вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
30.11.2022м. ДніпроСправа № 904/2816/22
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,
представників учасників справи:
від позивача: Булан-Ситник Н.О.;
від відповідача: Дружина Т.Г. (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EasyCon"),
дослідивши матеріали справи № 904/2816/22
за позовом 2 ДЕРЖАВНОГО ПОЖЕЖНО-РЯТУВАЛЬНОГО ЗАГОНУ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ З ОХОРОНИ ОБ'ЄКТІВ
до Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова"
про розірвання договору,
1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
2 ДЕРЖАВНИЙ ПОЖЕЖНО-РЯТУВАЛЬНИЙ ЗАГІН ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ З ОХОРОНИ ОБ'ЄКТІВ (далі - позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою від 02.09.2022 за вих. № 49-201-860/49-206 до Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім.О.М. Макарова" (далі - відповідач), в якій позивач просить суд розірвати договір про охорону від пожеж від 28.05.2021 № 104.
Судові витрати у справі позивач просить суд покласти на відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/2816/22 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2022.
Ухвалою від 09.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05.10.2022.
Ухвалою від 05.10.2022 підготовче засідання відкладено до 01.11.2022.
Через відділ документального забезпечення 28.10.2022 від представника відповідача (адвоката Дружини Тетяни Геральдівни) надійшла заява від 28.10.2022 за вих. № 28/10 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою від 31.10.2022 заяву відповідача від 28.10.2022 за вих. № 28/10 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
Через відділ документального забезпечення 31.10.2022 від відповідача надійшов відзив.
Ухвалою від 01.11.2022 підготовче провадження продовжено, підготовче засідання відкладено до 16.11.2022.
Через відділ документального забезпечення 14.11.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач просить суд позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою від 16.11.2022 позивача зобов'язано невідкладно направити на адресу відповідача копію відповіді на відзив з доданими до неї документами листом з описом вкладення, докази чого негайно надати суду. Крім цього, позивача зобов'язано направити електронну копію відповіді на відзив та додані до неї документи на електронну адресу відповідача (umz@yzhmash.com). Вирішення питання про прийняття відзиву з доданими до неї документами відкладено. Підготовче провадження закрито. Справу призначено до судового розгляду по суті на 30.11.2022.
Через відділ документального забезпечення 21.11.2022 від позивача надійшло клопотання про долучення документів /доказів направлення на адресу відповідача копії відповіді на відзив з доданими до неї документами листом з описом вкладень та електронною поштою/ до матеріалів справи. Оцінивши докази направлення відповіді на відзив та доданих до неї документів на адресу відповідача, господарський суд визнав їх належними, вимоги ухвали від 16.11.2022 виконаними. Отже, відповідь на відзив з доданими до неї документами підлягає прийняттю до розгляду.
Через відділ документального забезпечення 22.11.2022 від відповідача надійшли заперечення, у яких відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні 30.11.2022 представник позивача надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити позов.
Представник відповідача взяв участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/), надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, заперечував проти задоволення позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Стислий виклад позиції позивача
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за спірним договором в частині оплати послуг, що, на думку позивача, є підставою для дострокового розірвання такого договору у судовому порядку.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач проти розірвання договору заперечив, мотивуючи це тим, що заборгованість з оплати не є істотною умовою для розірвання договору; така заборгованість зумовлена тяжким матеріальним становищем відповідача та збройною агресією російської федерації проти України; відповідач включений до Державного реєстру об'єктів підвищеної небезпеки (код об'єкту 12.14308368.05.1 об'єкт підвищеної небезпеки 1 класу), а вимоги законодавства у сфері цивільного захисту забороняють розірвання спірного договору.
2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У даному випадку до предмета доказування входять такі обставини: наявності/відсутності факту порушення відповідачем умов спірного договору; наявності/відсутності істотності порушення договору у розумінні положень статті 651 Цивільного кодексу України та, відповідно, наявності/відсутності підстав для розірвання договору.
Суд встановив, що між позивачем - 2 державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області з охорони об'єктів (далі - Виконавець) та відповідачем Державним підприємством «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» (далі - Замовник) (далі - Договір), відповідно до пункту 7 частини другої статті 17 Кодексу цивільного захисту та постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №716 (далі - Постанова № 716) був укладений Договір про охорону від пожеж №104 від 28.05.2021 (далі - Договір).
Невід'ємною частиною Договору є: Штатний розпис Виконавця (Додаток №1 до Договору); Перелік об'єктів Замовника, що охороняються від пожеж Виконавцем (Додаток №2 до Договору); Статті калькулювання, що включаються до вартості послуг з охорони від пожеж (Додаток №3 до Договору); Протокол узгодження договірної ціни (Додаток №4 до Договору).
2 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області з охорони об'єктів відповідно до Положення «Про 2 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області з охорони об'єктів» (далі - 2 ДПРЗ), затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 24.05.2013 № 301 (у редакції наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 26.10.2021 № 717) (далі - Положення), є пожежно-рятувальним підрозділом зі статусом державної аварійно-рятувальної служби.
2 ДПРЗ утворено за рішенням Голови ДСНС з метою запобігання, реагування та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, гасіння пожеж, що обслуговується на підставі договорів.
Пунктом 1.15 Положення передбачено, що 2 ДПРЗ є бюджетною установою та утримується за рахунок коштів, що надходять за охорону об'єктів від пожеж та постійне і обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування на договірній основі.
Відповідно до п. 10.1 Договору Замовник та Виконавець домовились, що Договір набуває чинності 01.05.2021 та діє по 30.05.2022, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
Виконавець організовує охорону від пожеж силами 2 державною пожежно-рятувальною частиною 2 ДПРЗ (далі - 2 ДПРЧ 2 ДПРЗ) (п. 5.1. Договору).
Відповідно до п. 10 Постанови № 716 утримання та матеріальне-технічне забезпечення державних пожежно-рятувальних підрозділів здійснюється за рахунок коштів суб'єктів господарювання, яким відповідно до договору надаються послуги з охорони від пожеж.
Пунктом 3.1. Договору Сторони визначили ціну Договору, яка склала 434.500,00 грн (чотириста тридцять чотири тисячі п'ятсот 00 коп) на місяць, без урахування ПДВ.
Перелік і склад статей калькулювання, що включаються до вартості послуг з охорони від пожеж, визначається Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку в державному секторі 135 "Витрати", затвердженим наказом Мінфіну від 18.05.2012 №568 (п. 8 Постанови №716).
Кошти, що сплачуються суб'єктом господарювання згідно з умовами договору про охорону від пожеж, зараховуються згідно з законом про державний бюджет на відповідний рік до доходів спеціального фонду державного бюджету та використовуються відповідно до кошторису територіального органу ДСНС за напрямами, визначеними законодавством (п. 9 Постанови № 716).
На виконання пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" наказом Міністерства внутрішніх справ від 20.07.2018 №623 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - Інструкція).
Вищезазначена Інструкція, визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), а також порядок виплат одноразової грошової допомоги при звільненні осіб рядового і начальницького складу.
Пунктами 2-4 розділу І Інструкції встановлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу визначається залежно від посади, спеціального звання, тривалості та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання.
Грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до п. 5.1. Договору Виконавець повинен виконувати передбачені цим Договором послуги з охорони від пожеж об'єктів Замовника силами (особовим складом) 2 ДПРЧ 2 ДПРЗ, якість яких відповідає вимогам законодавства.
Таким чином, кошти, які надходять від Замовника за послуги про охорону від пожеж об'єктів спрямовуються, зокрема, на грошове забезпечення особового складу 2 ДПРЧ 2 ДПРЗ.
Відповідно до Додаткової угоди №1 від 01.03.2022 до Договору Замовник та Виконавець погодили змінити ціну Договору, яка з 01.03.2022 склала 345.633,00 грн (триста сорок п'ять тисяч шістсот тридцять три 00 коп), без ПДВ.
Відповідно до Додаткової угоди №2 від 26.04.2022 до Договору Замовник та Виконавець погодили продовжити термін дії Договору до 30.04.2023.
Відповідно до п. 4.1 Договору розрахунки проводяться на підставі Акта наданих послуг та рахунку Виконавця шляхом оплати Замовником наданих виконавцем послуг щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним.
Виконавцем були виконані роботи з охорони від пожеж відповідно до Договору, а Замовник прийняв їх в повному обсязі та без зауважень, про що свідчать Акти здачі - приймання виконаних робітна загальну суму 3.476.000,00 грн, за період травень-грудень 2021 року: від 31.05.2021 №40; від 30.06.2021 №50, від 31.07.2021 №60; від 31.08.2021 №81; від 30.09.2021 №81; від 31.10.2021 №128; від 30.11.2021 №145; від 31.12.2021 №163.
В порушення прийнятих на себе зобов'язань відповідач оплату наданих позивачем послуг у повному обсязі не здійснив (сплачено лише 1.303.500,00 грн), у зв'язку з чим заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури звернувся із позовною заявою до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, та 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області з охорони об'єктів до Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» про стягнення заборгованості в розмірі 2.172.500, 00 грн за період травень - грудень 2021 року.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2022 у справі №904/860/22 позовні вимоги були задоволені.
Також у 2021 році в аналогічній справі Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури звертався до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - позивач-1) в особі Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі - позивач-2) та в особі 9 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі - позивач-3) із позовною заявою, в якій, на момент звернення з нею до суду, просив суд стягнути з Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (далі - відповідач) заборгованість за договором про закупівлю робіт з охорони від пожеж ДП "ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова" № 17 від 29.01.2016 та додаткових угод до нього у загальному розмірі 7 601 852 грн. 94 коп.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2022 у справі №904/8196/21 позовні вимоги були задоволені.
Як зазначає відповідач та вбачається з матеріалів справи, вказані судові рішення відповідачем не виконані, а їх виконання відстрочене в судовому порядку з огляду фінансове становище відповідача.
З матеріалів справи також вбачається, що в подальшому у період січень - серпень 2022 року Виконавцем були виконані роботи з охорони від пожеж відповідно до Договору, а Замовник прийняв їх в повному обсязі та без зауважень, про що свідчать Акти здачі - приймання виконаних робіт на загальну суму 2.942.798,00 грн: від 31.01.2022 №9; від 28.02.2022 №19; від 31.03.2022 №31; від 30.04.2022 №42; від 31.05.2022 №52; від 30.06.2022 №62.
Відповідно до розділу VI Договору Замовник зобов'язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати плату за охорону від пожеж об'єктів Замовника.
Відповідно до ст.ст. 525,526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Згідно з п.п. 1, 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Статтею 901 ЦК України унормовано, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст. 903 ЦК України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язком для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначає позивач, Замовник в порушення умов п. 4.1 Договору не розраховувався із Виконавцем, чим допустив порушення прав на своєчасне та в повному обсязі отримання плати за послуги з охорони об'єктів від пожеж; в зв'язку з цим позивач неодноразово звертався до відповідача з листами стосовно виконання умов Договору, однак відповіді на адресу позивача не надходили, дебіторська заборгованість не перераховувалась. Питання погашення заборгованості так і не було вирішено.
04.07.2022 через систематичне невиконання умов Договору та значне зростання фінансового боргу за надання послуг з пожежної безпеки 2 ДПРЗ звернувся до Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» із листом «Про припинення дії Договору» (вих. № 49-2 01-625/49-206) на підставі пункту 10.4. Договору.
04.08.2022 2 ДПРЗ повторно звернувся до Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» із пропозицією укласти Додаткову угоду про припинення дії Договору (проект Додаткової угоди додавався) (вих. № 49-201-730/49-206).
11.08.2022 на адресу 2 ДПРЗ надійшла відповідь Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» на лист від 04.07.2022 про незгоду із пропозицією у припиненні дії Договору.
Як зазначає позивач, наявність у відповідача заборгованості за Договором у розмірі 5.115.298,00 грн перед позивачем є істотним порушенням Договору з боку відповідача.
Суд встановив, що пунктом 10.4 Договору передбачено дострокове (до закінчення строку його дії) припинення. Сторона - ініціатор дострокового розірвання Договору зобов'язується письмово повідомити про бажання припинити дію Договору іншу Сторону не пізніше ніж за 60 (шістдесят) календарних днів до бажаної дати розірвання Договору.
Відповідно до ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Згідно із ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.
Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
Оцінка істотного порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.
Застосування такого правового наслідку як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №912/1385/17).
Крім того, виходячи зі змісту ст. 651 ЦК України, положеннями зазначеної норми передбачено також можливість розірвання договору за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом або договором.
Таким чином, під час вирішення спору у даній справі слід встановити обставини як щодо наявності/відсутності факту порушення відповідачем умов спірного договору, так і щодо наявності/відсутності критерію істотності порушення договору у розумінні положень статті 651 Цивільного кодексу України.
Надаючи оцінку виявленим порушенням умов договору, суд встановив, що відповідач систематично порушує умови договору щодо оплати отриманих послуг, розмір заборгованості є значним та досі несплаченим.
Суд відзначає, що оплата послуг є істотною умовою Договору, а позивач не отримав того, на що він розраховував при укладанні договору.
Разом з тим, сам факт систематичного порушення Договору щодо оплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Подібний правовий висновок викладений Касаційним цивільним судом у постанові від 31.07.2020 у справі №479/1073/18.
Разом із тим суд звертає увагу на таке.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 614 ЦК особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Таким чином, у зобов'язальних правовідносинах вина особи, яка порушила зобов'язання, презюмується і саме на неї покладається обов'язок з доведення відсутності своєї вини у порушенні зобов'язання.
Аналогічний правовий висновок викладений Касаційним цивільним судом у постанові від 13.11.2019 у справі №908/1399/17.
Однак відповідач не довів як відсутності порушення ним зобов'язань за Договором, так і відсутності своєї вини у такому порушенні, - зокрема, ним не подано доказів своєчасного і повного внесення оплати відповідно до умов Договору.
При цьому суд враховує послання відповідача на тяжке фінансове становище, зокрема у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Водночас, суд відзначає, що обставини військової агресії стосуються також і позивача.
При цьому, відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Таким чином, вищезазначені норми права прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
За змістом частини 2 статті 617 ЦК України, частини 2 статті 218 ГК України відсутність коштів не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відтак, враховуючи, що розмір заборгованості відповідача є значним та досі несплаченим, позивач в порядку визначеному Договором звертався до відповідача про його припинення, суд дійшов висновку, що порушення відповідачем умов Договору щодо систематичної неоплати отриманих послуг є істотним, оскільки значною мірою позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, зокрема надходження відповідних коштів із подальшим їх розподіленням.
Оцінка аргументів сторін
Як зазначає відповідач, Державне підприємство "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (реєстраційний номер ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки 12.190) включений до Державного реєстру об'єктів підвищеної небезпеки (код об'єкту 12.14308368.05.1 об'єкт підвищеної небезпеки 1 класу). Відповідно до Статуту, одним із видів діяльності підприємства є 25.40 Виробництво зброї та боєприпасів.
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить, зокрема, забезпечення аварійно-рятувального обслуговування суб'єктів господарювання відповідно до вимог статті 133 цього Кодексу.
За змістом частини першої статті 133 Кодексу цивільного захисту України суб'єкти господарювання та окремі території, на яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій, підлягають постійному та обов'язковому аварійно-рятувальному обслуговуванню на договірній основі аварійно-рятувальними службами, які пройшли атестацію в установленому порядку.
Частиною 2 статті 133 Кодексу цивільного захисту України визначено, що аварійно-рятувальне обслуговування передбачає надання послуг з проведення відповідних робіт із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій (профілактики), локалізації і ліквідації наслідків аварій, інших послуг відповідно до укладеної угоди.
Суб'єкти господарювання, галузі та окремі території, які підлягають постійному та обов'язковому аварійно-рятувальному обслуговуванню, а також порядок такого обслуговування визначаються Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 133 Кодексу цивільного захисту України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 №763 затверджено Перелік суб'єктів господарювання, галузей та окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому аварійно-рятувальному обслуговуванню на договірній основі. Відповідно до пунктів 1, 2 такого Переліку такими суб'єктами є: суб'єкти господарювання, у власності або користуванні яких перебувають об'єкти підвищеної небезпеки (за винятком суб'єктів господарювання, що утворили на професійній основі об'єктові аварійно-рятувальні служби, які пройшли атестацію в установленому порядку); суб'єкти господарювання, у власності, володінні або користуванні яких перебувають окремі об'єкти, на території яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій державного, регіонального та місцевого рівня (за винятком суб'єктів господарювання, що утворили на професійній основі об'єктові аварійно-рятувальні служби, які пройшли атестацію в установленому порядку), зокрема, галузі хімічної та нафтохімічної промисловості.
Відповідно до Порядку здійснення постійного та обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування суб'єктів господарювання, галузей та окремих територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2017 № 5, (далі - Порядок) останній визначає механізм здійснення аварійно-рятувальними службами постійного та обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування суб'єктів господарювання, галузей та окремих територій, щодо яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій.
Аварійно-рятувальному обслуговуванню підлягають суб'єкти господарювання, галузі та окремі території, щодо яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій (пункти 1.2 Порядку).
Пунктом 4 Порядку визначено, що право на здійснення обслуговування мають аварійно-рятувальні служби, що утворені на професійній основі та атестовані відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.11.2013 № 828 "Про затвердження Порядку атестації аварійно-рятувальних служб і рятувальників".
Пунктом 5 Порядку встановлено, що у разі відсутності на об'єкті суб'єкта господарювання власної об'єктової аварійно-рятувальної служби, атестованої в установленому порядку для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, виникнення яких можливе на зазначеному об'єкті, обслуговування такого об'єкта здійснюється іншими аварійно- рятувальними службами, а на об'єкті, що має стратегічне значення для економіки та/або безпеки держави - державними аварійно-рятувальними службами, атестованими відповідно до законодавства.
Згідно з пунктом 6 Порядку обслуговування здійснюється на підставі відповідного договору, що укладається між суб'єктом господарювання та аварійно-рятувальною службою, за письмовим зверненням уповноваженої особи суб'єкта господарювання до відповідної аварійно-рятувальної служби з одночасним поданням відомостей, визначених за результатами ідентифікації об'єкта підвищеної небезпеки, декларації безпеки та плану локалізації і ліквідації наслідків аварій на об'єкті підвищеної небезпеки, які підлягають обслуговуванню.
З наведених положень законодавства вбачається, що вони не містять заборони щодо розірвання укладених договорів обслуговування.
Водночас, відповідач не обмежений у виборі аварійно-рятувальної служби, з якою він має намір укласти договір на відповідне обслуговування.
Приписи законодавства не встановлюють того, що у спірних правовідносинах надавати такі послуги має саме 2 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління ДСНС України, а також не покладають на позивача обов'язку щодо укладення такого договору.
Суд відзначає, що загальні положення про укладення, зміну та розірвання договору містяться у гл. 53 книги 5 Цивільного кодексу України. На підставі принципу свободи договору учасники цивільного обороту вільні у вирішенні питання щодо укладення договору: не допускається примушення особи до укладення договору; винятком є обов'язкові договори, укладення яких є обов'язковим для певних учасників цивільного обороту зокрема: публічний договір ст. 633 Цивільного кодексу України; основний договір на підставі попереднього договору ст. 635 Цивільного кодексу України державний контракт на поставку продукції для державних потреб щодо певних визначених законом суб'єктів; договір з переможцем торгів; договір, стороною якого є суб'єкт, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку тощо.
При цьому, у даному випадку закон не покладає саме на позивача (2 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління ДСНС України) обов'язку укладення договору обслуговування з відповідачем.
Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 27.07.2022 у cправі № 922/3050/18, згідно з частиною першою статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Зі змісту зазначених норм слідує, що судом розглядаються спори, що виникають при укладанні договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону.
Окремо суд зазначає, що в силу положень Кодексу цивільного захисту України, а також законодавства, яке регулює діяльність Державної служби України з надзвичайних ситуацій, відповідач та його майно перебувають під захистом від надзвичайних ситуацій, який надається в загальному порядку на безкоштовній основі єдиною державною системою цивільного захисту, зокрема підрозділами Державної служби України з надзвичайних ситуацій Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач довів обставини наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Водночас, належних доказів на підтвердження своїх доводів, викладених у відзиві та запереченні, відповідач суду не надав.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Суд також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Беручи до уваги наведене, всі інші аргументи учасників справи суд з урахуванням п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору, є явно необґрунтованими та неприйнятними з огляду на законодавство та усталену судову практику.
У справі, що розглядається, суд дійшов висновку, що позовні вимоги із зазначених позивачем підстав підлягають задоволенню.
Судові витрати
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Розірвати договір № 104 від 28.05.2021 про охорону від пожеж, укладений між Державним підприємством "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (49000, м. Дніпро, вул. Криворізька, 1; ідентифікаційний код 14308368) та 2 ДЕРЖАВНИМ ПОЖЕЖНО-РЯТУВАЛЬНИМ ЗАГОНОМ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ З ОХОРОНИ ОБ'ЄКТІВ (51909, Дніпропетровська область м. Кам'янське, вул. Горобця С.Х., буд. 8-1; ідентифікаційний код 08681755).
Стягнути з Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (49000, м. Дніпро, вул. Криворізька, 1; ідентифікаційний код 14308368) на користь 2 ДЕРЖАВНОГО ПОЖЕЖНО-РЯТУВАЛЬНОГО ЗАГОНУ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ З ОХОРОНИ ОБ'ЄКТІВ (51909, Дніпропетровська область м. Кам'янське, вул. Горобця С.Х., буд. 8-1; ідентифікаційний код 08681755) 2.481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну грн 00 коп) судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складене 05.12.2022.
Суддя С.А. Дупляк