Справа № 127/17873/21
Провадження № 2/127/3028/21
02 грудня 2022 рокумісто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Волошина С.В.,
за участі секретаря судового засідання Невмиваки Я.І.,
представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Туманова Д.С.,
представника відповідача АТ КБ «Приватбанк» - адвоката Роя В.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, в режимі відеоконференції, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про встановлення нікчемності правочину, стягнення депозитних вкладів із відсотками, стягнення 3% річних, пені та відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_1 (надалі позивач), через свого представника - адвоката Туманова Д.С. звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області з позовною заявою до АТ КБ «Приватбанк» (надалі відповідач) про встановлення нікчемності правочину, стягнення депозитних вкладів із відсотками, стягнення 3% річних, пені та відшкодування моральної шкоди. Позов мотивовано тим, що 08.09.2014 між нею та відповідачем було укладено 2 договори на розміщення коштів на депозит: 1) Договір № SAMDNWFD0070252921800 вклад «Стандарт, 6 міс.» від 08.09.2014 на суму 20 000 Євро; 2) Договір № SAMDNWFD0070252926800 вклад «Стандарт, 3 міс.» від 08.09.2014 на суму 15231,94 Євро (разом Договори). З моменту укладення зазначених Договорів, у період з 08.09.2014 і до 06.08.2020, із заявою про повернення вкладів із відсотками за вказаними правочинами позивач до відповідача не зверталась. Строк дії цих Договорів неодноразово продовжувався на підставі п. 15 Договорів, який (пункт в двох Договорах) передбачає автоматичну пролонгацію строку розміщення коштів на депозитних рахунках на аналогічний період, без явки клієнта в банк, у разі якщо клієнтом не заявлено банку про своє бажання забрати свої кошти після закінчення строку договору. 31.08.2020 на заяву позивача від 06.08.2020 про повернення вкладів із відсотками за зазначеними Договорами, працівником відповідача було повідомлено, що 21 та 24 вересня 2019, відповідно, у м. Дніпрі, належні позивачеві за Договорами вклади та відсотки по них, були видані особі, на підставі нотаріального доручення. У подальшому позивачеві стало відомо, що ці вклади видано особі на ім'я ОСОБА_2 , який діяв на підставі довіреності, виданої нібито від імені позивача 17.10.2018 та посвідченої приватним нотаріусом КМНО Хіоніною Н.М. Разом з тим позивач зазначає, що особа з таким іменем їй невідома, на дату нібито видачі позивачем довіреності (17.10.2018) вона перебувала за межами України. Як стало відомо позивачу з матеріалів кримінального провадження, у якому вона виступає в статусі потерпілої, згідно Витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей, посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хіоніною Н.М. довіреність від 17.10.2018 за № 539 у реєстрі нотаріальних дій видана особою на ім'я ОСОБА_3 на особу на ім'я ОСОБА_4 . Тобто 17.10.2018 довіреність, нібито видану від імені позивача на ім'я ОСОБА_2 нотаріус Хіоніна Н.М. не посвідчувала.
Зазначаючи викладені обставини та посилаючись на норми ст.ст. 202, 203, 215, 216 та 219 ЦК України позивач просить встановити нікчемність правочину - довіреності виданої 17.10.2018 від імені ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_2 , посвідченої приватної нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хіоніною Н.М. за реєстровим номером 539. Посилаючись на ст.ст. 60, 61 Закону України «Про банки і банківську діяльність» позивач зазначає про обставину порушення працівниками відповідача банківської таємниці, внаслідок чого третім особам стали відомі: номери Договорів банківського владу позивача, номери її рахунків як по вкладам так і по відсоткам за вкладами, суми вкладів, персональні дані позивача (зокрема РНОКПП), адреса фактичного її проживання, що призвело до порушення її прав та отримання її коштів неуповноваженою особою.
Позивач зазначає, що працівниками відповідача разом з довіреністю від 17.10.2018 прийнято для видачі її депозитних вкладів та відсотків скорочений витяг з реєстру довіреностей, що прямо суперечить п.п. 2.1., 2.6, 2.6.1 - 2.6.14, 3.1, 3.1.1., 3.1 Положення про Єдиний реєстр довіреностей, затвердженого Наказом Мінюсту України від 28.12.2006 № 111/5, що зареєстрований в Мінюсті України 28.12.2006 за № 1378/13252. На переконання позивача непред'явлення повного витягу з Єдиного реєстру довіреностей не давало працівнику відповідача права приймати таку довіреність та вважати особу, яка діяла на її підставі повноважним представником позивача. З огляду на наведене, позивач, посилаючись як на підставу своїх вимог на норми ст.ст. 526, 530, 598, 599, 610, 612, 626, 629, 631, 1058, 1060, 1061, 1070, 1076 ЦК України, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 19.09.2022 (прийнята судом 27.09.2022) просила суд стягнути з відповідача на її користь за Договором № SAMDNWFD0070252921800 вклад «Стандарт, 6 міс.» від 08.09.2014 кошти в розмірі 36049,31 євро; за Договором № SAMDNWFD0070252926800 вклад «Стандарт, 3 міс.» від 08.09.2014 кошти у розмірі 26843,89 євро. Стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 227,35 євро, що станом на 19.09.2022 складає 9082,63 грн. Стягнути з відповідача на користь позивача пеню, встановлену ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у розмірі 21787,13 євро, що станом на 19.09.2022 складає 870 395,84 грн., а також 150 000 моральної шкоди. (а.с. 156 - 162 т. ІІ).
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження (суддя Воробйов В.В.). (а.с. 123 т. І).
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09.09.2021 задоволено заяву представника позивача про відвід головуючого по справі судді Воробйова В.В., справу передано до канцелярії суду для проведення повторного автоматизованого розподілу справи між суддями. (а.с. 158 т. І).
