ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
29 листопада 2022 року Справа № 903/254/22
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Дужич С.П.
секретар судового засідання Соколовська О.В.
за участю представників:
позивача - адвокат Довгун Н.В.
відповідача - керівник Пасічник Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Евода Трейд" Комунального підприємства "Луцькводоканал" на рішення Господарського суду Волинської області від 23.08.2022 у справі №903/254/22 (повний текст складений 02.09.2022, суддя О.Г. Слободян)
за позовом Волинського національного університету імені Лесі Українки
до відповідача: Дочірнього підприємства "Евода Трейд" Комунального підприємства "Луцькводоканал"
про стягнення 423 368 грн 84 коп збитків
Рішенням Господарського суд Волинської області від 23.08.2022 у справі №903/254/22 позов задоволений повністю. Стягнуто з Дочірнього підприємства "Евода Трейд" Комунального підприємства "Луцькводоканал" на користь Волинського національного університету імені Лесі Українки 423 368 грн 84 коп збитків, а також 4 962 грн витрат по сплаті судового збору.
Вказане рішення мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджується факт неправомірності дій відповідача по односторонній відмові від виконання зобов'язань (одностороннє розірвання договору), і як наслідок - неправомірне надіслання повідомлення ПрАТ "Волиньобленерго" про припинення укладеного між нами Договору. Таким чином, дії ДП "Евода Трейд" призвели до переведення позивача на постачальника "останньої надії" та відповідно сплати останньому вартості електроенергії за завищеними цінами.
Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Дочірнє підприємство "Евода Трейд" Комунального підприємства "Луцькводоканал" звернулося до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що умови Договору не фіксують ціну за одиницю товару на весь період дії Договору, а містять лише попередній тариф на перший розрахунковий місяць, та встановлюють механізм визначення ціни за одиницю товару. Скаржник звертає увагу суду, що підписавши вищезазначений Договір ДП "ЕВОДА Трейд" КП "Луцькводоканал" взяло на себе зобов'язання здійснювати постачання електричної енергії позивачу саме на передбачених ним умовах, і проводити формування ціни згідно зазначеного у ньому механізму. Судом першої інстанції при винесенні рішення не взято до уваги й той факт, що додатковими угодами до Договору, які укладалися між Сторонами, а саме додатковими угодами №2, 3, 4, 5 було змінено лише вартість попереднього тарифу на електричну енергію, але не змінено порядок формування подальшого тарифу на електричну енергію, що вказується у рахунку, який виставляється до оплати. Скаржник вважає, що відмовляючись підписувати додаткові угоди до Договору про підняття ціни за одиницю Товару, яка була сформована в порядку передбаченому умовами Договору, Університет систематично не виконував умови Договору зі своєї сторони, що призвело до порушення прав та інтересів ДП "ЕВОДА Трейд" КП "Луцькводоканал", а саме - права на отримання плати за переданий Товар за ціною, яка формується у відповідності до додатку №1 до Договору, та завдання збитків відповідачу. Скаржник зазначає, що при розірванні Договору діяв у відповідності до норм чинного законодавства, зокрема ГК України, Правил роздрібного ринку електричної енергії та умов Договору, і завчасно попередив позивача про його розірвання. Скаржник звертає увагу, що збитки, які поніс позивач в зв'язку з закупівлею електроенергії в постачальника "останньої надії" за ціною, яка є значно вищою ринкових цін на електричну енергію, та ціни ТОВ "Волиньелектрозбут" за листопад та грудень 2021 року, спричинені бездіяльністю самого Позивача, і не з вини ДП "ЕВОДА Трейд" КП "Луцькводоканал", оскільки позивач не дотримувався умов договору укладеного з ДП "ЕВОДА Трейд" КП "Луцькводоканал", зокрема Додатку №1, що призвело до його розірвання; протягом 20 днів не здійснив заходи по зміні Електропостачальника та укладення нового договору на постачання електричної енергії з метою уникнення здійснення постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго"; уклав договір лише 06.12.2021 року з ціною, яка була вище ринкової вартості з ТОВ "Волиньелектрозбут".
Листом Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 витребувано у суду першої інстанції матеріали справи.
03.10.2022 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла справа №903/254/22.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.10.2022 апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Евода Трейд" Комунального підприємства "Луцькводоканал" на рішення Господарського суд Волинської області від 23.08.2022 у справі №903/254/22 залишено без руху.
13.10.2022 на адресу суду апеляційної інстанції надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено платіжне доручення про сплату судового збору в розмірі 2082,80 грн.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2022 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Евода Трейд" Комунального підприємства "Луцькводоканал" на рішення Господарського суду Волинської області від 23.08.2022 у справі №903/254/22. Розгляд апеляційної скарги призначений на "08" листопада 2022 р.
08.11.2022 на адресу суду від Волинського національного університету імені Лесі Українки надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 23.08.2022 у справі №903/254/22 - без змін.
В судовому засіданні представник скаржника підтримала доводи апеляційної скарги з підстав, викладених в ній.
В судовому засіданні представник позивача заперечила доводи апеляційної скарги.
Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 24.12.2020 між Волинським національним університетом імені Лесі Українки (Споживач) та ДП "Евода Трейд" (Постачальник) було укладено договір №552-18В про постачання електричної енергії споживачу (надалі - Договір) з додатками до нього.
Договір було укладено в порядку Закону України "Про публічні закупівлі". Відповідач став переможцем торгів, внаслідок чого позивач уклав Договір.
Згідно п. 1.2. Договору передбачено, що умови Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).
Згідно п. 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб Об'єктів Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість поставленої (спожитої) електричної енергії.
Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період з 01.01.2021 по 31.12.2021 становить 1340000кВт/год. Обсяги закупівлі можуть бути зменшені залежно від фактичного фінансування видатків Споживача на ці цілі (п.2.5, 2.6).
Строк (термін) поставки товару: з 01.01.2021 по 31.12.2021 (п.3.1).
Споживач має право змінювати постачальника відповідно до процедури, викладеної в ПРРЕЕ та положень Договору (п.3.3).
Згідно п. 3.4. Договору Постачальник за цим Договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній (тендерній) пропозиції, яка є додатком до цього Договору.
Відповідно до п.5.1 Договору, ціна Договору становить 2169192грн.
Ціна за одиницю Товару визначається у додатку №1 до Договору "Комерційна пропозиція". Після прийняття Споживачем комерційних пропозицій Постачальника, внесення змін до них можливе лише за згодою сторін в порядку, встановленому чинним законодавством (п.5.2).
У "Комерційній пропозиції", що є Додатком № 1 до Договору Постачальник запропонував ціну (тариф) електричної енергії на рівні 1,6188 з ПДВ (1,349грн без ПДВ). Також, вказана комерційна пропозиція містить усю необхідну інформацію, що була визначена п. 5.2. Договору, в т.ч. і щодо способу визначення ціни (тарифу) електричної енергії, для того, щоб Споживач розумів як формується ціна за одиницю електроенергії.
У п. 5.5. Договору Сторони погодили, що ціна цього Договору та ціна за одиницю Товару може змінюватися у випадках передбачених ст 41 Законом України «Про публічні закупівлі».
Постачальник не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати, що не визначена Договором (п.5.6).
У випадку несвоєчасного виставлення Постачальником Акту приймання-передачі на оплату, або наявності у ньому розбіжностей між підписаними Сторонами Актом приймання-передачі електричної енергії, Споживач має право повернути такий Акт приймання-передачі без плати, при цьому відповідальність згідно п.9.5 Договору до Споживача не застосовується (п.5.13).
Згідно п.7.2 Договору Постачальник зобов'язується, зокрема, відшкодувати збитки, понесені Споживачем у випадку невиконання або неналежного виконання Постачальником своїх зобов'язань за Договором.
Пунктам 13.4 Договору встановлено, що Постачальник має право розірвати цей Договір достроково, повідомивши Споживача про це за 20 днів до очікуваної дати розірвання, у випадках, якщо: 1) Споживач прострочив оплату за постачання електричної енергії згідно з Договором, за умови, що Постачальник здійснює попередження Споживачу про можливе розірвання Договору; 2) Споживач іншим чином суттєво порушив умови цього Договору, і не вжив заходів щодо усунення такого порушення в строк, що становить 5 робочих днів.
Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами, скріплення печатками Сторін і діє до 31.12.2021 включно, але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань в частині розрахунків (п.13.1).
Договір та додатки до нього підписані сторонами та завірені печатками без зауважень.
За період дії Договору між сторонами було укладено додаткові угоди, зокрема: №1 від 28.01.2021, №2 від 16.03.2021, №3 від 10.09.2021, №4 від 15.09.2021 та №5 від 20.09.2021, якими змінювалися ціни за одиницю товару:
- у період із 01.01.2021 по 31.01.2021 на рівні 1,349 грн. без ПДВ за 1 кВт;
- у період із 01.02.2021 по 31.07.2021 нарівні 1,48384 грн. без ПДВ за 1 кВт;
- у період із 01.08.2021 по 10.08.2021 на рівні 1,631660 грн. без ПДВ за 1кВт;
- у період із 11.08.2021 по 20.08.2021 на рівні 1,794160 грн. без ПДВ за 1кВт;
- у період із 21.08.2021 по 18.11.2021 нарівні 1,973330 грн. без ПДВ за 1кВт.
12 жовтня 2021 року на адресу Університету від ДП "Евода Трейд" надійшли Акт прийняття-передачі товарної продукції №31/9/1 за вересень 2021 року, рахунок № 31/9/1 за вересень 2021 року та рахунок-розшифровка №31/9/1 за вересень 2021 року.
У зв'язку із тим, що ціна за електроенергію у виставлених рахунках та акті не відповідала умовам Договору, 20.10.2021 Університетом було їх повернуто та висловлено пропозицію повторно скласти Акт прийняття-передачі товарної продукції № 31/9/1 за вересень 2021 року і виставити рахунки у відповідності до умов Договору № 552-18В від 24.12.2020 та додаткових угод до нього.
23 жовтня 2021 року ДП "Евода Трейд" направило лист №1228 Університету, в якому на підставі ч. 6 ст. 193 ГК України вказувало про те, що Волинський національний університет імені Лесі Українки відмовився виконувати взяті на себе зобов'язання (оплатити вищевказаний виставлений рахунок № 31/9/1) та повідомляло про розірвання договору з Університетом із 15 листопада 2021 року.
23 жовтня 2021 року листом №1227 ДП "Евода Трейд" повідомило ПрАТ "Волиньобленерго", ДП ЗЕД "Укрінтеренерго" про припинення дії Договору із Університетом з 15 листопада 2021 року.
27 жовтня 2021 року ДП "Евода Трейд" повторно надало Університету Акт прийняття-передачі товарної продукції № 31/9/1 за вересень 2021 року, рахунок № 31/9/1 за вересень 2021 року та рахунок-розшифровку № 31/9/1 за вересень 2021 року.
Позивач стверджує, що у його діях не було та немає порушення умов Договору, про які зазначалося у листі ДП "Евода Трейд" №1228 від 23.10.2021 про дострокове розірвання договору із 15.11.2021. Проте, того ж 27 жовтня 2021 року ДП "Евода Трейд" надіслала Університету ще один лист № 1241, в якому на підставі ч. 6 ст. 193 ГК України вказувало про те, що Волинський національний університет імені Лесі Українки відмовився виконувати взяті на себе зобов'язання та повідомляло про розірвання договору з Університетом уже із 18 листопада 2021 року.
Різниця між двома листами ДП "Евода Трейд" №1228 від 23.10.21 та № 1241 від 27.10.21 полягає виключно у запланованій даті розірвання договору - 15.11.2021 та 18.11.2021.
27.10.2021, надаючи позивачу Акт та рахунок на оплату електроенергії за вересень 2021 року, того ж числа ДП "Евода Трейд", вказує про невиконання зі сторони Університету зобов'язань по оплаті електроенергії за вересень 2021 року, що є безпідставним та неправомірним.
03.11.2021 Університетом було проведено оплату за поставлену електроенергію за вересень 2021 року, що стверджується платіжними дорученнями №578 та №1341 від 02.11.2021.
Вважаючи повідомлення відповідача про розірвання договору в односторонньому порядку неправомірним, Університет звернувся до Господарського суду Волинської області із заявою про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 15.11.2021 по справі №903/927/21 було заборонено ПрАТ "Волиньобленерго" переводити Волинський національний університет імені Лесі Українки на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" шляхом внесення змін до реєстрів точок комерційного обліку електропостачальника щодо постачальника «останньої надії», а також інші дії, що можуть призвести до переведення Волинського національного університету імені Лесі Українки на постачальника "останньої надії".
Позивач зазначає, що 16.11.2021 року Університет пред'явив ухвалу до виконання ПрАТ "Волиньобленерго", однак ПрАТ "Волиньобленерго" не виконало вимоги ухвали Господарського суду Волинської області від 15.11.2021 року та перевело Університет на постачальника останньої надії з 18.11.2021.
Таким чином, відбулося порушення прав та інтересів Волинського національного університету імені Лесі Українки на отримання (постачання) електричної енергії від ДП "Евода Трейд" у порядку, визначеному договором №552-18В від 24.12.2020 з 18 листопада 2021 року.
У зв'язку із тим, що відповідач припинив постачання електричної енергії Університету, згідно Закону України "Про публічні закупівлі" позивач змушений був розпочати процедуру закупівлі електроенергії та 29.11.2021 розмістив на сайті Прозорро відповідне оголошення.
29.11.2021 було оприлюднено намір укласти договір з ТОВ "Волиньелектрозбут" із ціною 4,80 грн. з ПДВ, яка була сформована на цю дату.
06.12.2021 між Волинським національним університетом імені Лесі Українки та ТОВ "Волиньелектрозбут" було укладено Договір №484-18В-23-21/554 про постачання/закупівлю електричної енергії. Згідно умов даного Договору ціна за одиницю товару становила - 4.80 грн. з ПДВ.
Позивач вважає, що дії ДП "Евода Трейд" щодо односторонньої відмови від виконання взятих на себе зобов'язань є неправомірними та заподіяли Університету збитки. Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 22 ЦК України встановлено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки, суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з приписами ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22, ст. 611, ч. 1 ст. 623 ЦК України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Відсутність хоча б одного з вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).
Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи на підставі доказів у порядку статті 86 ГПК України.
Зазначений принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.
Отже, в сили ст. 74 ГПК України твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема, в контексті наявності самого факту понесення ним збитків як такого та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв'язку між такою поведінкою та заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягала доведенню позивачем перед судом. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.
Як вбачається із матеріалів справи, листом від 11.10.2021 №1167 /а.с. 23, т.1/ відповідач повідомив Волинський національний університет імені Лесі Українки, що у зв'язку із зміною макроекономічних показників в Україні та збільшенням вартості електричної енергії на різних сегментах ринку у вересні 2021 року, змушені збільшити ціну за одиницю електричної енергії.
12 жовтня 2021 року на адресу Університету від ДП "Евода Трейд" надійшли Акт прийняття-передачі товарної продукції №31/9/1 за вересень 2021 року, рахунок №31/9/1 за вересень 2021 року та рахунок-розшифровка №31/9/1 за вересень 2021 року.
У зв'язку із тим, що ціна за електроенергію у виставлених рахунках та акті не відповідала умовам Договору, 20.10.2021 Університетом було їх повернуто та висловлено пропозицію повторно скласти Акт прийняття-передачі товарної продукції №31/9/1 за вересень 2021 року і виставити рахунки у відповідності до умов Договору №552-18В від 24.12.2020 та додаткових угод до нього.
23 жовтня 2021 року ДП "Евода Трейд" направило лист №1228 Університету, в якому на підставі ч. 6 ст. 193 ГК України вказувало про те, що Волинський національний університет імені Лесі Українки відмовився виконувати взяті на себе зобов'язання (оплатити вищевказаний виставлений рахунок № 31/9/1) та повідомляло про розірвання договору з Університетом із 15 листопада 2021 року.
Також, 23 жовтня 2021 року листом №1227 ДП "Евода Трейд" повідомило ПрАТ "Волиньобленерго", ДП ЗЕД "Укрінтеренерго" про припинення дії Договору із Університетом з 15 листопада 2021 року.
27 жовтня 2021 року ДП "Евода Трейд" повторно надало Університету Акт прийняття-передачі товарної продукції № 31/9/1 за вересень 2021 року, рахунок № 31/9/1 за вересень 2021 року та рахунок-розшифровку № 31/9/1 за вересень 2021 року.
У відповідь Волинський національний університет імені Лесі Українки листом №03-28/01/3121 від 29.10.2021 /а.с. 25, т.1/ повідомив відповідача, що на момент розгляду пропозиції від 11.10.2021 зміна ціни за одиницю товару є неможливою, так як не підтверджено факт коливання цін в сторону збільшення на 30% у вересні 2021 у порівнянні з попереднім місяцем.
З наведеного вбачається, що відповідач, як учасник енергетичного ринку України у зв'язку із зміною макроекономічних показників в Україні та збільшенням вартості електричної енергії, просило внести зміни в договір.
В той же час, позивач відмовився вносити зміни до договору та підписувати надісланий відповідачем Акт прийняття-передачі товарної продукції №31/9/1 за вересень 2021 року, рахунок №31/9/1 за вересень 2021 року та рахунок-розшифровка №31/9/1 за вересень 2021 року.
Відповідач листами до Волинського національного університету імені Лесі Українки повідомив про розірвання Договору №552-18В від 24.12.2020 на підставі ч. 6 ст. 193 ГК України, ч. 2 ст. 188 ГК України та п. 3.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018.
Колегія суддів зазначає, що п. 13.4. Договору передбачав, що Постачальник має право розірвати його достроково, повідомивши про це Споживача за 20 днів до очікуваної дати розірвання, у випадках, якщо Споживач іншим чином суттєво порушив умови цього Договору, і не вжив заходів щодо усунення такого порушення в строк, що становить 5 робочих днів
Згідно п. 1.2. Договору передбачено, що його умови розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312.
Відповідо до п. 3.2.15 вказаних Правил у разі закінчення строку дії договору про постачання електричної енергії або дострокового його розірвання (за ініціативою електропостачальника) електропостачальник не пізніше ніж за 20 календарних днів до передбачуваного дня припинення дії договору та постачання електричної енергії повинен повідомити про це споживача, відповідного (відповідних) оператора (операторів) системи та постачальника "останньої надії", на території діяльності якого розташовані електроустановки такого споживача, із зазначенням дати припинення постачання електричної енергії споживачу.
Враховуючи наведене, відповідач скористався правом, наданим йому відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312, та розірвав Договір №552-18В від 24.12.2020. При цьому, відповідач повідомив Споживача за 20 днів до очікуваної дати розірвання.
Як вбачається із позовної заяви, на підставі повідомлення відповідача про припинення постачання електричної енергії позивачу, ПрАТ "Волиньобленерго" перевело позивача на постачальника "останньої надії". У зв'язку із тим, що постачання електричної енергії постачальником останньої надії обмежене строками, та здійснюється останнім за цінами більшими, ніж ринковими, Позивач змушений був укласти 06.12.2021 договір з ТОВ "Волиньелектрозбут" на постачання електричної енергії за ринковими цінами. В результаті неправомірної поведінки ДП “Евода Трейд” та відмови від постачання електричної енергії, Університетом було понесено матеріальні збитки у вигляді переплати за електричну енергію за листопад та грудень 2021 року в загальному розмірі - 423 368, 84 грн.
Колегія суддів зазначає, що повідомивши відповідно до умов договору відповідач повідомив Споживача - Волинський національний університет імені Лесі Українки за 20 днів до очікуваної дати про розірвання договору. Таким чином, в позивача була можливість змінити постачальника електричної енергії та укласти новий договір з метою уникнення здійснення постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".
Колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на ухвалу Господарського суду Волинської області від 15.11.2021 у справі №903/927/21, якою заяву Волинського національного університету імені Лесі Українки про забезпечення позову до пред'явлення позову шляхом заборони ПрАТ "Волиньобленерго" переводити Волинський національний університет імені Лесі Українки на постачання електроенергії "останньої надії" шляхом внесення змін до реєстрів точок комерційного обліку електропостачальника щодо постачальника "останньої надії", а також будь-які інші дії, що можуть призвести до переведення університету на постачальника "останньої надії" задовольнити. Заборонено ПрАТ "Волиньобленерго" переводити Волинський національний університет імені Лесі Українки на постачання електроенергії "останньої надії" шляхом внесення змін до реєстрів точок комерційного обліку електропостачальника щодо постачальника "останньої надії", а також будь-які інші дії, що можуть призвести до переведення університету на постачальника "останньої надії".
Судом встановлено, що вказану ухвалу про забезпечення позову скасовано постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.01.2022 у справі №903/327/21 та відмовлено у задоволенні заяви Волинського національного університету імені Лесі Українки від 11.11.2021 про забезпечення позову шляхом заборони ПрАТ "Волиньобленерго" переводити Волинський національний університет імені Лесі Українки на постачання електроенергії "останньої надії" шляхом внесення змін до реєстрів точок комерційного обліку електропостачальника щодо постачальника "останньої надії", а також вчиняти будь-які інші дії, що можуть призвести до переведення університету на постачальника "останньої надії".
З огляду на зазначені обставини, Північно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку про відсутність вини Дочірнього підприємства "Евода Трейд" Комунального підприємства "Луцькводоканал" у виконанні Договору.
У даному випадку Постачальником були вжиті усі залежні від нього заходи щодо належного виконання зобов'язання та повідомлено про розірвання договору за 20 днів до очікуваної дати згідно умов Договору №552-18В від 24.12.2020 та п. 3.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312.
Таким чином колегія суддів вважає, що відсутні підстави для стягнення із відповідача збитків, оскільки позивачем його вину не доведено у встановленому порядку.
Місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог про стягнення збитків встановивши, що у даному випадку наявні усі чотири складові, необхідні для встановлення наявності збитків - протиправна поведінка відповідача, наявність збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками позивача, а також вина відповідача.
У даному випадку, враховуючи вимоги статей 22, 623 ЦК України відсутні і підстави для застосування до відповідача ст. 224 ГК України в частині стягнення збитків.
У спірних правовідносинах відсутні підстави для притягнення відповідача до господарсько-правової відповідальності із застосуванням господарської санкції у вигляді відшкодування (стягнення) збитків.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Позивачем не наведено обґрунтованих належних та допустимих доказів на підтвердження того, що йому завдано збитки, неправомірними діями відповідача, які в сукупності стали єдиною достатньою причиною, що призвела до завдання збитків.
Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд, не повно з'ясував вказані обставини, що мають значення у даній справі, та дійшов помилкового висновку про задоволення заявлених позивачем позовних вимог про стягнення збитків.
Такі висновки суду першої інстанції, з урахуванням встановлених апеляційним господарським судом обставин є передчасними та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що наявні підстави для скасування оскаржуваного рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 277 ГПК України.
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Евода Трейд" Комунального підприємства "Луцькводоканал" слід задоволити, а рішення Господарського суду Волинської області від 23.08.2022 у справі №903/254/22 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги за результатами її розгляду слід покласти на позивача.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Евода Трейд" Комунального підприємства "Луцькводоканал" на рішення Господарського суду Волинської області від 23.08.2022 у справі №903/254/22 задоволити.
2. Рішення Господарського суду Волинської області від 23.08.2022 у справі №903/254/22 скасувати. Прийняти нове рішення.
В позові відмовити.
Стягнути з Волинського національного університету імені Лесі Українки (43025, Волинська обл., місто Луцьк, проспект Волі, буд.13, код ЄДРПОУ 02125102) на користь Дочірнього підприємства "Евода Трейд" Комунального підприємства "Луцькводоканал" (43024, Волинська обл. місто Луцьк, проспект Соборності, буд.25, код ЄДРПОУ 42803794) 9525,80 грн за подання апеляційної скарги.
4. Видачу наказу доручити Господарському суду Волинської області.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
6. Справу №903/254/22 повернути до Господарського суду Волинської області.
Повний текст постанови складений "05" грудня 2022 р.
Головуючий суддя Савченко Г.І.
Суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Дужич С.П.