вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про повернення зустрічної позовної заяви
05.12.2022м. ДніпроСправа № 904/3828/22
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляк С.А.,
розглянувши матеріали зустрічного позову Акціонерного товариства "ЛІМАК ІНШААТ САНАЇ ВЕ ТІДЖАРЕТ АНОНІМ ШІРКЕТІ" (LIMAK INSAAT SANAYI VE TICARET ANONIM SIRKETI)
до Акціонерного товариства "ДНІПРОМЕТРОБУД"
про стягнення грошових коштів,
у справі № 904/3828/22
за позовом Акціонерного товариства "ДНІПРОМЕТРОБУД"
до Акціонерного товариства "ЛІМАК ІНШААТ САНАЇ ВЕ ТІДЖАРЕТ АНОНІМ ШІРКЕТІ" в особі представництва "ЛІМАК ІНШААТ САНАЇ ВЕ ТІДЖАРЕТ АНОНІМ ШІРКЕТІ"
про стягнення грошових коштів,
В провадженні суду перебуває справа № 904/3828/22.
Через відділ документального забезпечення 30.11.2022 від відповідача надійшов зустрічний позов до позивача, у якому відповідач просить суд стягнути з позивача збитки у розмірі 516.666,67 грн.
Зустрічний позов вмотивований тим, що між позивачем та відповідачем 11.12.2017 був укладений договір субпідряду № 45 на виконання робіт. Оскільки позивач, в порушення положень Податкового кодексу України, не зареєстрував податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних з сумами податку на додану вартість, які були оплачені відповідачем як передоплата за виконані позивачем роботи, відповідач позбавився права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та права на зменшення податкових зобов'язань на загальну суму 516.666,67 грн, а, відтак, зазнав збитків на вказану суму.
В автоматизовану систему документообігу суду внесено інформацію про розгляд справи № 904/3828/22 суддею ДУПЛЯКОМ Степаном Анатолійовичем, що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.11.2022.
Перевіривши матеріали зустрічної позовної заяви, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення з огляду на таке.
Пунктом 3 частини 2 статті 46 ГПК України передбачено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Питання пред'явлення зустрічного позову врегульовано ст. 180 ГПК України, а саме відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву (ч. 1). Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову (ч. 2). Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом (ч. 3). Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу (ч. 4). До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (ч. 5). Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (ч. 6). У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження (ч. 7).
Таким чином, право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред'явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством. Аналогічна правова позиція викладена у пункті 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №910/2987/18.
Аналізуючи фактичні обставини справи, господарський суд встановив, що відповідач дотримався встановленого строку для подачі зустрічного позову.
Господарський суд також встановив, що предметом первісних позовних вимог є стягнення 469.710,30 грн, з яких 441.059,51 грн основної заборгованості, 14.853,35 пені, 2.752,29 грн трьох процентів річних, 11.045,15 грн інфляційних втрат.
Первісні позовні вимоги вмотивовані тим, що між позивачем та відповідачем 30.04.2020 був укладений договір оренди нежитлового приміщення і основний борг у розмірі 441.059,51 грн виник у зв'язку з тим, що відповідач вчасно не розрахувався за користування орендованим майном.
У постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №908/1688/20 зазначено, що зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом (пункт 27, 28).
Отже, взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів та доцільність їх спільного розгляду може виявлятись у такому:
- повністю чи частково співпадають підстави обох позовів (фактичні обставини); при цьому правові підстави цих позовів можуть бути різними;
- для підтвердження підстав позову сторонами (позивачем за первісним позовом і відповідачем за зустрічним) надані переважно або частково одні ті самі докази;
- вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись (при цьому предмети та підстави таких позовів можуть бути не пов'язаними, доцільність розгляду в одному провадженні спрямована на процесуальну економію, уникнення процедури примусового виконання одночасно двох судових рішень);
- задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову;
- спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору/спорів між сторонами.
Беручи до уваги наведене, зокрема і те, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись, суд відзначає, що у будь-якому випадку зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом лише тоді, коли обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним.
Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду у постановах №916/3245/17 від 13.03.2019, №910/2987/18 від 20.03.2019, №916/542/18 від 12.06.2019, зважаючи на положення частини другої статті 180 Господарського процесуального кодексу України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов'язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.
Здійснивши правовий аналіз первісних та зустрічних позовних вимог, суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги та зустрічні позовні вимоги не є взаємопов'язаними, оскільки і підстави цих позовів, і подані до них докази є абсолютно різними.
Так, первісні позовні вимоги обґрунтовуються невнесенням орендної плати відповідачем, що є порушенням договору оренди нежитлового приміщення № 3-ДО від 30.04.2020.
Водночас, зустрічні позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач за первісним позовом не зареєстрував податкові накладні (внаслідок чого позбавив позивача за зустрічним позовом права на зменшення податкових зобов'язань) в межах виконання зовсім іншого договору, а саме договору субпідряду № 45 від 11.12.2017 на виконання робіт, який не має жодного відношення до взаємовідносин, які виникли на підставі договору оренди нежитлового приміщення № 3-ДО від 30.04.2020.
Суд звертає увагу, що договори оренди нежитлового приміщення № 3-ДО від 30.04.2020 та субпідряду № 45 від 11.12.2017 на виконання робіт є такими, що мають навіть різну правову природу.
Відтак, вимоги за поданим первісним та зустрічним позовами ґрунтуються на різних правочинах - договорах, кожен з яких в силу ст. 11, 626 ЦК України є окремою підставою встановлення, зміни, припинення цивільних прав та обов'язків, тобто виникають з різних правовідносин.
Жодного зв'язку між договорами, якими обґрунтовуються первісні та зустрічні позовні вимоги не вбачається, а вимоги за первісним та зустрічним позовами не пов'язані підставами цих позовів та поданими доказами, оскільки стосуються різних договорів.
При цьому сам факт однорідності первісної та зустрічної позовних вимог, що обмежується лише визначенням їх в грошовому еквіваленті, не є достатньою обставиною для розгляду їх в межах однієї справи. Така ж правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №922/618/20.
Таким чином, матеріально-правові вимоги заявлені сторонами в первісному та зустрічному позовах спричинять необхідність дослідження та встановлення судом різних обставин і доказів, на які вони посилаються, а відтак спільний розгляд зустрічного позову із первісним не сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору, тобто не може вважатись доцільним в розумінні частини другої статті 180 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.06.2022 справі №922/4409/21.
Крім того, суд відзначає, що задоволення первісного позову не виключить задоволення зустрічного позову ані повністю, ані частково, а подання такого зустрічного позову відповідачем за первісним позовом не має на меті довести саме відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Твердження відповідача про припинення цих зобов'язань шляхом зарахування збитків (завданих невчиненням реєстрації податкових накладних за договору субпідряду №45 від 11.12.2017) стосується розгляду по суті зазначених вимог, суперечить правовому сенсу їх заявлення, зокрема, зустрічної позовної вимоги. Отже, дослідження обґрунтованості цього твердження обумовлено необхідністю оцінки відповідного доказу судом, що неможливо на стадії прийняття позову до провадження. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №922/618/20.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про повернення зустрічної позовної заяви відповідачу як такої, що не відповідає ч. 2 ст. 180 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 43, 46, 174, 180, 234, 235 ГПК України, суд
Зустрічний позов Акціонерного товариства "ЛІМАК ІНШААТ САНАЇ ВЕ ТІДЖАРЕТ АНОНІМ ШІРКЕТІ" в особі представництва "ЛІМАК ІНШААТ САНАЇ ВЕ ТІДЖАРЕТ АНОНІМ ШІРКЕТІ" з доданими до нього документами повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Додаток (на адресу Акціонерного товариства "ЛІМАК ІНШААТ САНАЇ ВЕ ТІДЖАРЕТ АНОНІМ ШІРКЕТІ" в особі представництва "ЛІМАК ІНШААТ САНАЇ ВЕ ТІДЖАРЕТ АНОНІМ ШІРКЕТІ"): зустрічна позовна заява з доданими до нього документами.
Суддя С.А. Дупляк