05 грудня 2022 року Чернігів Справа № 620/6821/22
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
Позивач звернувся до суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу від 07.09.2022 №329814, як такою, що є незаконною.
Обґрунтовуючи вимоги позивачем зазначено, що 15.07.2022 під час проведення перевірки працівниками Державної служби України з питань безпеки на транспорті ОСОБА_2 , який керував автомобілем, що належить ОСОБА_1 , надав їм документи на вантаж та автомобіль, з яких було видно, що вантажні перевезення здійснювались саме в межах України і є внутрішніми.
Суд ухвалою від 03.10.2022 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем, в межах встановленого судом строку, подано відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні вимог, наголошуючи на їх безпідставності. Вказує, що автомобільний перевізник зобов'язаний додержуватись вимог Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджено наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 № 385, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за № 946/18241 (далі - Інструкція).
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
15.07.2022 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області була проведена рейдова перевірка транспортного засобу марки Renault, державний номерний знак НОМЕР_1 . Під час перевірки водієм були надані посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, товарно-транспортна накладна.
Інші документи необхідні для здійснення перевезення вантажу водій ОСОБА_2 не надав, у зв'язку з чим, державним інспектором було складено Акт додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 15.07.2022 №329922, який відповідно до пункту 21 Порядку 1567, складається в одному примірнику.
08.08.2022 позивачу було направлено повідомлення про розгляд справи про правопорушення законодавства про автомобільний транспорт 2423911/819.3/24-22 із зазначенням дати та часу 07.09.2022 з 10 год. 00 хв. до 11 год. 00 хв. і місця розгляду справи, що підтверджується фіскальним чеком.
02.09.2022 позивач надав свої письмові пояснення по суті порушень, зазначених в акті від 15.07.2022 №329922, втім на розгляд справи не з'явився.
За результатами розгляду порушень, вказаних в акті від 15.07.2022 №329922, враховуючи письмові пояснення позивача та те, що посилання позивача на те, що здійснення перевірок щодо наявності встановлених тахографів проводиться виключно на транспортних засобах, якими здійснюються міжнародні автомобільні перевезення відповідач вважав безпідставними, оскільки відповідно до п.1.3. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340, вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» на позивача винесено постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу від 07.09.2022 №329814 на суму 17000 грн.
Позивач вважає рішення таким, що порушують його права, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зважає на наступне.
Відповідно до абзацу 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті реорганізовується шляхом злиття з Державною інспекцією України з безпеки на морському та річковому транспорті, а також підпорядкувавши службі, що утворюється - Державній службі України з безпеки на транспорті, Державну спеціальну службу транспорту.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека).
Відповідно до пункту 1 Положення, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
У відповідності до пункту 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 №592 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1378-р від 16.12.2015 «Питання Державної служби з безпеки на транспорті» здійснення функцій і повноважень, покладених на Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекцію), припинено та забезпечено можливість їх виконання Укртрансбезпекою.
Відповідно до положень розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 №196-р «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті» та наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 09.09.2020 №340 Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області шляхом об'єднання з Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки утворили Північне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.122021 №1579-р «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті» відповідні міжрегіональні територіальні органи зазначеної Служби реорганізовано за переліком згідно з додатком.
В результаті реорганізації Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки утворено Відділ державного нагляду (контролю) у Чернігівській області як територіальний орган Державної служби з безпеки на транспорті без статусу юридичної особи.
Тобто, відділ державного нагляду (контролю) у Чернігівській області як територіальний орган Державної служби з безпеки на транспорті не є належним відповідачем у справі. З огляду на вказане, суд вважає за можливе замінити відповідача у справі на Державну службу України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон №2344-ІІІ) автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Відповідно до пунктів 2, 4 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567), рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком І'1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.
Рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку №1567, здійснюється на підставі щотижневого графіка. Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки. Рейдова перевірка проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку.
Пунктом 15 Порядку №1567 вказано виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі); виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Статтею 48 Закону №2344-ІІІ передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов'язкові реквізити:
дата і місце складання;
вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім'я, по батькові водія та номер його посвідчення;
вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;
пункти завантаження і розвантаження.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Даний перелік документів не є вичерпним. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №820/4624/17.
Статтею 2 Закону №2344-ІІІ визначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України «Про транспорт», «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України від 10.11.1994 №232/94-ВР «Про транспорт» нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, шляхів сполучення, організації безпеки руху, охорони громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні та екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов'язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорт;, та шляхами сполучення.
Відповідно до статті 18 Закону №2344-ІІІ з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно- побутовими приміщеннями й обладнанням.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за №811/18106 (далі Положення) встановлюються особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.
Відповідно до п.4 цей наказ (№340) набирає чинності з дня його офіційного опублікування (07.06.2010), крім пункту 6.1 Положення, затвердженого цим наказом, який набирає чинності для:
нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 150 км, перевезення небезпечних вантажів - з 01.06.2012;
перевезення вантажів колісними транспортними засобами з повною масою понад 12 тонн, нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю від 50 до 150 км- з 01.06.2013;
перевезення вантажів колісними транспортними засобами з повною масою від 3,5 тонн до 12 тонн - з 01.06.2015.
Так, згідно п.6.1. Положення, з 01.06.2015, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Виключень щодо критеріїв вказаних п.6.1 законодавством не передбачено, а індивідуальну контрольну книжку водія, яка передбачена п.6.3 Положення, водій зобов'язаний вести, якщо він керує транспортними засобами, які не визначені п.6.1.
Законодавцем було надано перевізникам, які використовують вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн, адаптаційний період для забезпечення обладнання транспортних засобів діючими тахографами з 07.06.2010 по 01.06.2015.
Тахограф - це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.
Автомобільний перевізник зобов'язаний додержуватись вимог Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджено наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 №385, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за №946/18241 (далі - Інструкція).
Пунктом 1.1 Інструкції визначено, що її положення розроблені відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1976 року про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України «Про автомобільний транспорт» та «Про дорожній рух».
Пунктом 1.3 Інструкції визначено, що ця Інструкція поширюється на суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Пунктом 3.3 Інструкції визначено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа, транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Посилання позивача на те, що перевірка оснащеності тахографом здійснюється співробітниками Укртрансбезпеки, відповідно до повноважень, лише при здійсненні міжнародних перевезень, а при здійсненні внутрішніх перевезень проводиться лише перевірка документів на встановлений тахограф, на увагу не заслуговують, оскільки Наказом Міністерства інфраструктури України від 24.06.2021 №337 внесено зміни, до наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340, та виключено п.5, яким було передбачено, що здійснення перевірок щодо наявності встановлених тахографів здійснюється виключно на транспортних засобах, якими здійснюються міжнародні автомобільні перевезення.
Позивачем не доведено, що при здійсненні вантажного перевезення 15.07.2022, ним, як автомобільним перевізником, забезпечено належну експлуатацію тагохрафа на вантажному автомобілі та оформлено документи, передбачені Інструкцією №385, що виключало б відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу є безпідставними, не ґрунтуються на приписах закону, що регулюють спірні правовідносини, а отже не підлягають задоволенню.
Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У позові ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті (проспект Перемоги, 14, м.Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул..П'ятницька, 39, м.Чернігів, 14000).
Повне рішення суду складено 05.12.2022.
Суддя Л.О. Житняк