02 грудня 2022 року справа № 580/5300/22
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Тимошенко В.П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
07 листопада 2022 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просить:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо обмеження розміру пенсії позивача 10 прожитковими мінімуми встановленими для осіб, які втратили працездатність;
2) зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії позивачу з 01.12.2019 без обмеження її максимальним розміром, з врахуванням раніше виплачених сум.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач всупереч вимог Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” протиправно здійснив обмеження максимального розміру пенсії 10 прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Ухвалою суду від 10.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач у встановлений судом строк надав відзив на позовну заяву, зазначивши при цьому, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Відповідач стверджує, що згідно зі ст. 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи”, що набрав чинності 01.10.2011, максимальний розмір пенсії, зокрема, і призначеної позивачеві пенсії, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, адже положення вказаного закону поширюються на час здійснення перерахунку пенсії.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” позивачу призначена пенсія за вислугу років.
Відповідачем на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07.09.2021 у справі №580/5671/21 та від 16.03.2022 №580/1058/22 здійснено перерахунок пенсії позивача із 01.12.2019 на підставі довідки від 24.06.2021 № 33/44/1-К-792/08-1637 Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області” про розмір грошового забезпечення, з урахуванням вже виплачених сум.
Після проведення такого перерахунку пенсії на підставі довідки від 24.06.2021 № 33/44/1-К-792/08-1637 Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області”, розмір пенсії позивача обмежено десятьма прожитковими мінімумами встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Вважаючи дії щодо обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Предметом спору у цій справі є правомірність обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 7 ст. 43 Закону у редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 24.12.2015 №911-VIII, чинній з 01.01.2016 по 20.12.2016) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
У вказаному рішенні Конституційний Суд України зазначив, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.
Пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення суду конституційної юрисдикції передбачено, що положення частини сьомої статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Таким чином, починаючи з 20.12.2016 відсутня частина сьома статті 43 в Законі України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 10.09.2021 у справі № 300/633/19 та від 21.09.2021 у справі № 370/2610/17.
До того ж, в указаних постановах суд касаційної інстанції підкреслив, що рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” зі змінами, а саме: частину сьому статті 43, а тому внесені у подальшому Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 № 1774-VIII (набрав чинності 01.01.2017) зміни до частини сьомої статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), яка визнана неконституційною і втратила чинність, самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
У цьому контексті Верховний Суд зауважив, що буквальне розуміння змін внесених Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 № 1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Викладене, у свою чергу, свідчить, що наразі стаття 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” не містить положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Посилання відповідача на те, що положення ст. 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” щодо обмеження розміру пенсії військовослужбовців десятьма прожитковими мінімумами є чинними, а відтак підлягають застосуванню до спірних правовідносин, судом оцінюється критично, оскільки, по-перше, спеціальним законом, що їх регулює, є Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, по-друге, у своєму рішенні від 20.12.2016 року Конституційний Суд України підкреслив, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Велика Палата Верховного Суду під час розгляду справи № 755/10947/17 зробила висновок, відповідно до якого під час вирішення тотожних спорів має враховуватись саме остання правова позиція, якою є позиція Верховного Суду у вже згаданих вище постановах, зокрема, від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19.
Так, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07.09.2021 у справі №580/5671/21 та від 16.03.2022 №580/1058/22 здійснено перерахунок пенсії позивача із 01.12.2019 на підставі довідки від 24.06.2021 № 33/44/1-К-792/08-1637 Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області” про розмір грошового забезпечення, з урахуванням вже виплачених сум.
Після проведення такого перерахунку пенсії на підставі довідки від 24.06.2021 № 33/44/1-К-792/08-1637 Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області”, розмір пенсії позивача обмежено десятьма прожитковими мінімумами встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Оскільки судом встановлено протиправність дій відповідача щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром, здійснене при перерахунку пенсії на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07.09.2021 у справі №580/5671/21 та від 16.03.2022 №580/1058/22 здійснено перерахунок пенсії позивача із 01.12.2019 на підставі довідки від 24.06.2021 № 33/44/1-К-792/08-1637, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та належний спосіб захисту порушених прав позивача шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 24.06.2021 № 33/44/1-К-792/08-1637 Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області” про розмір грошового забезпечення без обмежень її максимального розміру, з урахуванням вже виплачених сум.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на зазначене, позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимального розміру починаючи з 01.12.2019 з урахуванням раніше проведених виплат.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.
Суддя Валентина ТИМОШЕНКО