вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"28" листопада 2022 р. Справа№ 910/2089/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Коробенка Г.П.
Тищенко А.І.
при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.
за участю представників сторін:
скаржник: Гавриляк Р.А.
від позивача: Мазур У.П.
від відповідача 1: не з'явився
від відповідача 2: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, м. Львів
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 (повний текст складено 07.07.2022)
за результатами розгляду заяви Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2020 за нововиявленими обставинами
у справі № 910/2089/20 (суддя Шкурдова Л.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґудвеллі Україна", с. Копанки, Івано-Франківська обл.
до 1. Офісу великих платників податків Державної податкової служби України,
2. Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві
про стягнення збитків в розмірі 483 819,85 грн,
Короткий зміст позовних вимог.
У лютому 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ґудвеллі Україна" (далі - ТОВ "Ґудвеллі Україна", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної податкової служби України, правонаступником якого є Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Західне міжрегіональне управління ДПС, відповідач 1) та Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві (далі - ГУ ДКСУ у м. Києві, відповідач 2) про стягнення збитків в розмірі 483 819,85 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ "Ґудвеллі Україна" посилалось на те, що 13.12.2018 ним було отримало податкове повідомлення-рішення №0009624813 від 06.12.2018 про донарахування ПДВ в сумі 80 636 641,68 грн.
З метою захисту своїх прав позивач уклав Договір надання юридичних послуг №5/18 від 14.12.2018, на підставі якого адвокат Худзій Дмитро Михайлович здійснив аналіз доказів, підготовку документів для оскарження та представництва підприємства у ДФС України. ТОВ "Ґудвеллі Україна" оскаржило податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до ДФС України, за результатами розгляду ДФС України прийняла рішення №9425/6/78-99-11-04-02-25 від 26.02.2019 "Про результати розгляду скарг", яким скасувала оскаржуване податкове повідомлення-рішення повністю.
ТОВ "Ґудвеллі-Україна" та адвокатом Худзієм Д.М. було складено акт наданих послуг від 11.03.2019, на підставі якого позивач сплатив адвокату Худзію Д.М. вартість наданих юридичних послуг в сумі 483 819,85 грн.
Позивач зазначив, що вказана сума витрат на оплату юридичних послуг є збитками ТОВ "Ґудвеллі-Україна", які завдані незаконним рішенням органу державної влади, а саме: податковим повідомленням-рішенням Офісу великих платників податків ДФС України №0009624813 від 06.12.2018, які просив стягнути з відповідачів у судовому порядку.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.07.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2020, позов задоволено повністю, стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Ґудвеллі Україна" 483 819,85 грн збитків, стягнуто з Офісу великих платників податків Державної податкової служби України на користь ТОВ "Ґудвеллі Україна" 7 257,30 грн витрат зі сплати судового збору.
Судові рішення мотивовані тим, що такі витрати позивача є збитками, які виникли внаслідок неправомірних дій податкового органу. Зазначений висновок судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтується на тому, що неправомірність дій (рішення) Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України щодо прийняття податкового повідомлення-рішення №0009624813 підтверджена рішенням №9425/6/78-99-11-04-02-25 від 26.02.2019 Державної фіскальної служби України, прийнятим в порядку адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, а звернення позивача до адвоката Худзія Д.М. щодо оскарження податкового повідомлення-рішення було зумовлено саме неправомірними діями податкового органу.
Короткий зміст вимог поданої заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
08.02.2022 до Господарського міста Києва надійшла заява Західного міжрегіонального управління ДПС про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2020 у справі №910/2089/20 за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування поданої заяви Західне міжрегіональне управління ДПС посилається як на нововиявлену обставину - на правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі 910/11820/20, згідно з якими платник податків має право відшкодувати у складі шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, витрати на юридичний супровід, що не пов'язаний із захистом, наданим адвокатом, при цьому, сума таких витрат, пов'язаних з оскарженням, не повинна перевищувати 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року, в якому приймається відповідне рішення про визнання рішень, дій чи бездіяльності незаконною.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі №910/2089/20 у задоволенні заяви Західного міжрегіонального управління ДПС про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2020 у справі №910/2089/20 за нововиявленими обставинами відмовлено. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2020 у справі № 910/2089/20 залишено без змін.
