01 грудня 2022 року м. Дніпросправа № 280/13240/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.06.2022 року (суддя Артоуз О.О., м. Запоріжжя, повний текст рішення виготовлено 20.06.2022 року) у адміністративній справі №280/13240/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання зарахувати до загального стажу певний період роботи та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, суд -
У грудні 2021 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку та виплаті йому пенсії за віком із зарахуванням до загального трудового стажу періоду роботи з 01.06.1975 року по 18.03.1980 року; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому пенсії за віком із зарахуванням до загального трудового стажу періоду роботи з 01.06.1975 року по 18.03.1980 року, починаючи з 16.09.2018 року.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.06.2022 року позовні вимоги задоволено.
З рішенням суду першої інстанції не погодилось Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувало тим, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначав, що суд не врахував того, що ОСОБА_1 пенсія за віком призначена з 16.09.2018 року та до 08.09.2021 року він не звертався щодо врахування йому до загального трудового стажу вказаних періодів роботи. Апелянт зазначав, що ОСОБА_1 не звертався до пенсійного органу із заявою встановленого зразка відповідно до Порядку №22-1 та не надав архівну довідку №633 від 16.11.2021 року, архівну довідку про стаж №684 від 15.11.2021 року, архівну довідку про реорганізацію №271 від 10.11.2021 року та архівну довідку про заробітну плату №685 від 08.07.2021 року, а тому рішення про відмову не приймалося. Апелянт зазначив, що ОСОБА_1 звертався зі скаргою про причини не врахування певних періодів роботи до його загального трудового стажу згідно трудової книжки колгоспника, відповідь на його звернення було надано листом від 21.09.2021 року №13376-12745/І-02/8-0800/21. Апелянт зазначав, що суд не врахував того, що ОСОБА_1 не було надано жодного документу, який би підтверджував трудовий стаж за період з 01.06.1975 року по 18.03.1980 року.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 16.09.2018 року перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Страховий стаж становить 41 рік, 02 місяці, 09 днів. При розрахунку трудового стажу ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області не зараховано період роботи з 1975 року по 1980 року в колгоспі «Рассвет» Усть-Лабинского района Краснодарского края (мовою оригіналу відповідно до записів трудової книжки). 08.09.2021 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зі скаргою ВЕБ-08001-Ф-С-21-078625 від 08.09.2021 року, в якій просив надати аргументовані пояснення щодо причин не врахування періоду стажу з 1975 року по 1980 рік згідно трудової книжки колгоспника. Листом від 21.09.2021 року №13376-12745/1-02/8-0800/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомило, що розгляд питання зарахування трудового стажу згідно трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 за період з 1975 року по 1980 року можливий після надання уточнюючої довідки. Суд врахував, що згідно трудової книжки колгоспника ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , у період з 1975 року по 1980 року він працював у колгоспі (мовою оригіналу) «Рассвет» Новолабинского сельсовета Усть-Лабинского района Краснодарского края. Вказані записи містять відмітки про кількість відпрацьованих днів за рік та кількість установлених мінімумів трудових днів, нарахування за рік. Вказані записи завірені печатками та підписами. Окрім записів у трудовій книжці колгоспника, період роботи ОСОБА_1 у колгоспі підтверджується архівною довідкою про стаж від 15.11.2021 року №684, архівною довідкою про реорганізацію від 15.11.2021 року №686, а також архівною довідкою від 16.11.2021 року №633, відповідно до якої ОСОБА_1 прийнятий в члени колгоспу з 01.06.1975 року, виключений з членів колгоспу - з 18.03.1980 року. Суд при вирішенні спору по суті, керувався ст.62, частинами 1, 4 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якого трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи. Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Суд керувався ч.1 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно якого до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Згідно п.2 постанови Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 року №310 «Про трудові книжки колгоспників» (була чинна на час внесення записів до трудової книжки) трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспу. Відповідно до статей 3, 48 Примірного статуту колгоспників, прийнятого ІІІ Всесоюзним з'їздом колгоспників 27.11.1969 року, затвердженого постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 28.11.1969 року, громадяни СРСР приймались в члени колгоспу на підставі заяви, яка розглядалася спочатку правлінням колгоспу, після чого прийом у члени колгоспу проводиться загальними зборами колгоспників за поданням правління. Відповідно до пунктів 1, 2 Основних Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу. До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень). Згідно з пунктом 6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою. Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року N58 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці та соцполітики № 259/34/5 від 08.06.2001 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Суд зазначав, що відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Суд зазначав, що відповідно ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» стаж роботи в колгоспі за період після 1965 року обчислюється за фактичною тривалістю роботи тільки тоді, коли член колгоспу не виконував встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві без поважних причин. Тобто, для неврахування до трудового стажу при його обчисленні часу роботи в колгоспі, або певного його періоду, необхідно встановити невиконання членом колгоспу встановленого у господарстві мінімуму трудової участі, а також те, що невиконання встановленого мінімуму трудової участі відбулось з вини члена колгоспу за відсутності поважних причин. Суд врахував, що у трудовій книжці колгоспника та архівних довідках відсутні відомості про невиконання ОСОБА_1 під час роботи в колгоспі встановленого мінімуму трудової участі. Суд врахував, що обов'язок щодо заповнення трудових книжок покладено саме на роботодавця, а відповідно до трудової книжки не вбачається, що її дані містять неправдиві або недостовірні відомості, а тому зазначені відповідачем підстави відмови не можуть бути самостійною підставою для відмови відповідача у зарахуванні зазначеного періоду роботи та призначення мені пенсії. Суд зазначив, що пенсію за віком ОСОБА_1 призначено з 16.09.2018 року, отже, перерахунок пенсії має бути проведений з дати призначення пенсії, а саме: з 16.09.2018 року, оскільки трудова книжка колгоспника була надана при зверненні за призначенням пенсії. Додаткових документів на той час для підтвердження необхідного стажу пенсійний орган не витребовував.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 16.09.2018 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Підставою для звернення до суду було не зарахування при призначенні пенсії ОСОБА_1 . Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області періоду роботи ОСОБА_1 з 1975 року по 1980 року в колгоспі «Рассвет» Усть-Лабінского району Краснодарського краю.
Встановлено, що 08.09.2021 року ОСОБА_1 звернувся на веб-портал Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зі скаргою щодо причин не врахування періоду стажу з 1975 року по 1980 рік згідно трудової книжки колгоспника. Листом від 21.09.2021року за №13376-12745/1-02/8-0800/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомило ОСОБА_1 , що розгляд питання зарахування трудового стажу згідно трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 за період з 1975 року по 1980 року можливе після надання уточнюючої довідки.
Встановлено, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 41 рік, 02 місяці, 09 днів. Згідно розрахунку з пенсійної справи, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області зараховано до загального трудового стажу період з 01.11.1976 року по 13.10.1978 року - 01 рік, 11 місяців, 13 днів, з 31.03.1980 року по 13.08.1982 року - 03 роки, 04 місяці. 13 днів, тобто не зараховано до загального трудового стажу період з 01.06.1975 року по 01.11.1976 року - 01 рік, 05 місяців, період з 14.10.1978 року по 18.03.1980 року - 01 рік, 05 місяців, 04 дні.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.09.2022 року було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надати суду пояснення чи було включено до загального страхового стажу період 1978 - 1980 роки проходження ОСОБА_1 служби в Радянській Армії та зобов'язано ОСОБА_1 надати суду копію військового квитка серії НОМЕР_2 , виданого у листопаді 1976 року.
На виконання ухвали суду Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надало копію пенсійної справи ОСОБА_1 та повідомило, що періоди роботи в колгоспі 1978-1980 років не було включено до страхового стажу, оскільки записи трудової книжки колгоспника суперечать записам військового квитка.
На виконання ухвали суду ОСОБА_1 надав копію військового квитка серії НОМЕР_2 , виданого у листопаді 1976 року, згідно якої ОСОБА_1 проходив службу в Радянській Армії з 01.11.1976 року по 13.10.1978 року, тобто цей період Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахований до страхового стажу.
Як вбачається з архівної довідки від 16.11.2021 року №633 ОСОБА_1 згідно протоколу зборів колгоспу Рассвет» Усть-Лабінского району Краснодарського краю, №20 від 05.09.1975 року прийнятий членом колгоспу з 01.06.1975 року та згідно протоколу зборів колгоспу Рассвет» Усть-Лабінского району Краснодарського краю від 18.03.1980 року №5, виключений з членів колгоспу з 18.03.1980 року.
Згідно архівної довідки від 08.07.2021 року №685 ОСОБА_1 в колгоспі Рассвет» Усть-Лабінского району Краснодарського краю працював з липня 1975 року по жовтень 1976 року включно та з січня 1979 року по березень 1980 року. Такі записи внесені у трудову книжку колгоспника ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.62, частин 1, 4 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно п.2 постанови Ради Міністрів СРСР від 2.04.1975 року №310 «Про трудові книжки колгоспників» (була чинна на час внесення записів до трудової книжки) трудова книжка колгоспника являється основним документом про трудову діяльність членів колгоспу. Відповідно до статей 3, 48 Примірного статуту колгоспників, прийнятого ІІІ Всесоюзним з'їздом колгоспників 27.11.1969, затвердженого постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 28.11.1969, громадяни СРСР приймались в члени колгоспу на підставі заяви, яка розглядалася спочатку правлінням колгоспу, після чого прийом у члени колгоспу проводиться загальними зборами колгоспників за поданням правління.
Відповідно до пунктів 1, 2, 6 Основних Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу. Всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.
Аналізуючи вище вказані обставини та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає, що праця ОСОБА_1 в колгоспі «Рассвет» підтверджується записами у його трудовій книжці, яка є основним документом про трудову діяльність членів колгоспників, до якої вносяться відомості, зокрема про трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі).
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12.08.1993 №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» стаж роботи в колгоспі за період після 1965 року обчислюється за фактичною тривалістю роботи тільки тоді, коли член колгоспу не виконував встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві без поважних причин.
Відповідно до п.4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22- 1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Оскільки, ОСОБА_1 пенсію за віком призначено з 16.09.2018 року, перерахунок пенсії має бути проведений з дати призначення пенсії, а саме: з 16.09.2018 року, оскільки трудова книжка колгоспника була надана при зверненні за призначенням пенсії.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції не враховано, що частина періоду з 01.11.1976 року по 13.10.1978 року (період служби в Радянській Армії) Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахована до страхового стажу.
Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що підлягає зарахуванню до загального страхового стажу період роботи ОСОБА_1 у колгоспі «Рассвет» Усть-Лабінского району Краснодарського краю працював з 01.06.1975 року по 31.10.1976 року включно та з 01.01.1979 року по 18.03.1980 року включно.
Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Отже підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454 грн. = (908 грн./2).
Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги частково.
Керуючись статтями 315, 317, 321, 322 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - задовольнити частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.06.2022 року у адміністративній справі №280/13240/21 - скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання зарахувати до загального стажу певний період роботи та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії за віком із зарахуванням до загального трудового стажу періоду роботи з 01.06.1975 року по 31.10.1976 року включно та з 01.01.1979 року по 18.03.1980 року включно.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком із зарахуванням до загального трудового стажу періоду роботи з 01.06.1975 року по 31.10.1976 року включно та з 01.01.1979 року по 18.03.1980 року включно, починаючи з 16.09.2018 року.
В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 254 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова