01 грудня 2022 року м. Дніпросправа № 280/3927/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.11.2021 року (суддя Бойченко Ю.П., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 22.11.2021 року) в справі №280/3927/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
17.05.2021 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ПФУ в Запорізькій області (далі по тексту - відповідач або ГУ ПФУ), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати протиправною бездіяльність відповідача стосовно нього, а саме щодо відмови у перерахунку позивачу пенсії у відповідності до представлених документів про розмір заробітної плати у зазначений період для розрахунку пенсії, а саме: з 01.01.1985 року по 31.12.1989 року; зобов'язати відповідача здійснити дії, а саме перерахунок пенсії у відповідності до представлених документів про розмір заробітної плати у зазначений період для розрахунку пенсії, а саме: з 01.01.1985 року по 31.12.1989 року, виплатити пенсію у належному розмірі, з урахуванням раніше виплачених сум, за весь період з дати первинного призначення з 22.01.2009 року та здійснювати пенсійні виплати у відповідному розмірі.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.11.2021 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтував тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що з січня 2009 року перебуває на пенсійному обліку та отримує пенсію. У заяві про призначення пенсії просив врахувати та взяти для обрахунку пенсії період роботи з 01.01.1985 року по 31.12.1989 року, та усі інші періоди трудової діяльності, коли були сплачені страхові внески. Проте пенсійним органом при призначенні пенсії було взято для пенсії період з 01.10.1984 року по 31.10.1989 року та один день 26.03.2006 року, при цьому з розрахунку було виключено 52 дні з 01.03.2006 року по 21.04.2006 року, що призвело до зменшення коефіцієнта заробітної плати з 2,7568 до 0,8054. Апелянт вказував, що звертався до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, проте йому було відмовлено у зв'язку з тим, що взяття для обрахунку пенсії іншого періоду призведе до зменшення розміру пенсії, зменшиться коефіцієнт заробітної плати. Апелянт вказував на своє право відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» на обрахунок пенсії з врахуванням середньомісячного заробітку за 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі починаючи з 1 липня 2003 року, у разі відсутності відомостей про заробітну плату у системі персоніфікованого обліку, враховують документи про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), видані в установленому порядку. Апелянт вказує, що перерахунок пенсії з врахуванням найбільш вигідного по заробітній платі періоду роботу, призведе до збільшення розміру пенсії.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. Суд першої інстанції вказував, що законодавчо встановлений період, який може бути виключений з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, становить період до 60 календарних місяців страхового стажу підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу. Суд першої інстанції вказує, що для визначення розміру пенсії за віком, заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше. Для обчислення пенсії позивача органом Пенсійного фонду враховано заробітну плату за період з 01.10.1984 по 31.10.1989, з 15.03.2006 по 31.03.2006, з 01.04.2006 по 21.04.2006, при цьому, проведено оптимізацію та виключено з розрахунку найбільш невигідні періоди (з 15.03.2006 по 31.03.2006, з 01.04.2006 по 21.04.2006), в результаті чого індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії склав 1,57844 (обчислений як сума коефіцієнтів після оптимізації - 94,70669 поділена на 60 місяців). Розрахунок пенсії проведений з урахуванням заробітної плати за період з 01.01.1985 (як просить позивач) по 31.01.1990, тобто за 60 місяців до 01.01.2000, оскільки вересень 1987 року до розрахунку не включено як неповний місяць. З урахуванням оптимізації найбільш невигідних періодів (з 15.03.2006 по 31.03.2006, з 01.04.2006 по 21.04.2006), індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії позивача склав 1,57095 (обчислений як сума коефіцієнтів після оптимізації - 94,25688 поділена на 60 місяців). Суд першої інстанції вказував, що у випадку обчислення пенсії позивача з урахуванням заробітної плати за період з 01.01.1985 (як просить позивач) по 31.01.1990 його індивідуальний коефіцієнт зменшиться з 1,57844 до 1,57095, що, в свою чергу, призведе до зменшення пенсійних виплат та є неприпустимим.
Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в органі Пенсійного фонду та отримує пенсію за віком, призначеної на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 21.06.2017 року.
У матеріалах справи наявний розрахунок стажу ОСОБА_1 , який складає 29 років 01 місяць та 2 дні.
Відповідно до протоколу № 118 від 03.04.2009 року, пенсію позивачу призначено з 20.01.2009 року, дати його звернення з заявою про призначення пенсії. При призначенні пенсії було взято для обрахунку заробітної плати для врахування при визначенні розміру пенсії період з 01.10.1984 року по 31.10.1989 року та з 01.03.2006 року по 21.04.2006 року.
Позивач надає довідку ВАТ «Мотор Січ» про суми заробітної плати, що отримувались ним у 1984 - 1990 роках. Надає довідку, видану ТОВ «Ритм» від 17.12.2008 року № 473/983-38 про заробіток для обчислення пенсії про суми заробітної плати за 1981 - 1987 роки.
Встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про перерахунок пенсії від 09.03.2021 року, просив здійснити такий перерахунок з дня призначення пенсії (21.01.2009), з урахуванням періодів з 01.01.1985 по 31.12.1989. Листом ГУПФУ в Запорізькій області (Відділу обслуговування громадян №12) від 18.03.2021 року №0800-0215-8/20246 повідомлено, що вказаний період є недоцільним для розрахунку індивідуального коефіцієнту заробітної плати, оскільки призводить до його зменшення та, відповідно, зменшення розміру пенсії.
Згідно ст. 1, ч.ч. 1-3 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати на дату здійснення доплати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25цього Закону.
Частинами 1-4 ст. 40 вищевказаного Закону (у редакції, на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців. Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Таким чином, основним визначенням, яке містить норма Закону передбачено, що за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 Закону. ОСОБА_1 бажає при обрахунку пенсії взяти період роботи з 01.01.1985 року по 31.12.1989 року, вважає, що саме цей період є найбільш вигідним для обрахунку пенсії.
Передбачено, що для визначення розміру пенсії за віком, заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше. Передбачено, що заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідачем не пояснено яким чином для обрахунку пенсії позивача взято заробітну плату та період з 01.10.1984 року по 31.10.1989 року та з 01.03.2006 року по 21.04.2006 року. Чому саме вибрано період у тому числі з 01.03.2006 року по 21.04.2006 року та яким чином такі періоди є вигідними та збільшують пенсію позивача.
Законодавчо визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу. Позивач з огляду на своє право визначене ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» може самостійно вибрати період, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії. Такий період можливо встановити й до 1 липня 2000 року та який визначається для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід).
Слід вказати, що дії ГУ ПФУ в Запорізькій області при обрахунку пенсії позивача та врахування при визначенні розміру пенсії період з 01.10.1984 року по 31.10.1989 року та з 01.03.2006 року по 21.04.2006 року не є бездіяльністю, оскільки розрахунок пенсії вже є активною дією та функцією пенсійного органу. Дії по врахуванню не того періоду, який бажає пенсіонер є протиправними діями.
Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судові витрати здійснені позивачем повертаються йому тільки у тому разі коли його вимоги задоволено. При задоволенні позовних вимог, позивачу слід повернути сплачену ним суму судового збору, проте встановлено, що позивач при поданні позову та апеляційної скарги був звільнений від сплати судового збору оскільки є інвалідом 2 групи та звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 242, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.11.2021 року в справі №280/3927/21 - скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії у відповідності до представлених документів про розмір заробітної плати у зазначений період для розрахунку пенсії, а саме: з 01.01.1985 року по 31.12.1989 року протиправними.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до представлених документів про розмір заробітної плати у зазначений період для розрахунку пенсії, а саме: з 01.01.1985 року по 31.12.1989 року, з урахуванням раніше виплачених сум, за весь період з дати первинного призначення з 22.01.2009 року та здійснювати пенсійні виплати у відповідному розмірі.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 - 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова