Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
05 грудня 2022 року № 520/5411/22
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шляхової О.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради (вул. Благовіщенська, буд. 34, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 03196647), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради щодо відмови у видачі посвідчення «Особа з інвалідністю внаслідок війни» за заявою ОСОБА_1 від 28.10.2020 за результатами повторного розгляду 22.10.2022;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради видати ОСОБА_1 посвідчення «Особа з інвалідністю внаслідок війни» від 28.10.2020».
Мотивуючи свої вимоги позивач зазначив, що має право на отримання статусу інваліда внаслідок війни згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та пов'язує це із тим, що інвалідність настала при виконанні службових обов'язків. У зв'язку з цим відповідач незаконно відмовив у встановленні такого статусу та видачі відповідного посвідчення. Тому просив задовольнити позов.
Відповідач подав відзив на позовну заяву зазначив, що при визначенні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни необхідно з'ясувати саму причину інвалідності у контексті ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (під час воєнних дій), адже в іншому випадку особа не може отримати відповідний статус. Так, позивач не належить до осіб з інвалідністю внаслідок війни, оскільки отримав травму при виконанні службових обов'язків. Водночас особами з інвалідністю внаслідок війни є виключно особи, які одержали інвалідність під час захисту Батьківщини, або ж виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), пов'язаних з перебуванням на фронті в районі воєнних дій, та ін.
Розгляд даної справи, відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 14.08.2000 проходив службу в органах Міністерства внутрішніх справ України та з 07.11.2015 проходив службу в Національній поліції України.
Згідно із свідоцтвом про хворобу № 169 (протокол № 22 від 24.09.2020) Госпітальної медичної (військово-лікарської) комісії ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області» ОСОБА_1 23.05.2005 отримав: «Захворювання, пов'язане з проходженням служби в поліції».
За довідкою МСЕК від 17.11.2021 серії 12 ААБ № 331255 позивачу встановлена друга група інвалідності повторно.
30.01.2020 Ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Харківській області складено акт 1/20 про нещасний випадок лейтенанта міліції ОСОБА_1 , що стався 23.03.2005 при виконанні службових обов'язків на посаді експерта-вибухотехніка (спеціальне звання - лейтенант міліції) у ВТВ НДЕКЦ при УМВС України в Харківській області (на час виникнення спірних правовідносин діяв Закон України «Про міліцію»).
Відмовляючи позивачу у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, відповідач зазначив про відсутність підстав для цього.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 по справі №520/4830/21 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Зокрема, визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у віддачі посвідчення "Особа з інвалідністю внаслідок війни" за заявою позивача від 28.10.2020 року. Зобов'язано відповідача видати позивачу посвідчення "Особа з інвалідністю внаслідок війни" за заявою позивача від 28.10.2020 року.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2021 апеляційну скаргутУправління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради задоволено частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 по справі №520/4830/21 скасовано в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради видати ОСОБА_1 посвідчення "Особа з інвалідністю внаслідок війни" за заявою ОСОБА_1 від 28.10.2020.
Прийнято в цій частині постанову, якою зобов'язано Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.10.2020 про видачу ОСОБА_1 посвідчення "Особа з інвалідністю внаслідок війни" із прийняттям відповідного рішення, з врахуванням висновків суду.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 р. по справі № 520/4830/21 залишено без змін.
На виконання рішень суддів, за результатами розгляду заяви від 28.10.2020 щодо встановлення пільгового статусу та видачі посвідчення "Особа з інвалідністю внаслідок війни" відповідачем 19.02.2021 прийнято рішення про відмову.
Не погодившись із правомірністю таких дій відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правовий статус ветеранів війни визначений Законом України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (надалі - Закон №3551-XII).
Згідно зі ст. 4 Закону №3551-XII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Статтею 7 Закону №3551-XII визначено осіб, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни.
Так, відповідно до частини першої статті 7 Закону №3551-XII, до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.
Частиною другою статті 7 Закону №3551-XIІ передбачено, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа:
1) військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами;
2) осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов'язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами;
4) осіб, які стали інвалідами внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних: у районах бойових дій у період Другої світової війни та від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння у повоєнний період; від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях до 1 грудня 2014 року, а з 1 грудня 2014 року - на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, під час проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
5) осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок воєнних дій громадянської та Другої світової воєн або стали особами з інвалідністю від зазначених причин у неповнолітньому віці у воєнні та повоєнні роки;
6) військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, а також колишніх бійців винищувальних батальйонів, взводів і загонів захисту народу та інших осіб, які брали безпосередню участь у бойових операціях по ліквідації диверсійно-терористичних груп та інших незаконних формувань на території колишнього Союзу РСР і стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час виконання службових обов'язків у цих батальйонах, взводах і загонах у період з 22 червня 1941 року по 31 грудня 1954 року;
7) учасників бойових дій на території інших держав, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов'язаних з перебуванням у цих державах;
8) осіб, які брали безпосередню участь у бойових діях під час Другої світової війни, та осіб, які у неповнолітньому віці були призвані чи добровільно вступили до лав Радянської Армії і Військово-Морського Флоту під час військових призовів 1941 - 1945 років і стали особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання або захворювання, отриманого під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях;
9) осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи;
10) осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (далі - Революція Гідності), та які звернулися за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року.
11) військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, до забезпечення здійснення заходів із забезпечення націоннальної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпечення здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
12) осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
13) осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.
Аналіз вищенаведеної норми Закону свідчить на користь висновку про те, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать ті, які стали особами з інвалідністю через захворювання, одержаного під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) у зв'язку із захистом Батьківщини, перебуванням на фронті або участю в бойових діях у мирний час.
У зв'язку з цим суд зауважує, що для надання особі статусу особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до вищенаведених норм Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" необхідною є наявність таких умов як отримання інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, що були одержані під час захисту Батьківщини та/або виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті, а також з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.
Матеріали ж справи свідчать про те, що інвалідність позивача настала внаслідок травми, отриманої при виконанні поточних службових обов'язків у мирний час, що виключає можливість надання йому статусу особи з інвалідністю саме внаслідок війни.
Тобто визначальною ознакою категорії осіб, які відносяться до "осіб з інвалідністю внаслідок війни" за змістом Закону №3551-XII є те, що наданню особі такого статусу передує доведення факту безпосередньої участі у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.
З урахуванням встановлених фактичних обставин справи суд не знаходить правових підстав для встановлення позивачу статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, оскільки травма, яку отримав позивач та внаслідок якої встановлено інвалідність, не пов'язана з його участю у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.
Враховуючи той факт, що інвалідність позивача не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби у розумінні ст. 7 Закону №3551-XII, натомість одержана внаслідок виконання поточних службових обов'язків у мирний час, то позивач не може вважатися особою з інвалідністю внаслідок війни.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 30 вересня 2019 року у справі №824/32/19-а зазначив наступне: «… для надання особі статусу інваліда війни у відповідності до вимог наведених норм необхідним є існування наступних умов - отримання військовослужбовцем інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, що були одержані під час захисту Батьківщини та/або виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті, а також з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами».
Крім того, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 18 листопада 2020 року у справі №1140/2362/18 вказав, що «визначальною ознакою категорії осіб, які відносяться до «інвалідів війни», є те, що такі особи безпосередньо брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав».
Отже, враховуючи, що інвалідність позивача настала внаслідок травми, отриманої при виконанні службових обов'язків у мирний час, це виключає можливість надання йому статусу саме інваліда внаслідок війни.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі №824/32/19-а.
Доводи позивача про те, що факт отримання особою інвалідності внаслідок травми, одержаної під час виконання службових обов'язків є достатньою підставою для надання йому статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, колегія суддів вважає необгрунтованими.
Оскільки травма, яку отримав позивач та внаслідок якої встановлено інвалідність, не пов'язана із участю позивача у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав, сул вважає, що відповідач правомірно відмовив позивачу у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.
Відтак у задоволенні позовних вимог суд відмовляє у повному обсязі.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради (вул. Благовіщенська, буд. 34, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 03196647), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Шляхова