ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
01 грудня 2022 року м. Київ № 640/24228/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
за позовом ОСОБА_1
до Служби безпеки України
про визнання протиправним, скасування наказу
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Служби безпеки України (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд:
визнати протиправними дії Служби безпеки України, щодо винесення Наказу від 05 квітня 2019 року № 33-ОС про встановлення ОСОБА_1 преміювання в розмірі 10% від посадового окладу з 03 квітня 2019 року;
скасувати наказ Служби Безпеки України № 33-ОС від 05 квітня 2019 року про встановлення ОСОБА_1 преміювання у розмірі 10% від посадового окладу з 03 квітня 2019 року;
зобов'язати Службу безпеки України встановити ОСОБА_1 преміювання в розмірі 250% від посадового окладу з 03 квітня 2019 року по день звільнення, а саме по 01 травня 2019 року.
Позов мотивований тим, що відповідачем безпідставно за відсутності правових підстав, знижено розмір преміювання, відповідно спірний наказ підлягає скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
На адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів по адміністративній справі №640/24228/19.
Для з'ясування всіх обставин справи суд вважає за необхідне витребувати від Служби зовнішньої розвідки України (04107, м. Київ, вулиця Нагірна, 24/1) належним чином засвідчену копію особової справи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2019 року задоволено клопотання про витребування доказів по справі №640/24228/19. Витребувано від Служби зовнішньої розвідки України (04107, м. Київ, вулиця Нагірна, 24/1) належним чином засвідчену копію особової справи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідачем поданий відзив на позов, в якому відповідач зазначає про виключне право начальника щомісяця в межах фонду грошового забезпечення преміювати військовослужбовців СБУ згідно з главою 15 розділу ІІІ Інструкції № 515/ДС.
У відповіді на відзив, позивач наполягає на тому що рішення про зниження преміювання до 10% не має жодних обґрунтувань та нормативних підтверджень.
Вирішуючи спір по суті позовних вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва керується такими мотивами.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
ОСОБА_1 , перебував на військовій службі в органах Служби безпеки України (надалі - Відповідач) на підставі укладеного контракту строком на п'ять років починаючи з 01 травня 2014 року по 01 травня 2019 року, зарахований до органів СБУ відповідно до наказу Голови СБУ № 370 - ос від 01 травня 2014 року.
04 квітня 2019 року наказом Голови СБУ №447-ос підполковника ОСОБА_1 було звільнено з військової служби за п.п. «а» п. 61, п.п. «а» п. 62 (у зв'язку із закінченням строку контракту) та п.п. «а» п. 2 ч. 5 cт. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в запас СБ. Із списків особового складу позивача було виключено 01 травня 2019 року.
Відповідно до довідки від 03 червня 2019 року № 12/К - 97147 виданої Службою мобілізації та територіальної оборони Служби безпеки України, календарна вислуга років на 01 травня 2019 складає 22 роки 09 місяців 14 днів.
Вищезазначене не спростовується сторонами, підтверджується доданими до матеріалів справи доказами.
Наказом СБ України від 05 квітня 2019 року № 33-ОС позивачу було встановлено преміювання в розмірі 10% від посадового окладу з 03 квітня 2019 року.
Як зазначає позивач та не спростовується відповідачем, перебуваючи на військовій службі в званні підполковника Служби безпеки України місячне грошове забезпечення позивача складало 45 077 ( сорок п'ять тисяч сімдесят сім грн.) гривень 70 копійок.
Позивач наголошує, що одноразова грошова допомога, яка передбачена йому при звільненні повинна була б становити 495 854 (чотириста дев'яносто п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят чотири) гривень 70 копійок. Проте, 26 серпня 2019 року, через чотири місяці після звільнення, йому було нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 309 734,70 гривень.
Не погоджуючись із вказаним розміром одноразового грошового забезпечення, позивач звернувся до відповідача з заявою, вхідний номер № К75-55, в якій просив надати пояснення на якій підставі було не виплачено одноразову грошову допомоги при звільненні в повному обсязі та просив здійснити перерахунок виходячи з грошового забезпечення в розмірі 45 077 гривень 70 коп., та просив надати документи про розмір грошового забезпечення та витяг з наказу про звільнення, (копія звернення міститься в матеріалах справи).
Листом від 23 жовтня 2019 року № 21/3/1-К-68/5 позивача повідомлено, що згідно з обліковими даними, станом на 01 березня 2019 та 01 квітня 2019 року позивач отримував грошове забезпечення у розмірі 45077 грн.70 коп.
Наказом Служби безпеки України від 05 квітня 2019 року №33-ОС ОСОБА_1 було встановлено преміювання в розмірі 10% від посадового окладу з 03 квітня 2019 року, яке здійснюється за минулий місяць, а також, що з 03 квітня 2019 року по день звільнення грошове забезпечення складало 28157 грн. 70 коп. І виходячи з даного розміру грошового забезпечення було нараховано одноразову грошову допомогу. (копія листа міститься в матеріалах справи).
Незгода із наказом про зменшення преміювання та із розміром одноразового грошового забезпечення зумовила звернення позивача до суду.
Суд зазначає, що оскільки юридично-значимим в межах спірних правовідносин є наказ, як такий що породжує правові наслідки, встановлює права та відповідні обов'язки для нарахування та виплати такої премії позивачу, дослідженню підлягають обставини стосовно існування правових підстав для надання правової оцінки щодо суті наявності або існування права у відповідача на здійснення виплати премії у наведених розмірах та одноразової допомоги при звільненні.
Так, позивач перебував на військовій службі за контрактом у лавах СБУ та був звільнений зі служби з підстав закінчення строку контракту з 01 травня 2019 року, маючи вислугу більше 22 років.
Враховуючи специфіку службових обов'язків позивач за квітень 2019 року отримав грошове забезпечення, з якого розмір премії становив 705,0 грн. (10%), при цьому у березні 2019 року він отримував грошове забезпечення, з якого розмір премії складав 17625,0 грн. (250%).
Частиною першою статті 1 Закону України «Про Службу безпеки України» визначено, що Служба безпеки України це державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України.
За приписами статті 4 Закону України «Про Службу безпеки України» правову основу діяльності Служби безпеки України становлять Конституція України, цей Закон та інші акти законодавства України, відповідні міжнародні правові акти, визнані Україною.
Згідно зі частиною 1 статтею 19 Закону України «Про Службу безпеки України» кадри Служби безпеки України складають: співробітники-військовослужбовці, працівники, які уклали трудовий договір із Службою безпеки України, а також військовослужбовці строкової служби.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про Службу безпеки України» умови і порядок виконання своїх обов'язків співробітниками-військовослужбовцями Служби безпеки України визначаються укладеним договором (контрактом). На них, а також на військовослужбовців строкової служби поширюється порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, визначений законодавством. Військовослужбовці Служби безпеки України приймають Військову присягу на вірність народу України.
Статтею 18 Закону України «Про Службу безпеки України» встановлено, що фінансування, матеріально-технічне та соціально-побутове забезпечення Служби безпеки України здійснюється Кабінетом Міністрів України у порядку, визначеному Верховною Радою України, за рахунок коштів державного бюджету України.
Пунктами 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
На виконання Постанови №704 СБУ видано наказ від 10.04.2018 № 515/ДСК, яким затверджено Інструкцію про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25.04.2018 за № 513/31964 (далі - Інструкція №515).
Інструкція №515 визначає порядок та умови виплати грошового забезпечення та виплат компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України.
Відповідно до пункту 5 глави 15 розділу ІІІ Наказу 515/ДСК встановлення премії військовослужбовцям, зменшення її розміру або скасування здійснюються за наказами голови СБУ його заступників, начальників (керівників) органів, підрозділів, закладів та установ СБУ. У мотивованих рапортах про зменшення розмірів премії чи її скасування зазначаються конкретні підстави для цього.
Пунктом 6 глави 15 розділу ІІІ Наказу 515/ДСК встановлено, що розмір премії знижується або вона взагалі скасовується за: неналежне виконання службових обов'язків; порушення вимог військових статутів і внутрішнього розпорядку; порушення військової дисципліни.
З наведеного вбачається, що необґрунтованим є посилання відповідача що преміювання встановлюється на власний розсуд, оскільки вищезазначені норми свідчать про існування видів та критеріїв зміни розміру преміювання, зокрема: неналежне виконання службових обов'язків; порушення вимог військових статутів і внутрішнього розпорядку; порушення військової дисципліни.
Відповідач у своєму відзиві від 25 лютого 2020 року вказував, що правовою підставою зниження преміювання стали: п. 1 глави 15 Інструкції від 10 квітня 2018 року № 515/ДСК, п. 2, абзац 2 пункту 11 Наказу № 245/ДСК від 14 лютого 2019 року, зазначав, що «щомісячна додаткова грошова винагорода (збільшений на 240% розмір преміювання) має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди можлива за наявності наказу керівника та безпосередньо пов'язана із характером роботи, яка виконується військовослужбовцями ЦСО «А».
Відповідач наполягає, на тому що позивач тривалий час отримував таку винагороду щомісячно у гранично дозволеному розмірі не може бути підставою для визначення цієї винагороди як інший вид грошового забезпечення який має постійний характер та вимагати її виплати у граничному розмірі.
В даному випадку правове обґрунтування зниження премії у оскаржуваному наказі та відзиві відповідача відрізняється (в наказі зазначено про пункт 10 Наказу ЦУ СБУ від 14.02.2019 № 245/ДСК, а у відзиві пункт 2, абзац 2 пункту 11 цього самого Наказу ЦУ СБУ № 245/ДСК).
У відповідача були відсутні правові підстави для зниження премії позивачу відповідно до вимог глави 15 розділу III Інструкції від 10 квітня 2018 року № 515/ДСК та пункту 10 Наказу ЦУ СБУ від 1 лютого 2019 року № 245/ДСК.
Премії встановлюються військовослужбовцям у граничних розмірах на підставі затверджених квот, з дня, указаного в наказі по особовому складу, в межах визначеного Головою СБ України періоду. Після закінчення зазначеного періоду начальники (керівники) підрозділів Центрального управління, Штабу ВТЦ, регіональних органів, закладів та установ СБ України по кожному військовослужбовцю окремо вирішують питання в порядку, встановленому п. 9 цього наказу, щодо: збереження розміру премії; встанолення премії у розмірі 10 відсотків посадового окладу з урахуванням положень п.п. 1 п. 2 цього наказу; зниження розміру премії або її скасування за підставами, передбаченими главою 15 Інструкції; встановлення підвищеного розміру премії іншому військовослужбовцю в межах затверджених квот. Військовослужбовцям, зазначеним у цьому пункті, виплата збільшеного розміру премії припиняється перед зарахуванням у розпорядження, звільнення з військової служби або з наступного дня після закінчення участі в ООС та встановлюється у розмірі 10% посадового окладу, з урахуванням положень п.п. 1 п. 2 цього наказу, (п. 10 Наказу ЦУ СБУ № 245/ДСК).
Встановити для військовослужбовців СБ України згідно із главою 15 розділу III Інструкції премію у 10% посадового окладу. Встановлення премії в інших розмірах здійснювати, зокрема, військовослужбовцям, яким при запровадженні нових умов виплати грошового забезпечення з 01.03.2018 року для збереження його загального розміру її було встановлено у збільшених розмірах, а також військовослужбовцям, яким відповідні додаткові види грошового забезпечення встановлені у максимальних розмірах, для загального підвищення грошового забезпечення на підставі цього наказу, - у відповідному (більшому) розмірі у відсотках від посадового окладу, (п.п. 1 п. 2 Наказу ЦУ СБУ № 245/ДСК).
Встановлення премії військовослужбовцям, зменшення її розміру або скасування здійснюється за наказами Голови СБ України, його заступників, начальників (керівників) органів, підрозділів, закладів та установ СБ України. У мотивованих рапортах про зменшення розмірів премії чи її скасування зазначаються конкретні підстави для цього (п. 5 глави 15 Інструкції від 10.04.2018 року № 515/ДСК).
Розмір премії знижується або вона взагалі скасовується за: неналежне виконання службових обов'язків; порушення вимог військових статутів і внутрішнього розпорядку; порушення військової дисципліни, (п. 6 глави 15 Інструкції від 10.04.2018 року № 515/ДСК)
Таким чином, встановлення, збереження, зниження та припинення виплати премії є самостійними правовими категоріями, які мають різні підстави та порядок застосування. Рапорт від 28 березня 2019 року, який став підставою ухвалення оскаржуваного наказу про зниження премії, в порушення наведених норм не мотивований та не містить конкретної причини зниження премії (порушення військових статутів, дисципліни, тощо).
Якщо виходити з формально-граматичного тлумачення і спиратися саме на наведене формулювання «знизити розмір преміювання», то підстави для цього, передбачені пунктом 6 глави 15 Інструкції від 10.04.2018 року № 515/ДСК - відсутні. Це підтверджується численними заохоченнями позивача з боку відповідача за роки військової служби та відсутністю жодного стягнення за 22 роки служби. Відповідач також не наводить ніяких фактів та доказів на підтвердження правових підстав саме зниження розміру преміювання.
Наведені вище норми свідчать про те, що військовослужбовцям, стосовно яких прийнято рішення про звільнення, проводиться перегляд розмірів їх премій. Це означає, що розмір премій або може бути знижений до 10 відсотків, або збільшений до максимального розміру, передбачений 4-ою колонкою додатку № 3 до цього Наказу, або залишений незмінним. У спірних правовідносинах відносно позивача було проведене ЗНИЖЕННЯ розміру премії, що мало відповідати главі 15 розділу III Інструкції № 515/ДСК від 10.04.2018 року.
Конкретний розмір премії, а також доцільність преміювання кожного військовослужбовця відповідно до його особистого вкладу в загальні результати служби, визначають керівники органів, підрозділів, закладів та установ СБУ на підставі мотивованих рапортів керівника відповідних структурних підрозділів, в межах затверджених граничних розмірів преміювання, (п. 4 глави 15 розділу III Інструкції № 515ДСК від 10.04.2018 року).
Отже, зважаючи на відсутність правових підстав для зниження преміювання позивачу, відсутність доказів з боку відповідача про те, що обсяг обов'язків позивача та їх характер у квітня 2019 року змінився, зважуючи на відсутність наказу про виведення позивача у розпорядження, а також те, що позивачу було встановлено максимальний розмір премії, приймаючи до уваги відсутність належного мотивування у рапорті від 28 березня 2019 року, - оскаржуваний наказ від 05 квітня 2019 року є незаконним та підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладені висновки, з метою повного захисту прав позивача, задоволенню підлягає і вимога про зобов'язання Служби безпеки України встановити ОСОБА_1 преміювання в розмірі 250% від посадового окладу з 03 квітня 2019 року по день звільнення, а саме по 01 травня 2019 року.
Щодо вимоги про визнання протиправними дії Служби безпеки України, щодо винесення наказу від 05 квітня 2019 року № 33-ОС про встановлення ОСОБА_1 преміювання в розмірі 10% від посадового окладу з 03 квітня 2019 року суд зазначає, що зміна розміру преміювання як і винесення наказу прямо передбачено повноваженнями відповідача, який наділений правом на підставі рапортів приймати відповідні накази, а тому підстав вважати такі дії протиправними немає.
Згідно із частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного рішення.
Натомість, позивачем не доведено та не надано достатньо належних та допустимих доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
Системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Беручи до уваги положення статті 139 КАС України відшкодування судового збору позивачу не підлягає.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
1.Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Скасувати наказ Служби Безпеки України № 33-ОС від 05 квітня 2019 року про встановлення ОСОБА_1 преміювання у розмірі 10% від посадового окладу з 03 квітня 2019 року.
3. Зобов'язати Службу безпеки України встановити ОСОБА_1 преміювання в розмірі 250% від посадового окладу з 03 квітня 2019 року по день звільнення, а саме по 01 травня 2019 року.
4. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.Б. Федорчук