05.12.2022 року м.Дніпро Справа № 908/503/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Орєшкіної Е.В.,
суддів: Чус О.В., Кощеєва І.М.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” на рішення Господарського суду Запорізької області від 02.06.2022 у справі №908/503/22 (суддя Левкут В.В., повне рішення складено 07.06.2022)
за позовом Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м. Маріуполь, Запорізька область
до відповідача Акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”, м. Запоріжжя
про стягнення 171 538,91 грн
Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” на свою користь 153 688,93 грн боргу та 17 849,98 грн 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по договору поставки №717 від 20.03.2018 в частині оплати вартості отриманого товару в повному обсязі та у визначений договором строк.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.06.2022 у справі №908/503/22, з урахуванням ухвали Господарського суду Запорізької області від 09.06.2022 про виправлення описки у ньому, позов задоволено; стягнуто з Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» на користь Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” 153 688,93 грн основного боргу, 17 849,98 грн 3% річних та 2 573,08 грн судового збору.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване обґрунтованістю та правомірністю заявлених позовних вимог та відсутністю правових підстав для застосування позовної давності у зв'язку із запровадженням на території України з 12.03.2020 карантину, внслідок чого строк, визначений ст. 257 Цивільного кодексу України, продовжився на строк дії карантину, який на дату прийняття оскаржуваного рішення свою дію не припинив.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Акціонерне товариство “Запорізький завод феросплавів” звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 02.06.2022 у справі №908/503/22 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи;
- строк позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості за специфікацією №2 по договору поставки №717 від 20.03.2018 сплив у травні 2021 року;
- сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі до прийняття судового рішення, є підставою для відмови в задоволенні позову.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2022 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В., судді: Чус О.В., Березкіна О.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.07.2022 зазначеною колегією суддів витребувано з Господарського суду Запорізької області справу №908/503/22; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до суду справи №908/503/22.
21.07.2022 справа №908/503/22 надійшла до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.07.2022 апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” на рішення Господарського суду Запорізької області від 02.06.2022 у справі №908/503/22 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 02.06.2022 у справі №908/503/22.
15.08.2022 від апелянта до суду надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 02.06.2022 у справі №908/503/22.
Враховуючи, що суддя-доповідач Орєшкіна Е.В. перебувала у відпустці, для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження у даній справі, за розпорядженням керівника апарату суду від 16.08.2022 відповідно до п. 2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30 зі змінами, внесеними згідно з рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 №25, відповідно до пункту 2.6.2. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018 зі змінами, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження у даній справі визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Березкіна О.В.
Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 17.08.2022 у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Чус О.В. призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 908/503/22 відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018 зі змінами.
Автоматичною системою документообігу для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження у даній справі визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Березкіна О.В., Антонік С.Г.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.08.2022 зазначеною колегією суддів поновлено строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” на рішення Господарського суду Запорізької області від 02.06.2022; розгляд апеляційної скарги визначено здійснювати в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи; зупинено дію рішення Господарського суду Запорізької області від 02.06.2022 у справі № 908/503/22.
23.08.2022 від Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 02.06.2022 у справі №908/503/22 без змін.
Поданий відзив на апеляційну скаргу обґрунтований тим, що строк позовної давності за заявленими позовними вимогами не є пропущеним з огляду на те, що він припав на дію карантину, початок якого виник з 12.03.2020 та триває, що виключає застосування судом ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України.
12.09.2022 у зв'язку з виходом з відпустки судді Орєшкіної Е.В. по справі здійснений повторний автоматизований перерозподіл, за результатами якого її передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Антоніка С.Г., Березкіної О.В.
19.09.2022 у зв'язку з усуненням обставин, що стали підставою для автоматизованого перерозподілу 17.08.2022 по справі здійснений повторний автоматизований перерозподіл, за результатами якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Березкіної О.В., Чус О.В.
