Рішення від 30.11.2022 по справі 607/8922/22

РІШЕННЯ

Іменем України

30.11.2022 Справа №607/8922/22 Провадження № 2/607/2634/2022

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючої судді Марциновської І.В.,

за участю: секретаря судового засідання Максим'юк Я.Е.,

представника позивача адвоката Світлика О.М.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 29.06.2021 між сторонами у письмовій формі укладений договір про надання правничої допомоги (далі за текстом - Договір). Предметом надання правничої допомоги є захист порушених прав відповідача у правовідносинах з Міністерством внутрішніх справ України щодо оформлення та подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі за текстом - Управління) довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, а також з Управлінням щодо непроведення нарахування та виплати відповідачу пенсії з врахуванням зазначеної вище довідки.

Сторони погодили, що відповідач зобов'язується оплатити позивачу гонорар, який складається з: 2000 грн до моменту подачі позовної заяви до суду; потрійної різниці між розміром пенсійної виплати відповідача на дату підписання Договору та новим розміром пенсійної виплати на підставі судового рішення про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії згідно з оновленою довідкою про розмір грошового забезпечення - впродовж двох місяців від дати набрання законної сили рішенням суду.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору підготував та подав до Управління заяву про перерахунок та виплату пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення та позовну заяву до Тернопільського окружного адміністративного суду з вимогою зобов'язати Управління провести відповідачу перерахунок та виплату пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення з 01.01.2019.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.08.2021 у справі № 500/359/21 зобов'язано Управління провести ОСОБА_1 з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Тернопільській області» від 09.06.2021 за № 2021/0684 з урахуванням виплачених сум. Вказане рішення набрало законної сили 17.09.2021 та було скеровано позивачем для примусового виконання. У жовтні 2021 року Управлінням на виконання вказаного рішення суду від 17.08.2021 проведено відповідачу перерахунок та виплату пенсії, новий розмір якої склав 8889,51 грн. Також відповідачу нарахована доплата за період з 01.12.2019 у сумі 95803,46 грн.

Таким чином позивач вважає, що у повному обсязі виконав свої зобов'язання перед відповідачем згідно з Договором.

Проте відповідач зобов'язання за Договором не виконав, оскільки в строк до 18.11.2021 не здійснив виплату гонорару за надані послуги. Вимоги позивача щодо сплати гонорару відповідач ігнорує.

За таких підстав, з урахуванням хаяви про зменшення позовних вимог від 29.11.2022, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором про надання правничої допомоги № 29/06/21 від 29.06.2021 у сумі 6917,29 грн.

05.09.2022 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 04.10.2022, наданий сторонам строк для подання заяв по суті справи.

04.10.2022 судове засідання відкладено на 03.11.2022 у зв'язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

27.10.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач ОСОБА_1 заперечив проти задоволення позову та просив у позові відмовити. Відзив мотивований тим, що позивач не надав докази реальної суми понесених позивачем витрат за надання правничої допомоги, зокрема, відсутній акт виконаних робіт щодо наданих послуг з зазначенням їх вартості. Крім цього, відповідач зазначив, що сума гонорару за надання йому правничої допомоги є завищеною та не відповідає об'єму виконаної позивачем роботи, з урахуванням незначної складності справи, кваліфікації та досвіду адвоката, фінансового стану клієнта тощо. Також відповідач вказав, що 19.02.2022 частково перерахував позивачу кошти у сумі 7000 грн на погашення заборгованості за Договором. Крім цього, відповідач заперечував щодо стягнення з нього на користь позивача витрат на правничу допомогу, оскільки позивач є адвокатом та може самостійно здійснювати захист своїх інтересів, не залучаючи до справи іншого адвоката для безпідставного стягнення з відповідача коштів.

03.11.2022 за клопотанням представника позивача судове засідання відкладено на 30.11.2022.

30.11.2022 усною ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, постановлено прийняти до розгляду заяву позивача від 29.11.2022 про зменшення розміру позовних вимог.

У судовому засіданні 30.11.2022 представник позивача адвокат Світлик О.М. позов підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, та просив позов задовольнити повністю, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог. Пояснив, що позивач в повному обсязі виконав зобов'язання за Договором та надав відповідачу правничу допомогу. Згідно з умовами Договору позивач зобов'язаний був у строк до 18.11.2021 сплати позивачу кошти за надані послуги у сумі 13889,29 грн, однак у повному обсязі таке зобов'язання не виконав. Зауважив, що платіж, який був здійснений відповідачем 19.02.2022, був неперсоніфікований, що позбавило позивача можливості дізнатись про часткову оплату відповідачем коштів за Договором. Вказав, що станом на даний час, а також на день подання позову до суду, ОСОБА_2 перебуває на службі в Збройних Силах України, що позбавляє позивача можливості самостійно представляти свої інтереси в суді.

У судовому засіданні 30.11.2022 відповідач ОСОБА_1 позов не визнав з підстав, зазначених у відзиві, та просив у позові відмовити повністю. Не заперечував свого обов'язку здійснити оплату винагороди позивачу за надану правничу допомогу, однак вказав, що станом на даний час рішення суду повністю не виконане, оскільки йому не виплачена доплата до пенсії за період з 01.12.2019 у сумі 95803,46 грн. Відтак вважає, що частина винагороди, що залишилась, має бути оплачена лише після виконання рішення суду в повному обсязі. Також зазначив, що не мав фінансової можливості здійснити оплату коштів за Договором, оскільки у період з січня до лютого 2022 року його дружина хворіла на « ОСОБА_3 », що зумовило значні витрати на її лікування та позбавило його можливості виконати зобов'язання за Договором. При цьому заперечував щодо стягнення з нього на користь позивача витрат на правничу допомогу за розгляд цієї справи, оскільки вважає, що ОСОБА_2 мав можливість самостійно здійснювати захист своїх інтересів, будучи адвокатом.

У судове засідання 30.11.2022 позивач ОСОБА_2 не з'явився, однак приймає участь у судовому процесі через свого представника.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Стаття 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частини 1, 2 ст. 509 ЦК України визначають, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суд встановив, що відносини, які виникли між сторонами цього спору, є правовідносинами, пов'язаними з виконанням договору про надання правничої допомоги, регулюються главою 63 ЦК України та Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Отже, за своїми правовими ознаками договір про надання послуг є реальним та двостороннім (оскільки, укладаючи договір, одна сторона - виконавець зобов'язується надати послуги, а інша сторона - замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором).

Згідно з п. 4 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі за текстом - Закон) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (ч. 1, 3 ст. 27 Закону).

Згідно з ч. 5 ст. 27 Закону зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. (ч. 2, 3 ст. 30 Закону).

Суд встановив, що 29.06.2021 ОСОБА_1 , як Клієнт з однієї сторони, та адвокат Костишин Василь Михайлович, як Адвокат з другої сторони, уклали Договір про надання правничої допомоги № 29/06/21 (а.с. 4).

Факт укладення Договору та підписання його сторонами визнавався учасниками справи та не заперечувався у судовому засіданні.

Згідно з п. 1 Договору Адвокат зобов'язується надати необхідну правничу допомогу щодо представництва прав та інтересів Клієнта в усіх судах, передбачених Законом України «Про судоустрій та статус суддів», органах Державної виконавчої служби, в усіх підприємствах, установах, організаціях.

Предметом надання правничої допомоги є захист порушених прав Клієнта у правовідносинах з Міністерством внутрішніх справ України щодо оформлення та подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, а також з Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо непроведення нарахування та виплати Клієнту пенсії з врахуванням зазначеної вище довідки (п. 2 Договору).

Відповідно до п. 4 Договору сторони погодили, що Клієнт зобов'язується сплатити Адвокату гонорар в таких розмірах:

- 2000 грн до моменту подачі позовної заяви до суду;

- потрійної різниці між розміром пенсійної виплати Клієнта на дату підписання Договору сторонами та новим розміром пенсійної виплати Клієнта на дату перерахунку органом ПФУ пенсії Клієнта на підставі судового рішення про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії згідно з оновленою довідкою про розмір грошового забезпечення - впродовж двох місяців від дати набрання законної сили рішенням суду про здійснення Клієнту нарахування та виплати пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.

Форма оплати готівкова або безготівкова шляхом перерахунку грошових коштів на картковий рахунок Адвоката.

Згідно з п. 6 Договору даний Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до виконання сторонами своїх зобов'язань за даним Договором.

Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов'язанні. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, суд встановив, що на виконання умов Договору позивач підготував та подав до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області заяву про перерахунок та виплату пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення (а.с. 5) та позовну заяву до Тернопільського окружного адміністративного суду з вимогою зобов'язати Управління провести відповідачу перерахунок та виплату пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення з 01.01.2019 (а.с. 6-7).

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.08.2021 у справі № 500/359/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести ОСОБА_1 з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Тернопільській області» від 09.06.2021 за № 2021/0684 з урахуванням виплачених сум (а.с. 9-12). Вказане рішення набрало законної сили 17.09.2021.

Згідно з перерахунком пенсії у пенсійній справі № N/A5541 -МВС (а.с. 19) ОСОБА_1 на підставі рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.08.2021 здійснено перерахунок пенсії за вислугу років з 01.10.2021 та за наслідками такого перерахунку встановлено, що щомісячний розмір пенсії ОСОБА_1 становить 8889,51 грн.

Крім цього, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснено розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії ОСОБА_1 (а.с. 20), зі змісту якого вбачається, що сума доплати за період з грудня 2019 року до вересня 2021 року становить 95803,46 грн.

Також 22.09.2021 рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.08.2021 скероване позивачем до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) для примусового виконання (а.с. 13).

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Ільків Н.В. виконавчий лист № 500/3859/21 від 21.09.2021, виданий на підставі рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.08.2021, повернуто стягувачу, оскільки державний виконавець позбавлений можливості здійснити стягнення з Управління доплат у сумі 95803,46 грн, які нараховані після здійснення перерахунку пенсії.

При цьому державним виконавцем роз'яснено, що виплата такої доплати здійснюється в порядку черговості та буде здійснена лише після виділення коштів на ці витрати, які щорічно закладаються у бюджеті Пенсійного Фонду України з урахуванням положень Закону України «Про державний бюджет України» (а.с. 14-18).

З урахуванням встановлених обставин суд доходить висновку, що позивач в повному обсязі виконав зобов'язання за Договором та здійснив належний захист порушених прав відповідача у правовідносинах, пов'язаних з перерахунком та нарахуванням пенсії.

При цьому суд вважає, що здійснюючи захист інтересів відповідача, позивач здійснив усі можливі заходи для виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.08.2021, зокрема, пред'явив таке рішення до примусового виконання. Однак з підстав, що не залежали від волі позивача, рішення суду в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області доплат у сумі 95803,46 грн не може бути виконане станом на даний час, оскільки стягнення таких доплат залежить від виділення державою Управлінню коштів на погашення такої заборгованості.

При цьому із зустрічним позовом про визнання Договору неукладеним у зв'язку з його неналежним виконанням відповідач до суду не звертався.

Поряд з цим суд встановив, що ОСОБА_1 неналежним чином виконував свої зобов'язання за Договором.

Так, враховуючи положення п. 4 Договору щодо погодженнями сторонами гонорару позивача за виконання Договору, відповідач у строк до 18.11.2021 зобов'язаний був сплатити позивачу гонорар у сумі 13889,29 грн.

Розмір гонорару та строк його оплати визначений відповідно до розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії ОСОБА_1 (а.с. 20), оскільки потрійна різниця між розміром пенсійної виплати відповідача на дату підписання Договору сторонами та новим розміром пенсійної виплати відповідача на дату перерахунку Управлінням пенсії становить 13889,29 грн (4627,43 грн х 3 = 13889,29 грн). При цьому двохмісячний строк виплати гонорару слід обраховувати дати набрання судовим рішенням законної сили, тобто з 17.09.2021 (а.с. 9-12).

Однак на виконання умов Договору відповідач сплатив позивачеві кошти у сумі лише 7000 грн, що підтверджується інформацією з АТ «Державний ощадний банк України» (а.с. 61). Такі обставини також не заперечувались представником позивача у судовому засіданні.

При цьому суд відхиляє доводи представника позивача, який у заяві про зменшення позовних вимог та у судовому засіданні зазначив, що на картковий рахунок позивача був зарахований платіж у сумі 6965 грн, з урахуванням того, що банком відрахована комісія за переказ коштів, оскільки на підтвердження таких обставин відповідач належні докази не надав.

Натомість з наданої відповідачем інформації з АТ «Державний ощадний банк України» (а.с. 61) вбачається, що загальна сума операції становить 7075 грн, з яких: 7000 грн - сума операції; 75 грн комісія, що стягнута за рахунок відправника коштів, тобто відповідача.

Так само суд відхиляє доводи відповідача про те, що останній не виконав зобов'язання у зв'язку з важким матеріальним становищем внаслідок хвороби його дружини, оскільки, як вказав відповідач, така хвороба мала місце у січні-лютому 2022 року, в той час як зобов'язання за Договором підлягало виконанню у строк до 18.11.2021.

Відтак суд встановив порушення відповідачем майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором про надання правничої допомоги № 29/06/21 від 29.06.2021 у сумі 6889,29 грн.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, при зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 992,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням ID № 0447-9704-6515-4785 від 14.07.2022 (а.с. 35). Відтак приймаючи до уваги, що даний позов задоволено частково у сумі 6889,29 грн, що становить 99,60% від заявленої суми, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 99,60 % судового збору у сумі 988,43 грн, а 0,4 % судового збору у сумі 3,97 грн необхідно покласти на позивача.

Також згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 141 ЦПК України.

Зокрема, частиною другою вказаної статті встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Так, суд встановив, що у позовній заяві представник позивача вказав, що розмір судових витрат, які позивач поніс у зв'язку з розглядом цієї справи, становить 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження цих обставин до позовної заяви додано розписку від 01.04.2022 про отримання адвокатом Світликом О.М. від ОСОБА_2 коштів у сумі 5000 грн як гонорару згідно з Договором про надання правової допомоги № 12/2022 від 01.04.2022. Також матеріали справи містять і сам договір про надання правової допомоги, укладений між позивачем та адвокатом.

З урахуванням строку розгляду даної справи та процесуальних дій, вчинених представником позивача, суд вважає, що відповідачем не доведено завищеність та неспівмірність понесених позивачем витрат, в той час як витрати на правничу допомогу у сумі 5000 грн, які позивач поніс у зв'язку із розглядом даної справи, є доведеними належними та допустимими доказами.

При цьому суд відхиляє доводи відповідача про можливість ОСОБА_2 самостійно здійснювати захист своїх інтересів у зв'язку з тим, що останній отримав посвідчення адвоката. Так, з наданих представником позивача документів, а саме з копії військового квитка серії НОМЕР_1 (а.с. 28-29) вбачається, що 26.02.2022 ОСОБА_2 на підставі Указу Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» призваний до лав Збройних Сил України. Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_2 станом на даний час позбавлений можливості самостійно здійснювати захист своїх інтересів у суді, оскільки перебуває на військовій службі, що зумовило необхідність укладення договору правничої допомоги з іншим адвокатом.

Відтак, приймаючи до уваги, що даний позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 99,60 % витрат на правову допомогу у розмірі 4980 грн, а 0,4 % цих витрат у розмірі 20 грн необхідно покласти на позивача.

Керуючись ст. 1, 27, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. 11 ч. 2, 509 ч. 1, 2, 525, 526 ч. 1, 527 ч. 1, 530 ч. 1, 545, 610, 625, 626 ч. 1, 629, 901, 903 ЦК України, ст. 4, 13, 76-81, 89, 133 ч. 1, 137 ч. 1, 2, 141 ч. 1, 3, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заборгованість за договором про надання правничої допомоги № 29/06/21 від 29 червня 2021 року у сумі 6889 (шість тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять) гривень 29 копійок.

У іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір у сумі 988 (дев'ятсот вісімдесят вісім) гривень 43 копійки та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4980 (чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят) гривень.

Судовий збір у сумі 3 (три) гривні 97 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 20 (двадцять) гривень покласти на позивача ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: с. Перепельники, Тернопільський район, Тернопільська область; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Представник позивача: адвокат Світлик Олег Мирославович, місцезнаходження: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

СуддяІ. В. Марциновська

Повне судове рішення складене 05.12.2022.

Попередній документ
107668014
Наступний документ
107668016
Інформація про рішення:
№ рішення: 107668015
№ справи: 607/8922/22
Дата рішення: 30.11.2022
Дата публікації: 07.12.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (13.03.2023)
Дата надходження: 15.07.2022
Предмет позову: стягнення грошових коштів
Розклад засідань:
04.10.2022 11:30 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
03.11.2022 15:15 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
30.11.2022 14:10 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області