вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
29.11.2022м. ДніпроСправа № 904/2474/18
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. ,
за участі секретаря судового засідання Риженко Д.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Фізичної особи-підприємця Ментій Тетяни Миколаївни, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні Відповідача Регіональне відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області, м. Дніпро
про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 246 544,39 грн. та неустойки у розмірі 469 172,86 грн.
Представники:
Від позивача: Руденко С.О., довіреність № 545 від 25.08.2022, адвокат
Від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Ментій Тетяни Миколаївни про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 246 544,39 грн. та неустойки у розмірі 469 172,86 грн. за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-3596-ОД від 15.09.2009.
Ухвалою від 25.05.2018 позовну заяву залишено без руху та зобов'язано позивача протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати належним чином засвідчену копію рішення Господарського суду Дніпропетровської області 24.10.2017 у справі №904/7821/17;
- надати докази набрання рішенням Господарського суду Дніпропетровської області 24.10.2017 у справі №904/7821/17 законної сили.
20.06.2018 позивач надав до суду клопотання про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2018 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.07.2018 о 10:00 год.
У зв'язку з відрядженням судді Назаренко Н.Г. судове засідання, призначене на 16.07.2018 о 10:00 год., не відбулося, підготовче судове засідання призначено на 13.08.2018.
13.08.2018 відповідач надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що на час укладання додаткового договору від 10.03.2016 Позивач не зареєстрував належним чином право власності на об'єкт оренди. Також відповідач вказав, що Додатковий договір від 10.03.2016 до Договору № 12/02-3596-ОД від 15.09.2009, порушує публічний порядок тому є нікчемним, та не породжує будь-яких правових наслідків для сторін.
Від Відповідача надійшла заява про залучення в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на стороні Відповідача Регіональне відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області, мотивуючи це тим, що в разі задоволення позову Відповідач буде пред'являти позов до третьої особи.
Позивач не заперечив проти задоволення заяви про залучення в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на стороні Відповідача Регіональне відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2018, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні Відповідача Регіональне відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Центральна, 6). Продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 21.09.2018. Відкладено підготовче засідання на 10.09.2018.
10.09.2018 представник позивача подав до суду клопотання про приєднання письмового доказу до матеріалів справи та письмові пояснення, в яких зазначив, що з 21.10.2015 ПАТ "Укрзалізниця" набуло право власності на нерухоме майно, що є об'єктом оренди за договором №12/02-3596-ОД від 15.09.2009, як таке, що передано до статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця". Частиною 1 статті 770 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки: наймодавця. Безпосередньо умовами пункту 10.7. договору оренди №12/02-3596-ОД від 15.09.2009 встановлено, що перехід права власності на майно третім особам не є підставою для зміни або припинення чинності цього договору, і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого майна (його правонаступника). Позивач зазначає, що відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 09.11.2016 по справі №910/8793/16 визначено, що: так, з матеріалів справи вбачається, що з моменту державної реєстрації Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" від 21.10.2015 р. до останнього перейшло право власності на спірне майно. Також позивач вказує, що Додатковий договір від 10.03.2016 року є Додатковим до основного Договору № 12/02-3596-ОД від 15.09.2009 року. Пунктом 4 Додаткового договору, сторони виклали пункт 3.6 Договору №12/02-3596-ОД в наступній редакції: Орендна плата 100% перераховується на розрахунковий рахунок Орендодавця. В п.13 Додаткового договору також зазначено: даний додатковий договір є невід'ємною і складовою частиною Договору № 12/02-3596-ОД від 15.09.2009.
Також позивач зазначає, що при укладанні Договору відповідачем так і не було сплачено зазначений завдаток на виконання п. 3.11 Договору. Що жодним чином не доведено відповідачем. Посилання відповідача на платіжні доручення № 252 від 08.09.2009, № 303 від 12.10.2009 позивач вважає безпідставними, оскільки отримувачем коштів зазначено Фонд держказначейства. Окрім того, ця плата вносилась на рахунок Фонду лише в розмірі 70% (8495,45 грн.), згідно п. 3.6 договору оренди від 15.09.2009 № 12/02-3596-ОД. Тобто внесення даного завдатку не має ніякого відношення до правовідносин позивача та відповідача, стосовно нарахованої орендної плати за період червень 2017 -лютий 2018 року. Позивач вказав, що жодного завдатку у розмірі орендної плати за три базових місяці (30% розміру орендної плати 3640, 90 грн. - п. 3.6 Договору) на рахунок залізниці (балансоутримувача) не було зараховано.
Позивач вказав, що посилання відповідача на те, що про поновлення строку дії договору свідчить те, що позивач продовжував нарахування орендної плати після спливу строку дії договору також не спростовують факту припинення договору 31.03.2017, оскільки відповідно до умов пункту 3.12. Договору у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передадання включно, закінчення строку дії договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо вона виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу. Не укладення між сторонами відповідного додаткового договору про продовження терміну дії договору оренди має наслідком виникнення у відповідача обов'язку з повернення позивачу орендованого майна, з порядку визначеному пунктом 10.11. Договору оренди, а саме протягом трьох робочих днів.
Відповідач подав до суду заяву, якою просив суд долучити до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.09.2018 щодо ДП "Придніпровська залізниця" та зазначив, що у вказаному витязі немає жодної інформації про припинення господарської діяльності ДП "Придніпровська залізниця", як і відсутні відомості, що позиває є правонаступником вказаного державного підприємства, у зв'язку з чим відповідач стверджує, що позивач не міг набути всі права і обов'язки ще не ліквідованого державного підприємства. Просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Також, відповідач подав до суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
Представник третьої особи подав до суду письмові пояснення.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2017 по справі №904/7827/17 позов Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до Фізичної особи-підприємця Ментій Тетяни Миколаївни задоволено повністю. Виселено фізичну особу - підприємця Ментій Тетяну Миколаївну з нерухомого майна, а саме, нежитлового вбудованого приміщення з прибудовою площею 347,4 кв.м., за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Кириленка (Магістральна), буд. 14 прим. 77, яке належить публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5а, ідентифікаційний код 40075815).
Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Ментій Тетяни Миколаївни на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариство "Українська залізниця" заборгованість з орендної плати по укладеному договору оренди № 12/02-3596-ОД від 15.09.2009 в розмірі 86 531 грн. 48 коп. та неустойку за період з квітня по травень 2017 у розмірі 98 670 грн.70 коп., судовий збір в сумі 4378 грн. 03 коп.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2017 по справі №904/7827/17 вмотивоване тим, що нерухоме майно, в якому знаходиться орендоване відповідачем приміщення за договором оренди № 12/02-3596-ОД від 15.09.2009 було включено до статутного капіталу ПАТ "Укрзалізниця", внаслідок чого позивач набув право власності на це майно та є стороною цього договору у якості орендодавця. Строк договору оренди сплинув 31.03.2017 року та більше не продовжувався сторонами. За період користування майном з січня по травень 2017 року у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 86 531 грн. 48 коп. Позивач повідомляв відповідача про закінчення терміну дії договору оренди та запропонував повернути майно протягом трьох робочих днів шляхом підписання акту приймання-передачі з одночасним погашенням заборгованості. До теперішнього часу вказаний розмір заборгованості залишився неоплаченим відповідачем, приміщення не повернуто. Враховуючи, що судом встановлено, що строк договору оренди закінчився 31.03.2017, нового договору оренди на спірне приміщення укладено не було, а орендар не повернув орендодавцю за актом приймання-передачі орендоване нерухоме майно, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 86 531 грн. 48 коп. та неустойки в розмірі 98 670 грн. 70 коп. за період квітень-травень 2017, а також підстав для виселення відповідача із орендованого приміщення. При цьому суд керувався положеннями статей 115, 329, 629 759, 760, 762, 770, 785 Цивільного кодексу України, статей 85, 173, 283-286, 291 Господарського кодексу України, статей 15, 17, 19, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статей 2, 4, 5 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування".
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.02.2018 у справі № 904/7821/17, апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ментій Тетяни Миколаївни - залишено без задоволення. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2017 року у справі № 904/7821/17 - залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.05.2018 у справі № 904/7821/17 касаційну скаргу ФОП Ментій Тетяни Миколаївни задоволено. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.02.2018 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2017 у справі № 904/7821/17 скасовано. Справу № 904/7821/17 направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
Скасовуючи Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.02.2018 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2017 у справі № 904/7821/17 Верховний Суд зазначив, що суди дійшли передчасного висновку про те, що позивачем у передбачений ч. 2 ст. 17 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" строк було направлено заяву про припинення договору оренди, та, як результат, - про помилковість доводів відповідача щодо автоматичної пролонгації договору на той самий термін і на тих самих умовах без проведення конкурсу.
Разом з тим, встановлення зазначених обставин є необхідним для правильного вирішення спору, оскільки без чіткого, достеменного та однозначного висновку про те, чи є лист від 13.04.2017 заявою однієї зі сторін договору оренди про припинення дії договору в розумінні ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", та чи був він направлений в межах строку, передбаченого положеннями зазначеної статті, неможливо дійти обґрунтованого висновку про наявність чи відсутність обставин продовження терміну дії договору в порядку ч. 2 ст. 17 зазначеного Закону.
Крім того, Верховний Суд вказав, що зазначивши в описових частинах судових рішень про умови п. 3.11 договору, відповідно до якого зобов'язання орендаря за сплатою орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку в розмірі не меншому, ніж орендна плата за три (базових) місяці оренди, який вноситься в рахунок плати за три останні місяці оренди, суди обох інстанцій не дослідили, чи здійснювався відповідачем відповідний платіж в якості завдатку та чи був він врахований при укладенні додаткового договору від 10.03.2016 до договору оренди нерухомого (або іншого) майна від 15.09.2009 №12/02-3596-ОД, та не врахували зазначеного при стягненні заборгованості з орендної плати.
Отже, станом на час розгляду справи №90/2474/18, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2017 по справі №904/7827/17 скасовано, а справа №904/7827/17 направлена на новий розгляд.
Позивач, звертаючись до суду зазначив, що на теперішній час приміщення відповідачем не повернуто, у зв'язку з чим позивач нарахував та просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за період з 01 червня 2017 по 28 лютого 2018 у розмірі 246 544,39 грн. та неустойку за період з 01 червня 2017 по 28 лютого 2018 у розмірі 469 172,86 грн.
Таким чином, розглядаючи дану справу, необхідним є встановлення розміру заборгованості відповідача у справі №904/7821/17, а також становлення наявності чи відсутності обставин продовження терміну дії договору в порядку ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Ухвалою від 10.09.2018 зупинено підготовче провадження у справі №904/2474/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до Фізичної особи-підприємця Ментій Тетяни Миколаївни за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні Відповідача Регіональне відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 246 544,39 грн. та пені у розмірі 469 172,86 грн. до набрання законної сили судового рішення, прийнятого у справі №904/7821/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" до Фізичної особи-підприємця Ментій Тетяни Миколаївни за участю третьої особи Регіонального відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області про виселення з приміщення нежитлової будівлі та стягнення заборгованості у розмірі 265 799, 70 грн.
Зобов'язано сторін повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.
19.10.2022 від позивача надійшли письмові пояснення.
19.10.2022 від відповідача надійшла заява про поновлення провадження справі.
Запитом від 21.10.2022 суд просив повідомити про результати розгляду справи № 904/7821/17.
25.10.2022 суддя Васильєв О.Ю. надав відповідь на запит, в якому зазначив, що рішенням від 25.08.2022 у справі № 904/7821/17 позовні вимоги задоволено частково. Рішення суду набрало законної сили 23.09.2022.
Ухвалою від 28.10.2022 поновлено провадження у справі № 904/2474/18 на стадії підготовчого провадження. Призначено розгляд справи в підготовчому засіданні на 07.11.2022.
07.11.2022. позивач в підготовчому засіданні підтримав позовні вимоги.
Відповідач та третя особа в судове засідання не з'явилися.
Ухвалою від 07.11.2022 закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду по суті в засіданні на 29.11.2022.
29.11.2022 в судовому засіданні розпочато розгляд справи по суті позовних вимог.
Позивач підтримав позовні вимоги, заявив усне клопотання про зміну найменування позивача - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця».
Відповідач в судове засідання не з'явилася
Третя особа в судове засідання не з'явилася.
Розглянувши клопотання позивача про зміну його назви, суд дійшов висновку про її задоволення.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
29.11.2022 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, прийнято вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.
ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-3596-ОД від 15.09.2009 в частині повернення орендованого майна, а також повної та своєчасної плати орендної плати, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 246 544,39 грн. за період з червня 2017 по лютий 2018. Крім того, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача неустойку в розмірі 469 172,86 грн. за період з червня 2017 по лютий 2018.
ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач проти позову заперечив, зазначив, що основною підставою для задоволення позовних вимог, на думку позивача є те, що 10.03.2016 додатковим договором до договору оренди № 12/02-3596-ОД від 15.09.2009, строк дії зазначеного договору оренди було пролонговано до 31 03.2016 та визначено, що подальша сплата орендної плати проводиться в розмірі 100% на користь Позивача і не здійснюється на користь Фонду держмайна України.
Відповідач вважає, що акти Кабінету Міністрів України (на день подання позову й укладення додаткового договору від 10.03.2016) не визначають порядок розпорядження майном ПАТ «Українська залізниця» та не надають Позивачу повноважень на укладання договорів оренди в іншому відмінному порядку ніж той, що визначений Законом України «Про оренду державного та комунального майна».
Тобто, вбачається, що до затвердження Кабінетом Міністрів України спеціального порядку розпорядження майном ПАТ «Українська залізниця», слід керуватися загальним законодавством України з питань оренди державного майна.
Відповідач зазначив, що на час укладання вказаного додаткового договору від 10.03.2016 Позивач по справі не зареєстрував належним чином право власності на об'єкт оренди.
На думку відповідача, додатковий договір від 10.03.2016 може бути лише окремим договором. Тобто укладання додаткового договору в форматі додаткової угоди до основного договору, де орендодавцем є Фонд державного майна України, без участі останнього є неправомірним, тим самим Позивач порушив майнові інтереси третьої особи по справі, а, враховуючи зміст імперативних приписів ст. 203 ЦК України, порушив і інтереси держави, яка недоотримує значний об'єм коштів (орендної плати).
Таким чином, Додатковий договір від 10.03.2016 до Договору № 12/02-3596-ОД від 15.09.2009, порушує публічний порядок, тому є нікчемним, та не породжує будь-яких правових наслідків для Сторін крім передбачених законодавством України, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Також відповідач зазначив, що відсутність станом на час розгляду даної справи внесення запису до Реєстру про припинення юридичних осіб - ДП "Придніпровська залізниця", Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", ДП "Одеська залізниця", Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", ДП "Південна залізниця", свідчить про те, що до ПАТ "Укрзалізниця" наразі не перейшли усі обов'язки, в тому числі за договором оренди, оскільки такий перехід відбувається з моменту внесення запису до Реєстру про припинення юридичної особи.
Відповідач вказує, що сплатив на користь первісного орендодавця, згідно платіжних доручень: № 252 від 08.09.2009 завдаток на суму 8201,28 грн., № 303 від 12.10.2009 завдаток на суму 17285,06 грн. на загальну суму - 25486,34 грн., чим в повній мірі виконав взяті на себе зобов'язання і в разі припинення договору, зазначена сума повинна була бути зарахована як платежі за три останні місяці оренди, не зважаючи на її величину.
Щодо неустойки за червень 2017 - лютий 2018, відповідач зазначив, що згідно додаткового договору від 19.06.2017, строк дії договору пролонговано з 01.04.2017 по 31.05.2019, тому будь-яких підстав для стягнення неустойки немає.
ВІДПОВІДЬ ПОЗИВАЧА НА ВІДЗИВ.
Позивач зазначив, що згідно з передавальним актом від 03.08.2015, затвердженого Міністром інфраструктури України 18.08.2015, орендоване майно за договорами оренди передане державним підприємствсм "Придніпровська залізниця" до статутного капіталу ПАТ "Укрзалізниця".
На підставі Зведеного переліку майна державного підприємства "Придніпровська залізниця", що вноситься до статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця", затвердженого Міністром інфраструктури України 18.08.2015, майно за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Кириленко, 14/77 площею 347.4 кв.м було включено до статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця".
Отже, з 21.10.2015 ПАТ "Укрзалізниця'' набуло право власності на нерухоме майно, що є об'єктом оренди за договором №12/02-3596-ОД від 15.09.2009, як таке, що передано до статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця".
Безпосередньо умовами пункту 10.7. договору оренди №12/02-3596-ОД від 15.09.2009 встановлено, що перехід права власності на майно третім особам не є підставою для зміни або припинення чинності цього договору, і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого майна (його правонаступника).
Щодо додаткового договору від 10.03.2016, позивач зазначив, що в п. 13 Додаткового договору зазначено: даний додатковий договір є невід'ємною складовою частиною Договору № 12/02-3596-ОД від 15.09.2009, в якому і зазначено про правові наслідки за несплату орендної плати в розмірі 100%.
Щодо сплати відповідачем завдатку на загальну суму 25486,34 грн., позивач зазначив, що при укладанні Договору не було сплачено зазначений завдаток на виконання п. 3.11 Договору. Посилання відповідача на платіжні доручення №№ 252 від 08.09.2009 року, 303 від 12.10.2009 безпідставні, оскільки отримувачем коштів зазначено Фонд держказначейства.
Позивач також зазначає, що 29.11.2016 додатковим договором до договору оренди № 12/02-3596-ОД від 15.09.2009, строк дії договору оренди було пролонговано до 31.03.2017.
Це було останнє двостороннє погодження строку дії договору, та відповідно строк дії договору оренди майна сплинув 31.03.2017 і більше не пролонгувався.
ПОЯСНЕННЯ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ.
Третя особа зазначила, що з 01.12.2015 розпочало фінансово-господарську діяльність публічне акціонерне товариство «Українська залізниця». Згідно ч. 6 ст. 2 Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» та ч.2 загальних положень Статуту Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №735, Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.
10.03.2016 між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» та відповідачем був укладений додатковий договір до Договору оренди №12/02-3596-ОД від 15.09.2009, яким встановлено, що орендодавцем майна, визначеного договором оренди є ПАТ «Укрзалізниця».
На думку третьої особи, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що на момент підписання додаткової угоди між позивачем та відповідачем статутний капітал товариства було сформовано у повному обсязі, а сума статутного капіталу відповідала сумі, вказаній в установчих документах товариства.
На сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку не має інформації, яка б підтвердила випуск акцій ПАТ „Українська залізниця”.
Отже, Регіональне відділення вважає, що є належним орендодавцем за спірним договором, оскільки доказів того, що майно за договором увійшло до статутного капіталу скаржником не надано, як і не надано доказів того, що статутний фонд товариства взагалі сформовано.
Крім того, на теперішній час корпоратизацію ПАТ „Українська залізниця” не завершено, оскільки не виконані всі умови, які було передбачено Постановою КМУ „Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства”. Момент переходу прав до правонаступника юридичної особи слід вважати дату внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців в порядку, визначеному статтею 37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців".
Тобто, до внесення до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців запису про припинення юридичної особи, її цивільна правоздатність не припиняється, при цьому, до правонаступника (у разі припинення шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення) переходять всі права та обов'язки припиненої юридичної особи лише з моменту внесення такого запису.
Не зважаючи на те, що ПАТ "Укрзалізниця" розпочало свою діяльність 01.12.2015, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців станом на час укладання додаткової угоди від 10.03.2016, як і на теперішній час, Державне підприємство „Придніпровська залізниця” знаходиться в стані припинення, але не припинено, а відповідні запити в реєстрі відсутні.
Враховуючи, що ПАТ „Українська залізниця” не є власником майна переданого в оренду, та беручи до уваги, що відповідно до Порядку передача в оренду державного майна в межах міст здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, є всі підстави стверджувати, що позивач не мав права укладати додаткові договори до договору оренди.
Таким чином, третя особа просить у задоволенні позову ПАТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії ПАТ „Придніпровська залізниця” відмовити.
19.10.2022 від позивача надійшли письмові пояснення, в яких він зазначив, що із урахуванням наявної судової практики, подальше продовження договору оренди і нерухомого майна № 12/02-3596-ОД від 15.09.2009 має виглядати наступним чином:
- 01.04.2017-31.08.2017
- 01.09.2017-31.01.2018
- 01.02.2018-31.06.2018
- 01.07.2018-31.11.2018
- 01.12.2018-31.04.2019
- 01.05.2019-31.09.2019.
Позивачем на адресу відповідача було направлено лист від 22.10.2019 № H3I-90/143 з вимогою про повернення спірного майна за актом приймання-передачі.
Позивач зазначив, що строк дії договору оренди закінчився 31.09.2019.
Зазначене підтверджується висновками, зробленими у рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2022 у справі № 904/7821/17, яке набрало законної сили 23.09.2022. Після 31.09.2019 Відповідач не звільнив займане приміщення.
ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є: встановлення обставин укладення договору оренди, строк дії договору, наявність підстав для стягнення орендної плати та неустойки.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 13.08.2019 у справі № 910/11164/16 преюдиціальність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Правило про преюдицію спрямоване не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2022 у справі № 904/7821/17, яке набрало законної сили 23.09.2022, встановлено наступні обставини.
15.09.2009 між Регіональним відділення ФДМУ у Дніпропетровській області (орендодавець) та ФОП Ментій Т.М. (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-3596-ОД; згідно п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно нежитлове вбудоване приміщення з прибудовою площею 347,4 кв.м, розміщене за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Кириленко, 14/77, на 1-му поверсі 5-ти поверхового будинку , що перебуває на балансі ДП «Придніпровська залізниця», вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку/актом оцінки на 07.09.2009 і становить за незалежною оцінкою залишковою вартістю 970 908,00 грн.
Відповідно до п. 2.5. у разі припинення цього договору майно повертається орендарем балансоутримувачу. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання - передачі, копія якого надається орендарем орендодавцю у місячний термін з дати його підписання.
Згідно п. 3.6. орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділенням казначейства - 30% балансоутримувачу щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Відповідно до п. 3.11. зобов'язання орендаря за сплатою орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку в розмірі не меншому, ніж орендна плата за три (базових) місяці оренди, який вноситься в рахунок плати за три останні місяці оренди.
Згідно пункту 3.12. у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.
Пунктом 5.18. передбачено, що орендар у разі наміру продовжити строк дії договору оренди, зобов'язаний не пізніше ніж за місяць до закінчення терміну дії договору оренди подати орендодавцю та балансоутримувачу про це заяву з документами щодо виконання умов договору оренди (дозвіл пожежників, копія договору страхування державного майна, платіжні доручення про сплату страхового платежу та ін.). У разі неподання орендарем до орендодавця заяви протягом встановленого цим пунктом договору терміну, або відмови орендодавця від продовження строку дії договору оренди на новий термін, договір припиняє свою дію, а орендар зобов'язаний виселитись у день, визначений за договором, як кінцевий термін дії договору оренди, та надати орендодавцю акт повернення орендованих площ балансоутримувачу. У разі невиконання цієї умови договору оренди орендар сплачує неустойку у розмірі подвійної орендної плати за поточний місяць користування майном за час прострочення.
За п.7.3. орендодавець зобов'язаний письмово повідомити орендаря не пізніше ніж за 30 діб про свій намір щодо завершення, припинення або розірвання цього договору.
Згідно п.10.1. цей договір укладено строком на 2 роки, що діє з 15.09.2009 до 14.09.2011. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, повній оплаті за договором і при наданні інформації щодо виконання умов цього договору, а саме: наявності договору страхування, дозволу або декларації, наданої органом державного пожежного нагляду та узгодження балансоутримувача, договір, за заявою орендаря щодо продовження терміну дії, може бути продовжений на тих самих умовах, які передбачені у договорі.
Відповідно до п. 10.7. реорганізація орендодавця або перехід права власності на орендоване майно третім особам не є підставою для зміни або припинення чинності цього договору і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого майна (його правонаступників).
Згідно п. 10.13. якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна після припинення договору, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за поточний місяць користування майном за час прострочення .
15.09.2009 між Регіональним відділення ФДМУ у Дніпропетровській області та ФОП Ментій Т.М. підписано Акт приймання - передачі в оренду нежитлових вбудованих приміщення їдальні, що знаходиться на балансі ДП «Придніпровська залізниця» .
15.09.2011 сторони уклали додаткову угоду про внесення змін до договору оренди, в якій (поміж іншим) погодили, що договір є пролонгованим з 15.09.2011 до 14.09.2013 (включно) та т.інш.
На протязі 2013-2015 років сторони укладали додаткові угоди до договору,якими змінювали певні умови щодо сплати орендної плати та строку чинності договору (а.с.41-46) Так, додатковою угодою від 26.02.2015 сторони узгодили, що договір оренди є пролонгованим з 01.04.2015 до моменту створення (реєстрації) ПАТ «Українська залізниця», але не більше ніж по 28.02.2018.
10.03.2016 між ПАТ «Українська залізниця» (орендодавець) та ФОП Ментій Т.М. (орендар укладено додатковий договір до договору оренди нерухомого (або іншого) майна №12/02-3596-ОД від 15.09.2009, відповідно до умов якого: п.1 сторони встановили, що орендодавцем майна, визначеного договором оренди №12/02-3596-ОД від 15.09.2009, є ПАТ «Укрзалізниця». В п.3 цього додаткового договору сторони погодили викласти пункт 3.1 розділу 3 «Оренда плата» договору оренди №12/02-3596-ОД в наступній редакції: «Орендна плата, визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, за базовий місяць розрахунку - листопад 2015 року становить 21 095,85 грн. без ПДВ».
В п.4 додаткового договору від 10.03.2016 сторони погодили викласти пункт 3.6 договору оренди в наступній редакції: «Орендна плата 100% перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця. Одержувач коштів - Структурний підрозділ «Криворізька дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» ... не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.
Згідно з п. 11 додаткового договору від 10.03.2016 сторони домовились, що умови цього додаткового договору поширюються на взаємовідносини сторін, що виникли з 01.12.2015 Додатковий договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.03.2016 включно.
На виконання умов додаткового договору від 10.03.2016, на підставі акту приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 10.03.2016, який підписаний сторонами, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно нежитлове вбудоване приміщення з прибудовою (реєстраційний номер 660355912110) загальною площею 347,4 кв.м., розміщене за адресою: Дніпропетровська область м. Кривий Ріг вул. Кириленка, 14/77.
18.03.2016 додатковим договором до договору оренди № 12102-3596-ОД від 15.09.2009 строк зазначеного договору оренди було пролонговано до 30.06.2016.
18.07.2016 додатковим договором до договору оренди № 12102-3596-ОД від 15.09.2009 строк дії зазначеного Договору оренди було пролонговано до 31.07.2016.
15.09.2016 додатковим договором до договору оренди № 12102-3596-ОД від 15.09.2009 строк дії зазначеного договору оренди було пролонговано до 31.10.2016.
25.10.2016 додатковим договором до договору оренди № 12102-3596-ОД від 15.09.2009 пункт 3.1 розділу 3 договору оренди «Орендна плата» було доповнено абзацом 2 та викладено в наступній редакції: «Орендна плата визначена за домовленістю сторін, з 01.10.2016 становить 23367,00 грн. без ПДВ» .
29.11.2016 додатковим договорам до договору оренди № 12102-3596-ОД від 15.09.2009 строк дії зазначеного договору оренди було пролонговано до 31.03.2017.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 «Про утворення Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» передбачено утворення на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» встановлено, що статутний капітал товариства формується шляхом внесення до нього майна Укрзалізниці, підприємств, зазначених у додатку 1, крім майна, яке закріплюється за товариством на праві господарського відання згідно із Законом України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», та іншого майна, яке відповідно до законодавства не може бути включене до статутного капіталу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015р. №735 затверджено Статут публічного акціонерного товариства «Українська залізниця». Пунктом 2 Статуту встановлено, що товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту та підприємств залізничного транспорту.
Відповідно до пункту 20 Статуту товариство має у власності майно, що внесене до його статутного капіталу, та/або інше майно, набуте ним на підставах, що не заборонені законодавством. Товариство здійснює володіння, користування та розпорядження таким майном згідно з метою своєї діяльності з урахуванням вимог законодавства та цього Статуту.
Пунктом 33 Статуту передбачено, що товариство здійснюючи право власності, володіє, користується та розпоряджається належним йому майном і вчиняє стосовно нього будь-які дії, що не суперечать законодавству, Статуту та меті діяльності підприємства.
Згідно витягу з протоколу №1 засідання ПАТ «Укрзалізниця» від 06.11.2015 датою початку фінансово-господарської діяльності ПАТ «Укрзалізниця» було визначено 01.12.2015.
Відповідно до Положення про регіональну філію «Придніпровська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», затвердженого рішенням правління ПАТ «Укрзалізниця» від 16.11.2015 (протокол №5), відокремленим підрозділом товариства є Регіональна філія «Придніпровська залізниця», до якої в процесі реорганізації перейшли всі майнові права та обов'язки Державного підприємства «Придніпровська залізниця».
Частиною 3 статті 4 Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» передбачено, що внесення нерухомого майна залізничного транспорту до статутного капіталу товариства може здійснюватися на підставі обліку майна на балансах Державної адміністрації залізничного транспорту України, підприємств залізничного транспорту відповідно до законодавства без попередньої державної реєстрації права власності на таке майно.
Відповідно до частини 2 статті 5 вказаного Закону переоформлення правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, внесені до статутного капіталу товариства, здійснюється протягом двох років з дня державної реєстрації товариства; державна реєстрація прав на нерухоме майно, внесеного до статутного капіталу товариства, здійснюється на підставі передавального акту та акту оцінки майна залізничного транспорту, внесеного до статутного капіталу товариства. Передавальний акт та/або акт оцінки майна залізничного транспорту є документами, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на майно, внесене до статутного капіталу товариства.
Згідно з передавальним актом від 03.08.2015, затвердженим Міністром інфраструктури України 18.08.2015 орендоване майно за договорами оренди передане Державним підприємством «Придніпровська залізниця» до статутного капіталу ПАТ «Укрзалізниця».
На підставі Зведеного переліку майна ДП «Придніпровська залізниця», що вноситься до статутного капіталу ПАТ «Українська залізниця», затвердженого Міністром інфраструктури України 18.08.2015, майно за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Кириленка, 14/77, площею 347,4 кв.м було включено до статутного капіталу ПАТ «Українська залізниця».
Отже, в силу вимог закону та договору відбулась заміна сторони у зобов'язанні, внаслідок чого до позивача перейшли права та обов'язки орендодавця за договором оренди № 12/02-3596-ОД від 15.09.2009, у тому числі і право вимагати сплати орендних платежів, тобто прав кредитора у зобов'язанні. Вказані додаткові угоди до договору оренди, укладені між ПАТ «Українська залізниця» та ФОП Ментій Т.М., не визнані недійсними, є чинними та підлягають виконанню.
З урахуванням судової практики з аналогічних правовідносин у справі № 904/8389/17, подальше продовження договору оренди нерухомого майна № 12/02-3596-ОД від 15.06.09 р. має виглядати наступним чином: 01.04.2017-31.08.2017; 01.09.2017-31.01.2018; 01.02.2018-31.06.2018; 01.07.2018-31.11.2018; 01.12.2018-31.04.2019; 01.05.2019- 31.09.2019. З урахуванням же листа АТ «Укрзалізниця» в особі РФ «Придніпровська залізниця» на адресу ФОП Ментій Т.М. від 22.10.2019 № НЗІ-90,143 строк дії цього договору оренди закінчився 31.09.2019.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість відповідача з орендної плати за період з червня 2017 по лютий 2018 складає 246 544,39 грн. При цьому відповідачем не надано доказів сплати ним завдатку в розмірі не меншому , ніж орендна плата за три (базових) місяці оренди, який повинен був внесений в рахунок плати за три останні місяці оренди (відповідно до п.3.11. договору).
Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 246 544,39 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Одночасно позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача неустойки у розмірі подвійної орендної плати за період з червня 2017 по лютий 2018 в розмірі 469 172,86 грн. задоволенню не підлягають, оскільки строк дії договору оренди закінчився лише 31.09.2019.
Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати в розмірі 246 544,39 грн.
В частині стягнення неустойки у розмірі подвійної орендної плати за період з червня 2017 по лютий 2018 в розмірі 469 172,86 грн. задоволенню не підлягають.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.
З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ.
Клопотання позивача про зміну назви задовольнити.
Змінити назву позивача зПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця", в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на Акціонерне товариство "Українська залізниця", в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця", в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Фізичної особи-підприємця Ментій Тетяни Миколаївни, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні Відповідача Регіональне відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 246 544,39 грн. та неустойки у розмірі 469 172,86 грн. - задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ментій Тетяни Миколаївни (Ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49600, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 108; ідентифікаційний код 40081237) 246 544,39 грн.- заборгованості по орендній платі, 3 698,47 грн. - судового збору, про що видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням чинності.
В решті позовних вимог відмовити.
Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .
Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення складено та підписано - 05.12.2022.
Суддя Н.Г. Назаренко