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.09.2021 прийнято до провадження справу суддею Вінницького міського суду Вінницької області Шаміною Ю.А., призначено підготовче судове засідання. (а.с. 164 т. І).
17.01.2022 від представника відповідача АТ КБ «Приватбанк» Роя В.Л. на адресу Вінницького міського суду Вінницької області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача в задоволенні позову просив відмовити у зв'язку з його безпідставністю. Стороною відповідача не заперечуються обставини укладення між позивачем та відповідачем двох депозитних Договорів, зокрема Договору №SAMDNWFD0070252921800 вклад «Стандарт, 6 міс.» від 08.09.2014 на суму 20 000 євро; та Договору №SAMDNWFD0070252926800 вклад «Стандарт, 3 міс.» від 08.09.2014 на суму 15231,94 євро та внесення позивачем коштів на депозит у наведених у цих Договорах сумах. Вищевказані Договори були укладені з урахуванням мінімального терміну вкладу 6 та 3 місяці відповідно, з можливістю неодноразового продовження строку дії Договорів на такий же термін, до отримання заяви про бажання затребувати вклад або заяви про дострокове розірвання договору. 16.09.2019 у відділення № 173 Дніпропетровського РУ, з метою оформлення кредитної карти звернувся громадянин - не клієнт банку ОСОБА_2 , який надав паспорт НОМЕР_1 виданий 20.10.1999 Замостянським РВ УМВС України у Вінницькій області та ІПН НОМЕР_2 . Документи клієнта пройшли валідацію, клієнту було видано картку «Універсальна». Наступного дня, 17.09.2019 клієнт ОСОБА_2 звернувся у відділення «Дніпровське» Дніпропетровського РУ.
Клієнтом було надано нотаріальну довіреність ННК854622 від 17.10.2018, яку було посвідчено та видано у м. Києві, приватним нотаріусом КМНО Хіоніною Н.М. від імені клієнта ОСОБА_1 із вказанням паспорту НОМЕР_3 (виданий 03.10.1996 Вінницьким РВ УМВС України у Вінницькій області; зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 ) та ІПН НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_2 із вказанням паспорту НОМЕР_1 (виданий 20.10.1999 Замостянським РВ УМВС України у Вінницькій області; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та ІПН НОМЕР_2 . Довіреність підписана ОСОБА_1 у присутності нотаріуса. Приватним нотаріусом встановлено особу ОСОБА_1 та перевірено її дієздатність про що свідчить підпис нотаріуса. У довіреності № ННК 854622 від 17.10.2018 було вказано рахунки на депозити в євро ( НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ) клієнта ОСОБА_1 в АТ КБ «ПриватБанк» та надано право ними розпоряджатись клієнту ОСОБА_2 . Даною довіреністю ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_2 представляти її інтереси з усіма необхідними повноваженнями у АТ КБ «ПриватБанк» та в інших банківських установах з питань розпорядження євровими депозитними рахунками НОМЕР_5 , 26302626005011, 26352626005464, 26302626005464, відкритими на ім'я ОСОБА_1 та надала ОСОБА_2 право виконувати дії, в тому числі закривати, користуватися та розпоряджатися відкритими на її ім'я зазначеними рахунками та коштами на рахунках.
Як зазначено в довіреності її зареєстровано в реєстрі за № 539 та внесено до Єдиного реєстру довіреностей за № 47921880 від 17.10.2018 про що свідчив витяг з Єдиного реєстру довіреностей № 40150151 від 17.09.2019. Особу ОСОБА_2 було ідентифіковано та верифіковано у відділенні банку за наданим ним паспортом серії НОМЕР_1 , що виданий 20.10.1999 Замостянським РВ УМВС України у Вінницькій області та ІПН НОМЕР_2 , які відповідають даним зазначеним у довіреності.
Паспортні та ідентифікаційні дані особи ОСОБА_1 , що вказані у довіреності від 17.10.2018, повністю співпадають з даними особи ОСОБА_1 , з якою в АТ КБ «ПриватБанк» було укладено Договори SAMDNWFD0070252921800 вклад «Стандарт, 6 міс.» від 08.09.2014 та № SAMDNWFD0070252926800 вклад «Стандарт, 3 міс.» від 08.09.2014.
Станом на 17.09.2019 ОСОБА_1 не надавала до АТ КБ «ПриватБанк» жодної інформації щодо втрати, знищення або недійсності її паспорту НОМЕР_3 від 03.10.1996, виданого Вінницьким РВ УМВС України у Вінницькій області. З огляду на викладене у працівників АТ КБ «ПриватБанк» не було підстав відмовити заявнику у прийнятті даної довіреності. На підставі вищевказаної довіреності та заяв представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 від 17.09.2019 про розірвання договорів SAMDNWFD0070252921800 вклад «Стандарт, 6 міс.» від 08.09.2014 та № SAMDNWFD0070252926800 вклад «Стандарт, 3 міс.» від 08.09.2014, дані договори були розірвані, депозитні рахунки закриті, та 21.09.2019 виплачено грошові кошти в сумі 24674,45 євро по договору SAMDNWFD0070252921800 (рахунок НОМЕР_6 ), а 24.09.2019 у сумі 18189,73 євро по депозитному договору SAMDNWFD0070252926800 через касу відділення АТ КБ «ПриватБанк» у м. Дніпрі, на що вказує банківська виписка по рахунку. Посилаючись на норми ЦК а також Інструкції про порядок відкриття, використання, і закриття рахунків у національній та іноземних валютах від 12.11.2003 № 492 представник відповідача зазначає, що в діях працівників відповідача при здійсненні операцій з видачі коштів позивача довіреній особі відсутні порушення вимог чинного законодавства та нормативних актів НБУ, оскільки документи, які були надані Банку ОСОБА_2 , що діяв від імені позивача повністю відповідали вимогам законодавства України. Доводи позову щодо того, що позивачем нікому не надавалась інформація щодо її рахунків та персональні дані просив відхилити, оскільки ще при укладанні Договорів позивач видала довіреність від 08.09.2014 на розпорядження її рахунками та коштами особою на ім'я ОСОБА_5 .
Щодо вимоги про встановлення нікчемності довіреності від 17.10.2018 зазначив, що реституція, як спосіб захисту цивільного права застосовується лише у разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.
А тому вимога про повернення майна, переданого на виконання нікчемного/недійсного правочину за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину. Банк/відповідач не є стороною нікчемного/недійсного правочину, а тому на переконання представника відповідача - АТ КБ «ПриватБанк» є неналежним відповідачем за вказаною вимогою, оскільки відповідач не був стороною цього правочину.
Окрім наведеного, оскільки, як встановлено Банком під час ідентифікації, верификації особи саме ОСОБА_2 за наведеною довіреністю отримав кошти позивача, то в будь - якому випадку, ці кошти можуть бути витребувані у нього позивачем, як такі, що передані безпідставно на виконання недійсного/нікчемного правочину на підставі ст. 1212 ЦК України. (а.с. 234 - 241, 243 т. І).
17.01.2022 на адресу Вінницького міського суду Вінницької області надійшла відповідь на відзив (відзив на заперечення) представника позивача ОСОБА_6 , в якій представник посилається на ті ж обставини, що зазначені в позовній заяві. Додатково зазначив, що позивач не є, не була і не могла бути стороною нікчемного правочину - Довіреності від 17.10.2018 на ім'я ОСОБА_2 , а тому в силу ст.ст. 216, 1076 ЦК України позивач є третьою особою, якій нікчемним правочином завдано збитків і моральну шкоду. Ці збитки та моральна шкода підлягають відшкодуванню відповідачем у справі, оскільки саме відповідач порушив гарантії як щодо таємниці банківського рахунку, так і щодо таємниці операцій по рахункам, а також щодо таємниці відомостей про позивача, як клієнта. Сторона позивача вважає, що у справі єдиним відповідачем має бути лише АТ КБ «ПриватБанк», оскільки саме ним своє зобов'язання з повернення депозитних вкладів та відсотків виконано неналежним чином (не виконано). (а.с. 1 - 7 т. ІІ).
26.01.2022 на адресу Вінницького міського суду Вінницької області надійшли заперечення представника відповідача в яких останній повідомив суд, що представлена працівнику банку довіреність від 17.10.2018 містила всі необхідні реквізити, які визначені Главою 4 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012 № 296/5, вона була викладена на нотаріальному бланку. Вказаним нормативним актом допускається зазначення нотаріусом в довіреності місця проживання представника і особи яку представляють (без прив'язки до зареєстрованого місця проживання зазначених осіб), що спростовує позицію позивача з приводу неприйнятності зазначення в довіреності фактичного місця проживання особи. Наявність в довіреності від 17.10.2018 двох додаткових номерів рахунків, жодним чином не свідчить про будь - які порушення працівників банку, наявність в довіреності цих рахунків нічого не доводить та не спростовує, та на переконання представника відповідача носить характер припущень. Позивач має змогу знати та перевіряти свої рахунки зокрема і через канали віддаленого доступу - через Приват 24. Так само позивач могла розголосити свої рахунки іншим (третім) особам. Про те, що відомості щодо її рахунків були відомі щонайменше ОСОБА_5 сторона позивача сама зазначала при зверненні до суду з попереднім позовом у справі № 127/23005/20, в якому вона уже просила стягнути шкоду, завдану незаконною виплатою депозитних вкладів, та який за її заявою було залишено без розгляду. Пояснюючи логіку дій банку, щодо отримання з Єдиного реєстру довіреностей саме скороченого, а не повного Витягу з реєстру довіреностей, представник відповідача зазначив, що на підставі п. 3.2. Положення про єдиний реєстр довіреностей, банк на свій запит міг отримати виключно скорочений витяг. Надання, відповідно до п. 3.3. наведеного Положення повного витягу з реєстру довіреностей допускається лише на вимогу спеціально - уповноважених суб'єктів (слідчих органів, прокуратури, суду, тощо) до яких банк не відноситься. З огляду на викладене в задоволенні позову просив відмовити повністю. (а.с. 25 - 28 т. ІІ)
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13.05.2022 задоволено заяву про відвід головуючого у справі судді Шаміної Ю.А., справу передано до канцелярії суду для проведення повторного автоматизованого розподілу справи між суддями. (а.с. 81 т. ІІ).
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25.05.2022 прийнято справу до провадження суддею Вінницького міського суду Вінницької області Волошином С.В. Продовжено розгляд справи зі стадії підготовчого судового провадження. (а.с. 85 т. ІІ).
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 19.07.2022 витребувано докази, зокрема повний Витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей спірної довіреності. (а.с. 136 т. ІІ).
02.08.2022 на адресу суду надійшли затребувані Ухвалою суду від 19.07.2022 докази. (а.с. 139 - 141).
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27.09.2022 підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до розгляду по суті. (а.с. 175 т. ІІ).
В судовому засіданні (в режимі відеоконференції) представник позивача Туманов Д.С. позов просив задоволити з тих підстав, що у ньому наведено. При вирішенні справи просив врахувати його доводи, які наведені у його відповіді на відзив. Просив стягнути з відповідача суми коштів, відповідно до розрахунків, які наведені у його заяві про збільшення позовних вимог від 19.09.2022.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_7 в задоволенні позову просив відмовити з підстав, що наведені у його відзиві на позовну заяву а також з підстав, що наведено в його запереченнях. Вказав, що позов є безпідставним, склад учасників справи невірним, а спосіб захисту права позивача - неправильний.
Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши докази в їх сукупності та взаємозв'язку, встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
08.09.2014 між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником всіх прав і обов'язків якого є АТ КБ «ПриватБанк») укладено 2 Договори на розміщення коштів на депозит: 1) Договір № SAMDNWFD0070252921800 вклад «Стандарт, 6 міс.» від 08.09.2014 на суму 20 000 Євро; 2) Договір № SAMDNWFD0070252926800 вклад «Стандарт, 3 міс.» від 08.09.2014 на суму 15231,94 євро (а.с.20,21,23,24 т. І).
Внесення коштів в обумовлених цими Договорами сумах підтверджується квитанціями ПАТ КБ «ПриватБанк» від 08.09.2014, одна з яких - за Договором № SAMDNWFD0070252926800, в частині суми внесених позивачем коштів є нечитабельною. (а.с. 22, 25 т. І).
Разом з цим, стороною відповідача обставина внесення позивачем коштів за обома Договорами, в обумовлених в них розмірах визнається як в заявах по суті спору, так і в судовому засіданні її представником під час надання вступного слова, а тому в силу ч. 1 ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню.
Відповідно до п. 15 Договору № SAMDNWFD0070252921800 вклад «Стандарт, 6 міс.» від 08.09.2014, а так само Договору № SAMDNWFD0070252926800 вклад «Стандарт, 3 міс.» від 08.09.2014, якщо після закінчення строку вкладу вкладником не заявлено Банку про бажання забрати свої кошти, вклад автоматично продовжується ще на один строк. Строк вкладу продовжується неодноразово без явки вкладника в Банк.
З 08.09.2014 і до 06.08.2020, із заявою про повернення вкладів із відсотками за вказаними правочинами позивач до відповідача не зверталась. Строки дії цих Договорів неодноразово продовжувались на підставі п. 15 цих Договорів. Вказана обставина також визнається сторонами по справі (їх представниками), а тому в силу тієї ж ч. 1 ст. 82 ЦПК України ця обставина також не підлягає доказуванню.
На заяву позивача від 06.08.2020 про повернення вкладів із відсотками за зазначеними Договорами, відповідач листом від 01.09.2020 повідомив позивача, що укладені (наведені вище) Договори розірвано 21 та 24 вересня 2019 у м. Дніпрі, належні позивачеві за Договорами вклади та відсотки по них, були видані довіреній особі, на підставі нотаріального доручення. (а.с. 27 т. І).
Як вбачається зі змісту копії документу під назвою Довіреність, що датовано 17.10.2018, (у документі зазначено реєстровий номер у реєстрі довіреностей - 539), на підставі якої (довіреності) було видано депозитні вклади позивача особі, яка працівниками банку ідентифікована як ОСОБА_2 , в ній зазначено, що посвідчена вона приватним нотаріусом КМНО Хіоніною Н.М. від імені ОСОБА_1 на особу на ім'я ОСОБА_2 з питань представництва інтересів позивача з усіма необхідними повноваженнями у АТ КБ «ПриватБанк» та в інших банківських установах з питань розпорядження євровими депозитними рахунками: 26352626005011; 26302626005011, 26352626005464, 26302626005464. Перелік повноважень перерахованих в наведеній копії довіреності дозволяли особі на ім'я ОСОБА_2 , як представнику ОСОБА_1 отримати кошти за її депозитами та закрити її єврові банківські депозитні рахунки. (а.с. 28 - 29 т. І).
Як встановлено судом, при зверненні 17.09.2019 особи, яка працівниками відповідача була ідентифікована як ОСОБА_2 , до відповідача з заявою про розірвання депозитних Договорів, отримання вкладів, відсотків та закриття рахунків, який діяв на підставі наведеного вище документу (довіреності) в якості довіреної особи - позивача Хряніної Л.П., банком було ініційовано перевірку чинності представленої довіреності.
Так 17.09.2019 працівником АТ КБ «ПриватБанк» Козлюк А.В. було сформовано та надіслано на адресу приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Буцьких О.О. заяву про надання витягу з Єдиного реєстру довіреностей, з поміж інших також щодо Довіреності за серією та номером бланку ННК 854622, яка була представлена особою, ідентифікованою банком як ОСОБА_2 в якості доказу його повноважень на отримання коштів позивача у відповідача та закриття її єврових банківських депозитних рахунків. (а.с. 30 т. ІІ).
Цього ж 17.09.2019 відповідачем, на виконання наведеного вище запиту, отримано від приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Буцьких О.О. скорочений витяг з Єдиного реєстру довіреностей № 40150151 від 17.09.2019, згідно якого 17.10.2018 приватним нотаріусом Хіоніною Н.М. в м. Києві, на нотаріальному бланку ННК 854622 було посвідчено довіреність (номер у реєстрі нотаріальних дій 539) з терміном дії до 17.10.2022. (а.с. 31 т. ІІ, а.с. 30 т. І).
Інформації щодо скасування, недійсності чи нечинності вказаної Довіреності наведений Скорочений витягу з Єдиного реєстру довіреностей не містить.
На підставі документу під назвою Довіреність, що датована 17.10.2018 та заяв особи, яка ідентифікована працівниками відповідача як представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 договір SAMDNWFD0070252921800 вклад «Стандарт, 6 міс.» від 08.09.2014 та №SAMDNWFD0070252926800 вклад «Стандарт, 3 міс.» від 08.09.2014, розірвані, депозитні рахунки закриті, та 21.09.2019 виплачено цій особі грошові кошти в сумі 24674,45 євро по договору SAMDNWFD0070252921800 (рахунок НОМЕР_6 ), а 24.09.2019 у сумі 18189,73 євро по депозитному договору SAMDNWFD0070252926800 через касу відділення АТ КБ «ПриватБанк» у м. Дніпрі.
Вказані обставини підтверджуються банківською випискою за Договором «Стандарт» 3 міс., згідно якої відповідачем 24.09.2019 здійснено виплату за наведеним Договором в сумі 18189,73 євро, а також визнається стороною відповідача в судовому засіданні. Представник відповідача як в заявах по суті спору так і в судовому засіданні зазначив, що 21.09.2019 представнику позивача ОСОБА_2 виплачено грошові кошти в сумі 24674, 45 євро по Договору № SAMDNWFD0070252921800, а 24.09.2019 представнику позивача ОСОБА_2 виплачено кошти в сумі 18189,73 євро по Договору SAMDNWFD0070252926800 через касу відділення АТ КБ «ПриватБанк» у м. Дніпрі. (ч. 1 ст. 82 ЦПК України) (а.с. 93 - 99, 234 - 241 т. І).
На підставі заяви позивача від 07.08.2020 Вінницьким відділом поліції ГУНП у Вінницькій області відомості за фактом шахрайського заволодіння коштами позивача внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, реєстраційний № 12020020010001552, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України. (а.с. 84 - 85 т. І)
Відомостей щодо результатів розслідування наведеного кримінального провадження матеріали справи не містять, жодних інших матеріалів кримінального провадження стороною позивача до справи не долучено, їх витребування перед судом не ініційовано.
В жовтні 2020 року позивач уже зверталась до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення шкоди завданої незаконною виплатою депозитних вкладів, разом з тим ухвалою суду від 26.01.2021 позовну заяву позивача за заявою її попереднього представника ОСОБА_8 залишено без розгляду (а.с. 28 т. ІІ, https://reyestr.court.gov.ua/Review/94435268).
Вважаючи довіреність на підставі якої відповідачем було видано вклади позивача нікчемним правочином, зазначаючи про неправомірність дій працівників банку, з розголошення банківської таємниці щодо ідентифікаційних даних позивача, що зумовило отримання доступу до її банківських рахунків третіми особами (які шахрайським шляхом заволоділи її коштами), зважаючи на неправомірність дій працівників банку з видачі коштів на підставі скороченого витягу з Єдиного реєстру довіреностей та невиконання відповідачем своїх зобов'язань з повернення депозитних вкладів, позивач просила позов задоволити (підстави позову).
Як встановлено ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтями 11, 14 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні обов'язки виконуються у межах установлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. (ч. 1, ч. 3 - 5 ст. 203 ЦК України).
Як встановлено ч. 1 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ч. 3 ст. 237 ЦК України).
Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє (ч. 1 ст. 238 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують довіреність, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі (ч. 3 ст. 244 ЦК України).
За своєю правовою природою довіреність є одностороннім правочином.
Як встановлено ч. 1 ст. 219 ЦК України у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України).
Наслідки недійсності правочинів встановлені ст. 216 ЦК України. Нормами ч.ч. 1 - 3 вказаної статті регламентовано наступне. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.
Як встановлено з витребуваного судом Повного витягу з Єдиного реєстру довіреностей (перевірка дійсності довіреності) № 47983584 від 29.07.2022, приватним нотаріусом КМНО Хіоніною Н.М. в м. Києві 17.10.2018 на нотаріальному бланку ННК 854622 посвідчено довіреність за реєстровим номером № 539, строк дії довіреності до 17.10.2021, яка видана особою на ім'я ОСОБА_3 на представника ОСОБА_4 (а.с. 141 т. ІІ).
З викладеного суд приходить до висновку, що Довіреність (документ, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 28 - 29 т. І)), яку датовано 17.10.2018, (у документі зазначено номер у реєстрі довіреностей - 539), на підставі якої було видано депозитні вклади позивача особі, яка працівниками банку ідентифікована як ОСОБА_2 , приватним нотаріусом КМНО Хіоніною Н.М. від імені ОСОБА_1 на особу на ім'я ОСОБА_2 з питань представництва інтересів позивача з усіма необхідними повноваженнями у АТ КБ «ПриватБанк» та в інших банківських установах з питань розпорядження євровими депозитними рахунками: 26352626005011; НОМЕР_6 , 26352626005464, 26302626005464 не посвідчувалась, що в розумінні закону може слугувати підставою для встановлення нікчемності правочину на підставі ст.ст. 203, 215, ч. 1 ст. 219 ЦК України.
Разом з цим на підставі вказаного документу, який працівниками відповідача прийнято як Довіреність від 17.10.2018 з повноваженнями позивача на особу на ім'я ОСОБА_2 . Договір SAMDNWFD0070252921800 вклад «Стандарт, 6 міс.» від 08.09.2014 та №SAMDNWFD0070252926800 вклад «Стандарт, 3 міс.» від 08.09.2014, розірвані, депозитні рахунки закриті, та 21.09.2019 виплачено особі, яка ідентифікована банком як ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 24674,45 євро по договору SAMDNWFD0070252921800 (рахунок НОМЕР_6 ), а 24.09.2019 у сумі 18189,73 євро по депозитному договору SAMDNWFD0070252926800 через касу відділення АТ КБ «ПриватБанк» у м. Дніпрі.
Таким чином вказаний документ, як односторонній правочин позивача (Довіреність, що датовано 17.10.2018), поза волею позивача (оскільки волі на уповноваження ОСОБА_2 на розпорядження її вкладами позивач не виражала) породив для неї юридичні наслідки у виді виплати її депозитних вкладів та відсотків по ним особі, яка ідентифікована працівниками банку як ОСОБА_2 якого на вчинення таких дій позивач не уповноважувала.
Як вбачається зі змісту позовної заяви (та всіх редакцій заяв про збільшення позовних вимог) вимога про встановлення нікчемності правочину пред'явлена позивачем до АТ КБ «ПриватБанк» (попри те, що стороною цього правочину відповідач АТ КБ «ПриватБанк» не являлось), особа на ім'я ОСОБА_2 до участі у справі в якості відповідача не залучений, вимоги до нього не пред'явлено, попри те, що він є стороною правочину нікчемність якого позивач просить встановити в судовому порядку.
Суд, на виконання ч. 5 ст. 12 ЦПК України сприяв учасникам справи в реалізації їх процесуальних прав та обов'язків, в межах підготовчого провадження, з ініціативи суду, на обговорення представників сторін ставилось питання щодо залучення ОСОБА_2 до судового розгляду та зокрема його допиту в судовому засіданні з приводу обставин справи, разом з тим учасники справи визнали такий допит недоцільним.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_7 наголошував на тому, що за вимогою про встановлення нікчемності правочину (довіреності) банк є неналежним відповідачем у справі, оскільки не є учасником правочину, нікчемність якого позивач просить встановити. (а.с. 239 т. І). Разом з тим представник позивача у відповіді на відзив не погодився з такою позицію та не забажав ініціювати перед судом питання залучення до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_2 (а.с. 6 т. ІІ).
Таким чином суд констатує, що позивач/представник позивача, пред'являючи вимогу про встановлення нікчемності Довіреності від 17.10.2018, залучення до участі у справі в якості відповідача сторону такого правочину перед судом не ініціював.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. (ч. 1 ст. 48 ЦПК України).
Позивачем є особа, яка через суд пред'являє матеріально - правову вимогу до відповідача (порушника права позивача).
Відповідачем, відповідно, є особа, яка має відповідати за позовом, тобто особою, яка порушила право позивача, про захист якого позивач просить суд, та до якої власне звернуто матеріально - правову вимогу позивача.
Як встановлено ч.ч. 1,2 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 17.04.2018 (справа № 523/9076/16 - ц, провадження 14-61цс18 від 17.04.2018 року дійшла наступних висновків: «Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Суд на підставі ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оскільки процесуальний закон правом визначення відповідача наділяє виключно позивача, суд позбавлений можливості з власної ініціативи здійснити заміну неналежного відповідача на належного чи залучити належного відповідача до участі у справі в якості співвідповідача.
На переконання суду ОСОБА_2 будучи стороною правочину, нікчемність якого просить встановити позивач має виступати у справі в якості відповідача, оскільки він як сторона одностороннього правочину (довіреності від 17.10.2018), та як особа, яка була ідентифікована працівниками відповідача, як представник позивача і отримувач коштів, мав би відповідати за цією позовною вимогою.
На переконання суду у справі за позовом заінтересованої особи про встановлення нікчемності правочину як відповідачі мають залучатись сторони такого правочину, а тому належним відповідачем є сторона правочину.
З огляду на викладене в задоволенні позовних вимог позивача про встановлення нікчемності правочину - довіреності (згідно редакції позовної заяви): виданої 17.10.2018 від імені ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_2 , посвідченої приватної нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хіоніною Н.М. за реєстровим номером 539 слід відмовити у зв'язку з незалученням до участі у справі ОСОБА_2 в якості відповідача та не пред'явлення до нього таких вимог.
Ця відмова в позові не позбавляє позивача права повторно пред'явити аналогічну вимогу до належного відповідача (учасника правочину, нікчемність якого позивач просить встановити).
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог позивача до відповідача в частині стягнення коштів (вкладів, відсотків, штрафних санкцій та моральної шкоди), суд зазначає, що в якості підстав для задоволення позовних вимог в цій частині позивач/представник позивача посилався як на неправомірність дій відповідача в частині видачі вкладів на підставі нікчемного правочину (довіреності від 17.10.2018), так і на невиконання норм ЦК України в частині належного виконання зобов'язань.
З огляду на викладене суд зазначає наступне.
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що регламентовано п. 3. ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до положень ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
Відповідно до ст. 1060 ЦК України (в редакції, яка діяла станом на час укладення Договорів (редакція від 24.07.2014), договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад); за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника; умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
Як встановлено ч. 3 ст. 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку (ч.ч. 1, 3 ст. 1066 ЦК України).
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1074 ЦК України (в редакції, яка діяла станом на час видачі коштів особі, яка була ідентифікована банком як представник позивача ОСОБА_2 (редакція від 31.03.2019)) обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом…
Як встановлено п. 111 Розділу ІХ Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої Постановою Правління НБУ від 12.11.2003 № 492 (в редакції, яка діяла станом на вересень 2019 - період видачі вкладів позивача): видаткові операції за вкладними (депозитними) рахунками фізичних осіб здійснюються за розпорядженням власника рахунку або за його дорученням на підставі довіреності, засвідченої нотаріально, а у випадках, визначених законодавством України, - іншими уповноваженими на це особами.
Документ, що підтверджує право розпорядження рахунком довіреною особою (довіреність або копія довіреності, засвідчена нотаріально), а також копії документів, які підтверджують здійснення банком ідентифікації довіреної особи, зберігаються в справі з юридичного оформлення рахунку. (п. 112 наведеної Інструкції).
Позивач просила визнати дії відповідача з видачі її вкладів з відсотками, особі, яка була ідентифікована працівниками банку як її представник (особа на ім'я ОСОБА_2 ) протиправними, оскільки: 1) працівниками банку розголошено банківську таємницю щодо ідентифікаційних даних позивача, що зумовило отримання доступу до її банківських рахунків третіми особами (які шахрайським шляхом заволоділи її коштами); 2) її вклади з відсотками видано на підставі нікчемної довіреності; 3) працівниками банку неправомірно видано її вклад на підставі скороченого витягу з Єдиного реєстру довіреностей та як наслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань з повернення депозитних вкладів.
Згідно ч.ч. 3,4 ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
А згідно ч.ч. 1,3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Як встановлено ч.ч. 5 - 7 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Доводи позивача (її представника), що наведені в позовній заяві та підтримані представником позивача в судовому засіданні в частині розголошення працівниками банку персональних даних позивача, внаслідок чого третім особам стала відома інформація щодо місця її проживання, серії та номеру паспорту, РНОКПП (персональні дані), номери договорів банківських вкладів, номери банківських рахунків, суми вкладів тощо перед судом жодними доказами не доведено. Такі доводи носять характер припущень та не можуть бути покладені судом в основу рішення.
З огляду на викладене такі доводи суд до уваги не приймає та відхиляє їх як такі, що перед судом не доведені.
В частині доводів позивача щодо протиправності дій працівників банку з видачі вкладів позивача та відсотків по них на підставі скороченого витягу з Єдиного реєстру довіреностей суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3.1. Положення про Єдиний реєстр довіреностей, що затверджено Наказом Мінюсту від 28.12.2006 № 111/5 (у редакції, яка діяла станом на час формування витягу від 17.09.2019) Інформація з Єдиного реєстру видається у вигляді: 3.1.1. Скорочених витягів, які містять інформацію про: реєстраційний номер і дату реєстрації довіреності (її дубліката) в Єдиному реєстрі; номери та серії спеціальних бланків нотаріальних документів, на яких викладено текст довіреності (її дубліката) - для довіреностей, посвідчених у нотаріальному порядку; дату посвідчення довіреності (дата видачі її дубліката); строк дії довіреності; номер запису в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, за яким посвідчено довіреність (видано дублікат довіреності); відомості про особу, яка посвідчила довіреність (видала дублікат довіреності); відомості про посвідчення довіреності в порядку передоручення або відомості про припинення дії довіреності. 3.1.2. Повних витягів, які містять інформацію, передбачену пунктом 2.6 цього Положення.
Згідно з п. 2.6.1 цього Положення повний витяг має містити: Відомості про довірителя та його представників: для фізичних осіб: прізвище, ім'я та по батькові (за наявності); ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів (для представників - за наявності) або причина його відсутності; для юридичних осіб: найменування; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України або причина його відсутності. 2.6.4. Номери та серії спеціальних бланків нотаріальних документів, на яких викладено текст довіреності (її дубліката), - для довіреностей (їх дублікатів), посвідчених у нотаріальному порядку. 2.6.5. Дата посвідчення довіреності. 2.6.6. Строк (термін) дії довіреності. 2.6.7. Відомості про безвідкличність довіреності. 2.6.8. Номер запису в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, за яким посвідчено довіреність (видано її дублікат). 2.6.9. Відомості про особу, яка посвідчила довіреність. 2.6.10. Відомості про передоручення. 2.6.14. Відомості про Реєстратора.
З викладеного слідує, що лише для повного витягу з Єдиного реєстру довіреностей законодавством передбачено формування інформації про довірителя та його представників.
Скорочені витяги з Єдиного реєстру видаються Реєстратором та Адміністратором на письмовий запит будь-яких фізичних та юридичних осіб, складений за формою, наведеною у додатку 3 до цього Положення. (п. 3.2. Положення).
Повні витяги з Єдиного реєстру видаються: реєстратором - на письмовий запит (додаток 3) нотаріусів, осіб, щодо яких вчинялась нотаріальна дія, суду, прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування у зв'язку з кримінальним провадженням, цивільними, господарськими, адміністративними справами, справами про адміністративні правопорушення, що знаходяться в провадженні цих органів, а також Міністерства юстиції України, головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених чинним законодавством України. (п. 3.3. цього Положення).
Як слідує з викладеного формування повного витягу з Єдиного реєстру довіреностей відповідними реєстраторами за запитами банківських (інших фінансових установ) законодавством України не передбачено. Вказаним Положенням чітко визначено коло суб'єктів які є уповноваженими та правомочними на отримання таких (повних) витягів, до переліку яких відповідач не входить, а тому останній був позбавлений можливості отримати такий повних витяг, як про те стверджує сторона позивача.
Як встановлено судом та зазначалось вище при зверненні 17.09.2019 особи, яка працівниками відповідача була ідентифікована як ОСОБА_2 , до відповідача з заявою про розірвання депозитних Договорів, отримання вкладів, відсотків та закриття рахунків, який діяв на підставі наведеного вище документу (довіреності) в якості довіреної особи - позивача Хряніної Л.П., банком було ініційовано перевірку чинності представленої довіреності.
17.09.2019 працівником АТ КБ «ПриватБанк» Козлюк А.В. було сформовано та надіслано адресу приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Буцьких О.О. заяву про надання витягу з Єдиного реєстру довіреностей, з поміж інших також щодо Довіреності за серією та номером бланку ННК 854622, яка була представлена особою, ідентифікованою банком як ОСОБА_2 в якості доказу його повноважень на отримання коштів позивача у відповідача та закриття її єврових банківських депозитних рахунків. (а.с. 30 т. ІІ).
Цього ж 17.09.2019 відповідачем, на виконання наведеного вище запиту, отримано від приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Буцьких О.О. скорочений витяг з Єдиного реєстру довіреностей № 40150151 від 17.09.2019, згідно якого 17.10.2018 приватним нотаріусом Хіоніною Н.М. в м. Києві, на нотаріальному бланку ННК 854622 було посвідчено довіреність (номер у реєстрі нотаріальних дій 539) з терміном дії до 17.10.2022. (а.с. 31 т. ІІ, а.с. 30 т. І).
Інформації щодо скасування, недійсності чи нечинності вказаної Довіреності наведений Скорочений витяг з Єдиного реєстру довіреностей не містить.
Перевіркою судом відомостей, які наявні в копії документу під назвою Довіреність з датою 17.10.2018 та у отриманому банком 17.09.2019 Скороченому витязі з Єдиного реєстру довіреностей встановлено повне співпадіння всіх ідентифікуючих ознак представленого документу (Довіреності) з інформацією, яку можливо було б перевірити за вказаним Скороченим витягом.
Таким чином твердження сторони позивача щодо протиправності дій відповідача з видачі вкладів на підставі скороченого витягу з Єдиного реєстру довіреностей судом до уваги не приймається, оскільки відповідач не відноситься до кола суб'єктів за запитами яких можливо отримати повний витяг з Єдиного реєстру довіреностей. Цю підставу для задоволення позову суд відхиляє як юридично неспроможну.
На переконання суду юридичний факт видачі працівниками відповідача коштів на підставі документу під назвою Довіреність з датою 17.10.2018, яка позивачем не видавалась, однак яка за зовнішньою формою, реквізитами та змістом повністю відповідала встановленим законом вимогам не свідчить про наявність підстав для стягнення, з заявлених підстав, цих коштів з відповідача, оскільки протиправності в діях працівників банку стороною позивача, перед судом не доведено, а як наслідок судом не встановлено. Так, працівниками баку встановлено повноваження особи на ім'я ОСОБА_2 як представника позивача, відповідно до наданих законом можливостей, шляхом перевірки чинності довіреності в тому обсязі, що надано законом.
Суд наголошує на тому, що стороною позивача перед судом не доведено обставину можливості ідентифікації працівниками банку документу під назвою Довіреність, що датовано 17.10.2018, як документу, що за зовнішньою формою та змістом не відповідав вимогам закону. Так само позивачем перед судом не доведено наявність обставин за яких особі, яка була ідентифікована працівниками відповідача як ОСОБА_2 , за представленого ним обсягу повноважень та документів, мало б бути відмовлено у видачі депозитів та відсотків за ними.
Встановлення уже в судовому засіданні обставини, що представлений для видачі коштів документ (під назвою Довіреність від 17.10.2018) має «дефект волі» позивача, однак який за зовнішньою формою та змістом відповідав вимогам закону не свідчить про наявність підстав для стягнення коштів з відповідача з заявлених підстав, оскільки обставину можливості виявлення такого «дефекту волі» в момент пред'явлення цього документу (довіреності) стороною позивача перед судом не доведено.
Перевіривши обставини справи в межах підстав позову суд прийшов до висновку, що шкоди позивачу завдано не через неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, а внаслідок вчинення злочину, про що і зареєстровано кримінальне провадження № 12020020010001552 за ст. 190 КК України.
Відповідно до п. 2.5 Глави 4 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 296/5 від 22.02.2012 у тексті довіреності мають бути зазначені місце і дата її складання (підписання), прізвища, імена, по батькові (повне найменування для юридичної особи), місце проживання (місцезнаходження - для юридичної особи) представника і особи, яку представляють, а в необхідних випадках і посади, які вони займають. У довіреностях, що видаються на вчинення правочинів щодо розпорядження майном, також зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків довірителя (податковий номер). У довіреностях, виданих на ім'я адвокатів, можуть зазначатися їх статус та членство в адвокатському об'єднанні (якщо адвокат є членом адвокатського об'єднання).
З огляду на викладене доводи позивача в частині вказання в документі під назвою Довіреність від 17.10.2018 її фактичного місця проживання замість зареєстрованого місця проживання в якості обставини, яка мала викликати у працівників банку сумніви щодо дійсності довіреності та відповідно в якості підстав для задоволення позову також судом відхиляються, оскільки наведений вище пункт Порядку зазначених позивачем вимог щодо обов'язкового вказання в довіреності саме зареєстрованого місця проживання довірителя не містить.
Судом не встановлено, чи пройшла особа на ім'я ОСОБА_9 належну ідентифікацію, верифікацію та валідацію в банку, як про те наведено в запереченнях відповідача та чи наявні в матеріалах з юридичного оформлення рахунку (як те передбачено п. 73 та п. 112 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої Постановою Правління НБУ від 12.11.2003 №492 у відповідній редакції)копії документів, які підтверджують здійснення банком ідентифікації довіреної особи, оскільки будь - яких доказів стороною відповідача з цього приводу суду не представлено.
Разом з тим сторона позивача з цих підстав (неналежної ідентифікації довіреної особи ОСОБА_2 ) позов до відповідача не пред'являла та такі обставини перевірити суд не просила (відповідних клопотань про витребування доказів - документів, які наявні в матеріалах оформлення рахунку суд не просила). Суд в свою чергу в перевірці обставин справи обмежений виключно предметом спору та підставами з приводу яких позов пред'явлено.
Позовні вимоги про стягнення відсотків річних, штрафних санкцій та моральної шкоди є похідними від первісних позовних вимог, а тому вони також до задоволення не підлягають.
Таким чином, зважаючи на викладене вище суд прийшов до висновку, що з заявлених позивачем підстав позов до задоволення не підлягає, позивачем перед судом свої вимоги не доведено, у зв'язку з чим в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Оскільки суд відмовляє в задоволенні позову, відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати слід залишити за позивачем.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про встановлення нікчемності правочину, стягнення депозитних вкладів із відсотками, стягнення 3% річних, пені та відшкодування моральної шкоди - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 ;
Відповідач: Акціонерне товариство «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, індекс 01001, м. Київ, вул. Грушевського 1Д.
Повний текст рішення суду складено 05 грудня 2022 року.
Суддя: