01 грудня 2022 року
м. Хмельницький
Справа № 688/3094/22
Провадження № 11-сс/4820/559/22
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому апеляційну скаргу заявниці ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 листопада 2022 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність службових осіб Шепетівського РУП ГУНП у Хмельницькій області щодо невнесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення, та
02 листопада 2022 року до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області звернулася ОСОБА_5 зі скаргою на бездіяльність службових осіб Шепетівського РУП ГУНП у Хмельницькій області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення за заявою від 25 червня 2022 року про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого статтею 129 КК України.
16 липня 2022 року та 10 вересня 2022 року ОСОБА_5 зверталася до Шепетівського РУП ГУНП у Хмельницькій області з заявами про надання витягу з ЄРДР про внесення відомостей за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 129 КК України.
Відповідно до повідомлення начальника відділу поліцейської діяльності №2 Шепетівського РУП ГУНП у Хмельницькій області № 4877/121/124/106/01-2022 від 10 жовтня 2022 року, проведеною перевіркою фактів учинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого статтею 129 КК України, не встановлено, у зв'язку з чим відомості до ЄРДР не вносилися, а тому неможливо надати витяг з ЄРДР.
Ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 листопада 2022 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність службових осіб Шепетівського РУП ГУНП у Хмельницькій області щодо невнесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення за заявою від 25 червня 2022 року. Слідчий суддя не знайшов ознаки бездіяльності щодо невнесення відомостей до ЄРДР в розумінні положень пункту 1 частини 1 статті 303 КПК України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить поновити строк апеляційного оскарження, оскільки прийнята за результатами розгляду скарги слідчим суддею ухвала на адресу заявниці не надходила. Представник заявниці адвокат ОСОБА_7 отримала особисто копію оскаржуваної ухвали 17 листопада 2022 року, тому ОСОБА_5 просить вважати причини пропуску строку апеляційного оскарження поважними.
Заявниця просить скасувати ухвалу слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 листопада 2022 року, постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність службових осіб Шепетівського РУП ГУНП у Хмельницькій області щодо невнесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення за заявою від 25 червня 2022 року, зобов'язати службових осіб Шепетівського РУП ГУНП у Хмельницькій області внести відомості про факти, викладені у заяві ОСОБА_5 від 25 червня 2022 року до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.
На думку заявниці ОСОБА_5 ухвала слідчого судді постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, суддею об'єктивно не досліджені обставини справи, не надано мотивованої оцінки обставинам, зазначеним у її скарзі, і відтак порушено норми статей 8, 214 КПК України та застосовано норми Закону України «Про звернення громадян», які не підлягали застосуванню.
Вказує, що під час розгляду скарги ОСОБА_5 слідчим суддею безпідставно здійснено оцінку обґрунтованості заяви про кримінальне правопорушення, в той час, як при розгляді скарги наведеної категорії слідчий суддя має перевірити лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження, а не давати оцінку заяві ОСОБА_5 щодо наявності ознак кримінального правопорушення в діях ОСОБА_6 .
На обґрунтування апеляційних доводів заявниця зазначає, що відомості про вчинення кримінального правопорушення за її заявою не були внесені до ЄРДР як протягом строку, встановленого частиною 214 КПК України, так і до теперішнього часу, тоді як відповідно до вимог статті 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається, що не було взято до уваги слідчим суддею при розгляді її скарги.
Згідно з вимогами діючого законодавства, за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу кримінального правопорушення, такі відомості повинні бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до статті 284 КПК України. Однак, вищевказані норми діючого законодавства були порушені слідчим суддею при винесенні оскаржуваної ухвали.
Слідчим суддею залишено поза увагою порушення службовими особами Шепетівського РУП ГУНП у Хмельницькій області частини 1 статті 214 КПК України, а залучення судом прокурора до справи порушило вимоги пункту 5 частини 1 статті 3, частини 2 статті 36, 37 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
Заявниця ОСОБА_5 до судового засідання не з'явилася, про місце, день та час розгляду апеляційної скарги була повідомлена належним чином, в апеляційній скарзі вказала, що не бажає брати участь в апеляційному розгляді.
Шепетівську окружну прокуратуру було вчасно повідомлено про місце, день та час розгляду апеляційної скарги. Прокурор у судове засідання не з'явився, про поважні причини не повідомив, клопотання про бажання приймати участь у судовому засіданні не надходило, що не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду, відповідно до вимог частини 3 статті 306 КПК України, частини 4 статті 405 КПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали судової справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступних підстав.
Мотиви суду
Відповідно до вимог пункту 3 частини 2, частини 3 статті 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення, а якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
З матеріалів судової справи вбачається, що 11.11.2022 року слідчий суддя постановив оскаржувану ухвалу без участі заявниці ОСОБА_5 , матеріали справи не містять даних про її повідомлення про дату, час та місце розгляду її скарги, ухвала слідчого судді від 11 листопада 2022 року на адресу заявниці не надходила, як у скарзі зазначила сама заявниця, у матеріалах судової справи на підтвердження про направлення копії ухвали слідчого судді заявниці ОСОБА_5 є лише супровідний лист, а зворотнього повідомлення про отримання адресатом ухвали немає, а 17 листопада 2022 року представник заявниці адвокат ОСОБА_7 звернулася до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області з проханням повідомити про результати розгляду скарги ОСОБА_5 та в цей же день отримала вказану ухвалу, що підтверджується відповідним записом у розписці (а/с 31), тому апелянт була позбавлена можливості подати апеляційну скаргу в строк.
Відповідно до положень частини першої статті 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що строк апеляційного оскарження пропущений з поважних причин та вважає за необхідне поновити апелянту строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 листопада 2022 року.
Згідно зі статтею 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі заявниця ОСОБА_5 оскаржує відмову у задоволенні її скарги на бездіяльність посадових осіб Шепетівського РУП ГУНП у Хмельницькій області щодо невнесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення за її заявою від 25 червня 2022 року.
Перевіривши доводи апеляційної скарги заявниці, колегія суддів вважає їх слушними.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 звернулася до Шепетівського РУП ГУНП у Хмельницькій області з заявою від 25 червня 2022 року про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого статтею 129 КК України, заява з додатками надіслана адресату поштою (а/с 5, 6).
Відомості за фактами, викладеними в заяві ОСОБА_5 від 25.06.2022 до ЄРДР не внесені, відповідно до скарги ОСОБА_5 та встановленого слідчим суддею.
Натомість, згідно довідки про результати звернення ОСОБА_5 , у ході розгляду матеріалів, зареєстрованих в ЄО № 2678 від 08 липня 2022 року у ВПД № 2 Шепетівського РУП ГУНП у Хмельницькій області про вчинення дій ОСОБА_6 , встановлено, що у зазначеній події відсутні ознаки кримінального та адміністративного правопорушення.
Листами Шепетівського РУП ГУНП у Хмельницькій області №3975/121/124/106/01-2022 від 22 серпня 2022 року та №4877/121/124/106/01-2022 від 10 жовтня 2022 року заявницю ОСОБА_5 було повідомлено, що внаслідок проведеної перевірки, фактів вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого статтею 129 КК України, не встановлено, а тому відомості до ЄРДР не вносилися.
Відмовляючи ОСОБА_5 у задоволенні її скарги на бездіяльність посадових осіб Шепетівського РУП ГУНП у Хмельницькій областіщодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий суддя зазначив про відсутність в діях слідчого бездіяльності щодо невнесення відомостей до ЄРДР по заяві ОСОБА_5 від 25 червня 2022 року, в розумінні положень пункту 1 частини 1 статті 303 КПК України, оскільки зі змісту заяви про вчинення кримінального правопорушення не встановлено об'єктивних даних, які підкріплені належними доказами, що дійсно свідчать про наявність обов'язкових ознак злочину та підтверджують реальність конкретної події злочину. Доводи заявниці, фактично, зводяться до того, що нею отримано ряд повідомлень на мессенджер «Вайбер» з погрозою розплати, за вчинені заявницею неправомірні дії відносно адресата з боку «вищих сил», що свідчать про неприязні стосунки між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , однак повідомлення не містять жодних погроз вбивством та реальність таких дій з боку останньої.
Колегія суддів не може погодитися з вказаними висновками слідчого судді з огляду на наступні обставини.
Відповідно до частини 1 статті 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
З аналізу положень статті 214 КПК України вбачається, що слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, тобто сам факт подання заяви не може бути безумовною підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, критерієм внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяв і повідомлень є наявність в них фактичних даних, які вказують на ознаки кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.4 ст.214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Внесення відомостей до ЄРДР також врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020 року, згідно з пунктом 2 глави 1 розділу ІІ «Порядок формування та ведення Реєстру» якого, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
До аналогічних висновків дійшов і Верховний Суд, зазначивши у постанові від 30 вересня 2021 року у справі №556/450/18, що за змістом ст. 214 КПК України, підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та початку досудового розслідування є подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або самостійне виявлення слідчим, прокурором з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Разом із цим слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Пунктом 1 розділу 3 Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020 року (далі - Положення про ЄРДР), передбачено, що внесення відомостей до реєстру здійснюється з дотриманням строків, визначених КПК України та цим Положенням на заяву, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення у термін, визначений частиною першою статті 214 КПК України.
Тобто, законодавцем чітко встановлено часові межі, протягом яких заява, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення мають бути внесені до ЄРДР, а саме невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання відповідної заяви чи повідомлення.
Згідно висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Як вбачається з заяви ОСОБА_5 від 25.06.2022 року, остання у своїй заяві описує події 21.06.2022 року, з посиланням на те, що 30.05.2022 було вбито її рідного брата ОСОБА_8 безпосередньо поряд з будинком де проживає ОСОБА_9 . ОСОБА_5 є потерпілою у кримінальному провадженні за фактом вбивства її брата. Після відібрання пояснень її представником від ОСОБА_10 за фактом вбивства ОСОБА_11 , 21.06.2022 року їй на телефон подзвонила ОСОБА_10 з погрозою вбити її, як було вбито її брата, також на її телефон з телефону ОСОБА_10 надходили тестові повідомлення з погрозами її життю. В своїй заяві ОСОБА_5 наводить підстави, з урахуванням яких вона сприймає погрози вбивством реально та боїться здійснення цієї погрози та вважає, що в діях ОСОБА_9 , на її думку, наявні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.129 КК України.
Так, кримінальна відповідальність за ч.1 ст.129 КК України настає за погрозу вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_5 відповідає вимогам п.4 ч.5 ст.294 КПК України, оскільки має короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
При цьому, обов'язок невідкладного внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, слідчим або прокурором не вимагає оцінки цими суб'єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Згідно з пунктом 2 глави 1 розділу ІІ «Порядок формування та ведення Реєстру» Положення про ЄРДР, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим, під час розгляду скарги ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення, слідчим суддею безпідставно здійснено оцінку обґрунтованості заяви про кримінальне правопорушення на наявність об'єктивних даних, що підкріплені належними доказами, які дійсно свідчать про наявність обов'язкових ознак злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину.
Варто наголосити, що оцінка фактичних обстави справи та підтвердження їх доказами є неприпустимим у процесуальних рішеннях слідчого судді з огляду на стадію кримінального провадження. При розгляді скарг щодо невнесення відомостей до ЄРДР слідчий суддя має перевірити відповідність відомостей про кримінальне правопорушення, викладених у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, вимогам в тому числі і пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема на наявність короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення та обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Окрім того, колегія суддів зауважує, що якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення дій, визначених КПК України, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу кримінального правопорушення, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до статті 284 КПК України.
Така позиція узгоджується з узагальненням судової практики Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ на тему «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» № 9-49/0/4-17 від 12 січня 2017 року.
Слід враховувати, що на момент звернення особи з заявою про кримінальне правопорушення недостатньо об'єктивних відомостей навіть для попередньої констатації наявності або відсутності ознак складу злочину. Тому з метою належного дотримання процесуальних вимог, щодо розгляду скарги ОСОБА_5 на бездіяльність посадових осіб, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення, слідчому судді необхідно було врахувати, що такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви про кримінальне правопорушення.
Таким чином, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_5 , слідчий суддя залишив поза увагою імперативність норми статті 214 КПК України та об'єктивно не дослідив обставини справи, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення.
На підставі вимог частини 3 статті 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про скасування оскаржуваної ухвали, оскільки при її ухваленні слідчий суддя не дотримався процесуальних вимог щодо розгляду скарг на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, здійснивши оцінку обґрунтованості заяви про кримінальне правопорушення на наявність обов'язкових ознак злочину, тоді як норми кримінального процесуального закону передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
На підставі встановленого, колегія суддів дійшла висновку, що зі змісту заяви ОСОБА_5 зрозуміло, що вона зверталася до органу досудового розслідування саме з питанням щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення дій, визначених КПК України. Така заява відповідає вимогам частини 5 статті 214 КПК України, містить у собі виклад обставин, які, на думку заявниці, можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а тому, згідно зі статтею 214 КПК України, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР.
Однак, всупереч положень частини 1 статті 214 КПК України, уповноваженими особами Шепетівського РУП ГУНП у Хмельницькій області відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_5 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були, що призвело до бездіяльності посадових осіб.
Окрім того, у поданій апеляційній скарзі ОСОБА_5 зазначає, що її заяву було розглянуто службовими особами Шепетівського РУП ГУНП у Хмельницькій області за правилами Закону України «Про звернення громадян», а не за правилами КПК України, що призвело до порушення статей 8, 214 КПК України та застосуванню норм закону, який не підлягав застосуванню в умовах, що склалися.
Колегія суддів приймає до уваги ці доводи та погоджується з ними.
З матеріалів справи вбачається, зокрема у листах до ОСОБА_5 від Шепетівського РУП ГУНП у Хмельницькій області (а/с 9, 10, 11), що службові особи при наданні відповіді на заяву ОСОБА_5 посилалися на положення ЗУ «Про звернення громадян», у той час як процедура звернення особи з заявою, повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, порядок внесення (чи невнесення) відомостей до ЄРДР конкретно регулюється статтями 214 КПК та Положенням про ЄРДР.
Надання відповіді заявнику на його заяву на підставі Закону України «Про звернення громадян» є правомірним лише у випадках, коли такі заяви не містять відомостей про вчинення кримінального правопорушення, яке передбачене Кримінальним кодексом України.
Стосовно доводів про залучення судом прокурора до справи, що порушило вимоги пункту 5 частини 1 статті 3, частини 2 статті 36, 37 КПК України, то колегія суддів вважає їх безпідставними.
Згідно з частиною 3 статті 36 КПК України, участь прокурора в суді є обов'язковою, крім випадків, передбачених КПК України.
Порядок розгляду скарг на бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви передбачений Главою 26 КПК України.
Відповідно до частини 3 статті 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Таким чином, приймати участь в суді першої інстанції при розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування є правом прокурора, він може бути присутнім на судовому розгляді такої скарги, адже він уповноважений приймати процесуальні рішення, що стосуються як початку досудового розслідування, так і закриття кримінального провадження.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 листопада 2022 року, із постановленням нової ухвали, якою задовольнити скаргу заявниці ОСОБА_5 на бездіяльність посадових осіб Шепетівського РУП ГУНП у Хмельницькій області та зобов'язати уповноважених осіб Шепетівського РУП ГУНП у Хмельницькій області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідні відомості, які викладені в заяві ОСОБА_5 від 25 червня 2022 року про вчинення кримінального правопорушення.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
Поновити заявниці ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 листопада 2022 року.
Апеляційну скаргу заявниці ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 листопада 2022 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність службових осіб Шепетівського РУП ГУНП у Хмельницькій області щодо невнесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення, скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність службових осіб Шепетівського РУП ГУНП у Хмельницькій області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення за її заявою від 25 червня 2022 року, задовольнити.
Зобов'язати уповноважену особу Шепетівського РУП ГУНП у Хмельницькій області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідні відомості, які викладені в заяві ОСОБА_5 від 25 червня 2022 року про вчинення кримінального правопорушення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3