01 грудня 2022 року справа № 580/4244/22
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
19.09.2022 через підсистему “Електронний суд” до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не перерахунку на спеціальні рахунки Черкаського зонального відділу Військової служби правопорядку разової грошової допомоги в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, станом на 01.01.2022 до 5 травня у сумі 9670 грн. для виплати позивачу як учаснику бойових дій;
- зобов'язати відповідача нарахувати та перерахувати та спеціальні рахунки Черкаського зонального відділу Військової служби правопорядку разову грошову допомогу до 5 травня в розмірі п'яти мінімальній пенсій за віком, станом на 01.01.2022, з урахуванням виплаченої частини разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік, у сумі 8179 грн., для виплати позивачу як учаснику бойових дій.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що є учасником бойових дій та відповідно до статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Проте відповідач у 2022 році виплатив позивачу допомогу до 5 травня у меншому розмірі у сумі 1491 грн. Позивач вважає, що відповідач порушив його право на отримання разової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, визначеному Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Ухвалою суду від 06.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач 07.10.2022 через підсистему «Електронний суд» отримав копію ухвали від 06.10.2022 та копію позовної заяви та доданих до неї матеріалів, проте відзив на позовну заяву не надав.
З'ясувавши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, дослідивши подані письмові докази, суд встановив наступне.
Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 позивач ОСОБА_1 є учасником бойових дій і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій.
Відповідач виплатив позивачу 1491 грн. разової допомоги до 5 травня 2022 року.
Вважаючи, що відповідач протиправно виплатив разову грошової допомоги до 5 травня 2022 року у меншому розмірі, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані приписами Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” №3551-Х11 від 22.10.1993 (далі - Закон №3551-Х11).
Пільги учасникам бойових дій встановлені статтею 12 Закону №3551-Х11.
Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25.12.1998 статтю 12 Закону №3551-Х11 було доповнено частиною четвертою такого змісту: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком."
Пунктом 20 Розділу ІІ Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік” згадану вище норму права викладено в такій редакції:
"Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
У подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнано неконституційними зокрема положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, стаття 12 Закону №3551-Х11 передбачає виплату учасникам бойових дій разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Згідно статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» №389-VІІІ від 12.05.2015 (далі - Закон №389-VІІІ) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Частина 2 статті 20 Закону №389 передбачає, що в умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України.
Статтею 64 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції (частина друга).
Водночас правовідносини щодо соціального захисту громадян регулюються статтею 46 Конституції України, яка не передбачена частиною другою статті 64 Конституції України.
Отже на час дії воєнного стану соціальні права громадян можуть бути обмежені.
Суд також зазначає, що відповідно до правової позиції, викладеної в рішенні Європейського суду з прав людини «Великода проти України» від 03.06.2014, законодавчі акти можуть змінюватись, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними; механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
У зв'язку з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, Верховна Рада України Верховна Рада України прийняла Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану” №2118-ІХ від 03.03.2022, яким внесла зміни до абзацу 3 підпункту 2 пункту 22 Прикінцевих положень Бюджетного кодексу України, згідно з якими в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації Кабінет Міністрів України може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.
Таким чином, згідно вказаних норм, на період дії воєнного стану Кабінету Міністрів України надано право приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів і гарантій.
У подальшому Указом Президента України від 14.03.2022р. №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022р. №2119-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022р. строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18.04.2022р. №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022р. №2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022р. строком на 30 діб.
Указом Президента України від 17.05.2022р. №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022р. №2263-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022р. строком на 90 діб.
Кабінет Міністрів України на виконання абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України прийняв постанову №540 від 07.05.2022 (далі - Постанова №540), якою затвердив Порядок використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань.
Пунктом 2 Постанови №540 встановлено, що
1) виплата щорічної разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань” (далі - грошова допомога), здійснюється у 2022 році у розмірах не менше, ніж у 2021 році;
2) виплата грошової допомоги у 2022 році здійснюється:
органами Пенсійного фонду України - особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 р., шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій;
структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад - особам, які не перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 р., шляхом перерахування коштів на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби, а особам, які не є військовослужбовцями, поліцейськими, особами начальницького та рядового складу, - на поточні рахунки таких осіб в уповноважених банках
Додатком до Порядку використання у 2022 році коштів державного бюджету встановлено, що разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році виплачується в таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1491 гривня.
Отже розмір разової грошової допомоги ветеранам війни, зокрема, учасникам бойових дій, визначений Постановою №540, тому позовна вимога про стягнення разової грошової допомоги до 5 травня 2022 року в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком станом на 01.01.2022 у сумі 9670 грн є необгрунтованою і задоволенню не підлягає.
Суд не погоджується з доводами позивача про необхідність застосування у справі, що розглядається, рішення Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій справі №440/2722/20 з таких підстав.
Так, Верховний Суд у рішенні від 29.09.2020 у зразковій справі №440/2722/20 дійшов висновку, що розмір щорічної разової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій становить п'ять мінімальних пенсій за віком.
У рішенні Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій справі №440/2722/20 зазначено, що на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі, може впливати подальша зміна законодавства, що регулює ці правовідносини.
Пунктом 3 частини 10 статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд додатково зазначає обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.
Як зазначено вище, у 2022 році відбулась зміна законодавства щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, отже рішення Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій справі №440/2722/20 прийнято за іншого правового регулювання, тому викладені у ньому висновки щодо розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2022 року застосуванню не підлягають
Щодо посилань позивача на рішення загальних судів та судів апеляційної інстанції, зазначених у клопотаннях/заявах від 02.11.2022 та від 21.11.2022, суд зазначає, що згідно частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, відповідно до вказаної норми застосування правових висновків загальних судів та судів апеляційної інстанції не є обов'язковим для суду.
Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій відповідно до Закону України «Про судовий збір» розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Керуючись статтями 241-245, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.
Головуючий Алла РУДЕНКО