про забезпечення адміністративного позову
05 грудня 2022 р. м. Чернівці Справа №600/4144/22-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Денисівка-1» до Департаменту транспорту та окремих питань комунального господарства Чернівецької міської ради, виконавчого комітету Чернівецької міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
До суду 01.12.2022 р. надішли матеріали позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Денисівка-1» до Департаменту транспорту та окремих питань комунального господарства Чернівецької міської ради, виконавчого комітету Чернівецької міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Разом з позов до суд позивачем подано заяву про забезпечення адміністративного позову, шляхом заборони Департаменту транспорту та окремих питань комунального господарства Чернівецької міської ради та виконавчому комітету Чернівецької міської ради достроково в односторонньому порядку розривати Договори №1 та №5 від 31.03.2021р. на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування в м.Чернівцях №5 та №34 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Денисівка-1», а також укладати договори на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування в м.Чернівцях №5 та №34 з іншими перевізниками.
Суд у відповідності до положень ч.1 ст.154 КАС України розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд доходить до наступного висновку.
Положеннями статті 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
За приписами частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч.2 ст.151 КАС України).
Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Принципами Рекомендації №К(89)8 стосовно тимчасового судового захисту в адміністративних справах, що прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1998, визначено наступне:
- приймаючи рішення щодо необхідності надання особі тимчасового захисту, суд бере до уваги всі фактори та інтереси, які мають відношення до цієї справи. Рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта;
- заходи тимчасового захисту, про вжиття яких розпорядився правомочний суд, можуть мати форму повного або часткового призупинення виконання адміністративного акта, повного або часткового відновлення ситуації, яка існувала на момент прийняття цього адміністративного акта або після його прийняття, а також покладення судом, згідно з його повноваженнями, відповідного обов'язку на адміністративний орган влади;
- заходи тимчасового захисту жодним чином не можуть наперед визначати рішення, що його має прийняти суд у певній справі проти адміністративного акта;
- провадження в суді має здійснюватися без зволікання.
Отже, тимчасовий судовий захист є гарантією і заходом “очікування”. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
З матеріалів адміністративної позову вбачається, що предметом спору в даній справі є дослідження правомірності дій Департаменту транспорту та окремих питань комунального господарства Чернівецької міської ради спрямованих на розірвання в односторонньому порядку з позивачем договорів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівцях №1 та №5 від 31.03.2021 року. При цьому, позивачем надано до матеріалів справи повідомлення Департаменту транспорту та окремих питань комунального господарства Чернівецької міської ради від 07.11.2022 р. про дострокове розірвання вказаних договорів перевезення в односторонньому порядку, які вважаються розірваними з 08.12.2022 року.
Таким чином, суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до настання негативних наслідків для позивача, у вигляді необґрунтованого та протиправного розірвання договорів перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівцях №1 та №5 від 31.03.2021 року в односторонньому порядку з 08.12.2022 р., правомірність таких дій підлягає перевірці судом в межах поданого 01.12.2022 р. позову.
За таких обставин, суд вважає, що розірвання відповідачем договорів перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівцях №1 та №5 від 31.03.2021 року в односторонньому порядку з 08.12.2022 р. не можливе до надання судом оцінки на предмет правомірності вказаних дій відповідача - суб'єкта владних повноважень, оскільки в іншому разі при задоволенні цього позову, поновити порушенні права та інтереси позивача буде неможливим або істотно ускладнено. Крім того, розірвання зазначених договорів на перевезення призведе до виникнення нових правовідносин між Департаментом транспорту та окремих питань комунального господарства Чернівецької міської ради, виконавчим комітетом Чернівецької міської ради та іншими суб'єктами господарювання щодо перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівцях, які здійснював позивач в даній справі. Також суд враховує, що невжиття заходів забезпечення позову в даній справі може призвести до вимушеного звільнення працівників Товариством з обмеженою відповідальністю «Денисівка-1», а також до фінансових втрат товариства, які позивач поніс у зв'язку із придбанням нафтопродуктів для обслуговування відповідних маршрутів загального користування в м. Чернівцях, що підтверджується наданими суду наказом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Денисівка-1» від 22.11.2022 р. №122, рахунками на оплату №1868 від 21.11.2022 та товарно-транспортними накладною на відпуск нафтопродуктів №185804 від 21.11.2022 року.
Вирішуючи питання забезпечення позову судом здійснено оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову.
При цьому, суд звертає увагу на те, що забезпечення позову жодним чином не вказує на протиправність оскаржуваних дій відповідачів та не свідчить про фактичне вирішення справи, оскільки забезпечення позову жодним чином не буде впливати на обов'язки відповідачів продовжити дії, пов'язані з розірванням договорів перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівцях №1 та №5 від 31.03.2021 року в односторонньому порядку, у разі якщо у задоволенні позовних вимог буде відмовлено.
Суд вважає, що у разі вжиття забезпечення позову буде досягнуто збереження правовідносин у стані, що існували на дату їх виникнення, а забезпечення позову не призведе до порушення прав чи законних інтересів учасників справи.
При цьому, належним та достатнім способом забезпечення позову в даній справі буде заборона Департаменту транспорту та окремих питань комунального господарства Чернівецької міської ради та виконавчому комітету Чернівецької міської ради вчиняти дії на дострокове в односторонньому порядку розривання Договорів №1 та №5 від 31.03.2021р. на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування в м.Чернівцях №5 та №34 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Денисівка-1», до набрання судовим рішенням у адміністративній справі №600/4144/22 законної сили.
Водночас, вимогу позивача забезпечити позов шляхом заборони виконавчому комітету Чернівецької міської ради укладати договори на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування в м.Чернівцях №5 та №34 з іншими перевізниками, суд вважає безпідставною, оскільки заборона вчиняти дії на дострокове в односторонньому порядку розривання Договорів №1 та №5 від 31.03.2021р. до вирішення справи по суті і набрання законної сили рішенням, позбавляє відповідачів можливості вчиняти дії щодо укладання договорів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування в м.Чернівцях №5 та №34 з іншими перевізниками.
З вказаних підстав, суд задовольняє заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову частково, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 151 КАС України, шляхом заборони Департаменту транспорту та окремих питань комунального господарства Чернівецької міської ради та виконавчому комітету Чернівецької міської ради вчиняти дії пов'язані з достроковим розривання в односторонньому порядку Договорів №1 та №5 від 31.03.2021р. на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування в м.Чернівцях №5 та №34 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Денисівка-1».
Керуючись статями 150-157, 241, 248, 256 КАС України ,-
1. Заяву про забезпечення адміністративного позову задовольнити частково.
2. Заборонити Департаменту транспорту та окремих питань комунального господарства Чернівецької міської ради та виконавчому комітету Чернівецької міської ради вчиняти дії пов'язані з достроковим розривання в односторонньому порядку Договорів №1 та №5 від 31.03.2021р. на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування в м.Чернівцях №5 та №34 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Денисівка-1», до набрання судовим рішенням у адміністративній справі №600/4144/22 законної сили.
3. В решті заяви відмовити.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення складання.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.
Суддя Т.М. Брезіна