Ухвала від 05.12.2022 по справі 607/17390/22

УХВАЛА

про залишення позову без руху

05.12.2022 Справа №607/17390/22

Провадження №2/607/3795/2022

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунець Н.Р., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Кметик Віталій Ярославович до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія УНІКА» про стягнення суми страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

30.11.2022 позивач ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Кметик В.Я. звернувся до суду з позовом до відповідача ПрАТ «Страхова компанія УНІКА» в якому просить стягнути з ПрАТ «Страхова компанія УНІКА» на користь ОСОБА_1 суму недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 48 965,69 грн.

Згідно з частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України ( далі ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Під час вивчення матеріалів позовної заяви встановлено, що вони не відповідають вимогам ст. ст.175, 177 ЦПК України, зокрема:

1. Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з тим, позивачем до позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Водночас у позовній заяві позивач вказує, що звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів»

Однак, вважаю, що вказана позивачем підстава для звільнення від сплати судового збору не відповідає вимогам закону з огляду на таке.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються Законом від 12.05.1991 № 1023-XII «Про захист прав споживачів». Цим Законом установлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Згідно з Законом України «Про захист прав споживачів», послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров'я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

У зв'язку з цим, застосування Закону України «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору та інше, тобто ті, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними Законами (Цивільний кодекс України, спеціальні закони тощо).

Тобто, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію (послугу) для особистих потреб, а коли така продукція (послуга) вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин.

Із пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості, зокрема, про те, яке право споживача, передбачено Законом України «Про захист прав споживача», порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов.

Пунктом 2 вищевказаної Постанови передбачено, що до відносин, які ним регулюються Законом України «Про захист прав споживача», належать, зокрема, ті, що виникають із договорів страхування.

З урахуванням висновків, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 10.11.2011 у справі № 1-26/2011 року Верховний Суд України в Узагальненнях судової практики з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів висловив позицію про те, що оскільки діяльність страховика підпадає під визначення послуги і виконавця, що містяться в ч. 1ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», то у разі, якщо договір страхування спрямований на задоволення особистих потреб застрахованої фізичної особи, такі правовідносини регулюються Законом України «Про захист прав споживачів» в частині, не врегульованій спеціальним законом.

Цей висновок стосується й договорів майнового страхування, де страхувальниками є фізичні особи, а відносини спрямовані на захист особистих майнових інтересів страхувальника або іншої особи, що визначена у договорі, шляхом задоволення майнової потреби страхувальника, яка виникає або може виникнути після настання певних подій.

Крім того, під час розгляду цивільної справи № 212/1101/18 (постанова від 17.04.2019) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що положення щодо відповідальності страховика, закріплені у Законі України «Про страхування» та главі 67 ЦК України, є спеціальними нормами права, а в Законі України «Про захист прав споживачів» загальними.

З матеріалів справи вбачається, позивач пред'явив позов до відповідача не у зв'язку з правовідносинами, які виникли між ними та мають споживчий характер, а у зв'язку з невиплаченим відповідачем в повному обсязі страховим відшкодуванням за шкоду завдану третьою особою, на підставі укладеного між ним та Страховою компанією полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

З наведеного вбачається, що предметом спору є не якість страхових послуг та надання про них відповідної інформації, а права та обов'язки сторін, які хоча і виникли на підставі укладеного між сторонами договору страхування, проте стосуються вирішення питання відшкодування шкоди. Тому на спірні відносини Закон України «Про захист прав споживачів» не поширюється, оскільки правовідносини сторін у цьому випадку врегульовано Цивільним Кодексом України та Законом України «Про страхування», який є спеціальним до даних правовідносин, і, безпосередньо, умовами укладеного договору страхування.

З огляду на викладене, суд вважає, що відсутні правові підстави для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі Закону України "Про судовий збір" та Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки у спірних правовідносинах позивач не є споживачем послуг.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру - стягнути суму страхового відшкодування

Розміри ставок судового збору визначені у частині другій статті четвертої Закону України «Про судовий збір».

Згідно п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, справляється судовий збір в розмірі 1-го відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992,40 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (12 405 грн.).

Позивачем зазначено ціну позову 48965,69 грн.

Таким чином, позивач повинен сплатити судовий збір за майновою вимогою про стягнення суми страхового відшкодування відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме 992,40 грн.

2. Згідно п. 5 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Крім цього, ч. 5 ст. 177 ЦПК України визначає, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

За змістом ч.1, 2, 4 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Так, у позовній заяві позивач зазначає, що фактичний розмір завданої йому шкоди внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, яка відбулась 20.08.2022 за участю застрахованого у ПрАТ «СК «УНІКА» автомобіля, складає 80 931,00, разом з тим, ПрАТ «СК «УНІКА» йому як потерпілому від дорожньо - транспортної пригоди здійснило виплату на суму 31 034, 31 грн, при цьому ліміт страхового відшкодування за повідомленням про дорожньо - транспортну пригоду становить 80 000 грн. Відтак, ПрАТ «СК «УНІКА» здійснено виплату не в повному обсязі, а добровільно вирішити спір та здійснити доплату суми останні не бажають.

Водночас, у позовній заяві не зазначено доказів, які підтверджують, що ПрАТ «СК «УНІКА» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 31 034,31 грн, як і не додано таких доказів до позовної заяви.

При цьому суд зауважує, що звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №37794 від 29.09.2022 не є підтвердженням здійснення ПрАТ «СК «УНІКА» виплати страхового відшкодування позивачу.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону, позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення вищевказаних недоліків, зокрема:

1. подати суду докази, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, зокрема, які підтверджують здійснення ПрАТ «СК «УНІКА» виплати позивачу суми страхового відшкодування у розмірі 31 034, 31 грн, або ж подати позовну заяву у новій редакції у якій належним чином викласти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги із зазначенням, доказів, які їх підтверджують, або ж зазначити причини з яких такі докази не можуть бути подані суду разом з позовною заявою. Позовну заяву подати у кількості: для суду та відповідно до наявних учасників справи.

2. сплатити судовий збір у розмірі 992,40 гривень та подати суду оригінал платіжних документів про сплату судового збору.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Кметик Віталій Ярославович до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія УНІКА» про стягнення суми страхового відшкодування- залишити без руху, надавши позивачу строк десять днів з дня отримання копії ухвали суду, для усунення вказаних недоліків.

У випадку невиконання вимог даної ухвали заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

СуддяН. Р. Кунець

Попередній документ
107668027
Наступний документ
107668029
Інформація про рішення:
№ рішення: 107668028
№ справи: 607/17390/22
Дата рішення: 05.12.2022
Дата публікації: 07.12.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої внаслідок ДТП
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (09.11.2023)
Результат розгляду: в позові відмовлено
Дата надходження: 30.11.2022
Предмет позову: стягнення страхового відшкодуання
Розклад засідань:
16.01.2023 12:00 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
14.02.2023 10:45 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
13.03.2023 11:00 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
18.04.2023 14:00 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
27.09.2023 12:30 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
17.10.2023 15:30 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
09.11.2023 15:00 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
18.03.2024 15:30 Тернопільський апеляційний суд
11.04.2024 12:00 Тернопільський апеляційний суд