснюється розрахунок суми єдиного збору (кількість залізничних вагонів, довжина маршруту тощо). Якщо єдиний збір складається з декількох складових (за проведення контролю, плати за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України, плати за проїзд автомобільних транспортних засобів з перевищенням установлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів), відомості про нарахування таких складових зазначаються окремими рядками.
У третій колонці "Ставка" зазначаються:
при нарахуванні мита - установлений законодавством розмір ставки мита;
при нарахуванні акцизного податку - установлений законодавством розмір ставки акцизного податку;
при нарахуванні податку на додану вартість - установлений законодавством розмір ставки податку на додану вартість;
при нарахуванні плати - установлений законодавством розмір ставки плати;
при нарахуванні єдиного збору - установлений законодавством розмір ставки цього збору.
У четвертій колонці "Сума" зазначається нарахована сума відповідного митного платежу. Розмір плати визначається залежно від кількості зазначених у колонці "Основа нарахування" годин з урахуванням установленого законодавством розміру плати за одну годину.
При декларуванні товарів з використанням комплектів додаткових аркушів права нижня частина графи 47 додаткових аркушів не заповнюється.
У п'ятій колонці "Спосіб платежу" зазначається код способу розрахунку відповідно до класифікатора способів розрахунку.
Відповідно до класифікатора видів надходження до бюджету, що контролююється митними органами, опублікований на офіційному сайті Державної податкової служби України (https://www.tax.gov.ua/baneryi/mitne-oformlennya/subektam-zed/reestri-ta-klasifikatori/klasifikatori/vidomchi-klasifikatori-informatsii-z-pi/print-62553.html) код виду надходжень 020 - Мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання, а код виду надходжень 028 - Податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання (крім лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів та медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України; а також лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я).
Згідно із Порядком №651 графа 45 "Коригування" заповнюється у разі застосування забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х Митного кодексу України.
У графі зазначається у валюті України заявлена митна вартість товару.
Матеріалами справи підтверджено, що всі митні декларації містять заповнену графу 47 «Нарахування платежів» із визначенням виду надходжень 028, а саме: податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання (крім лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів та медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України; а також лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я).
Суд при вирішенні спору також враховує, що згідно із частиною 1 статті 74 Митного кодексу України (далі - МК України) імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.
Суд наголошує, що позивачем здійснювався імпорт товарів, тобто в межах спірних правовідносин підлягав застосуванню митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.
Тобто, для ввезення імпортованого товару та випуску його у вільний обіг покупцем має бути сплачено всі митні платежі, встановлені законом на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей.
Суд вказує, що митні декларації, які долучені до матеріалів справи були надані ТОВ «Бренд Проперті» і до перевірки. У свою чергу, контролюючим органом жодних зауважень щодо їх форми та відомостей зазначених в останніх в акті перевірки не наведено, як і не вказано про дані обставини у відзиві на позовну заяву.
Окрім цього в акті перевірки зафіксовано обставини здійснення ТОВ «Бренд Проперті» імпорту та подальшої реалізації ним імпортованого товару в межах власної господарської діяльності, що, у свою чергу підтверджує ті обставини, що імпортований товар надійшов у вільний обіг.
Отже, враховуючи наведене, з урахуванням положень пункту 201.12 статті 201 ПК України, у взаємозв'язку із частиною 1 статті 74 МК України та з огляду на зміст митних декларацій, у тому числі заповнення графи 47 «Нарахування платежів» із визначенням виду надходжень 028, суд вважає, що право ТОВ «Бренд Проперті» на отримання бюджетного відшкодування у сумі 10 204 630,00 грн підтверджено належними та достатніми доказами.
При цьому, суд відмічає, що безпосередньо відповідачем на 5 аркуші акту перевірки вказано про те, що позивачем протягом грудня 2021 року сплачено митним органам 10 204 630,00 грн.
Окремо з приводу тверджень контролюючого щодо не надання позивачем копій платіжних доручень під час проведення перевірки, які підтверджують сплату ПДВ і, як наслідок формування висновку про не підтвердження сплати такого податку ТОВ «Бренд Проперті», суд зазначить про наступне.
Як вже було вказано судом вище, згідно із пунктом 201.12 статті 201 ПК України у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.
Тобто, в даному випадку первинним документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства і яка безпосередньо підтверджує сплату такого податку.
Отже, стверджувати про те, що платіжні доручення є первинним документом в межах спірних правовідносин та відсутність останніх позбавляє права позивача на отримання бюджетного відшкодування є безпідставним, оскільки саме митна декларація є тим документом, яка підтверджує сплату відповідних податків і посвідчує право ТОВ «Бренд Проперті» на віднесення сум до податкового кредиту.
Водночас, з приводу наданої відповідачем в судовому засіданні 05.12.2022 зворотньої облікової картки позивача суд зазначає, що остання стосується сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), проте не відображає відомостей щодо сплати останнім податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів. Таким чином, за висновком суду, надана облікова картка не спростовує висновків, які наведені судом вище.
При цьому суд вкотре наголошує, що ГУ ДПС у Київській області як в акті перевірки, так і у відзиві на позовну заяву не заперечувало сплату позивачем митному органу податку у розмірі 10 204 630,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Беручи до уваги наведене суд прийшов до висновку, що відповідачем в порядку частини 2 статті 77 КАС України не надано належних та достатніх доказів на підтвердження доводів, які покладені ним в основу акту перевірки, у той час коли позивачем в повній мірі спростовано останні.
Таким чином, зважаючи на встановлені обставини суд приходить до висновку про безпідставність застосування контролюючим органом положень пункту 200.14 статті 200 ПК України та вважає, що спірне рішення не відповідає критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, що зумовлює наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Згідно із частиною 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки адміністративний позов підлягає до задоволення, то сума сплаченого судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бренд Проперті» (09199, Київська область, м. Біла Церква, вул. Фастівська, б. 23, код ЄДРПОУ 43479830) до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, б. 5а, код ЄДРПОУ ВП: 44096797) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.06.2022 форми «В3» №0051930705, винесене Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної податкової служби у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, б. 5а, код ЄДРПОУ ВП: 44096797) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бренд Проперті» (09199, Київська область, м. Біла Церква, вул. Фастівська, б. 23, код ЄДРПОУ 43479830) сплачений ним судовий збір у розмірі 24 810 (двадцять чотири тисячі вісімсот десять) грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.
Суддя М.А. Бояринцева
Повний текст рішення складено та підписано 05.12.2022.