30 листопада 2022 року м. Дніпросправа № 160/27092/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 березня 2022 року в адміністративній справі № 160/27092/21 (головуючий суддя першої інстанції Юрков Е.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
Позивач 23.12.2021 року (згідно штампу на поштовому конверті) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому просила визнати неправомірною та скасувати постанову відповідача №ДН8696/АВ-ФС/183 від 10.09.2021 року про накладення штрафу в сумі 480000 гривень.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем незаконно опитано стажерів позивача, а також здійснено незаконну відеозйомку на свій мобільний телефон. Зазначає, що оскільки інспекційне відвідування не є перевіркою, і повинно закінчитися пропозицією надати документи на підприємницьку діяльність, а не збирати відносно позивача та відвідувачів кафе інформацію. 06.08.2021 року інспектори відповідача знову приїхали до кафе позивача з письмовою вимогою про надання документів №ДН8696/1416/НД-2, і позивачем надано частину документів, всі документи не встигли підготувати. До листа про направлення документів від 11.08.2021 року вих.№1184/4.1-12 не додано: попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю від 11.08.2021 року №ДН8696/1416/АВ/П/П та лист про застосування дисциплінарного стягнення від 11.08.2021 року №1193/4.1-12. Позивач посилається на незаконність дій інспекторів відповідача, які полягають в порушенні ст.10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме: не проінформовано позивача про права та обов'язки, порушено конституційні права, передбачені ст.32 Конституцією України, внаслідок проведення не санкціонованої та незаконної відеозйомки, не вручено копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу, не надано копії документів, передбачених Законом, не надано копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 березня 2022 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 10.09.2021 року №ДН8696/1416/АВ-ФС/183 в частині накладення штрафу на суму 300000,00 грн..
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
В частині задоволених позовних вимог рішення суду першої інстанції оскаржувалось Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.07.2022 року апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області залишено без задоволення, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 березня 2022 року у справі №160/27092/21 залишено без змін.
ОСОБА_2 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 29.07.2022 року (згідно штампу на поштовому конверті) подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду в частині відмовлених позовних вимог скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права. Зауважує, що під час здійснення державного нагляду суб'єкт господарювання має бути проінформований про свої права та обов'язки. Зазначає, що не знає на якій підставі здійснювалась перевірка або відвідування, що слугувало виданню наказу та направленню на інспекційне відвідування, копію направлення не отримано. Не повідомлено про право недопуску до перевірки, також завчасно не повідомлено про здійснення планового державного нагляду (контролю). Доказів допуску до роботи 8 працівників відповідачем не надано.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила таке.
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована як фізична особа-підприємець 17.05.2019 року (а.с. 6-8).
Відповідач - Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повноваження.
Наказом Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 28.07.2021 року №1251-П призначено у період з 29.07.2021 року по 10.08.2021 року провести інспекційне відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю ФОП ОСОБА_1 за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 , місце провадження господарської діяльності: АДРЕСА_2 , кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », з питань виявлення неоформлених трудових відносин (а.с. 39).
Згідно направлення на проведення інспекційного відвідування від 21.07.2021 року №513-Н під час інспекційного відвідування здійснюється контроль за додержанням законодавства про працю у ФОП ОСОБА_1 з питань виявлення неоформлених трудових відносин (а.с. 40).
29.07.2021 року відповідачем вручено ФОП ОСОБА_3 вказане вище направлення на проведення інспекційного відвідування та вимогу про надання документів №ДН8696/1416/НД з переліком необхідних для проведення заходу державного контролю документів.
Під час проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » виявлено осіб, зокрема: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . В поясненнях від 29.07.2021 року ОСОБА_4 і ОСОБА_5 зазначили, що проходять стажування у ФОП ОСОБА_1 на посаді офіціантів, ОСОБА_6 зазначила, що проходить стажування на посаді прибиральниці території (а.с. 41-43).