05.12.2022 у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Березкіної О.В. по справі №908/503/22 здійснеий повторний автоматизований перерозподіл, за результатами якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Чус О.В., Кощеєва І.М.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З матеріалів справи вбачається, що 20.03.2018 між Приватним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Запорізький завод феросплавів» (покупець) укладений договір поставки № 717 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупцю продукцію коксохімічного виробництва у відповідності з асортиментом, якістю, строками, в об'ємі, по цінам та на умовах, передбачених у специфікаціях до даного договору, що є його невід'ємними частинами, а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його на умовах даного договору. Витрати по перевезенню (залізн. тариф) товару від пункту відправлення до пункту призначення відносяться на постачальника, якщо інше не передбачене специфікаціями.
Згідно п. 2.1 договору постачальник зобов'язався, зокрема, здійснити поточні поставки товару, обумовленого в специфікаціях до цього договору, на умовах СРТ залізнична станція Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці (згідно правил ІНКОТРЕМС-2010), якщо інші умови поставки не визначені специфікаціями до цього договору.
Перехід від постачальника до покупця права власності на товар та ризик випадкового знищення товару або випадкового його пошкодження відбувається з дати здачі товару першому перевізнику/експедитору для доставки покупцю (вантажоотримувачу) залізничним транспортом, що підтверджується штампом станції відправлення на залізничній накладній.
Під поточними поставками під час виконання даного договору розуміється поставка запланованого об'єму товару у відповідності з підписаною специфікацією (п. 2.3 договору).
Відповідно до п. 3.2 договору загальна сума договору складає суму в національній валюті України, визначеною як суму поставленого товару по всім специфікаціям до даного договору.
Пунктом 3.6 договору передбачено, що покупець здійснює оплату товару, що постачається, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника протягом 30-ти календарних днів з дати поставки товару (дата акта приймання-передачі).
Згідно п. 5.1.2 договору вміст вологи, вказаний у звіті нейтральної контрольної організації ІП «СЖС Україна», визначеного при вихідному контролі якості у вантажовідправника є підставою для визначення кількості товару з врахуванням п. 5.3 договору.
Відповідно до 5.3 договору покупець здійснює приймання товару за кількістю на підставі залізничних накладних у відповідності з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6 зі змінами та доповненнями та СОУ МПП 75.160-323:2010. У випадку виявлення нестачі товару виклик представника вантажовідправника та постачальника обов'язковий.
Пунктом 5.4 договору визначено, що суха вага товару у покупця визначається на підставі результатів провіски з урахуванням долі загальної вологи, визначеної у вантажовідправника та вказаної у звіті про інспекцію якості товару, вказаного в п. 5.1.2. договору. У випадку, якщо вага товару у вологому стані, визначена при зважуванні на станції призначення, відрізняється від ваги у провізних документах не більше, ніж на 2,0 % від ваги нетто у вагоні по залізничній накладній (сумарний розмір похибки ваг та природної втрати товару), товар вважається прийнятим за кількістю згідно перевізних документів (залізничної накладної). При цьому, якщо буде виявлено розбіжності при зважуванні товару з даними товаросупровідних документів в розмірі, що перевищує 2,0 % від ваги нетто, відшкодуванню підлягає тільки та кількість, яка перевищує 2,0 % від ваги нетто (нестачі відшкодовуються за відрахуванням франшизи 2,0%).
Відповідно до п. 8.1 договору за невиконання своїх зобов'язань по даному договору сторони несіть відповідальність в порядку та умовах, передбачених діючим законодавством України.
Згідно з п. 9.5 договору він вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2018, і відповідно, по грошовим розрахункам, до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань. Строк дії договору може бути продовжений шляхом укладання додаткової угоди.
Додатковою угодою № 1 від 14.05.2018 преамбулу договору поставки № 717 від 20.03.2018 викладено у новій редакції, якою змінено назву покупця на Акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів».
02.04.2018 сторонами підписана специфікація №2 до договору, якою визначені характеристики товару, що має бути поставлений (найменування товару - горішок коксовий 10-25 мм, марка ОК 1, ОК 2, ОК 3 ТУУ 19.1 -00190443-120:2012, код УКТ ВЕД 2704001900; кількість в сухому стані - 5 600,00 тонн (+/-5%); ціна за тонну сухої ваги - 8 878,63 грн; вартість товару з ПДВ (+/- 5%) - 59 664 393,60 грн); загальна сума договору на момент укладення специфікації №2 орієнтовно складає 87 591 005,04 грн з ПДВ.
