05 грудня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/4162/22-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор» про визнання протиправними дії та зобов'язати вчинити дії.
Позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор» щодо не належного забезпечення права ОСОБА_1 на користування шваброю в камері, що не суперечить статті 63 Конституції України так само як і частині 2 статті 7 Кримінально-виконавчого кодексу України;
- зобов'язати ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор» забезпечити право ОСОБА_1 на користування шваброю тв. камері для прибирання приміщення відповідно до графіка чергування у камері.
Відповідно пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Однак усупереч наведеному позовні вимоги, викладені у прохальній частині позову, є нечіткими та неоднозначними й такими, що не відповідають встановленим способам захисту порушеного права згідно норм Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Між тим, до позову не додано документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документів, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.
При цьому суд звертає увагу на те, що до позовної заяви позивачем додано клопотання про звільнення його від сплати судового збору на підставі пункту 17 частини першої статті 5 Закону України « Про судовий збір».
Розглянувши вказане клопотання суд зазначає наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI.
Згідно зі статтею 1 Закону України “Про судовий збір” судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 15 Закону України «Про судовий збір» засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов'язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.
Разом з тим у клопотанні позивача про звільнення від сплати судового збору не наведено доводів, що дана справа належить до категорії справ пов'язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України.
Щодо довідки Державної Установи «Чернівецький слідчий ізолятор» №5/А-7226 від 16 листопада 2022 року про те, що ОСОБА_1 за час відбування покарання в ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор» не отримував заробітну плату та інших доходів окрім зарахування коштів на особовий рахунок (грошові перекази), то таку суд оцінює критично. Водночас доказів щодо відсутності коштів для сплати судового збору на особовому рахунку ОСОБА_2 на момент звернення до суду позивачем не надано.
Таким чином, у даному випадку позивачем не доведено наявність правових підстав для звільнення його від сплати судового збору на підставі пункту 17 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Розміри ставок судового збору встановлені статтею 4 Закону України «Про судовий збір».
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року становить 2481 гривень.
Отже, сума судового збору за звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом за одну вимогу немайнового характеру становить 992,40 грн (2481,00 грн*0,4).
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, зміст та характер заявлених вимог немайновий.
Тому, при подачі позову до суду позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Судовий збір повинен бути сплачений на наступні банківські реквізити: отримувач Чернівец.ГУК/Чернівецька ТГ/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); номер рахунку UA538999980313141206084024405; код класифікації доходів бюджету 22030101.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання цієї ухвали шляхом подання позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
3.Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися не поданою і буде повернута особі, яка її подала, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Лелюк