06.08.2021 року відповідачем складено вимогу № ДН8696/1416/НД-2, якою зобов'язано ФОП ОСОБА_7 у строк до 15 год. 00 хв. 09.08.2021 року надати документи за період січень 2021 року серпень 2021 року: трудові договори, накази та заяви про прийом на роботу, переміщення, переведення, повідомлення до податкової служби про прийняття працівників на роботу та квитанція № 2 до повідомлень, списковий склад найманих працівників станом на 06.08.2021 року, інші правочинні документи щодо офіційних правовідносин між ФОП ОСОБА_2 та працівниками, які працюють за місцем здійснення позивачем господарської діяльності: АДРЕСА_3 , кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (а.с. 18).
10.08.2021 року контролюючим органом складено акт щодо додержання вимог законодавства у сфері праці № ДН8696/1416/АВ, згідно якого під час здійснення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин 29 липня 2021 року о 13 годині 30 хвилини проведене опитування шляхом отримання письмового пояснення у 3 (трьох) осіб: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які знаходилися за місцем провадження господарської діяльності ФОП ОСОБА_2 , з них: 2 особи, які виконували роботу офіціантів та 1 особа, яка виконувала роботу прибиральника території. Заяви, накази та повідомлення про прийняття працівників на роботу до перевірки не надано, що вважається за відсутнє.
Вказані обставини зафіксовано засобами відеотехніки, про що зазначено в акті перевірки (а.с. 19-25).
Висновками акту перевірк встановлено, що позивачем фактично допущено до роботи 3 працівника, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 без укладання трудових договорів, оформлених наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що порушує вимоги ч.1 ст.21 КЗпП України, ч.3, ст.24 КЗпП України (ч.4 ст.24 КЗпП України (з урахуванням змін згідно редакції від 10.06.2021 року, підстава - 1217-ІХ), абзацу першого частини постанови КМУ №413 та свідчить про відсутність офіційного працевлаштування трьох працівників.
11.08.2021 року відповідачем складено припис №ДН8696/14116/АВ/П, яким зобов'язано ФОП ОСОБА_7 у строк до 20.08.2021 року усунути порушення ч.1 ст.21, ч.3 ст.24 КЗпП України, абз.1 постанови КМУ №413 (а.с. 16-17).
10.09.2021 року відповідачем винесено постанову №ДН8696/1416/АВ-ФС/183 про накладення штрафу на позивача накладено штраф у розмірі 480000 грн..
Не погодившись з постановою ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, позивач оскаржила таку постанову до суду.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив із того, що матеріалами справи підтверджено допущення позивачем порушення вимог ст.21 та ч.1 ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України відносно трьох працівників: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , до позивача правомірно застосовано штрафні санкції в цій частині, згідно постанови від 10.09.2021 року №ДН8696/1416/АВ-ФС/183 на суму 180000 грн. Постанова відповідача від 10.09.2021 року № ДН8696/1416/АВ-ФС/183 в частині накладення штрафу у розмірі 300000 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.
Як зазначалось вище, в частині задоволених позовних вимог рішення суду першої інстанції оскаржувалось Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.07.2022 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 березня 2022 року у справі №160/27092/21 про визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 10.09.2021 року № ДН8696/1416/АВ-ФС/183 в частині накладення штрафу на суму 300000 грн. залишено без змін.
З огляду на те, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 березня 2022 року в адміністративній справі №160/27092/21 в частині задоволених позовних вимог позивачем не оскаржується та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.07.2022 року залишено без змін, апеляційному перегляду підлягає законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в частині відмовлених позовних вимог.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі по тексту - Закон №877) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Частиною п'ятою статті 2 Закону №877 встановлено, що заходи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення здійснюються у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог частини першої статті 259 КЗпП України постановою Кабінету Міністрів України №823 від 21.08.2019 року «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі по тексту - Порядок №823).
Пунктом 2 Порядку №823 передбачено, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Підстави для здійснення інспекційних відвідувань визначені пунктом 5 Порядку №823, зокрема рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту. (пп. 3)
Позивачем підстави та наказ про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі інспеційного відвідування не оскаржуються, а тому судом апеляційної інстанції не перевіряються.
Підставою перевірки в даному випадку в направленні зазначено - рішення керівника органу контролю, предметом інспекційного відвідування є виявлення неоформлених трудових відносин (а.с.40).
Відповідно до ч.11 ст.4 Закону №877 плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.
Згідно з п.8 Порядку №823 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об'єкта відвідування (за його наявності).
