Справа № 500/3605/22
30 листопада 2022 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Чепенюк О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кухар О.Л.,
прокурора Куліковської Л.Б.,
представника позивача Мартинюка З.І.,
представника відповідача Бібік Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Тернопільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до Білецької сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Керівник Тернопільської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області (далі - Інспекція) з позовом до Білецької сільської ради про визнання протиправною бездіяльності Білецької сільської ради в частині виконання вимог законодавства про відходи щодо розроблення та затвердження схеми санітарного очищення населених пунктів та зобов'язання Білецької сільської ради вчинити дії щодо розроблення та затвердження схеми санітарного очищення населених пунктів Білецької територіальної громади.
В обґрунтування позову вказано, що Тернопільською окружною прокуратурою при виконанні повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та статею 23 Закону України «Про прокуратуру», установлено порушення інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища, зокрема, поводження з відходами. Так, Тернопільською окружною прокуратурою з'ясовано, що 12.11.2019 Інспекцією проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Білецькою сільською радою, за наслідками якої винесено припис про зобов'язання Білецьку сільську раду до 20.02.2020 розробити та затвердити схему санітарного очищення населених пунктів Білецької ОТГ. У подальшому за клопотанням відповідача через відсутність коштів у місцевому бюджеті для забезпечення організації проведення відповідних робіт Інспекцією продовжувалися терміни виконання припису та проводилася перевірка його виконання. За результатами перевірки Інспекцією 29.01.2021 винесено ще один припис та повторно зобов'язано Білецьку сільську раду до 05.05.2021 розробити та затвердити схему санітарного очищення населених пунктів Біленької ОТГ. Чергова перевірки припису проведена 16.07.2021 та знову встановлено його не виконання. Листом від 16.09.2021 Білецькою сільською радою повідомлено Інспекцію лише про виконання припису в частині ліквідації стихійного сміттєзвалища. Наступна перевірка припису проведена 28.09.2021, якою встановлено, що схема санітарного очищення населених пунктів Білецької ОТГ не розроблена, відповідачу направлена відповідна вимога.
Згідно з інформацією Державної екологічної інспекції у Тернопільській області від 12.09.2022, відомості про усунення порушень Білецькою сільською радою до неї не надходили, а також матеріали щодо погодження схеми санітарного очищення населених пунктів Білецької ОТГ. Відповідно до інформації відповідача від 20.09.2022, органом місцевого самоврядування не приймались рішення щодо розроблення та затвердження схеми санітарного очищення населених пунктів Білецької територіальної громади, такі рішення будуть прийняті після їх погодження із Радою оборони Тернопільської області. Проте саме на органи місцевого самоврядування покладено обов'язок вживати визначені законодавством заходи щодо охорони навколишнього природного середовища, в тому числі у сфері поводження з відходами, що виражається у розробленні та затвердженні схем санітарного очищення населених пунктів.
З наведених підстав прокурор просив позов задовольнити.
Ухвалою суду від 17.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено судове засідання на 10.11.2022.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 17.10.2022 Білецька сільська рада отримала 18.10.2022. Відповідач відзив на позов у строк, встановлений судом (п'ятнадцять днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі), не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог.
Розгляд справи у судовому засіданні 10.11.2022 відкладено через неявку відповідача на 30.11.2022.
У судовому засіданні 30.11.2022 прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві, просили позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала. Зазначила, що з жовтня 2022 року після отримання останньої вимоги Інспекції сільською радою почали вживатися заходи на усунення порушень, зокрема 23.11.2022 Білецькою сільською радою прийнято рішення про розроблення схеми санітарного очищення населених пунктів Білецької територіальної громади. Планується у сільському бюджеті на 2023 рік передбачити кошти для розроблення відповідної документації близько 200 тис.грн, що дасть можливість оплатити виконавцю послуги, розробити та затвердити схему санітарного очищення населених пунктів Білецької територіальної громади. Представник відповідача просила у позові відмовити.
Заслухавши пояснення прокурора, учасників справи, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
12.11.2019 Інспекцією проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Білецькою сільською радою, за наслідками якої винесено припис № 1/2-2-11-4161 від 15.11.2019, яким Білецьку сільську раду зобов'язано, серед іншого, до 20.02.2020 розробити та затвердити схему санітарного очищення населених пунктів Білецької ОТГ (а.с.35). Припис 20.12.2019 направлено відповідачу листом № 1/2-2-11-4646 (а.с.36).
Білецькою сільською радою 17.02.2020 направлено клопотання Інспекції про перенесення строку виконання припису до 01.06.2020 у зв'язку з необхідністю передбачити кошти в місцевому бюджеті для виконання припису та забезпечення організації проведення робіт (а.с.37). Надалі, у зв'язку із запровадженням карантину через коронавірус COVID-19, Білецькою сільською радою 24.03.2020 надіслано повторне клопотання про продовження строку виконання припису до 20.07.2020 (а.с.38). Інспекцією листом від 25.03.2020 за № 1/2-2-11-1197 повідомлено Білецьку сільську раду про продовження терміну виконання припису до 20.07.2020 (а.с.39).
З метою перевірки виконання припису № 1/2-2-11-4161 від 15.11.2019, Інспекцією 27.01.2021 проведено позапланову перевірку дотримання вимог делегованих повноважень у сфері охорони навколишнього природного середовища та встановлено, що припис в частині зобов'язання розробити та затвердити схему санітарного очищення населених пунктів Білецької ОТГ не виконаний (а.с.40-42). У зв'язку з цим Інспекцією 29.01.2021 винесено припис № 1/2-2-11-420 та повторно зобов'язано Білецьку сільську раду до 05.05.2021 розробити та затвердити схему санітарного очищення населених пунктів Біленької ОТГ, який 29.01.2021 листом № 1/2-2-11-445 направлено відповідачу (а.с.43-44).
Одночасно за фактом невиконанням припису №1/2-2-11-4161 від 15.11.2019, Інспекцією у Тернопільській області 27.01.2021 складено протокол №004863 про адміністративне правопорушення відносно сільського голови ОСОБА_1 за статтею 188-5 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 грн (а.с.46-47).
Листом від 19.05.2021 № 567 Білецькою сільською радою надіслано повторне клопотання Інспекції про продовження строку виконання припису №1/2-2-11-420 від 29.01.2021 на 6 місяців (а.с.45).
16.07.2021 Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог делегованих повноважень у сфері охорони навколишнього природного середовища, з метою перевірки виконання раніше виданого припису від 29.01.2021 № 1/2-2-11-420 та встановлено, що припис в частині зобов'язання розробити та затвердити схему санітарного очищення населених пунктів Білецької ОТГ не виконаний (а.с.49-51).
21.07.2021 Білецькій сільській раді надіслано вимогу № 1/1-2-11-2921 щодо усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки, зміст вимоги стосувався розроблення та затвердження схеми санітарного очищення населених пунктів Білецької ОТГ до 16.09.2021 та здійсненні заходів по ліквідації стихійного сміттєзвалища у це же строк (а.с.52-53). Листом від 16.09.2021 № 1075 Білецькою сільською радою повідомлено Інспекцію лише про виконання припису в частині ліквідації стихійного сміттєзвалища (а.с.54-57).
28.09.2021 Інспекцією проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства з метою перевірки виконання раніше виданих вимог від 21.05.2021 № 1/2-2-11-2018 та від 21.07.2021 № 1/1-2-11-2921 та встановлено, що припис від 21.07.2021 № 1/1-2-11-2921 в частині зобов'язання розробити та затвердити схему санітарного очищення населених пунктів Білецької ОТГ не виконаний, заходи по плануванню його виконання не представлені. У зв'язку з цим Інспекцією 28.09.2021 надіслано Білецькій сільській раді вимогу № 1/1-2-11-3775, в якій, серед іншого, зазначено про зобов'язання розроблення та затвердження схеми санітарного очищення населених пунктів Білецької територіальної громади в строк до 28.12.2021 (а.с.58-61).
Одночасно притягнуто до адміністративної відповідальності сільського голову ОСОБА_1 на підставі статті 188-5 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 грн (а.с.62-63).
Відповідно до інформації Державної екологічної інспекції у Тернопільській області №1/2-2-05-1915 від 12.09.2022 відомості про усунення порушень Білецькою сільською радою на адресу Інспекції не надходили, а також упродовж 2020-2022 років матеріали щодо погодження схеми санітарного очищення населених пунктів від Білецької сільської ради не надходили (а.с.29).
Згідно з інформацією, наданою Білецькою сільською радою на запит прокурора, від 20.09.2022 № 928 органом місцевого самоврядування не приймались рішення щодо розроблення та затвердження схеми санітарного очищення населених пунктів Білецької територіальної громади та такі рішення будуть прийняті після їх погодження із Радою оборони Тернопільської області (а.с.72).
З метою спонукання відповідача вчинити дії, спрямовані на розроблення та затвердження схеми санітарного очищення населених пунктів Білецької територіальної громади, прокурор в інтересах держави звернувся з цим позовом до суду.
При вирішенні спору суд керувався наступним.
Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтею 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-VІІ «Про прокуратуру» та статтею 53 КАС України.
Згідно з частинами першою, третьою, четвертою статті 23 цього Закону представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Як визначено частинами четвертою, п'ятою статті 53 КАС України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надані повноваження органу виконавчої влади.
При вирішенні справи суд бере до уваги, що інтереси держави є оціночним поняттям, а тому прокурор в кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Враховуючи позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 03.12.2019 у справі №920/121/19, суд зазначає, що поняття «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 19.09.2019 у справі №815/724/15, від 17.10.2019 у справі №569/4123/16-а).
Державний інтерес знаходить свій вияв у підтримці такого стану суспільних відносин, який би повною мірою відповідав конституційним засадам правового регулювання та забезпечував баланс інтересів усіх членів суспільства в їх взаємовідносинах між собою та державою.
З наведеного висновується, що інтереси держави спрямовані на забезпечення гарантій державної влади та ефективного функціонування її інститутів та органів задля захисту та реалізації прав і свобод територіальних громад.
У даному випадку, обґрунтовуючи інтереси держави прокурор, зазначає, що значні обсяги накопичених в Україні відходів та відсутність ефективних заходів, спрямованих на запобігання їх утворенню, перероблення, утилізацію, знешкодження та екологічно безпечне видалення, поглиблюють екологічну кризу і стають гальмівним фактором розвитку національної економіки. Втрачається вагомий ресурсний потенціал, і водночас погіршується і так несприятлива екологічна ситуація. Відсутність дієвого контролю призводить до масового утворення несанкціонованих звалищ та численних порушень законодавства під час поводження з небезпечними відходами. За відсутності роздільного збирання побутових відходів практично не розв'язується проблема поводження з небезпечними відходами, які містяться у складі побутових відходів.
Подання прокуратурою даної позовної заяви обумовлено необхідністю відновлення та захисту порушених інтересів держави, які полягають у обов'язковому дотриманні природоохоронного законодавства, зокрема, щодо поводження з відходами. Отже, суд вважає наявними передбачені частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264-XII, місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції, зокрема: забезпечують реалізацію екологічної політики України, екологічних прав громадян; дають згоду на розміщення на своїй території підприємств, установ і організацій у порядку, визначеному законом; видають (переоформлюють, видають дублікати, анулюють) дозволи на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення у випадках, передбачених законом; затверджують місцеві екологічні програми; організовують вивчення навколишнього природного середовища; забезпечують інформування населення про стан навколишнього природного середовища, функціонування місцевих екологічних автоматизованих інформаційно-аналітичних систем; здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Місцеві ради можуть здійснювати й інші повноваження відповідно до цього та інших законів України.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР.
Підпунктом 15 пункту "а" статті 30 цього Закону визначено до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, серед яких, затвердження схем санітарного очищення населених пунктів та впровадження систем роздільного збирання побутових відходів.
Згідно з підпунктом 2 пункту "а" частини першої статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження як підготовка і подання на затвердження ради проектів місцевих програм охорони довкілля, участь у підготовці загальнодержавних і регіональних програм охорони довкілля.
Пунктом 44 частини першої статті 26 цього ж Закону визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 № 2807-IV визначено, що благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
До повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів, зокрема, їх виконавчих органів, належить затвердження схем санітарного очищення населених пунктів та впровадження систем роздільного збирання побутових відходів (пункт 4 частини другої статі 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).
Згідно зі статтею 35 цього Закону, технічна документація з питань благоустрою територій населених пунктів (проекти, схеми, карти, атласи тощо) розробляється з метою здійснення комплексу заходів з благоустрою територій, окремих об'єктів благоустрою, їх частин і може бути включена до правил благоустрою території відповідного населеного пункту.
Технічна документація з питань благоустрою населених пунктів погоджується в установленому порядку та затверджується її замовником.
Відповідно до статті 30 цього ж Закону формування системи поводження з відходами здійснюється шляхом використання найбільш ефективних і безпечних технологій за мінімальних економічних витрат, найбільш вигідних для того чи іншого населеного пункту схем і методів збирання, перевезення та знешкодження цих відходів з урахуванням щільності забудови, типів та наявного парку сміттєвозів, сміттєзбірників у порядку, визначеному законом.
Закон України «Про відходи» від 05.03.1998 № 187/ВР-97 визначає правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини на території України.
Статтею 1 цього Закону визначено, що відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
Згідно зі статтею 9 Закону України «Про відходи», суб'єктами права власності на відходи є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи та організації усіх форм власності, територіальні громади, Автономна Республіка Крим і держава.
Територіальні громади є власниками відходів, що утворюються на об'єктах комунальної власності чи знаходяться на їх території і не мають власника або власник яких невідомий (безхазяйні відходи).
Суб'єкти права власності володіють, користуються і розпоряджаються відходами в межах, визначених законом.
Статтею 21 цього Закону визначено повноваження органів місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами, де, серед іншого, органи місцевого самоврядування забезпечують: а) виконання вимог законодавства про відходи; б) розроблення та затвердження схем санітарного очищення населених пунктів; в) організацію збирання і видалення побутових відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх захоронення, а також організацію роздільного збирання корисних компонентів цих відходів; г) затвердження місцевих і регіональних програм поводження з відходами та контроль за їх виконанням; д) вжиття заходів для стимулювання суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері поводження з відходами; е) вирішення питань щодо розміщення на своїй території об'єктів поводження з відходами; є) координацію діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, що знаходяться на їх території, в межах компетенції; з) здійснення контролю за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами на своїй території.
Отже, розроблення та затвердження схем санітарного очищення населених пунктів відповідно до наведених вище статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 21 Закону України «Про відходи», статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», статті 1 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” належить до повноважень органів місцевого самоврядування.
Схема санітарного очищення - документ, у якому містяться графічні та текстові матеріали щодо черговості здійснення заходів та обсягів робіт з санітарного очищення, систем і методів збирання, зберігання, перевезення, оброблення (перероблення), утилізації, видалення, знешкодження і захоронення побутових відходів, включаючи небезпечні відходи у їх складі, необхідної кількості сміттєвозів, механізмів, устаткування та інвентарю, доцільності проектування, будівництва, реконструкції чи розширення об'єктів поводження з відходами, їх основні параметри і розміщення, орієнтовані капіталовкладення на будівництво і придбання технічних засобів).
Вимоги до санітарного очищення територій населених місць, а також правила виконання робіт з належного прибирання об'єктів благоустрою та державного санітарно-епідеміологічного нагляду у сфері благоустрою населених пунктів і поводження з відходами, які є обов'язковими для виконання органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та підпорядкування і громадянами встановлені Державними санітарними нормами та правилами утримання територій населених місць, які затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.03.2011 №145.
Механізм розроблення, погодження, затвердження схем санітарного очищення населених пунктів визначений Порядком розроблення, погодження та затвердження схем санітарного очищення населених пунктів, наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.03.2017 №57 (далі - Порядок №57).
Відповідно до вищезазначеного Порядку розроблення, погодження та затвердження Схеми здійснюють виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації - для одного або кількох населених пунктів, що входять до складу відповідної ради; Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні та районні державні адміністрації - для населених пунктів, які входять до складу двох і більше сільських, селищних та міських рад (далі - Розробник).
Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» від 12.06.2020 № 724-р, визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Тернопільської області, де зазначено, що до Білецької територіальної громади входять Білецька, Великоглибочецька, Івачеводолішнівська, Ігровицька, Мшанецька (Зборівський район), Плотицька, Чистилівська територіальні громади (населені пункти).
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Порядку №57 розробник здійснює розроблення Схеми самостійно або виступає замовником розроблення Схеми на договірних засадах.
Пунктами 2-3 розділу ІІ Порядку №57 передбачені етапи розроблення відповідної схеми як безпосередньо органом місцевого самоврядування так суб'єктами господарювання, а саме те, що розроблення Схеми здійснюється самостійно Розробником за такими етапами:
1) прийняття рішення про розроблення Схеми;
2) складання завдання на розроблення Схеми згідно з ДБН Б.2.2-6:2013;
3) формування вихідних даних на розроблення Схеми згідно з ДБН Б.2.2-6:2013;
4) розроблення Схеми у складі текстових і графічних матеріалів; згідно з ДБН Б.2.2-62013.
У разі якщо Розробник виступає замовником розроблення Схеми (далі Замовник), й розроблення здійснюється суб'єктом господарювання, який має досвід роботи у сфері поводження з відходами (далі - Виконавець), на підставі договору за такими етапами:
1) прийняття Замовником рішення про розроблення Схеми;
2) складання Замовником завдання на розроблення Схеми згідно з ДБН.Б.2.2-6:2013;
3) формування Замовником вихідних даних на розроблення Схеми згідно 3 ДБН Б.2.2-6:2013;
4) визначення виконавця на конкурсних засадах та укладання з ним договору;
5) розроблення Виконавцем Схеми у складі текстових і графічних матеріалів згідно з ДБН Б.2.2-6:2013.
Таким чином, першим етапом для розроблення Схеми є прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування.
Судом встановлено, що після подання цієї позовної заяви до суду Білецькою сільською радою 23.11.2022 прийнято рішення №3131 «Про розроблення схеми санітарного очищення населених пунктів Білецької територіальної громади» (а.с.121). За змістом цього рішення сільська рада вирішила розробити схему санітарного очищення населених пунктів Білецької територіальної громади; у зв'язку з цим відповідним структурним підрозділам передбачити кошти в сільському бюджеті на розроблення документації, підготувати вихідні дані для розроблення цієї схеми; після погодження в установленому законодавством порядку зазначеної документації винести її на розгляд та затвердження сесії Білецької сільської ради.
У даному випадку відповідач по спливу трьох років після першого припису Інспекції (15.11.2019) та фактично після подання прокурором цього позову спромігся вчинити дії лише першого етапу розроблення відповідної схеми санітарного очищення населених пунктів, визначених Порядком №57, а саме прийняття рішення про розроблення схеми санітарного очищення населених пунктів Білецької територіальної громади. При цьому прийняття такого рішення без вжиття подальших дій та заходів не може вважатися виконанням вимог Інспекції щодо усунення недоліків та порушень вимог природоохоронного законодавства відповідачем.
Суд зазначає, що відповідач не навів суду жодної причини, через які не затверджено схему санітарного очищення Білецької територіальної громади, та які перешкоджали протягом трьох років прийняти хоча б відповідне рішення органом місцевого самоврядування про розроблення такої схеми. При цьому на початкових етапах, зокрема, при прийнятті рішення про розроблення схеми додаткові видатки з бюджету не здійснюються. Лише на четвертому етапі розроблення при залучені суб'єкта господарювання можливі видатки з бюджету для визначення виконавця на конкурсних засадах та укладення з ним договору. У випадку самостійного розроблення Схеми такі витрати відсутні.
Не прийняття протягом тривалого часу відповідного рішення сільською радою про розроблення схеми санітарного очищення населених пунктів Білецької територіальної громади, та відсутність на даний час після прийняття цього рішення схеми складання завдання на розроблення схеми санітарного очищення населених пунктів згідно з ДБН Б.2.2-6:2013, не формування вихідних даних свідчить про бездіяльність органу місцевого самоврядування.
При цьому надання нових термінів Інспекцією для виконання відповідачем її приписів та вимог не впливає на висновки суду про допущену бездіяльність. Перенесення строків у цьому випадку не звільняло Білецьку сільську раду від зобов'язання розробити та затвердити схему санітарного очищення населених пунктів Білецької ОТГ. А відтак надання Інспекцією всім сільським, селищним та міським радам Тернопільської області строку для розробки та представлення в Інспекцію для погодження схем санітарного очищення населених пунктів у термін до 05.01.2023 згідно з листом від 03.10.2022 (а.с.120) у спірному випадку судом не береться до уваги. Крім того, як вбачається з пояснень представника відповідача та наведених положень Порядку №57 до цього часу схема навіть не може бути розроблена, бо лише у сільському бюджеті на 2023 рік планується передбачати кошти на оплату послуг виконавцю.
Також суд погоджується з доводами прокурора, що бездіяльність Білецької сільської ради впливає на реалізацію прав, свобод та інтересів жителів територіальної громади. Бездіяльність сільської ради призводить до негативного впливу щодо поліпшення iнженерно-технічного і санітарного стану території, її естетичного вигляду, негативно впливає на санітарне та епідемічне благополуччя населення.
Відповідач у порушення наведених норм законодавства належним чином не виконує свої повноваження у сфері поводження з відходами щодо розроблення схеми санітарного очищення населених пунктів, що порушує основні принципи державної політики у сфері поводження з відходами, загрожує захисту навколишнього природного середовища та здоров'ю людей від негативного впливу відходів, а тому суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.
Суд ще раз зауважує, що у цій справі відсутні належні та беззаперечні докази, які б вказували на об'єктивні причини неможливості вжиття відповідачем заходів розроблення схеми санітарного очищення населених пунктів.
Оскільки суд встановив протиправну бездіяльність Білецької сільської ради в частині виконання вимог законодавства про відходи щодо розроблення та затвердження схеми санітарного очищення населених пунктів, то до задоволення підлягає і похідна позовна вимога про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо розроблення та затвердження схеми санітарного очищення населених пунктів Білецької територіальної громади.
Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов керівника Тернопільської окружної прокуратури (бульвар Т.Шевченка, 7, місто Тернопіль, 46001) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області (вулиця Шашкевича, 3, місто Тернопіль, 46008, код ЄДРПОУ 37977693) до Білецької сільської ради (вулиця Молодіжна, 19, село Біла, Тернопільський район, Тернопільська область, 47707, код ЄДРПОУ 14029160) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Білецької сільської ради в частині виконання вимог законодавства про відходи щодо розроблення та затвердження схеми санітарного очищення населених пунктів.
Зобов'язати Білецьку сільську раду вчинити дії щодо розроблення та затвердження схеми санітарного очищення населених пунктів Білецької територіальної громади.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено та підписано 05 грудня 2022 року.
Головуючий суддя Чепенюк О.В.