Справа № 500/3836/22
30 листопада 2022 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючого Мандзія О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Порплиці Т.В.
представника позивача Василишин К.В.
представник відповідача Чайківська М.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області, в якій просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №0036609-2404-1918 від 12.04.2021, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2020 рік в розмірі 51973,71 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податкове повідомлення - рішення №0036609-2404-1918 від 12.04.2021 позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки контролюючий орган здійснив нарахування податку з об'єкта нежитлової нерухомості площею 800,31 кв.м., що в свою чергу не відповідає дійсності та зумовило звернення до суду з даним позовом.
Також у позові зазначено, що про існування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивач дізнався лише 07.10.2022, ознайомившись із матеріалами справи №500/3464/22 за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу за вищевказане зобов'язання.
Ухвалою суду від 28.10.2022 визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновлено його. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.
На виконання вимог вказаної ухвали, Головним управлінням ДПС у Тернопільській області 14.11.2022 подано до суду відзив на позов. Заперечуючи проти позову, відповідач послався, зокрема, на те, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду для оскарження податкового повідомлення-рішення №0036609-2404-1918 від12.04.2021. Вказане податкове повідомлення-рішення було надіслане платнику 31.05.2021 рекомендованим листом за місцем реєстрації ОСОБА_1 . У довідці про причини повернення відправлення, окрім позначки "Повертається за закінченням терміну зберігання" міститься штамп з датою повернення - 01.07.2021.
На думку контролюючого органу, обставини, пов'язані з неотриманням поштового відправлення за адресою реєстрації ОСОБА_1 , не можуть вважатися достатньою підставою для відрахування строку для звернення до суду починаючи від 07.10.2022, з огляду на те, що у довідці про причини повернення відправлення чітко зазначена дата повернення - 01.07.2021.
28.11.2022 на адресу суду надійшло заперечення представника позивача на клопотання про залишення позову без розгляду з підстав пропущення строку на звернення до суду з поважних причин та незалежних від позивача обставин. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення на адресу ОСОБА_1 надсилалось 31.05.2021 та повернулось до контролюючого органу поштовим зв'язком у зв'язку із закінченням терміну зберігання 01.07.2021. Тобто позивачем таке рішення не було отримано. Водночас позивачу не було відомо про наявність поштового відправлення у відділенні зв'язку по причині його перебування у період з 14.06.2021 по 28.06.2021 за межами Тернопільської області через службове відрядження. Після того, як позивач 07.10.2022 дізнався про порушення своїх прав, без зайвих зволікань 25.10.2022 звернувся до суду.
30.11.2022 на адресу суду надійшло заперечення представника відповідача на клопотання про поновлення строку із зверненням з позовною заявою. Приписами п.42.4 ст.42 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення. Стаття 42 ПК України не передбачає умови та обов'язку контролюючого органу слідкувати за правильністю та належністю вручення його поштового відправлення, адже такий обов'язок на ньому лежав би за умови якби він особисто здійснював вручення такого запиту платнику податків, а не скористався послугами поштового зв'язку. Звертає увагу суду, що позивачем оскаржувалось податкове повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки і за попередній період, де платник також пропустив строк на звернення до суду, а тому в наступні податкові періоди повинен був забезпечити отримання поштової кореспонденції та моніторинг нарахування податків на даний об'єкт нерухомості.
В судовому засідання представник позивача просив відхилити заяву про залишення позову без розгляду, з підстав наведених у позові та запереченні.
Представник відповідача просив залишити позов без розгляду у зв'язку із пропущенням строку на звернення із позовною заявою, з мотивів викладених у відзиві та запереченні.
Дослідивши матеріали справи, ознайомившись із викладеними відповідачем доводами щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду, надавши оцінку доказам позивача щодо причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом, суд, при вирішенні питання щодо поважності підстав пропуску позивачем строку звернення до суду, враховує наступне.
Так, ч.3 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
У відповідності до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).
Аналізуючи викладені вище норми, суд дійшов до висновку про те, що, КАС України встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах та передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків, а також спеціального порядку обчислення таких строків.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.
Пунктом 56.18 ст.56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статті 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Відповідно до статті 102 ПК України строк давності становить 1095 днів.
Частиною 5 ст.242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до висновків судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, ПК України не містить норм, які б визначали процесуальний строк звернення до суду з позовом у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження).
Судова палата вважає, що у випадку відсутності правового регулювання у спеціальному законодавстві, застосуванню підлягають загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів, які встановлені КАС України.
З метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов'язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, судова палата відступає від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 03.04.2018 у справі №826/5325/17, від 23.05.2018 у справі №803/728/17, від 18.06.2018 у справі № 805/1146/17-а та вважає за необхідне сформулювати такий правовий висновок.
Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається ч.2 ст.122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як встановлено судом, 12.04.2021 Головним управлінням ДПС у Тернопільській області винесено податкове повідомлення - рішення №0073679-5404-1918, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в розмірі 51973,71 грн. за податковий період 2020 рік.
Спірне податкове повідомлення-рішення 31.05.2021 направлено засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового повідомлення на адресу позивача.
Вказане поштове відправлення повернулось 01.07.2021 відправнику з відміткою "за закінченням терміну зберігання", про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
У відповідності до п.58.3 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п.42.2 ст.42 ПК України).
Пунктом 42.5ст. 42 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Таким чином, датою вручення податкового повідомлення-рішення №0073679-5404-1918 від 12.04.2021 вважається 01.07.2021.
Матеріали справи не містять інформації про використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абз.3 п.56.18 ст.56 ПК України).
До суду з даним позовом позивач звернувся 25.10.2022, що вказує на пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду.
Ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі від 28.10.2022 визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновлено його.
Частинами 3 та 4 ст.123 КАС України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Суд погоджується з доводами відповідача, що жодна норма податкового законодавства не зобов'язує контролюючий орган здійснювати заходи для з'ясування причин невручення податкової вимоги, чи для вжиття додаткових заходів (як-то електронні засоби зв'язку, кур'єрська доставка) щодо вручення податкової вимоги.
Разом з тим, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають статус стабільних.
Слід також зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Водночас поважними за змістом наведених КАС України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду та заперечуючи проти залишення позову без розгляду, позивач стверджує, що йому не було відомо про наявність поштового відправлення у відділенні зв'язку по причині його перебування у період з 14.06.2021 по 28.06.2021 за межами Тернопільської області через службове відрядження.
З матеріалів справи видно, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення на адресу ОСОБА_1 надсилалось 31.05.2021 та повернулось до контролюючого органу поштовим зв'язком у зв'язку із закінченням терміну зберігання 01.07.2021.
Водночас у період з 14.06.2021 по 28.06.2021 позивач перебував за межами Тернопільської області через службове відрядження в м.Київ, про що свідчить наказ №6 від 11.06.2021.
Також, позивач вказує, і це підтверджується матеріалами справи, із податковим повідомленням-рішенням №0036609-2404-1918 від 12.04.2021 він ознайомлений 07.10.2022., яке отримав разом із позовною заявою Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді та відсутність підстав вважати передчасним висновок, викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі, про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З врахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Тернопільській області про залишення позову без розгляду слід відмовити.
Керуючись ст.122, 241, 248 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Тернопільській області про залишення позову без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складено 05 грудня 2022 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,46003 код ЄДРПОУ/РНОКПП 44143637);
Головуючий суддя Мандзій О.П.