Провадження № 1 КП-932-85-22
Справа №932/2088/22
іменем УКРАЇНИ
30 листопада 2022 року Бабушкінський районний суд
м.Дніпропетровська
у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Енгельс, Саратовської області, Російської Федерації громадянина України, який має середню освіту, не одружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12022041640000079 від 23.01.2022, -
23 січня 2022 року, приблизно о 02 год 34 хв, ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні кухні за місцем мешкання, в квартирі АДРЕСА_3 , разом з ОСОБА_6 , після спільного вживання спиртних напоїв, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, реалізуючи раптово виниклий умисел на спричинення потерпілому ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_6 п'ять ударів кухонним ножем в область грудної клітини, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: п'яти колото-різаних ран грудної клітини справа (по 2,0x0,5 см кожна), розташованих від першого міжребер'я до шостого міжребер'я. Чотири верхні рани сліпі, непроникаючі, з глибиною раньових каналів 2-5 см, кожне окремо, так і у своїй сукупності за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що зумовили короткочасний розлад здоров'я; підшкірної гематоми грудної клітини справа в області нижніх ран (5,0x3,0 см), нижньої рани в шостому міжребер'ї, яка проникає в праву плевральну порожнину та ушкоджує жировий підвісок перикарда, 300 мл крові в правій плевральній порожнині, яка за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що є небезпечними для життя в момент заподіяння.
Враховуючи наведене, суд визнає обвинуваченого ОСОБА_5 винним у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, а його умисні дії, що виразилися в умисному спричиненні тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Встановлені судом обставини повністю підтверджуються доказами у їх сукупності, дослідженими судом у судовому засіданні.
Поясненнями обвинуваченого ОСОБА_5 , який в суді пояснив, що 22.01.2022 він разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_7 знаходилися вдома, в квартирі АДРЕСА_4 . Пізно у ввечері до них прийшов потерпілий ОСОБА_6 , з яким вони були знайомі. Знаходячись на кухні вони в трьох розпивали спиртні напої та спілкувались. Приблизно у 00.00 годин ОСОБА_7 пішла в кімнату відпочивати, а він та ОСОБА_6 продовжили пити та спілкуватися. Через деякий час він вийшов з кухні в туалет, а коли повернувся, то ОСОБА_6 на кухні не було. Він зайшов до кімнати, де спала ОСОБА_7 , і йому здалося, що ОСОБА_6 до неї пристає, чіпає її. Він зробив потерпілому зауваження, вони повернулися на кухню, де між ними, із-за інциденту у спальні, виник словесний конфлікт. Під час словесного конфлікту вони почали штовхати один одного, а потім впали на диван, де стали боротися. Під час боротьби, то потерпілий був знизу, а він зверху, то він знизу, а потерпілий зверху. Потім в якийсь момент, у нього в руках опинився ніж, який ймовірно лежав на столі поряд, і він наніс ОСОБА_6 п'ять ударів ножом. Так як він був у стані сильного алкогольного сп'яніння, він не може пояснити, як у нього в руках опинився ніж і яким чином він завдав тілесні ушкодження потерпілому. Коли він побачив на грудях ОСОБА_6 кров, він зупинився, схопив ганчірку та став зупиняти кров. При цьому, він став кликати ОСОБА_7 , щоб вона викликали швидку, так як в неї був мобільний телефон. Коли ОСОБА_7 проснулась та зайшла на кухню, він попросив її викликати швидку та поліцію. ОСОБА_7 викликала швидку і він час від часу виходив з під'їзду, щоб відкрити двері лікарям, так як у них не працював домофон. До приїзду поліції та швидкої він залишався в будинку. В скоєному щиро розкаюється, в нього не було намірів вбивати ОСОБА_6 і смерті останньому він не бажав.
Поясненнями потерпілого ОСОБА_6 , який в суді пояснив, що 21.02.2022, приблизно о 22.00, він прийшов у гості до ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , з якими він знайомий. Вони на кухні почали вживати спиртні напої. Через деякий час ОСОБА_7 пішла відпочивати у іншу кімнату. Оскільки вже було за 00.00 годин, йому запропонували залишитися та переночувати. Він погодився. Коли ОСОБА_7 пішла спати, через деякий час між ним та ОСОБА_5 розпочався словесний конфлікт, так як останній переревнував його до своєї співмешканки. Із-за чого обвинувачений його переревнував він не може сказати, так як був у стані сильного алкогольного сп'яніння, але з показами обвинуваченого він згодний та підтверджує їх. Вони знаходилися на кухні, де почали штовхатися. Він замахнувся на ОСОБА_5 палицею, а ОСОБА_5 його штовхнув. Вони впали на диван, де продовжили боротися, а потім він відчув гострий біль праворуч під ребром і втратив свідомість. Потім він пам'ятає фрагментами лікарів швидкої та як його помістили в автомобіль швидкої. Він отямився вже в лікарні, де його прооперували. В лікарні йому допомагала мати ОСОБА_5 , яка оплачувала лікування, привозила продукти. ОСОБА_5 не хотів його вбивати, бо, якщо б хотів убити, то він мав для цього час та можливість. Під час конфлікту загрози його життю не було. Він і раніше вживав спиртні напої з ОСОБА_5 і обвинувачений ніколи не був агресивний, вважає, що саме його поведінка спровокувала ОСОБА_5 на конфлікт. Ні матеріальних, ні моральних претензій до ОСОБА_5 він не має та просить суворого його не наказувати, не позбавляти свободи.
Поясненнями свідка ОСОБА_7 , яка в суді пояснила, що обвинувачений ОСОБА_5 - її співмешканець. 22.01.2022 за їх місцем мешкання, у гості, прийшов потерпілий ОСОБА_6 , з яким вони почали розпивати спиртні напої та спілкуватися. Через деякий час вона пішла відпочивати у іншу кімнату, де заснула. Потім вона проснулась від криків ОСОБА_5 , який розбудив її та кричав, щоб вона терміново викликала швидку. Вона зайшла на кухню, де побачила ОСОБА_5 , який тримав на грудях ОСОБА_6 рушник, щоб зупинити кров. Вона викликала швидку. Час від часу, то вона, то ОСОБА_5 , виходили у під'їзд, щоб відкрити двері лікарям, так як у них не працював домофон. Коли приїхала швидка, лікар викликала поліцію. До приїзду поліції та швидкої ОСОБА_5 залишався в будинку. ОСОБА_5 пояснював їй, що він вдарив ОСОБА_6 ножом, оскільки йому здалося, що він хотів прилягти до неї на ліжко, коли вона відпочивала. ОСОБА_5 спокійний та неагресивний.
Поясненнями свідка ОСОБА_8 , яка в суді пояснила, що вона працює КП «ОЦЕМта МК» ДОР лікарем швидкої допомоги. 23.01.2022, приблизно о 02.30, вона знаходилась на своєму робочому місці. На службовий планшет надійшло повідомлення про виклик, у зв'язку з ножовим пораненням. Коли вони приїхали на місце, їх зустріла жінка, яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння і повідомила, що її співмешканець наніс знайомому ножові поранення, оскільки її приревнував. Вони викликали поліцію та разом зі співробітниками поліції зайшли до квартири, де на кухні на правому боці лежав потерпілий. Потерпілий був у свідомості але у важкому стані, у нього була сильна кровотеча. Вони надали потерпілому медичну допомогу та госпіталізували до 16 міської лікарні.
Поясненнями свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які в суді пояснили, що вони працюють інспекторами взводу 1 роти 2 батальйону 3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області. 23.01.2022 вони знаходилась на чергуванні. Приблизно о 02 год 35 хв, на лінію 102, надійшов виклик від працівників швидкої медичної допомоги, про те, що за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває чоловік із ножовим пораненням. Прибувши за вказаною адресою, вони зустрілись з бригадою швидкої та жінкою, яка представилася ОСОБА_7 та повідомила, що під час вживання алкоголю між її співмешканцем та їх знайомим ОСОБА_6 , на грунті ревнощів, виник конфлікт, під час якого її співмешканець завдав ОСОБА_6 тілесні ушкодження ножом. Коли вони зайшли в квартиру, на кухні на дивані лежав потерпілий ОСОБА_6 , який був при свідомості, відповідав на питання лікарів, під раковиною був ніж зі слідами речовини бурого кольору. ОСОБА_10 піднявся на поверх вище, де знайшов ОСОБА_5 , який був в стані сильного алкогольного сп'яніння, вів себе спокійно, з місця скоєння злочину не тікав. Після чого вони викликали слідчу групу, ОСОБА_5 доставили до ВП №7.
Поясненнями свідка ОСОБА_11 , яка в суді пояснила, що ОСОБА_5 її син, який мешкає з ОСОБА_7 . Сина може охарактеризувати, як спокійного та неагресивного. Після того, як він став жити з ОСОБА_7 , він почав зловживати алкогольними напоями. Про те, що сталося, їй стало відомо від ОСОБА_7 , яка розповідала, що вони були в стані сильного алкогольного сп'яніння і син вдарив ножом ОСОБА_6 через ревнощі.
А також дослідженими у судовому засідання письмовими доказами по справі:
-протоколом огляду місця події від 23.01.2022 та фототаблицею до нього, відповідно якого було оглянуто приміщення квартири АДРЕСА_3 , в ході огляду якого на кухні було виявлені та вилучені підковдра зі слідами речовини бурого кольору, під раковиною на підлозі ніж зі слідами речовини бурого кольору, три сліди пальців рук на ліпкі стрічки (т.1 а.с.8-16);
-протоколом огляду від 23.01.2022, відповідно якого було оглянуто ніж з дерев'яною ручкою перемотаною ізоляційною стрічкою синього кольору, який має загальну довжину 28 см, 110 см рукоятка, 18 см лезо, на ножі містяться сліди речовини бурого кольору (т.1 а.с.22);
-протоколом проведення слідчого експерименту від 23.01.2022 та фототаблицею до нього, відповідно якого свідок ОСОБА_7 , на місці, за адресою: АДРЕСА_2 , показала та розказала, що 23.01.2022, приблизно о 02 год 35 хв, вона зайшла на кухню та побачила, що ОСОБА_6 лежав на ліжку, а в області грудної клітини у нього була кров (т.1 а.с.63-75);
-висновком судово-психіатричної експертизи №98 від 17.03.2022, відповідно якого ОСОБА_5 в період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, на хронічне психічне захворювання, недоумство, тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності або інший хворобливий стан психіки не страждав і у теперішній час не страждає. У період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. У теперішній час також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. В застосуванні щодо нього примусових заходів медичного характеру не потребує (т.1 а.с.125-128);
-висновком експерта №76 від 03.03.2022, відповідно якого при судово-медичному імунологічному дослідженні зразка крові ОСОБА_6 встановлена група А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0. При подальшому дослідженні його зразка крові виявлений супутній антиген Н за ізосерологічною системою АВ0. Основним групоспецифічним антигеном його крові є антиген А. При дослідженні зразка крові ОСОБА_5 встановлена група 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Основним групоспецифічним антигеном його крові є антиген Н за ізосерологічною системою АВ0. При серологічному дослідженні слідів крові (об'єкти №№1-13) на підковдрі виявлено антигени А і Н, та ізогемаглютинін анти-В, що не виключає можливості утворення слідів за рахунок крові особи (осіб) з групою крові А з ізогемаглютиніном анти- В і супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0. Однак не виключена можливість суміші крові в цих слідах від двох і більше осіб з виявленими груповими властивостями, а саме: від особи з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В і супутнім антигеном Н і від особи з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Враховуючи отримані результати дослідження і групову приналежність крові ОСОБА_6 , не виключається можливість утворення слідів крові (об'єкти №№1-13) від потерпілого ОСОБА_6 , оскільки виявлені групові властивості в слідах співпадають з груповою характеристикою його крові за ізосерологічною системою АВ0. Оскільки в слідах крові об'єктів №1-13 один із виявлених антигенів, а саме антиген Н, та один із ізогемаглютининів, а саме ізогемаглютинін анти-В, є групо- специфічними для крові ОСОБА_5 , тому категорично не виключається можливість домішку його крові в слідах, при умові обов'язкової присутності в слідах антигену А, який не властивий його груповій характеристиці (т.1 а.с.149-153);
-висновком експерта №72 від 04.03.2022, відповідно якого при судово-медичному імунологічному дослідженні зразка крові ОСОБА_6 встановлена група А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0. При подальшому дослідженні його зразка крові виявлений супутній антиген Н за ізосерологічною системою АВ0. Основним групоспецифічним антигеном його крові є антиген А. При дослідженні зразка крові ОСОБА_5 , встановлена група 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Основним групоспецифічним антигеном його крові є антиген Н за ізосерологічною системою АВ0. На представлених для дослідження джемпері, що названий «кофтою» (об'єкти №№41-44), джинсових штанах (об'єкти №№48, 49, 52, 55), які були вилучені у обвинуваченого ОСОБА_5 , встановлено наявність крові людини. При серологічному дослідженні слідів крові (об'єкти №№41-44, 48, 49, 52, 55) виявлено антигени А і Н, що не виключає можливості утворення слідів за рахунок крові особи (осіб) з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В і супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0. Однак не виключена можливість суміші крові в цих слідах від двох і більше осіб з виявленими груповими властивостями, а саме: від особи з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В і супутнім антигеном Н і від особи з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти- А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Враховуючи отримані результати дослідження і групову приналежність крові ОСОБА_6 , не виключається можливість утворення слідів крові (об'єкти №№ 41-44, 48, 49, 52, 55) від потерпілого ОСОБА_6 , оскільки його груповій характеристиці властиві виявлені антигени А і Н за ізосерологічною системою АВ0. Оскільки в слідах крові об'єктів №№ 41-44, 48, АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , 55 один із виявлених антигенів, а саме антиген Н, є групоспецифічними для крові ОСОБА_5 , тому категорично не виключається можливість домішку його крові в слідах, при умові обов'язкової присутності в слідах антигену А, який не властивий його груповій характеристиці (т.1 а.с.159 -164);
-висновком експерта №68 від 18.02.2022, відповідно якого при дослідженні зразка крові ОСОБА_5 , встановлена група 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (т.1 а.с.160-170);
-висновком експерта №65 від 21.02.2022, відповідно якого при дослідженні зразка крові ОСОБА_6 , встановлена група А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (т.1 а.с.175-176);
-висновком експерта № СЕ-19/104-22/5242-Д від 23.02.2022, відповідно якого з трьох слідів папілярних узорів пальців рук розмірами: 19x12 мм, 30x14 мм та 16x5 мм, які відкопійовані на дві липкі стрічки та вилучені з рукоятки предмету схожого на ніж - два сліди папілярних узорів пальців рук розмірами: 19x12 мм та 30x14 мм, придатні для ідентифікації за ними особи та залишені, відповідно, безіменним пальцем правої руки та середнім пальцем лівої руки ОСОБА_5 (т.1 а.с.189-197);
-висновком експерта № 521/50 від 14.03.2022, відповідно якого потерпілому ОСОБА_6 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: п'яти колото-різаних ран грудної клітини справа (по 2,0x0,5 см кожна), розташованих від першого міжребер'я до шостого міжребер'я, чотири верхні рани сліпі, непроникаючі, глибина раньових каналів 2-5 см. Нижня рана в шостому міжребер'ї проникає в праву плевральну порожнину та ушкоджує жировий підвісок перикарда, 300 мл крові в правій плевральній порожнині. Підшкірна гематома грудної клітини справа в області нижніх ран (5,0x3,0 см) є крововиливом під шкіру від колото- різаних ран, які спричинені від дії п'яти ударів гострого плаского колюче-ріжучого предмету, типа клинка ножа, що діяв у напрямку спереду назад, практично горизонтально в ділянку правої половини грудної клітини, спричинені в термін 23.01.2022, незадовго до надходження в лікувальний заклад. Проникаюча колото-різана рана грудної клітини справа у VI міжребер'ї, з ушкодженням жирового підвіску перикарда та 300 мл крові в правій плевральній порожнині, за своїм характером відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент заподіяння. Непроникаючі колото-різані поранення грудної клітини справа як кожне окремо, так і у своїй сукупності за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що зумовили короткочасний розлад здоров'я (короткочасним належить вважати розлад здоров'я тривалістю понад 6 днів, але не більше як три тижні (21 день) (т.1 а.с.203-205);
-висновком експерта №113 від 16.03.2022, відповідно якого при дослідженні зразка крові ОСОБА_6 встановлена група А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0. На клинку ножа (об'єкт №1), встановлена наявність крові та визначений білок людини. При цитологічному дослідженні встановлено, що кров в слідах на клинку ножа (об'єкт №1) належить особі чоловічої генетичної статі, при визначенні групової належності крові в даних слідах виявлено антигени А ізосерологічної системи АВ0, які могли походити від чоловіка (чоловіків), з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВ0, можливо і від потерпілого ОСОБА_6 , враховуючи його групову характеристику крові (т.1 а.с.210-213);
-протоколом слідчого експерименту від 31.03.2022, відповідно якого обвинувачений ОСОБА_5 на місці, в квартирі АДРЕСА_3 , показав та розказав про обставини завдання ним тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 (т.1 а.с. 229-232);
-відтвореним у судовому засіданні відеозаписом слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно якого обвинувачений ОСОБА_5 , на місці, на кухні, в квартирі АДРЕСА_3 , показав та розказав, що під час вживання спиртних напоїв між ним та потерпілим ОСОБА_6 , на грунті ревнощів, виник словесний конфлікт, під час якого вони почали штовхатися, впали на диван, де почали боротися, а потім, він, скоріш всього схопив ніж, який лежав на столі поряд, та наніс ним потерпілому тілесні ушкодження. Побачивши кров на груді потерпілого, він покликав співмешканку, щоб та викликала швидку. При цьому, він намагався зупинити кров, тримаючи ганчірку на грудях потерпілого;
-висновком експерта №705е від 04.04.2022, відповідно якого враховуючи локалізацію колото-різаних ран, виявлених у потерпілого ОСОБА_6 , напрямок ранкового каналу, встановлений механізм виникнення тілесних ушкоджень відповідає механізму їх нанесення, вказаних у протоколі проведення слідчого експерименту від 31.03.2022, за участю підозрюваного ОСОБА_5 (т.1 а.с.241-243).
Оцінюючи зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що провина обвинуваченого доведена повністю, оскільки дослідженні вищезазначені докази отриманні у передбаченому кримінально-процесуальному порядку, є допустимими, належними та достовірними, взаємно узгодженими, підтверджуючими один одного, вони мають значення для кримінального провадження та відповідають фактичним обставинам справи.
Оцінивши дослідженні у суді докази, суд приходить до висновку, що умисні дії ОСОБА_12 , які виразились в умисному спричиненні тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, правильно кваліфіковані за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення при наступних обставинах: 23 січня 2022 року, приблизно о 02 год 34 хв, ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні кухні за місцем мешкання в квартирі АДРЕСА_3 , разом з ОСОБА_6 , після спільного вживання спиртних напоїв, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, реалізуючи раптово виниклий умисел на умисне протиправне спричинення смерті ОСОБА_6 з мотивів особистих неприязних стосунків, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи настання смерті, наніс ОСОБА_6 , не менше п'яти ударів кухонним ножем в область грудної клітини, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 , тілесні ушкодження у вигляді: п'яти колото-різаних ран грудної клітини справа (по 2,0x0,5 см кожна), розташованих від першого міжребер'я до шостого міжребер'я. Чотири верхні рани сліпі, непроникаючі, з глибиною раньових каналів 2-5 см, нижня рана в шостому міжребер'ї проникає в праву плевральну порожнину та ушкоджує жировий підвісок перикарда, 300 мл крові в правій плевральній порожнині, підшкірна гематома грудної клітини справа в області нижніх ран (5,0x3,0 см) є крововиливом під шкіру від колото-різаних ран, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що є небезпечними для життя в момент заподіяння. Тілесне ушкодження у вигляді непроникаючих колото-різаних поранень грудної клітини справа як кожне окремо, так і у своїй сукупності за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що зумовили короткочасний розлад здоров'я.
Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_6 втратив свідомість. ОСОБА_5 , вважаючи, що він довів свій злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті до кінця, припинив нанесення ударів потерпілому ОСОБА_6 .
Свідок ОСОБА_7 , викликала швидку, лікарі якої надавши ОСОБА_6 невідкладну медичну допомогу, врятували ОСОБА_6 від настання біологічної смерті.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив всі дії, які вважав необхідними, для доведення свого злочинного умислу у вигляді умисного протиправного заподіяння смерті іншій особі до кінця, однак не досяг злочинного результату з причин, що не залежали від його волі.
Дії ОСОБА_5 були кваліфіковані за ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, як такі, що виразилися у закінченому замаху на умисне вбивство, тобто у закінченому замаху на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_6 .
Однак, дослідивши надані суду сторонами кримінального провадження докази, суд приходить до висновку про необхідність перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 щодо закінченого замаху на умисне вбивство, тобто закінченого замаху на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_6 з ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України на ч.1 ст.121 КК України, як такі, що виразилися в умисному спричиненні тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент заподіяння, та які правильно повинні бути кваліфіковані за ч.1 ст.121 КК України з наступних підстав.
Замах на умисне вбивство особи можливий лише з прямим умислом, тобто коли вчинене свідчить про те, що винний усвідомлював суспільну небезпечність своїх дій (бездіяльність), передбачав можливість та неминучість настання смерті іншої людини і бажав її настання, однак летальний наслідок не настав з незалежних від нього обставин.
Обвинувачений ОСОБА_5 , як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду кримінального провадження, давав послідовні покази про те, що між ним та потерпілим ОСОБА_6 , на грунті ревнощів, виник конфлікт, під час якого він завдав потерпілому тілесні ушкодження ножом. При цьому, умислу на позбавлення життя потерпілого він не мав, він сам перестав наносити удари потерпілому, намагався зупинити кров та покликав співмешканку, яка в цей час спала, щоб вона викликала швидку. До приїзду швидкої та поліції він перебував на місці кримінального правопорушення та не намагався переховуватися.
Покази обвинуваченого об'єктивно підтверджуються та узгоджуються з показами потерпілого ОСОБА_6 , який в суді підтвердив покази обвинуваченого щодо мотивів конфлікту та обставин нанесення йому тілесних ушкоджень обвинуваченим. При цьому, потерпілий зазначив, що загрози його життю не було і що обвинувачений, як би хотів його вбити, то вбив би, бо ніхто йому завадити не міг, так як співмешканка ОСОБА_7 спала і вони були одні на кухні. Покази обвинуваченого не суперечать і показам свідка ОСОБА_7 , яка показала, що її розбудив обвинувачений ОСОБА_5 та попросив викликати швидку. При цьому, обвинувачений до приїзду швидкої намагався зупинити кров у потерпілого. Також покази обвинуваченого підтверджуються показами свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які в суді пояснювали, що коли вони прибули за викликом на місце кримінального правопорушення обвинувачений ОСОБА_5 знаходився в будинку, не переховувався та був ними затриманий.
Зазначені твердження обвинуваченого стороною обвинувачення не спростованні, а матеріали кримінального провадження не містять доказів, які б свідчили про намір ОСОБА_5 вчинити вбивство ОСОБА_6 і не доведення ОСОБА_5 свого наміру на вбивство з незалежних від нього обставин.
Як встановлено в суді, смерть потерпілого ОСОБА_6 не настала із-за активних дій обвинуваченого ОСОБА_5 , який самостійно припинив завдавати тілесні ушкодження потерпілому та став надавати останньому допомогу, намагаючись зупинити кровотечу, покликав ОСОБА_7 , яка в цей час спала, та попросив викликати швидку допомогу, в результаті чого ОСОБА_6 каретою швидкої допомоги було доставлено до лікарні, де йому надали професійну медичну допомогу. З показань обвинуваченого та потерпілого, свідків, які узгоджуються з іншою сукупністю доказів, встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 добровільно припинив свої протиправні дії. В цей час потерпілий перебував у свідомості та для обвинуваченого було очевидним, що від його протиправних дій смерть не настала. Хоча, в разі наявності у обвинуваченого ОСОБА_5 умислу саме на настання смерті потерпілого, він мав об'єктивну можливість довести умисел до кінця, продовжити наносити тілесні ушкодження потерпілому та зникнути з місця злочину, залишивши потерпілого одного на кухні та не повідомивши про це співмешканку, яка спала у сусідній кімнаті.
На переконання суду, добровільне припинення обвинуваченим ОСОБА_5 протиправних дій, надання потерпілому допомоги, забезпечення виклику карети швидкої медичної допомоги, тобто бажання усунути негативні наслідки та вчинення активних дій спрямованих на недопущення розвитку негативних наслідків, в тому числі і смерті потерпілого - беззаперечно вказує на відсутність умислу у ОСОБА_5 на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині та на неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_5 за ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України.
Сам по собі факт нанесення потерпілому ОСОБА_6 п'яти ударів ножом не може свідчити про наявність у обвинуваченого ОСОБА_5 умислу на вбивство, так як лише один удар із чотирьох є тяжким тілесним ушкодженням, а інші є легкими та непроникаючими. То б то характер, локалізація та сила нанесення ножових поранень, поведінка обвинуваченого після завдання тілесних ушкоджень потерпілому, ставлення обвинуваченого до вчиненого не свідчать про спрямованість умислу обвинуваченого ОСОБА_5 на заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_6 .
Дії обвинуваченого повністю охоплюються диспозицією ч.1 ст.121 КК, як умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, що були помилково кваліфіковані досудовим слідством за ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК, як закінчений замах на умисне вбивство потерпілого.
Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд враховує, що ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів, а також особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем мешкання. До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, та те, що обвинувачений ОСОБА_5 щиро розкаюється у вчиненому кримінальному правопорушенню, вперше притягується до кримінальної відповідальності, його активну поведінку щодо усунення негативних наслідків від його протиправних дій та вчинення активних дій спрямованих на недопущення розвитку негативних наслідків, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_5 , який за місцем мешкання характеризується з позитивної сторони, щиро розкаюється, думку потерпілого ОСОБА_6 , який просив суворо не наказувати обвинуваченого, оскільки він з ним примирився, вибачив та не має до обвинуваченого ні матеріальних, ні моральних претензій, суд вважає можливим, на підставі ст.69 КК України, призначити обвинуваченому ОСОБА_5 основне покарання за частиною 1 статті 121 КК України нижче від найнижчої межі, що є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Вирішуючи питання про відшкодування документально підтверджених процесуальних витрат, пов'язаних з залученням експерта при проведені експертизи по кримінальній справі, які відповідно наданого розрахунку складають суму 1201 грн 34 коп, суд, враховуючи ступень вини та майновий стан обвинуваченого, вважає необхідним покласти їх на обвинуваченого в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.369-371, 373-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити йому покарання, на підставі ст.69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
Строк покарання обчислювати з 30 листопада 2022 року, зарахувавши у строк відбуття покарання попереднє ув'язнення ОСОБА_5 в період з 23 січня 2022 року по 30 листопада 2022 року.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою - залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Арешт, накладений ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 27.01.2022, на шапку чорного кольору із написом «UFC», куртку коричневого кольору, кофту синього кольору, джинси синього кольору, чоботи синього кольору, які належать ОСОБА_5 , - скасувати.
Арешт, накладений ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 27.01.2022, на ковдру зі слідами речовини бурого кольору, паперовий пакет зі слідами пальців рук, ніж, - скасувати.
Речові докази:
-ковдру зі слідами речовини бурого кольору, 3 сліди пальців рук на трьох відкопійованих стрічках, ніж, 2 сліди пальців рук відкопійованих на 2 липкі стрічки, паперовий пакет зі слідами пальців рук, дактокарту ОСОБА_5 , які передані на зберігання до камери зберігання ВП№7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, - знищити;
-шапку чорного кольору із написом «UFC», куртку коричневого кольору, кофту синього кольору, джинси синього кольору, чоботи синього кольору, які передані на зберігання до камери зберігання ВП№7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, - повернути ОСОБА_5 ;
-DVD-R диски з відеозаписом слідчого експерименту, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати у сумі 1201 грн 34 коп.
На вирок суду з підстав, передбачених ст.394 КПК України, може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду, через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська, протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя
Бабушкінського районного суду
ОСОБА_13