01 грудня 2022 року
м. Хмельницький
Справа № 688/3530/21
Провадження № 22-ц/4820/1726/22
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,
секретар судового засідання Чебан О.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Козачук С.В. від 23 серпня 2022 року.
Заслухавши доповідача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд
В листопаді 2021 року військова частина НОМЕР_1 , звертаючись в суд з позовом до відповідача, вказувала, що 11.02.2020 року в м. Києві на бульварі Лесі Українки, 3, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль «УАЗ 3962», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить Військовій частині НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , зіткнувся з автомобілями марки «Mercedes-Benz GLE 350D», д.н.з. НОМЕР_3 , «TOYOTA LAND CRUISER 150», д.н.з. НОМЕР_4 , «PEUGEOT 307», д.н.з. НОМЕР_5 . Внаслідок зазначеної ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, зокрема, автомобілю «Mercedes-Benz GLE 350D», д.н.з. НОМЕР_3 , який на праві власності належить ОСОБА_2 , завдано збитків на суму 370714,80 грн.
Відповідно до наказів командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №30 від 07.02.2019 року та № 88 від 08.05.2020 року солдат ОСОБА_1 - стрілець 1 групи охорони та патрульно-постової служби 4 взводу охорони та патрульно-постової служби 1 роти Військової служби правопорядку з 07.02.2019 року по 12.05.2020 року проходив строкову військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді водія-санітара.
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 17.04.2020 року матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП передано до військової частини НОМЕР_1 для вирішення питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 10.03.2020 року №19 на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення «сувора догана» за порушення ПДР, а саме п.2.3 б), п.13.1 та вимог ст. 4 абз. 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на підставі ст. 48 п. «в» Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Зазначена шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 24.09.2020 року у справі №760/9084/20 з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто шкоду, завдану внаслідок ДТП, в розмірі 370714,80 грн., вартість послуг експерта в розмірі 6200 грн. та 3769,15 грн. судового збору.
Оскільки військова частина НОМЕР_1 здійснила відшкодування шкоди за ОСОБА_1 , який спричинив ДТП, то відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, просила суд в порядку регресу стягнути з відповідача на свою користь 380683,95 грн. виплаченого відшкодування та 5710,26 грн. сплаченого судового збору.
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 23.08.2022 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 у відшкодування шкоди в порядку регресу 31530 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 судові витрати у розмірі 472,80 грн.
В апеляційній скарзі військова частина НОМЕР_1 просить скасувати рішення суду в частині відмови в позові і задовольнити позов повністю. Помилковим є висновок суду про те, що відповідач, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, завдав військовій частині НОМЕР_1 майнову шкоду, начебто з необережності, оскільки судом першої інстанції не встановлено обставин, за яких відповідач має нести повну чи підвищену матеріальну відповідальність позовні вимоги задоволено частково.
Військова частина НОМЕР_1 здійснила відшкодування шкоди за відповідача, який спричинив ДТП, тому відповідно до ч.1 ст. 1191 ЦК України має право на стягнення в порядку регресу з відповідача 380683,95 грн. виплаченого відшкодування та 5710,26 грн. сплаченого судового збору.
Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Так, судом встановлено, що 11.02.2020 року о 15 год. 30 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «УАЗ 3962», д.н.з. НОМЕР_2 , в м. Києві по бул. Лесі Українки, 3, не дотримався безпечної дистанції та інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортними засобами «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , «Toyota Land Cruiser Prado», д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_4 та «Peugeot 307», д.н.з. НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_5 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Вказані обставини встановлені постановою Печерського районного суду м. Києва від 17.04.2020 року у справі 757/9059/20-п. Суд встановив, що в діях ОСОБА_1 , який свою вину у порушенні вимог п.п 2.3. б), 13.1 ПДР України не заперечував, є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, його вину доведено повністю зібраними матеріалами. Відповідно до ч. 4 ст. 15 КУпАП матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем строкової служби, передано до військової частини НОМЕР_1 для вирішення питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Солдат ОСОБА_1 - стрілець 1 групи охорони та патрульно-постової служби 4 взводу охорони та патрульно-постової служби 1 роти Військової служби правопорядку, проходив строкову військову службу у період з 07.02.2019 року по 12.05.2020 року на посаді водія-санітара медичного пункту в/ч НОМЕР_1 .
Згідно з наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 10.03.2020 року №19 за результатами проведеного службового розслідування на ОСОБА_1 за порушення п. 2.3 б), п. 13.1 ПДР України, вимог ст. 4 абз. 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на підставі ст. 48 п. «в» Дисциплінарного статуту Збройних Сил України накладено дисциплінарне стягнення - сувору догану.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 24.09.2020 року у справі №760/9084/20 з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_6 , власника «Mercedes-Benz GLE 350D», д.н.з. НОМЕР_3 , стягнуто завдану внаслідок ДТП, що мало місце 11.02.2020 року в місті Києві на бульварі Лесі Українки, 3, матеріальну шкоду в розмірі 370714,80 грн., вартість послуг експерта в розмірі 6200 грн. та 3769,15 грн. судового збору.
Зазначену матеріальну шкоду відшкодовано військовою частиною НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3 в сумі 380683,95 грн.
Наведене підтверджується матеріалами справи.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що нормами Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» встановлено розмір матеріальної відповідальності за завдану з необережності шкоду - не більше 15-ти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб, тому слід стягнути з відповідача на користь військової частини НОМЕР_1 - 31530 грн.
Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, - шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, визначено Законом України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 року № 160-ІХ (далі - Закон № 160-ІХ).
Згідно з ч. 5 ст. 3 Закону № 160-ІХ особа у разі завдання з її вини шкоди третім особам, яку відшкодовано відповідно до закону військовою частиною, установою, організацією, закладом, відшкодовує військовій частині, установі, організації, закладу завдану шкоду в порядку, передбаченому цим Законом та іншими законами України.
Частиною 1 ст. 5 Закону № 160-ІХ встановлено, що особа за завдану з необережності шкоду несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п'ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб, крім випадків, коли цим Законом передбачено повну чи підвищену матеріальну відповідальність.
Розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, визначається на день видання наказу про притягнення особи до обмеженої матеріальної відповідальності
Саме на ці норми закону в обґрунтування заявлених позовних вимог посилався позивач у позовній заяві.
Згідно з статтею 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 мав умисел на спричинення пошкоджень транспортному засобу «Mercedes-Benz GLE 350D», д.н.з. НОМЕР_3 .
Таку форму вини ОСОБА_1 не встановлено і постановою Печерського районного суду м. Києва від 17.04.2020 року у справі 757/9059/20-п.
Відтак суд першої інстанції обґрунтовано застосував норму частини 1 ст. 5 Закону № 160-ІХ, на яку посилався позивач, і правильно визначив, що ОСОБА_1 за завдану з необережності шкоду несе матеріальну відповідальність у розмірі не більше п'ятнадцяти прожиткових мінімумів, що складає 31530 грн.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 серпня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 05 грудня 2022 року.
Судді Л.М. Грох
Т.О. Янчук
О.І. Ярмолюк