Відмовляючи у задоволенні заяви відповідача 1, суд першої інстанції дійшов висновку, що правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі 910/11820/20, не є нововиявленими обставинами в розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України, а отже відсутні підстави для скасування прийнятого у даній справі рішення, останнє підлягає залишенню без змін.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Західне міжрегіональне управління ДПС 14.07.2022 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі № 910/2089/20 скасувати, ухвалити нову постанову, якою задовольнити його заяву про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2020 у справі № 910/2089/20 за нововиявленими обставинами; витрати по розгляду даної справи залишити за позивачем.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивуються аналогічними доводами та аргументами, що зазначені ним у заяві про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2020 у справі № 910/2089/20 за нововиявленими обставинами.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2022 справу № 910/2089/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Тищенко А.І. та Чорногуза М.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2022 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2089/20; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Західного міжрегіонального управління ДПС на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі № 910/2089/20 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи.
08.08.2022 матеріали справи № 910/2089/20 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2022 апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі №910/2089/20 залишено без руху на підставі статті 260 Господарського процесуального кодексу України з огляду на невідповідність апеляційної скарги пунктам 1, 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України; надано скаржнику десять днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Скаржником було усунуто недоліки апеляційної скарги в межах встановленого судом строку та надано суду докази сплати судового збору.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Західного міжрегіонального управління ДПС на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі № 910/2089/20, справу призначено до розгляду на 03.10.2022 об 11 год 15 хв.
21.09.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Західного міжрегіонального управління ДПС надійшла заява про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи "EasyCon".
За результатами розгляду вказаної заяви, колегія суддів апеляційного господарського суду ухвалою від 03.10.2022 її задовольнила, постановила проводити судове засідання, що призначене на 03.10.2022 о 15 год 00 хв, в режимі відеоконференції за допомогою системи "EasyCon" за веб-посиланням https://vkz.court.gov.ua/. Вказаною ухвалою попереджено сторін, що відповідно до вимог частини 5 статті 197 Господарського процесуального кодексу України, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2022 розгляд апеляційної скарги у даній справі відкладено до 11 год 15 хв 24.10.2022 в режимі відеоконференції.
24.10.2022 судове засідання у призначений час не відбулось, з огляду на відсутність енергопостачання в приміщенні Північного апеляційного господарського суду, у зв'язку з чим серверне обладнання та локальна обчислювальна мережа не працювали, що призвело до технічної неможливості проведення судового засідання.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2022 розгляд апеляційної скарги Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі № 910/2089/20 призначено на 28.11.2022 о 10 год 45 хв, ухвалено судове засідання проводити в режимі відеоконференції в приміщенні Північного апеляційного господарського суду за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1-А. (зал судових засідань №8).
Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2022 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням судді Чорногуза М.Г. у відпустці.
Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2022, справу №910/2089/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді- доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П. та Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2022 вищезазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі №910/2089/20.
Позиції учасників справи.
07.10.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду законною та обґрунтованою, тому просить її залишити без змін, а вимоги апеляційної скарги відповідача 1 залишити без задоволення.
Мотивуючи свої заперечення проти поданої апеляційної скарги, позивач зазначає, що положення пункту 114.3.3 Податкового кодексу України не мають зворотної дії у часі, що виключає можливість застосування правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі №910/11820/20 до спірних у даній справі правовідносин.
Явка представників учасників справи.
28.11.2022 у судове засідання з'явився представник апелянта, вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційний господарський суд задовольнити апеляційну скаргу, ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі № 910/2089/20 скасувати, ухвалити нову постанову, якою задовольнити заяву Західного міжрегіонального управління ДПС про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2020 у справі №910/2089/20 за нововиявленими обставинами.
Представник позивача у судовому засіданні 28.11.2022 проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив апеляційний господарський суд залишити без задоволення вимоги апеляційної скарги, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін.
Представники відповідача 1 та 2 у судове засідання 28.11.2022 не з'явилися, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду апеляційної інстанції не надійшло.
Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що учасники у справі належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового розгляду.
За приписами частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Передбачене частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).
Оскільки явка представників відповідача 1 та відповідача 2 у судове засідання не була визнана обов'язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представників відповідача 1 та відповідача 2.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Розглядаючи доводи апеляційної скарги у контексті правильності застосування пункту 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з того, що в господарському судочинстві перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження.
На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду про неї дані.
Здійснюючи процедуру перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін.
Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13.
Перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення, для досягнення істини у справі.
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є важливою гарантією захисту прав і свобод людини, зокрема, у сфері господарського судочинства. Перегляд судових рішень, які набрали законної сили, є додатковим засобом забезпечення законності судового рішення і механізмом захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб і забезпечення справедливого та ефективного здійснення правосуддя.
Рішення, постанови та ухвали господарського суду, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Підставами для такого перегляду є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (частина 1 та пункт 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу).
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №127/10129/17, нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов'язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення.
Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи.
Така правова позиція, викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.04.2021 у справі № 9901/819/18.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Такий же правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 21.10.2020 у справі № 726/938/18.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року за умови відсутності зловживання. У цьому контексті ЄСПЛ неодноразово наголошував, що сама по собі наявність у національних законодавствах процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами не суперечить праву на справедливий судовий розгляд та принципу правової визначеності, якщо зазначений вид перегляду використовується для виправлення помилок правосуддя (рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти Росії", від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" № 2).
Процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами має бути використана у спосіб, сумісний із пунктом 1 статті 6 Конвенції.
Ключовим для розуміння природи зазначеного виду перегляду судових рішень є тлумачення поняття "нововиявлені обставини". ЄСПЛ зауважує, що процедура скасування судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає, що віднайдено докази, які раніше не були об'єктивно доступними та які можуть призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка вимагає скасування судового рішення, має довести, що вона не мала можливості надати суду докази до закінчення судового розгляду і що такі докази мають вирішальне значення для справи.
Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення суду у справі "Брумареску проти Румунії" від 28.10.1999). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (п. п. 51 - 52 рішення Суду у справі "Рябих проти Росії" від 24.06.2003; ухвала суду щодо прийнятності заяви № 62608/00 "Агротехсервіс проти України"; п. п. 42 - 44 рішення суду у справі "Желтяков проти України" від 09.06.2011). Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (п. п. 27 - 34 рішення суду у справі "Правєдная проти Росії" від 18.11.2004).
Нововиявленими обставинами можуть бути визнані обставини, які: а) існували під час розгляду справи судом; б) не були відомими суду та учасникам справи під час розгляду справи судом; в) мають істотне значення для справи і можуть призвести до іншого результату судового розгляду (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (рішення ЄСПЛ від 26.12.2018 у справі "Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України", від 09.06.2011 у справі "Желтяков проти України").
Таким чином, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - окрема форма судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. Першочерговим обов'язком суду є встановлення відсутності або наявності нововиявлених обставин.
Щодо застосування загальних принципів перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами у цій справі, то колегія суддів виходить з того, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу рішення суду щодо вирішення спору по суті. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними, допустимими, достовірними доказами, ураховуючи також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №19/5009/1481/11.
Західне міжрегіональне управління ДПС намагалось спростувати, на його думку, покладені в основу рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2020 у даній справі факти, якими позов ТОВ "Ґудвеллі Україна" до відповідачів задоволено повністю, стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 483 819,85 грн збитків, фактом прийняття Великою Палатою Верховного Суду постанови від 16.11.2021 у справі №910/11820/20, в якій викладено правовий висновок, згідно з яким платник податків має право відшкодувати у складі шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, витрати на юридичний супровід, що не пов'язаний із захистом, наданим адвокатом, при цьому, сума таких витрат, пов'язаних з оскарженням, не повинна перевищувати 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року, в якому приймається відповідне рішення про визнання рішень, дій чи бездіяльності незаконною. Отже, існування незаконного рішення податкового органу у відповідності до статей 1166, 1173, 1174 Цивільного кодексу України дає право платнику податків на відшкодування збитків, не залежно від наявності вини податкового органу, який виніс таке рішення, у розмірі з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 114.3.3 пункту 114.3 статті 114 Податкового кодексу України.
З такими доводами заявника суд першої інстанції не погодився та відповідно оскаржуваною ухвалою відмовив у задоволенні його заяви про перегляд рішення від 03.07.2020 у даній справі за нововиявленими обставинами, зазначене рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає вказаний висновок суду першої інстанції правомірним з огляду на таке.
Як убачається зі змісту постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі №910/11820/20, вона прийнята за результатами розгляду касаційної скарги ТОВ "Ґудвеллі Україна" з вимогами про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 та залишення в силі рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 у цій справі за позовом ТОВ "Ґудвеллі Україна" до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення 806 366,42 грн збитків, пов'язаних з. витратами позивача на оплату юридичних послуг, наданих у зв'язку з оскарженням в адміністративному порядку податкового повідомлення-рішення, що було скасоване за наслідками такого оскарження.
Зазначеною постановою касаційну скаргу ТОВ "Ґудвеллі Україна" задоволено частково; рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 у справі № 910/11820/20 скасовано та ухвалено нове рішення, яким стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Ґудвеллі Україна" 186 150,00 грн та розподілено між сторонами судові витрати, понесені ними у цій справі.
Велика Палата Верховного Суду, оцінюючи встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини, виходила з неправильного застосування ними статей 1166, 1173, 1174 Цивільного кодексу України у сукупністю зі статтею 114 Податкового кодексу України у редакції, чинній на момент прийняття судових рішень у справі № 910/11820/20.
Саме на зазначених нормах матеріального права ґрунтуються правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2021 у справі №910/11820/20, на які посилається заявник у даній справі, що переглядається в апеляційному порядку, як на нововиявлені обставини.
Разом з тим, колегія суддів апеляційного господарського суду наголошує, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу рішення суду щодо вирішення спору по суті.
Правові висновки суду в іншій справі щодо застосування норм матеріального права не є фактичними даними, а отже не можуть визнаватися нововиявленими обставинами.
Неправильне застосування судом першої інстанції при ухваленні судового рішення у даній справі норм матеріального права, на чому наполягає у своїй заяві та апеляційній скарзі апелянт, вказуючи на необхідність врахування правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі №910/11820/20, передбачає новий розгляд справи та надання повторної оцінки вже дослідженим обставинам та доводам сторін, що не відповідає процедурі перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами.
На час ухвалення рішення (03.07.2020) та постанови (19.10.2020) у справі №910/2089/20 постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі №910/11820/20 не існувала фізично. Крім того, обставини, викладені у судових рішеннях судів першої і апеляційної інстанції у справі №910/11820/20, не покладалися в основу рішення суду, про перегляд якого за нововиявленими обставинами просить заявник.
Колегія суддів апеляційного господарського суду також відзначає, що норма статті 114 Податкового кодексу України, яку застосував суд касаційної інстанції при наданні правового висновку у постанові від 16.11.2021 у справі №910/11820/20, зокрема і щодо обмежень суми відшкодування витрат на юридичний супровід, наданий адвокатом, граничним розміром, встановленим підпунктом 114.3.3 пункту 114.3 цієї статті, у відповідності до абзацу 3 пункту 1 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України №466-ІХ від 16.01.2020 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" набрала чинності з 01.01.2021, тобто після ухвалення у даній справі рішення суду першої інстанції, яке просить переглянути відповідач 1 за нововиявленими обставинами.
Нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах не вважаються нововиявленими обставинами.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на правове регулювання спірних правовідносин, сталу судову практику у питанні застосування перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами, який є особливим видом провадження, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволенні заяви про перегляд ухваленого у даній справі судового рішення за нововиявленими обставинами та його скасування з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки заявником не наведено обставин, які за своєю правовою природою є нововиявленими в розумінні частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів апеляційного господарського суду наголошує, що до нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору по суті. Водночас постанова Великої Палати Верховного Суду у справі 910/11820/20, яка ухвалена 16.11.2021, з огляду на системне тлумачення частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України, по відношенню до рішення, ухваленого 03.10.2020 у даній справі, №910/2089/20, не відповідає таким. Правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі 910/11820/20, не є нововиявленими обставинами в розумінні пункту 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, апеляційна скарга Західного міжрегіонального управління ДПС на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі № 910/2089/20 колегією суддів апеляційного господарського суду визнається необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на встановлені обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, наведених в оскаржуваній ухвалі, а тому відсутні правові підстави для скасування або зміни ухвали Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі № 910/2089/20. У зв'язку з зазначеним апеляційна скарга Західного міжрегіонального управління ДПС підлягає залишенню без задоволення.
Судові витрати.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом апеляційної інстанції на скаржника (відповідача 1).
Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1.Апеляційну скаргу західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі №910/2089/20 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі №910/2089/20 залишити без змін.
3.Матеріали справи № 910/2089/20 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 30.11.2022.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді Г.П. Коробенко
А.І. Тищенко