Справа № 180/1373/22
2/180/495/22
28 листопада 2022 р. Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Янжули О.С.
при секретарі - Котовій Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Марганець Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу № 180/1373/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Марганецького міського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він з 27 червня 2003 року по 17 вересня 2014 року перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 , який розірвано рішенням суду 17.09.2014 року.
Від даного шлюбу мають спільну дитину - доньку: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 19 червня 2017 року з відповідачки на його користь стягувалися аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку. Також було визначено місце проживання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ним, як батьком дитини.
Відповідно до ст.199 Сімейного Кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
На даний час дитина є повнолітньою особою, продовжує навчання та є студенткою Університету митної справи та фінансів, факультет інноваційних технологій, денної форми навчання, на платній основі.
Через навчання їхня з відповідачкою донька не має змоги працювати, інших доходів не отримує. Вартість навчання на рік, згідно з договором про надання освітніх послуг від 10.08.2021 р. № 815, складає 30635,00 грн. У зв'язку з навчанням, вона потребує матеріальної допомоги своєї матері, яка працює у АТ "МГЗК" та отримує заробітну плату. Вважає, що остання має можливість сплачувати аліменти на його користь на утримання повнолітньої доньки до закінчення нею навчання, щомісячно в розмірі 1/4 частки від її заробітку.
У зв'язку з даними обставинами він вимушений звернутися до суду з даним позовом. Просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дати подання позову до суду та до закінчення навчання, чи до досягнення ОСОБА_3 23 х річного віку, у зв'язку з тим, яка з цих обставин настане першою.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою суду від 03 листопада 2022 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
25.11.2022 року відповідач надала відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог посилаючись на наступне. Так позивачем до позовної заяви не надано доказів проживання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, разом із ним. Зазначила, що на її утриманні перебуває неповнолітня дитина від шлюбу з ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв'язку з чим вона не має можливості надавати матеріальну допомогу повнолітній дочці, яка продовжує навчання. Проживає вона у найманому житлі. Отримувана нею заробітна плата є мізерною, якої не вистачає навіть на першочергові потреби: оренду житла, оплату комунальних послуг, лікування, харчування, оплату музичної школи доньці та інше. Крім того, донька ОСОБА_4 перебуває на диспансерному обліку в лікарні та потребує у лікуванні. Вона оплачує операції, діагностики та лікування. ОСОБА_1 не надав та не надає жодної копійки на лікування дитини. Наголосила, що стягнення з неї аліментів на утримання повнолітньої доньки у розмірі ј частини від усіх видів заробітку поставить її, з неповнолітньою дитиною, яка проживає разом із нею, у дуже скрутне матеріальне становище - за межі виживання, чим порушить у першу чергу інтереси та права неповнолітньої дитини, у зв'язку з чим вона не має можливості сплачувати аліменти у розмірі, який просить позивач. Навіть 1/12 частка від її зарплати, являється істотною долею їхнього з донькою бюджету. Враховуючи воєнний стан, відсутність будь-якої можливості десь підзаробити, виключає її спроможність надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої дитини. Вказала, що позивач матеріально забезпечений, один користується будинком, не платить оренду, має дохід від сонячних панелей та отримує заробітну плату, а поданий ним даний позов покликаний лише на знищення її із донькою існування.
Враховуючи вимоги ст.247 ЦПК України та ст.6 Конвенції "Про захист прав людини та основних свобод", ратифікованої Законом України 17 липня 1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести без фіксування судового засідання технічними засобами.
Суд, слідивши письмові докази по справі, давши їм оцінку в їх сукупності вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Частиною 2 ст.124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ст.6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на справедливий суд і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно до ст.ст.12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.
Статтею 13 ЦПК України визначено, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Водночас, відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18 грудня 2009 року передбачено, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв'язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (частина перша статті 263 ЦПК).
Як встановлено судом, що також вбачається з матеріалів справи, сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 27 червня 2003 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2014 року було розірвано. Рішення суду набрало законної сили 29.09.2014 року.
Від шлюбу мають спільну дитину - доньку: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 , виданого повторно 07 листопада 2017 року Марганецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у дніпропетровській області, актовий запис №324 вбачається, що батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
є: батьком - ОСОБА_1 матір'ю ОСОБА_2 .
Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 19 червня 2017 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 були стягнуті аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи стягнення з 31.03.2017 року і до повноліття дитини. Даним рішенням також було визначено місце проживання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком - ОСОБА_1 за місцем його постійного проживання.
ІНФОРМАЦІЯ_4 , донці сторін, ОСОБА_3 виповнилося 18 років і стягнення аліментів припинилося.
З копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_5 їй виповнилось 18 років, тобто вона досягла повноліття.
На даний час повнолітня донька сторін - ОСОБА_3 , є студенткою 2-го курсу факультету інноваційних технологій Університету митної справи та фінансів, форма навчання денна, платна основа. Очікуваний термін закінчення навчання - за освітнім ступенем «бакалавр» - до липня 2025 року, що підтверджується довідкою даного навчального закладу від 06.10.2022 року № 122-35/336 та копією договору про навчання в університеті митної справи та фінансів № 939 від 10.08.2021 року.
Через навчання вона не має змоги працювати, інших доходів не отримує.
Дитина перебуває на утриманні батька.
Відповідач матеріальну допомогу на утримання повнолітньої доньки, у зв'язку з її навчанням, добровільно не надає, хоча має можливість таку надавати, оскільки є працездатною особою.
ОСОБА_3 продовжує навчання, у зв'язку з навчанням, потребує матеріальної допомоги своєї матері - ОСОБА_2 .
У зв'язку з чим позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.
За змістом ч. 1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. А отже і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.
Згідно з ч. 1 ст. 141 СК України, батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.
У відповідність ст.199 Сімейного Кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
У відповідність ст.200 Сімейного Кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 ЦПК України.
Згідно ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд врахуває стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
У п. 20 постанови Пленуму від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Верховний Суд України роз'яснив, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
За змістом ст.199 СК України обов'язок утримувати повнолітнього доньку (сина), яка (який) продовжує навчання, покладено на обох батьків.
Судом встановлено, що повнолітня донька сторін - ОСОБА_3 знаходиться на утриманні та матеріальному забезпечені свого батька - ОСОБА_1 , продовжує навчання, через навчання не взмозі працювати та отримувати доходи, та потребує допомоги матері у зв'язку з навчанням.
Відповідач має змогу сплачувати аліменти на повнолітню доньку у зв'язку з її навчанням, так як є працездатною особою, працює на АТ «Марганецький ГЗК» , в той же час суд враховує, що на утриманні відповідачки знаходиться неповнолітня дитина від шлюбу з ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка має проблеми зі здоров'ям, перебуває на диспансерному обліку у лікарні та потребує медикаментозного лікування, що підтверджується медичними виписками із медичної карти стаціонарного хворого №10414 ; № 11298; консультаційними висновками спеціалістів, медичною довідкою та іншими медичними документами долученими відповідачем до відзиву на дану позовну заяву.
Таким чином, суд вважає, що відповідач може надавати допомогу доньці, яка продовжує навчання, однак у меншому розмірі, ніж просить позивач.
Враховуючи вищевикладене, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилалася позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, а також виходячи з критеріїв розумності та справедливості, враховуючи матеріальне становище дитини, яка продовжує навчання, та матеріальне становище платника аліментів, наявність у неї на утриманні іншої неповнолітньої дитини, що підтверджується матеріалами справи та те, що обов'язок матеріально утримувати дитину є як у матері так і у батька, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання в розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову до суду і до закінчення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23-х річного віку
Відповідно до ст. 201, ч.1 ст.191 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову
Крім того, частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Суд зазначає, що частиною 2 ст.199 Сімейного кодексу України передбачено, що право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.
Оскільки позивача, відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору при пред'явленні позову про стягнення аліментів до суду, та положень ст. 141 ЦПК України, позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні з даним позовом до суду, тому з відповідача, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 992 гривні 40 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 182, 199-200, 201 СК України, ст.ст.4,10,12,13,28,76,81,141, 247, 259,263-265,268,274-277,279,352, 354-355,430 ЦПК України суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовільнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ), зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця м. Марганця, Дніпропетровської області, (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ), зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на утримання повнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, на час навчання, але не довше ніж до досягнення - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 23-х річного віку, починаючи стягнення з 26 жовтня 2022 року.
Допустити рішення суду негайному виконанню в межах місячної суми стягнення аліментів.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ), зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір на користь держави в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Марганецький міський суд Дніпропетровської області.
Суддя: О. С. Янжула