233 Справа № 233/4354/14-ц
01 грудня 2022 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючої - судді Наумик О. О., за участі секретаря судового засідання Тевосової Л. Р., розглянувши цивільну справу №233/4354/14-ц за скаргою ОСОБА_1 , стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія», заінтересована особа - Костянтинівський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), - «на дії/бездіяльність органу примусового виконання»,
ОСОБА_2 03.10.2022 звернувся до суду зі скаргою, в якій просить:
1. Визнати противоправними дії Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в особі начальника Сергієнка Дмитра Євгеновича та старшого держаного виконавця Чорної Вікторії Володимирівни щодо відмови від 22.09.2022 у знятті арешту з пенсійних виплат - пенсійних коштів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , що знаходяться в ТВБВ №10004/063 філії - Донецьке обласне управління AT «Ощадбанк» на відкритому пенсійному картковому рахунку за продуктом «Пенсійний Арсенал» № НОМЕР_2 , арешт на які накладено по виконавчому провадженню № 60085258 від 10.12.2019 відповідною постановою про арешт коштів боржника від 10.11.2020, та наданні йому доступу для отримання пенсійних виплат;
2. Зобов'язати Костянтинівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в особі начальника Сергієнка Дмитра Євгеновича та старшого держаного виконавця Чорної Вікторії Володимирівни зняти арешт з пенсійних виплат - пенсійних коштів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , що знаходяться в ТВБВ №10004/063 філії - Донецьке обласне управління AT «Ощадбанк» на відкритому пенсійному картковому рахунку за продуктом «Пенсійний Арсенал» № НОМЕР_2 , арешт на які накладено по виконавчому провадженню № 60085258 від 10.12.2019 відповідною постановою про арешт коштів боржника від 10.11.2020, та надати йому доступ для отримання пенсійних виплат,
пославшись на таке:
На виконанні в Костянтинівському МРВ ДВС Східного МРУ МЮ (м. Харків) у старшого державного виконавця Чорної В. В. знаходиться виконавчий лист №233/4354/14-ц від 26.02.2016, виданий Костянтинівським міськрайонний судом Донецької області 24.05.2017, про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитом на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія», виконавче провадження 60085258, відкрите постановою про відкриття виконавчого провадження від 10.12.2019.
В рамках цього виконавчого провадженням старшим державним виконавцем Чорною В. В. накладено арешт на все майно ОСОБА_2 , в тому числі на його пенсійний рахунок в АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 , про що винесена відповідна постанова про арешт коштів боржника від 10.11.2020.
За місцем отримання пенсії ОСОБА_2 в Головне управління Пенсійного України в Донецькій області направлена відповідна постанова про звернення стягнення на пенсію від 14.02.2020 про стягнення коштів з його пенсії, згідно з діючим законодавством це - 20% від розміру пенсії.
Проте з грудня 2020 року по теперішній час ОСОБА_2 фактично не отримує пенсію за інвалідністю та не має будь-яких коштів для існування, у зв'язку тим, що старшим державним виконавцем Чорною В. В. накладений арешт на пенсійний рахунок в АТ «Ощадбанк» всупереч діючому законодавству. На теперішній час кошти, тобто пенсія у розмірі понад 70000 грн знаходяться на пенсійному рахунку ОСОБА_3 , заблокованого за вищевказаною постановою державного виконавця.
Згідно з довідкою від 04.01.2021, наданою ОСОБА_2 , на його ім'я в ТВБВ №10004/063 філії - Донецьке обласне управління AT «Ощадбанк» відкрито пенсійний картковий рахунок за продуктом «Пенсійний Арсенал» № НОМЕР_2 .
На цей рахунок ОСОБА_2 надходять пенсійні виплати, які нараховуються та перераховуються Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
На адвокатські запити від 06.07.2022 та від 31.08.2022 про розблокування пенсійного рахунку ОСОБА_2 та надання можливості отримувати йому пенсійні виплати АТ «Ощадбанк» відповіддю від 29.09.2022 за № 46-09/2513/2022-00/вих. відмовило у такому розблокуванні з посиланням на те, що «Банк може зняти арешт з коштів на рахунку боржника виключно за постановою державного (приватного) виконавця або рішенням суду».
На адвокатський запит від 18.09.2022 з проханням зняти арешт з пенсійних коштів ОСОБА_2 , що знаходяться в ТВБВ №10004/063 філії - Донецьке обласне управління AT «Ощадбанк» на відкритому пенсійному картковому рахунку за продуктом «Пенсійний Арсенал» № НОМЕР_2 , та надати йому доступ для отримання пенсійних виплат, про що винести відповідну постанову, яку направити до АТ «Ощадбанк», Костянтинівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 22.09.2022 надав відповідь (завірену електронним цифровим підписом в.о. начальника Відділу Сергієнка Дмитра Євгеновича, виконавець - Чорна Вікторія), якою у знятті арешту відмовлено через те, що на зазначеному рахунку можуть знаходитися, крім пенсійних виплат, інші кошти ОСОБА_2 .
Вважає таку відмову безпідставною, оскільки у запиті було чітко вказане прохання - зняти арешт тільки з пенсійних виплат ОСОБА_2 , що знаходяться на вищевказаному рахунку.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення на стягнення та такі кошти заборонено законом. Перелік коштів, на які заборонено звертати стягнення, зазначений у статті 73 Закону України «Про виконавче провадження».
Підставою для зняття арешту з рахунків боржника є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання (на рахунку містяться кошти цільового призначення (зарплата, пенсія…) та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (п.1 ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження»). Таке підтвердження зобов'язаний надати банк виконавцю та повернути постанову про арешт коштів без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту.
Також боржник може звернутися до банківської установи з метою отримання довідки про те, що рахунок боржника має спеціальний режим використання, на який зараховуються виключно пенсійні виплати.
Зауважив, що заробітна плата та інші цільові виплати - пенсії, субсидії, стипендії мають статус рахунків зі спеціальним, тобто захищеним режимом, а отже охороняються від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.
Закон України "Про виконавче провадження" (ч.ч.1,2 ст.68) визначає кошти, що складають заробітну плату, пенсію як особливий об'єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об'єктів для стягнення, видами боргових зобов'язань (періодичні платежі) та сумою стягнення.
У відповідності до п.п.4,8,9 розділу Х Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція) контроль за правильним і своєчасним відрахуванням із заробітної плати та інших доходів боржника здійснюється виконавцем за власною ініціативою (п.4 розділу Х Інструкції), а за кожною постановою про стягнення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, з якими боржник перебуває у трудових відносинах, щомісяця та після закінчення строку відповідних виплат або у разі звільнення працівника подається окремий звіт про здійснені відрахування та виплати за встановленою у додатку 9 до Інструкції формою. Звіт про здійснені відрахування та виплати долучається до матеріалів виконавчого провадження. Зазначений додаток № 9 передбачає період звіту, розмір нарахованої заробітної плати, розмір утриманих податків та інших обов'язкових платежів, відсоток стягнення та утриману суму на погашення боргу за виконавчим провадженням.
Таким чином, законодавство покладає зобов'язання з контролю за виконанням стягнення з доходів боржника як на підприємство, установу, організацію, фізичну особу-підприємця, що здійснюють боржнику певні виплати, та зобов'язано направляти виконавцю щомісячні звіти про відрахування з таких доходів, так і на виконавця, який здійснює контроль шляхом отримання таких
звітів та їх перевірки з точки зору правильності нарахувань та розміру стягнення. Саме такий звіт надає виконавцю можливість контролю за сумами заробітної плати, пенсії, які нараховані боржнику за місцем отримання доходів та сумами стягнення, які здійснюються з цього доходу.
За положеннями ст.70 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець має повноваження звернути стягнення на пенсію боржника лише за відсутності іншого майна, на яке можливо звернення стягнення, у розмірі не більше 20 відсотків пенсії за іншими видами стягнень.
Зняття арешту з коштів, що складають пенсію, здійснюється виконавцем відповідно до ч.4 ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих статус коштів виключно із пенсії, або на підставі повідомлення банку про заборону накладення арешту на такий рахунок відповідно до ч.2 вищевказаної статті.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на кошти, що знаходяться на цьому рахунку, заборонено законом.
Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому п.10 ч.1 ст.34 цього Закону (абз.2 ч.2 ст.59 Закону України "Про виконавче провадження").
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до ч.3 ст.52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із ч.4 ст.59 Закону України "Про виконавче провадження".
Також, виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (ч.4 ст.59 Закону України "Про виконавче провадження").
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20) (пункти 7.14, 7.15 Постанови).
При цьому, передбачене абз.2 ч.2 ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" зобов'язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки у відповідності до пп.1 ч.4 ст.59 цього Закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.
Для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв'язку накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак це не виключає зобов'язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв'язку із забороною, встановленою законом.
Одночасно слід звернути увагу, що наявність у виконавчому провадженні звітів підприємства, установи, організації, фізичної особи-підприємця, що здійснюють боржнику певні виплати про нарахування доходів та розмір утримань з цього доходу на погашення боргу, надає можливість виконавцю здійснювати не тільки контроль за правильністю такого утримання, а й можливість визначення розміру коштів, які складають дохід боржника, з якого здійснення стягнення неможливе.
Враховуючи вищевикладене, у випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою (стипендією, пенсією тощо) боржника, виконавцю не вдалося виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів, на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів.
До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.04.2022 у справі № 756/8815/20 (провадження № 14-218цс21).
Крім того, з 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану.
02 березня 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 198 "Про забезпечення здійснення розрахунків населення в умовах воєнного стану", відповідно до якого з рахунків, на які державними чи приватними виконавцями накладено арешт, можна здійснювати видатки. Розраховуватися з рахунків, на які накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, дозволено до припинення чи скасування воєнного стану.
Також зауважую, що заробітна плата та інші цільові виплати - пенсії, субсидії, стипендії мають статус рахунків зі спеціальним, тобто захищеним режимом, а отже охороняються від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї». Пенсія в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого зокрема стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Держава має як гарантувати та захищати законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю, так і захищати рахунки - виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.
Відповідно до ч.1 ст.74 Закону України про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно зі ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відповідь щодо відмови в знятті арешту з пенсійних виплат ОСОБА_2 отримана на електронну пошту представника заявника 23 вересня 2022 року.
Судовими ухвалами від 04.10.2022, 11.10.2022 скаргу залишено без руху (а.с.35-36,41-42).
Судовою ухвалою від 14.10.2022 відкрите провадження по цивільній справі (справа № 233/4354/14-ц, провадження № 4-с/233/4/2022) за скаргою, яку призначено до розгляду у судовому засіданні дистанційно; зобов'язано Костянтинівський МРВ ДВС Східного МРУ МЮ (м. Харків) надати суду матеріали виконавчого провадження № 60085258 - належним чином завірену копію, відкритого 10.12.2019 за виконавчим листом по справі № 233/4354/14-ц, виданим 22.02.2016 Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Українська факторингова компанія» боргу 582746,68 грн (а.с.51-52).
Судовою ухвалою від 10.11.2022 витребувано у Костянтинівського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) копії «Адвокатського запиту про арешту з пенсійних виплат в пенсійному рахунку в АТ «Ощадбанк» ОСОБА_2 , надання копій документів з виконавчого провадження (проваджень) щодо нього» від 18.09.2022 зо всіма додатками до цього Запиту, а також документів, ухвалених на виконання цього Запиту (а.с.86-87).
Заявник, його представник, належним чином повідомлені про розгляд скарги, у судове засідання не з'явилися, надавши суду заяву про розгляд справи у відсутність сторони заявника з посиланням на підтримання заявлених вимог (а.с.92).
Представник Костянтинівського МРВ ДВС Східного МРУ МЮ (м. Харків) - старший державний виконавець Чорна В. В., належним чином повідомлена про розгляд справи, у судове засідання не з'явилася, надавши суду заяву про розгляд скарги у її відсутність (а.с.54), проти задоволення заявлених вимог заперечила за підстав, викладених у запереченнях на скаргу (а.с.55-60), зауваживши на такому:
Виконавчий лист № 233/4354 від 22.02.2016, виданий Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» суми боргу у розмірі 582746,68 грн, перебуває на виконанні у Костянтинівському відділі державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
10 грудня 2019 року державним виконавцем на підставі ст.ст.3,4,24,25,26,27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлені сторонам рекомендованим листом за вих. № 15.17/52432 та №15.17-15/52433.
Згідно із відповіддю АТ «Державний ощадний банк України» на ім'я боржника -
ОСОБА_2 відкрито рахунок, у зв'язку із чим та з метою забезпечення виконання рішення суду державним виконавцем на підставі статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт коштів боржника, яку направлено на виконання до зазначеної банківської установи.
У своїй скарзі боржник ОСОБА_2 просить визнати протиправними дії Костянтинівського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в особі начальника Сергієнка Дмитра Євгеновича та старшого державного виконавця Чорної Вікторії Володимирівни щодо відмови від 22.09.2022 у знятті арешту з пенсійних виплат - пенсійних коштів, що знаходяться в ТВБВ № 10004/063 філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» на відкритому пенсійному картковому рахунку за продуктом «Пенсійний Арсенал» № НОМЕР_3 та зняти арешт з вказаного рахунку.
Разом з тим, виконання рішення - заключний етап юрисдикційної діяльності. Без реалізації цієї стадії (етапу) юрисдикційної (правозахисної діяльності) втрачається сенс попередньої діяльності суду та інших органів (осіб), які уповноважені на здійснення захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних, юридичних осіб, територіальних громад та держави.
Виконанням рішень суду та інших юрисдикційних органів завершується процес захисту суб'єктивних майнових та особистих немайнових прав громадян та юридичних осіб шляхом їх фактичної реалізації у спосіб та порядок, визначений Конституцією України, Законом України "Про виконавче провадження" - вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі, органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Державний виконавець в силу п.п.6,7,8 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" при здійсненні виконавчих дій зобов'язаний:
- накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;
-накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;
-здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням.
Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Пунктом 2 частини другої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Відповідно до ч.3 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом
використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому, саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до ч.3 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження».
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження»).
Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.
Кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат), та набули статус вкладу.
Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов висновку Верховний Суд України у постанові від 24 червня 2015 року у справі № 6-535цс15.
При винесені постанови про накладення арешту на кошти боржника від 30 березня 2021 року державний виконавець визначив банківській установі порядок її виконання, із застереженням щодо накладення арешту на рахунки та/або звернення стягнення на які заборонено законом та які належать боржнику.
За таких обставин, рахунок боржника не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено, кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат тощо), та набули статусу вкладу, що також підтверджується позицією узгодженою з Постановою Верховного суду Третьої судової палати Касаційного цивільного суду №756/1927/16-ц від 03.02.2021.
При цьому, в ході проведення виконавчих дій, державним виконавцем надсилалися запити до Пенсійного фонду України про осіб боржників, які отримують пенсію, згідно з яким ОСОБА_2 отримує пенсію у Головному управління ПФУ в Донецькій області.
19 лютого 2020 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП № 60085258, яку направлено для виконання до Головного управління ПФУ в Донецькій області.
Таким чином, згідно із даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень, з пенсії боржника ОСОБА_2 утримано 13266,50 грн боргу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія», 3372,01 грн на користь держави виконавчого збору та витрат виконавчого провадження у розмірі 205,50 грн. Загальна сума утримань складає 16844,01 грн.
Разом з тим, матеріали виконавчого провадження ВП № 60085258 містять договір про виконання зобов'язань за Кредитним договором № 11367999000 від 07.07.2008 від 17.01.2022, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» та ОСОБА_2 . При цьому, на підтвердження виконання умов зазначеного договору боржником Костянтинівському відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) не надано жодних доказів.
09.09.2021 державним виконавцем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій по виконавчому провадженню ВП № 60085258 на підставі ухвали Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 23.07.2021 по справі № 233/4354/14-ц.
З огляду на вищевикладене та приймаючи до уваги те, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням норм чинного законодавства України, вважає скаргу ОСОБА_2 безпідставною та необґрунтованою, такою, що не підлягає задоволенню.
Додатково повідомив, що копії матеріалів виконавчого провадження містяться в матеріалах справи за унікальним номером 233/4354/14-ц.
Просить у задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії/бездіяльність органу примусового виконання відмовити у повному обсязі.
Стягувач - ТОВ «Українська факторингова компанія», повідомлений про розгляд скарги належним чином, будь-яких пояснень щодо скарги з викладенням аргументів і міркувань на підтримку скарги або заперечення проти скарги не надав.
З'ясувавши обставини справи, суд прийшов до такого:
Судом встановлені такі обставини:
22 лютого 2016 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області було ухвалено рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задоволені. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором №11367999000 від 07.07.2008 станом на 24.06.2015 в розмірі 21571 долар 62 центи США, що дорівнює 582746 грн 68 коп., та пеню в розмірі 121365 грн 90 коп., та судовий збір до спеціального фонду Державного бюджету України у розмірі 1094 грн 85 коп. з кожного (в матеріалах цивільної справи № провадження 2/233/2277/2015 на а.с.56-59, т.3).
Додатковим рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 27.04.2016 доповнено резолютивну частину рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 22.02.2016, ухваленого за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, такими абзацами: «Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судовий збір у розмірі 732 (сімсот тридцять дві) грн 15 коп. Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судовий збір у розмірі 732 (сімсот тридцять дві) грн. 15 коп.» (в матеріалах цивільної справи № провадження 2/233/2277/2015 на а.с.60, т.3).
Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 29.08.2016 рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області скасовано в частині стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 солідарно на користь ПАТ «УкрСиббанк» пені за період з 14 квітня 2014 року по 24 червня 2015 року та в частині розподілу судових витрат. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 пеню за договором споживчого кредиту №11367999000 від 07.07.2008 станом на 13 квітня 2014 року в сумі 4206,60 грн та судовий збір у розмірі 1094,00 грн з кожного. В іншій частині рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 22.02.2016 та додаткове рішення від 27.04.2016 залишено без змін. Рішення набрало законної сили 29 серпня 2016 року (в матеріалах цивільної справи № провадження 2/233/2277/2015 на а.с.61-64, т.3).
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 27.04.2017 відбулася заміна стягувача Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія», з виконання рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області та додаткового рішення, з урахуванням рішення апеляційного суду Донецької області від 29.08.2016 по цивільній справі № 233/4354/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором (в матеріалах цивільної справи № провадження 2/233/2277/2015 на а.с.66-69, т.3).
24.05.2017 стягувачу був виданий виконавчий лист на виконання судового рішення у цивільній справі № 233/4354/14-ц (в матеріалах цивільної справи № провадження 2/233/2277/2015 на а.с.142-143, т.3).
10.12.2019 старшим державним виконавцем Костянтинівського МРВ ДВС Східного МРУ МЮ (м. Харків) Камуз (*Чорна) В. В. була ухвалена постанова, якою відкрите виконавче провадження з примусового виконання вище згадуваного судового рішення (ВП № 60085258) (копія - на а.с.22 зворот-23).
Постановою старшого державного виконавця Костянтинівського МРВ ДВС Східного МРУ МЮ (м. Харків) Камуз (*Чорна) В. В. від 19.02.2020:
1. Звернуте стягнення на доходи боржника ОСОБА_2 , що отримує доход у Головному управлінні ПФУ в Донецькій області із вказівкою здійснювати відрахування із доходів боржника у відповідності до діючого законодавства на користь стягувача за вказаними реквізитами;
2. Постановлено здійснювати відрахування із доходів боржника у відповідності до чинного законодавства на користь стягувача:
2.1. Суму боргу у розмірі 582746,68 грн перерахувати на рахунок (*зазначений рахунок) Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.
2.2. Суму виконавчого збору у розмірі 58274,67 грн та суму витрат виконавчого провадження у розмірі 205,50 грн перерахувати на рахунок (*зазначений рахунок) Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.
у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу 641226,85 грн;
3. Зобов'язано підприємство, установу, організацію, фізичну особу, фізичну особу-підприємця здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховувати кошти у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення;
4. Зобов'язано підприємство, установу, організацію, фізичну особу, фізичну особу-підприємця щомісяця надсилати виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України;
5. Попереджено відповідальну особу за утримання коштів з боржника про відповідальність за ненадання таких відомостей без поважних причин;
6. Заборонено відповідальній особі за утримання коштів з боржника самостійно змінювати порядок стягнення суми боргу та розмір відрахувань;
7. Постановлено копію постанови направити для виконання до Головного управління ПФУ в Донецькій області (а.с.23 зворот-24,68-69).
Постановою старшого державного виконавця Костянтинівського МРВ ДВС Східного МРУ МЮ (м. Харків) Камуз (*Чорна) В. В. від 10.11.2020 накладений арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку НОМЕР_2 в АТ «Державний ощадний банк України» та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.21 зворот-22, 62-63).
Згідно з довідкою АТ «Державний ощадний банк України» вих. № 0003 від 04.01.2021 на ім'я ОСОБА_2 у ТВБВ №10004/063 філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» відкрито пенсійний картковий рахунок за продуктом «Пенсійний Арсенал» № НОМЕР_2 . 16.11.2020 на рахунок було встановлено арешт коштів згідно з Постановою про арешт коштів боржника ВП № 60085258 від 10.11.2020 з-но в/л № 233/4354 від 22.02.2016 видана Костянтинівським МРВДВС у м. Харкові Східного МРУМЮ (м. Харків) арештовано всі грошові кошти (а.с.25 зворот,66).
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 14.09.2022 повідомлено, що на виконання п.16 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596 «Про затвердження Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках» Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до органів ПФ України надає списки пенсіонерів, які отримують пенсію за довіреністю більше як 1 рік або не одержують пенсію більше року.
За інформацією Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» 22.08.2022 №104.14-19/1/41-БТ ОСОБА_2 внесено до списку осіб, які не отримують пенсію більше як 1 рік. Пенсію ОСОБА_2 припинено з 01.10.2022 (а.с.8).
Листом АТ «Ощадбанк» від 29.09.2022 за №46-09/2513/2022-00/вих. на запит щодо розблокування рахунку клієнта згідно з розпорядженням КМУ №198-р від 02.03.2022 повідомлено, що відповідно до п.80 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління НБУ №163, кошти, арештовані на рахунку платника, забороняється використовувати до надходження платіжної інструкції стягувача за тим документом про арешт коштів, для забезпечення виконання якого накладався арешт, або до отримання передбачених законодавством України документів про зняття арешту з коштів.
Законом України «Про виконавче провадження» за державними/приватними виконавцями закріплено обов'язок здійснювати виконавчі дії.
З огляду на це, Банк має право зняти арешт з коштів на рахунку боржника виключно за постановою державного/приватного виконавця або рішенням суду (а.с.15).
18.09.2022 представник боржника адвокат Єфанов І. Д. звернувся до Виконавчої служби із запитом, в якому просив. Зокрема зняти арешт з пенсійних виплат - пенсійних коштів ОСОБА_2 , що знаходяться в ТВБВ №10004/063 філії - Донецьке обласне управління AT «Ощадбанк» на відкритому пенсійному картковому рахунку за продуктом «Пенсійний Арсенал» № НОМЕР_2 , надати йому доступ для отримання пенсійних виплат, про що постановити відповідну постанову, направити цю постанову до АТ «Ощадбанк» (а.с.104-106).
Листом Костянтинівського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області на заяву ОСОБА_5 (*представника ОСОБА_2 ) б/н від 18.09.2022, підписаного в.о. начальника Відділу Сергієнко Д., виконавиця Чорна В., щодо зняття арешту з рахунку в АТ «Ощадбанк» ОСОБА_2 повідомлено, зокрема таке:
Кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат), та набули статус вкладу.
Згідно з довідкою АТ «Ощадбанк» № 0003 від 04.01.2021 року, яка відкрита на ім'я ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , має пенсійний картковий рахунок за продуктом «Пенсійний Арсенал». При цьому, із загальної інформації по рахунках вбачається, що на вказану карту (рахунок) також може бути зарахована будь-яка інша виплата.
При винесені постанови про накладення арешту на кошти боржника від 10.11.2020 державний виконавець визначив банківській установі порядок її виконання, із застереженням щодо накладення арешту на рахунки та/або звернення стягнення на які заборонено законом та які належать боржнику.
За таких обставин, рахунок боржника не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено, кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсій, соціальних виплат тощо) та набули статусу вкладу, що також підтверджується позицією узгодженою з Постановою Верховного Суду № 756/1927/16-ц від 03 лютого 2021 року (а.с.26-27,101-102).
Відповідно до ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Надаючи оцінку правомірності відмови Костянтинівського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області у знятті раніше накладеного державним виконавцем арешту грошових коштів на пенсійному картковому рахунку за продуктом «Пенсійний Арсенал» № НОМЕР_2 , накладеного у виконавчому провадженні № 60085258 від 10.12.2019, якою фактично є відповідь за вищезгадуваним Листом на заяву ОСОБА_5 (*представника ОСОБА_2 ), суд виходить з такого:
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Питання організації, порядку та умов виконання судових рішень і рішень інших органів, що підлягають примусовому виконанню, зокрема звернення стягнення на кошти боржника на рахунках в банках, передбачені як Законом № 1404-VIII, так і Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року (далі - Інструкція).
Згідно з частиною 1 статті 48 Закону № 1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Відповідно до п.7 розділу VIII Інструкції, розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, виконавець зобов'язаний винести постанову відповідно до ч.1 ст.48 Закону № 1404-VIII про звернення стягнення на майно боржника, його арешті або вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення (ч.ч.3,4 ст.56 Закону № 1404-VIII).
Крім того, відповідно до п.8 розділу VIII Інструкції на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові про накладення арешту зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
Таким чином державний та/або приватний виконавець перед накладанням арешту повинен з'ясувати суму та статус грошей, що знаходяться на рахунку боржника, і у постанові про накладання арешту серед інших відомостей вказати про суму коштів, на яку накладається арешт, або зазначити, що арешт поширюється на кошти на усіх рахунках, у тому числі, що будуть відкриті після накладення арешту. Накладання арешту на суми, що перевищують суми, визначені виконавчим документом, та перевищують суми витрат виконавчого провадження, що підлягають стягненню, є незаконним.
При цьому законом забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 261 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (абз.2 ч.2 ст.48 Закону № 1404-VIII).
Відтак, частиною другою статті 48 Закону № 1404-VIII встановлено невичерпний перелік рахунків, кошти на яких не підлягають арешту, оскільки передбачено, що законом можуть бути визначені й кошти на інших рахунках боржника, звернення стягнення та/або накладення арешту на які заборонено законом.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20) (пункт 7.13 постанови).
Статтею 46 Конституції України гарантовано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.68 Закону № 1404-VIII стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається: 1) у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, 2) відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, 3) у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів, зокрема аліментів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Зазначена норма права визначає кошти, що складають пенсію як особливий об'єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об'єктів для стягнення, видами боргових зобов'язань (періодичні платежі) та сумою стягнення.
Порядок звернення стягнення на пенсію також визначається Законом № 1404-VIII та розділом Х «Звернення стягнення на заробітну плату та інші види доходів боржника» Інструкції у відповідності до яких про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (ч.3 ст.68 Закону № 1404-VIII).
При цьому у відповідності до пунктів 4, 8 та 9 розділу Х Інструкції контроль за правильним і своєчасним відрахуванням із заробітної плати та інших доходів боржника здійснюється виконавцем за власною ініціативою (пункт 4 розділу Х Інструкції), а за кожною постановою про стягнення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, з якими боржник перебуває у трудових відносинах, щомісяця та після закінчення строку відповідних виплат або у разі звільнення працівника подається окремий звіт про здійснені відрахування та виплати за встановленою формою встановленою у додатку 9 до Інструкції). Звіт про здійснені відрахування та виплати долучається до матеріалів виконавчого провадження. Зазначений додаток № 9 передбачає період звіту, розмір нарахованої заробітної плати, розмір утриманих податків та інших обов'язкових платежів, відсоток стягнення та утриману суму на погашення боргу за виконавчим провадженням.
Таким чином, законодавство покладає зобов'язання з контролю за виконанням стягнення з доходів боржника як на підприємство, установу, організацію, фізичну особу-підприємця, що здійснюють боржнику певні виплати, та зобов'язано направляти виконавцю щомісячні звіти про відрахування з таких доходів, так і на виконавця, який здійснює контроль шляхом отримання таких звітів та їх перевірки з точки зору правильності нарахувань та розміру стягнення. Саме такий звіт надає виконавцю можливість контролю за сумами заробітної плати, які нараховані боржнику за місцем отримання доходів та сумами стягнення, які здійснюються з цього доходу.
Відповідно ч.1 ст.70 Закону № 1404-VIII розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Частинами другою та третьою статті 70 Закону № 1404-VIII передбачено, що із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами.
З наведених норм права вбачається, що виконавець має повноваження звернути стягнення на пенсію боржника лише за відсутності іншого майна, на яке можливо звернення стягнення та для
виконання рішення про стягнення періодичних платежів, однак у розмірі не більше 20 відсотків за наявності одного виконавчого документа та 50 відсотків заробітної плати за наявності декількох виконавчих документів (зведене виконавче провадження). Таке стягнення здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Встановлення відрахувань у певному відсотковому визначенні від пенсії боржника покликане гарантувати людині право на своєчасний, у передбачені законом строки, соціальний захист, що становить одне з основних конституційних прав людини, тому й законодавець обмежив розмір будь-яких утримань із пенсії, і таке обмеження є законодавчо встановленою забороною на накладення арешту на пенсію, що виплачена боржнику після таких утримань, або частину пенсії, що перевищує граничну межу таких відрахувань.
Накладення арешту на кошти, що складають пенсію боржника після здійснення утримань із неї за виконавчими документами та понад встановлений законом розмір для відрахувань із пенсії, є надмірним тягарем для боржника та порушенням його прав на соціальний захист та достойні умови життя.
Таким чином, не може бути накладений арешт на кошти що складають пенсію боржника після фактичного здійснення утримань із неї за виконавчими документами та на усі кошти пенсії боржника поза межами дозволених законом розмірів відрахувань із такої пенсії, а якщо такий арешт накладений, то він має бути знятий. При цьому на кошти, що знаходяться на рахунках та які не є коштами, що складають пенсію, таке обмеження не розповсюджується.
Зняття арешту з коштів, що складають пенсію, здійснюється виконавцем відповідно до ч.4 ст.59 Закону № 1404-VIII на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих статус коштів виключно із пенсії, або на підставі повідомлення банку про заборону накладення арешту на такий рахунок відповідно до частини другої вищевказаної статті.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.59 Закону № 1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на кошти, що знаходяться на цьому рахунку, заборонено законом.
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження»).
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20) (пункти 7.14, 7.15 постанови).
При цьому передбачене абзацом другим частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII зобов'язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки у відповідності до пп.1 ч.4 ст.59 цього Закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.
Для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв'язку накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак це не виключає зобов'язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв'язку із забороною, встановленою законом.
За висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20.04.2022 у справі № 756/8815/20, провадження № 14-218цс21 у випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є пенсією боржника,
виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів, на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 10 червня 2021 року у справі № 520/4794/20 (провадження № К/9901/18373/20), про оскарження дій державного виконавця з арешту грошових коштів боржника - фізичної особи у виконавчому провадженні з виконання виконавчого напису нотаріуса, дійшов висновку що банк повинен повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунках боржника та повернути постанову про накладення арешту на грошові кошти, накладення арешту на які заборонено законом. Одночасно боржник, звертаючись до виконавця з заявою про неможливість накладення арешту на кошти на рахунку та/або про зняття арешту, повинен надати підтверджуючі документи.
Судом не встановлено, що кошти, що знаходяться на картковому рахунку за продуктом «Пенсійний Арсенал» № НОМЕР_2 , мають цільове призначення і складають лише пенсією ОСОБА_2 .
Як убачається з наявних у матеріалах справи доказів, АТ «Державний ощадний банк України» не надано державному виконавцю документального підтвердження того, що рахунок боржника за продуктом «Пенсійний Арсенал» № НОМЕР_2 має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Також боржник не надав державному виконавцю, як і сторона скаржника не надала суду підтверджуючі документи про те, що арешт було накладено на грошові кошти, які є пенсією ОСОБА_2 , що розміщені на рахунку, призначеному для зарахування лише пенсії.
Так надана представником боржника до адвокатського запиту від 18.09.2022 вище згадувана довідка АТ «Державний ощадний банк України» вих. № 0003 від 04.01.2021 (а.с.25 зворот,66; а.с.109) містить відомості про те, що на ім'я ОСОБА_2 у ТВБВ №10004/063 філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» відкрито пенсійний картковий рахунок за продуктом «Пенсійний Арсенал» № НОМЕР_2 .
Відомостей же про те, що цей рахунок боржника має спеціальний режим використання і що усі кошти, що на нього зараховуються, мають цільове призначення - є лише пенсією ОСОБА_2 , зазначена довідка не містить.
Тож, судом не встановлено порушення державним виконавцем пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону № 1404-VIII.
Також, наявність у виконавчому провадженні звітів підприємства, установи, організації, фізичної особи-підприємця, що здійснюють боржнику певні виплати про нарахування доходів та розмір утримань з цього доходу на погашення боргу, надає можливість виконавцю здійснювати не тільки контроль за правильністю такого утримання, а й можливість визначення розміру коштів, які складають дохід боржника, з якого здійснення стягнення неможливе.
Згідно із вищезгадуваною довідкою Головного управління ПФ України в Донецькій області від 14.09.2022 на підставі виконавчих проваджень із пенсії боржника щомісячно проводилися відрахування до 01.10.2022, коли виплату пенсії ОСОБА_2 було припинено.
Відповідно до звітів Головного управління ПФ України в Донецькій області про здійснені відрахування та виплати (а.с.70-74), утримання здійснювалися у відсотковому виразі і не перевищували двадцятивідсотковий розмір щомісячних відрахувань, а саме - 2%,6%,12%,13% та 18%.
Таким чином, не є доведеним той факт, що арешт на кошти, що складають пенсію боржника, після фактичного здійснення утримань за виконавчими документами накладений поза межами дозволених законом розмірів відрахувань.
Ця обставина дає підстав зробити висновок про порушення прав скаржника на соціальний захист та достойні умови життя.
Крім того, суд не бере до уваги посилання скаржника на Розпорядження КМ України від 02.03.2022 №198-р «Про забезпечення здійснення розрахунків населення в умовах воєнного стану», як застосовується до припинення чи скасування воєнного стану і згідно з яким відповідно до статті 12-1 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” та з метою забезпечення життєдіяльності населення в умовах воєнного стану дозволено фізичним особам здійснювати видаткові операції з рахунків, на які накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом щодо такої особи не перевищує 100000 (сто тисяч) гривень, - оскільки сумма стягнення за виконавчим документом щодо ОСОБА_2 перевищує 100000 грн.
За приписами статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє
ухвалу (ч.1). У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (ч.2). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ч.3).
З огляду на наведене, ту обставину, що оскаржувані дії були вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця та начальника Відділу державної виконавчої служби, і право заявника не було порушено, у задоволенні скарги належить відмовити.
Керуючись ст.ст.451ч.3, 452 ЦПК України, суд
Скаргу
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 : РНОКПП НОМЕР_1 ),
стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24; ЄДРПОУ 40235074),
заінтересована особа - Костянтинівський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (85114, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Торецька, 285; ЄДРПОУ 35035126), -
«на дії/бездіяльність органу примусового виконання» залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.