Пунктом 2 специфікації №2 передбачені наступні умови поставки товару: СРТ залізнична станція Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці відповідно до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року.
Базова ціна на умовах поставки СРТ складає еквівалент 337,50 доларів США/тонну сухої ваги без врахування ПДВ в національній валюті України за курсом НБУ, який діяв на дату оплати.
Ціна, зазначена в специфікації, розрахована по курсу НБУ долара США станом на 02.04.2018 - 26,307046 грн і складає 8 878,63 без врахування ПДВ.
Первинні документи (рахунки) оформлюються за датою відвантаження, вказаної в залізничній накладній, за ціною за 1 тону товару в безводній вазі без врахування ПДВ, з переведенням базової ціни за офіційним курсом гривні до долару США, встановленому Національним банком України станом на 00:00 годин дати відвантаження товару.
У випадку зміни ціни товару на дату оплати, а також при корегуванні ціни згідно п.5.2.3 договору, постачальник виставляє покупцю корегувальні рахунки і розрахунки корегування до податкових накладних (п.3 специфікації №2).
Пунктом 4 специфікації №2 встановлені умови оплати: покупець здійснює оплату товару, що постачається, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника впродовж 30 (тридцяти) календарних днів від дати прибуття товару на ст. Запоріжжя-Ліве, оплата здійснюється на підставі оригіналів первинних документів. Покупець здійснює оплату за поставлений товар виходячи з перерахунку базової ціни в доларовому еквіваленті в національну валюту України за офіційним курсом НБУ UAH/USD на дату здійснення такого платежу (платежів), передбачених умовами специфікації до договору.
Строк поставки товару: квітень 2018 року (п. 5 специфікації №2).
Позивач на виконання умов договору та специфікації № 2 здійснив поставку відповідачу товару:
- за залізничною накладною № 49121031 (вагони № 61605275, 61077533 сертифікат якості № 20724; вагони № 63378962, 61079307, сертифікат якості № 20050) фактичною вагою 176,400 тонн на згальну суму 1 651 920,18 грн з ПДВ, про що виставив рахунок на оплату № 91975979 від 06.04.2018;
- за залізничною накладною № 49218779 (вагон № 60917333, сертифікат якості № 20074), № 49218761 (вагон № 60460243, сертифікат якості № 20074) фактичною вагою 86, 750 тонн на загальну суму 837 091,50 грн з ПДВ, про що виставив рахунок на оплату № 91974811 від 12.04.2018;
- за залізничною накладною № 49248644 (вагони № 55276091, 56557580 сертифікат якості № 20083, вагони № 53522462, 52293602, 60724622, 63129621, 62111265. сертифікат якості 24918) фактичною вагою 311,440 тонн на загальну суму 2 872 821,92 грн з ПДВ, про що виставив рахунок на оплату № 91975887 від 14.04.2018.
Визначений товар прийнятий відповідачем за актами прийому-передачі № 91975979 від 06.04.2018 на суму 1 651 920,18 грн, № 91974811 від 12.04.2018 на суму 837 091,50 грн, № 91975887 від 14.04.2018 на суму 2 872 821,92 грн, які підписані повноважними представниками сторін без зауважень.
Позивачем згідно умов договору виставлені відповідачу рахунки-коригування №92000823 від 15.05.2018 на суму 6 509,00 грн, № 92015428 від 25.05.2018 на суму 5 679,01 грн, № 92021561 від 31.05.2018 на суму 15 971,78 грн.
Грошове зобов'язання з оплати отриманого товару відповідачем виконано частково, заборгованість відповідача за отриманий товар згідно специфікації № 2 від 02.04.2018 до договору складає 153 688,93 грн, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
З характеру спірних правовідносин, що виникли між сторонами, вбачається, що вони є відносинами з постачання товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Згідно ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Таким чином, двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. Тобто, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов'язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов'язаний здійснити оплату речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.
Як вбачається з матеріалів справи №908/503/22 та було встановлено судом вище, позивач здійснив поставку відповідачу товару за специфікацією №2 від 02.04.2018; оплата товару відповідно до п. 3.6 договору та п.4 специфікації №2 від 02.04.2018 мала відбутися протягом 30 календарних днів з дати поставки (дати акту - приймання передачі); сторонами підписані акти приймання - передачі № 91975979 від 06.04.2018 на суму 1 651 920,18 грн, № 91974811 від 12.04.2018 на суму 837 091,50 грн, № 91975887 від 14.04.2018 на суму 2 872 821,92 грн; строк оплати за цими актами з урахуванням рахунків-коригування №92000823 від 15.05.2018 на суму 6 509,00 грн, № 92015428 від 25.05.2018 на суму 5 679,01 грн, № 92021561 від 31.05.2018 на суму 15 971,78 грн є таким, що настав; відповідач свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати виконав частково: 15.05.2018 здійснив часткову оплату по рахунку № 91975979 від 06.04.2018 на суму 1 627 307,29 грн, 25.05.2018 здійснив часткову оплату по рахунку № 91974811 від 12.04.2018 на суму 816 436,51, 15.05.2018 здійснив часткову оплату по рахунку № 91975887 від 14.04.2018 на суму 1 991,09 грн, 31.05.2018 здійснив часткову оплату по рахунку № 91975887 від 14.04.2018 на суму 2 790 569,57 грн; заборгованість становить 153 688,93 грн, що відповідачем не заперечується.
З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 153 688,93 грн є обґрунтованими та правомірно задоволені судом першої інстанції.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем у зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання по договору нараховані 3% річних за загальний період з 11.05.2018 по 16.05.2021 (по кожному окремо рахунку з урахуванням дат часткової оплати) в сумі 17 849,98 грн.
В цій частині позовні вимоги також визнані судом першої інстанції обґрунтованими, а розрахунок 3% річних правильним, внаслідок чого стягнуто з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 17 849,98 грн.
Відповідач не оспорює підстави та розмір стягнутих з нього оскаржуваним рішенням сум боргу та 3% річних, лише зауважує на неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права з огляду на наявні підстави для застосування позовної давності та у зв'язку з цим відмови в задоволенні позовних вимог.
З матеріалів справи №908/503/22 вбачається, що 13.04.2022 відповідачем до Господарського суду Запорізької області подано заяву про застосування позовної давності до заявлених позовних вимог вих. №18-04 від 30.03.2022 з посиланням на те, що строк позовної давності сплив у травні 2021 року.
Згідно ст. 256-257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
У відповідності до ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.
Частинами 1, 3 ст. 264 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що спірні правовідносини виникли з травня 2018 року, позивач заявляє позовні вимоги про стягнення заборгованості за отриманий товар, кінцевий строк оплати за який припадає на період з 10.05.2018 по 17.05.2018, отже сплив позовної давності припадає на період з 10.05.2021 по 17.05.2021.
Позивач звернувся до суду з даним позовом про захист порушеного права 18.02.2022 (згідно відмітки відділення поштового зв'язку на конверті).
Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (назва в редакції, чинній на дату прийняття) від 11.03.2020 № 211 з 12.03.2020 по 03.04.2020 на території України встановлено карантин. В подальшому термін його дії неодноразово продовжувалася. Запровадження карантинних заходів обумовило внесення змін до норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-ІХ (набрав чинності з 02.04.2020) Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено п. 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав вважати строк позовної давності у справі №908/503/22 пропущеним, що виключає застосування позовної давності судом за заявою відповідача від 30.03.2022.
Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються викладеним.
Таким чином, апеляційний господарський суд вважає рішення Господарського суду Запорізької області від 02.06.2022 у справі №908/503/22 таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Запорізької області у даній справі відсутні.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на апелянта.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282-284, 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” на рішення Господарського суду Запорізької області від 02.06.2022 у справі №908/503/22 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 02.06.2022 у справі №908/503/22 залишити без змін.
Поновити дію рішення Господарського суду Запорізької області від 02.06.2022 у справі №908/503/22.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта - Акціонерне товариство “Запорізький завод феросплавів”.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п.2 ч.3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв