ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
05 грудня 2022 року 10:37 № 640/17071/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., при секретарі судового засідання Левкович А.С., розглянувши в судовому засіданні матеріали адміністративної справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8)
до третя особа Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олена Володимирівна (АДРЕСА_1)
про скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу,-
за участю:
представника позивача - Давиденко М.І.
представника відповідача - не прибув
третьої особи - не прибув
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (надалі по тексту також - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (надалі по тексту також - відповідач), третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олена Володимирівна, в якому просить суд: скасувати постанову головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Кидонь Євгена Вікторовича про повернення виконавчого документа стягувачу №66038041 від 08 серпня 2022 року.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідачем порушено вимоги статті 63 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, на думку представника позивача, підстави, на які посилається головний державний виконавець при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, зазначені як такі, що унеможливлюють проведення виконавчих дій, однак це не відповідає вимогам діючого законодавства.
В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у призначене судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належний чином, відзиву на адміністративний позов не надав, надіслав до суду матеріали виконавчого провадження.
Третя особа в призначене судове засідання не прибула, пояснень/позиції щодо суті заявлених вимог не надала.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
10 листопада 2020 року Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий лист у справі №826/8192/18 на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2019 року щодо:
- зобов'язання Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В. провести реєстраційні дії: скасувати в системі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис внесений о 12:49:53 про припинення запису про іпотеку 798962 на підставі індексного номеру рішення 31270344;
- зобов'язання Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В. провести реєстраційні дії: скасувати в системі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис внесений о 12:45:54 про припинення запису про обтяження 768961 на підставі індексного номеру рішення 31270086;
- зобов'язання Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В. провести реєстраційні дії: скасувати в системі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис внесений о 12:57:53 про припинення запису про іпотеку 798951 на підставі індексного номеру рішення 31270547;
- зобов'язання Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В. провести реєстраційні дії: скасувати в системі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис внесений о 12:53:53 про припинення запису про обтяження 768935 на підставі індексного номеру рішення 31270455.
08 липня 2021 року представник позивача подав оригінал вказаного виконавчого документа із заявою про початок виконавчих дій до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 08 липня 2021 року прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №66038041.
В подальшому, 08 серпня 2022 року відповідачем прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Незгода позивача із вказаною постановою державного виконавця від 08 серпня 2022 року зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон №1404-VIII, в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно частини 1 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних (частина 5 статті 18 Закону №1404-VIII).
Вичерпний перелік підстав для повернення виконавчого документа стягувачу наведений у статті 37 Закону №1404-VIII.
Пунктом 2 частини 1 статті 37 Закону №1404-VIII, на підставі якого прийнято спірну постанову, передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Частиною 2 статті 37 Закону №1404-VIII визначено, що про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт.
В матеріалах виконавчого провадження, копії яких надіслано відповідачем до суду, відсутній відповідний акт.
Трактування наведеної підстави для повернення виконавчого документа свідчить, що предметом виконавчого документа повинно бути стягнення; державним виконавцем повинні вчинятися виконавчі дії, зокрема, щодо розшуку майна; такі вчинені виконавчі дії виявилися безрезультатними.
Водночас, виконавчий документ в справі №826/8192/18, виданий 10 листопада 2020 на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2019 року в частині зобов'язання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олену Володимирівну вчинити дії, а саме - скасувати в системі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно існуючі записи про речові права.
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення врегульований статтею 63 Закону №1404-VIII.
Так, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
З наявних матеріалів виконавчого провадження не вбачається вчинення державним виконавцем жодних дій, які передбачені статтею 63 Закону №1404-VIII та які є обов'язком державного виконавця при виконанні рішення, за яким боржник зобов'язаний вчинити певні дії, що мало місце в межах спірних правовідносин.
При цьому, пунктом 2 частини 1 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нотаріус віднесений до переліку державних реєстраторів, до повноважень якого, зокрема, відноситься забезпечення проведення державної реєстрації.
Тобто, виключно боржник (приватний нотаріус) уповноважений виконати зобов'язальну частину рішення, на виконання якого було видано виконавчий документ.
Відтак, на думку суду, відповідачем протиправно всупереч положень статті 63 Закону №1404-VIII не вчинено належних виконавчих дій.
Крім того, на переконання суду, не відповідають суті резолютивної частини рішення, яке підлягало виконанню, вчинення виконавцем дій, щодо розшуку майна, на яке може бути звернено стягнення, оскільки та резолютивна частина рішення, на яку видано виконавчий документ (ВП №66038041) не містить частини щодо стягнення.
За таких обставин, суд приходить до висновку про безпідставність прийняття спірної постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 08 серпня 2022 року та наявність підстав для її скасування в судовому порядку.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Виходячи з критеріїв правомірності прийняття рішення суб'єктом владних повноважень, передбачених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскаржувана постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 08 серпня 2022 року прийнята державним виконавцем без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відтак підлягає скасуванню в судовому порядку як протиправна.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не виконано покладений на нього обов'язок доказування правомірності прийняття постанови, виходячи з критеріїв, визначених частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та частиною 2 статті 19 Конституції України.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» задовольнити.
Скасувати постанову головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Кидонь Євгена Вікторовича про повернення виконавчого документа стягувачу №66038041 від 08 серпня 2022 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (04112, м. Київ, вул. Авіатора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ 38750239) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15, код ЄДРПОУ 35011660).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому частиною першою статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення та оскаржені у порядку, передбаченому статтями 292, 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.Б. Федорчук