Відповідно до пункту 6 Порядку № 823 під час підготовки до проведення інспекційного відвідування інспектор праці може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування, зокрема шляхом проведення аналізу наявної (доступної) інформації про стан додержання об'єктом відвідування законодавства про працю.
Суд першої інстанції, проанаізувавши зміст вказаних вище норм, дійшов висновку, що головною умовою проведення інспекційного відвідування являється пред'явлення саме об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі відповідних документів.
Згідно тексту позову, перевірка (інспекційне відвідування) проводилась у присутності позивача.
Відповідно пункту 10 Порядку №823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право:
під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку,
1) під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;
2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги;
3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;
4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;
5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;
6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;
7) отримувати від органів державної влади, об'єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.
Вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання (пункт 11 Порядку №823).
Пунктом 16 Порядку №823 передбачено, що за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.
Згідно з пунктом 24 Порядку № 823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об'єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
Згідно акту перевірки, перевірка проводилась за місцем здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_2 , у присутності останньої, процес проведення заходу фіксувався засобами аудіотехніки та відеотехніки.
Вказані обставини позивачем не спростовані.
За результатами перевірки 11.08.2021 року контролюючим органом складений припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю.
Позивачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано доказів оскарження як наказу про проведення перевірки (інспекційного відвідування) так і припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю, та в матеріалах справи такі докази відсутні.
За правилами частини 1 статті 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.
Згідно з ч.1 ст.24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 6-1) при укладенні трудового договору про дистанційну (надомну) роботу; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
Відповідно до ч.3 ст.24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 26 Кодексу законів про працю України визначено, що при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.
В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.
Також, згідно статті 29 Закону України «Про зайнятість населення» студенти закладів фахової передвищої та вищої освіти, учні закладів професійної (професійно-технічної) освіти, які здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», освітньо-професійним ступенем «фаховий молодший бакалавр», освітнім ступенем «молодший бакалавр», «бакалавр», «магістр» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, мають право проходити стажування за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, на умовах, визначених договором про стажування у вільний від навчання час.
Метою стажування є набуття досвіду з виконання професійних завдань та обов'язків, удосконалення професійних знань, умінь та навичок, вивчення та засвоєння нових технологій, техніки, набуття додаткових компетенцій.
Порядок укладення договору про стажування та типову форму договору затверджує Кабінет Міністрів України.
Строк стажування за договором не може перевищувати шести місяців.
Запис про проходження стажування роботодавець вносить до трудової книжки.
Відомості про проходження стажування вносяться до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування в порядку, встановленому Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Згідно ч.1 ст.265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
В силу абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:
фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження;
Таким чином, роботодавці несуть відповідальність за використання найманої праці без оформлення трудових відносин у встановленому чинним законодавством порядку, тобто, без укладення трудового договору.
Отже, відповідно до матеріалів справи позивачем допущено ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, чим не дотримано вимоги ст. 21 та ч.1 ч.3 ст. 24 Кодексу законів про працю України.
Позивачем ні під час проведення перевірки, ні до судів першої та апеляційної інстанції не надано документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/ відомості з питань, які були предметом інспекційного відвідування.
Стосовно посилань позивача в апеляційній скарзі про надання трудових договорів з особами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів надання таких трудових договорів ані під час перевірки, ані до матеріалів справи та апеляційної скарги, до матеріалів апеляційної скарги зазначені договори також не долучені.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що на підтвердження доводів про оформлення трудових відносин з вказаними особами, позивачем не надано жодних документів, в тому числі: документів повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, або санітарних книжок про проходження такими особами медичного огляду для роботи в кафе, тощо.
Відтак, наведеними вище обставинами в їх сукупності спростовуються доводи позивача, щодо порушення процедури проведення державного нагляду (контролю).
Оскільки факт використання найманої праці та існування трудових відносин встановлений, відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України на позивача за порушення вимог ч.1, ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України на позивача правомірно накладений штраф у розмірі 180000,00 грн., як правильно вирішив суд першої інстанції.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Вирішуючи питання про можливість касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 березня 2022 року в адміністративній справі №160/27092/21 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 березня 2022 року в адміністративній справі № 160/27092/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко
суддя С.Ю. Чумак