29 листопада 2022 року м. Дніпросправа № 160/4307/22
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Прокопчук Т.С., Кругового О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2022 р. (суддя Бондар М.В.) в адміністративній справі №160/4307/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови йому в призначенні пенсії за вислугою років згідно статті 86 Закону України «Про прокуратуру»;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області визнати строки навчання на слідчо-криміналістичному факультеті №3 Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого - 4 роки 10 місяців (з 01 вересня 1993 р. по 30 червня 1998 р.), строком несення ним військової служби та зарахувати її до його стажу, який дає право на пенсію за вислугою років;
3) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області врахувати період його роботи на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ - 8 місяців 15 днів (з 30 березня 1998 р. по 15 грудня 1998 р.) та зарахувати його до стажу, який дає право на пенсію за вислугою років;
4) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити йому з 20 січня 2022 р. та виплачувати пенсію за вислугою років, відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 60 % від суми заробітної плати, вказаної у довідці Дніпропетровської обласної прокуратури №21-4вих22 від 20 січня 2022 р., з наступним проведенням перерахунку пенсії, у зв'язку із підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури, виходячи із місячного заробітку за відповідною посадою, з якої призначено пенсію.
В обґрунтування позову позивач вказав, що спірним рішенням №045550006341 від 28 січня 2022 р. йому відмовлено у призначенні пенсії з підстав відсутності у нього вислуги років, визначеної приписами статті 86 Закону України «Про прокуратуру». На його думку, відповідач неправильно розрахував його стаж, протиправно не включивши до нього строк навчання (несення військової служби) на слідчо-криміналістичному факультеті №3 Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого - 4 роки 10 місяців у період з 01 вересня 1993 р. по 30 червня 1998 р., та час його роботи на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ - 8 місяців 15 днів у період з 30 березня
1998 р. по 15 грудня 1998р.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2022 р. залучено в якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, як орган, що прийняв рішення, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2022 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував спірне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №045550006341 від 28 січня 2022 р. про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії. Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області врахувати період роботи ОСОБА_1 на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ - 5 місяців 15 днів (30 червня 1998 р. по 15 грудня 1998 р.) та зарахувати його до стажу ОСОБА_1 , який дає йому право на призначення пенсії за вислугою років. У задоволенні іншої частини позовних вимог суд відмовив.
Рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку ОСОБА_1 , який зазначає про порушення судом норм матеріального права, в зв'язку з чим просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
На думку скаржника, суд дійшов помилкового висновку, що період його навчання - 4 роки 10 місяців (з 01 вересня 1993 р. по 30 червня 1998 р.) не є строком несення військової служби, тому не підлягає зарахуванню до його вислуги років. Такий висновок суду суперечить положенням статей 24, 25 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу". Також суд безпідставно врахував період роботи позивача на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ лише з 30 червня 1998 р. (с дня отримання вищої освіти) по 15 грудня 1998 р. Також судом не розглянуто та не надано вмотивовану оцінку вимозі щодо призначення пенсії.
У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області просить залишити скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване. Відповідач зазначає, що позивач військову службу не проходив, крім того, час проходження військової служби підлягає зарахуванню до загального трудового стажу, а не до вислуги років; половина строку навчання у вищих юридичних закладах денної форми навчання зараховується до вислуги років, що дає право на пенсію згідно п. 6 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-УІІ, стажування на спеціальних посадах осіб, які не мали вищої юридичної освіти, не підлягає зарахуванню до стажу, що дає право на пенсію за вислугу років.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно
до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено, що 20 січня 2022 р. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення йому пенсії за вислугу років на підставі статті 86 Закону України «Про прокуратуру», яка за принципом екстериторіальності була передана на розгляд Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 045550006341 від 28 січня 2022 р. ОСОБА_1 відмовлено у призначені пенсії за вислугу років з підстав відсутності у необхідної кількості вислуги років, визначеної статтею 86 Закону України «Про прокуратуру».
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки ОСОБА_1 станом на 01 вересня 1993 р. не прийняв Присягу та не мав військового звання, відсутні підстави для зарахування періоду його навчання на слідчо-криміналістичному факультеті №3 Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого - 4 роки 10 місяців (01 вересня 1993 р. по 30 червня 1998 р.) до строку несення ним військової служби, для зарахування її до його вислуги років, що дає йому право для призначення пенсії відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" . Також суд вказав на відсутність підстав для зарахування до вислуги років ОСОБА_1 для призначення йому пенсії періоду роботи в органах внутрішніх справ до 30 червня 1998 р., оскільки даний період припадав на час, до отримання ним вищої освіти. Позовні вимоги ОСОБА_1 про призначення йому пенсії з 20 січня 2022 р. відповідно до приписів статті 86 Закону України "Про прокуратуру" суд визначив як передчасні.
Колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII від 14 жовтня 2014 р. визначено, що прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2020 р. і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.
Апелянт просить визнати строк його навчання на слідчо-криміналістичному факультеті №3 Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого - 4 роки 10 місяців (з 01 вересня 1993 р. по 30 червня 1998 р.) строком несення ним військової служби, який підлягає зарахуванню до вислуги років, що дає право на призначення пенсії, відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру".
Частиною 6 статті 2, статтею 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу" визначено, що до видів військової служби належить, зокрема, військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки.
Початком проходження військової служби вважається, зокрема, день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Як вбачається з довідки Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого №Л-567/415 від 08 листопада 2019 р., згідно наказу № 134-С від 05 серпня 1993 р. ОСОБА_1 з 01 вересня 1993 р. зарахований студентом 1-го курсу денного факультету № 3 (слідчо-криміналістичний) Української юридичної академії. Наказом № 115-С від 27 червня 1998 р. ОСОБА_1 з 30 червня 1998 р. відрахований з Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, у зв'язку із закінченням навчання, отриманням повної вищої освіти за спеціальністю «Правознавство», здобуттям кваліфікації юриста (а.с.31).
В обґрунтування своїх доводів апелянт посилається на те, що слідчо - криміналістичний факультет МВС Національний юридичної академії імені Ярослава Мудрого включений до Переліку вищих навчальних закладів, що входять до єдиної системи військової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1410 від 15 грудня 1997 р.
Колегія суддів звертає увагу, що зазначеною постановою Кабінет Міністрів України затвердив Концепцію військової освіти в України та заходи щодо її реалізації, положення про підготовку військових фахівців. Реалізація зазначеної Концепції визначалась Урядом у три етапи в період з 1997 по 2000 роки. Цією постановою до єдиної системи військової освіти з 15 грудня 1997 р. було включено слідчо-криміналістичний факультет МВС.
ОСОБА_2 з 01 вересня 1993 р. до 30 червня 1998 р. проходив навчання на денному факультеті № 3 (слідчо-криміналістичний) Української юридичної академії, а не на слідчо-криміналістичному факультеті МВС; він мав статус студента, а не курсанта, відтак законні підстави для визнання періоду його навчання військовою службою - відсутні.
Колегія суддів вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області правомірно зарахувала половину строку навчання позивача у вищому юридичному навчальному закладі денної форми навчання до вислуги років, що дає право на пенсію згідно зі статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" .
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовної вимоги про визнання періоду навчання з 01 вересня 1993 р. по 30 червня 1998 р. військовою службою і доводи апелянта на правильність рішення суду не впливають.
Також, ОСОБА_2 просить врахувати період його роботи в органах внутрішніх справ - 8 місяців 15 днів (з 30 березня 1998 р. по 15 грудня 1998 р.) до вислуги років, що дає йому право на призначення пенсії, відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру.
Статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується, у тому числі, час роботи на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою.
Як свідчить зміст листа ГУ НП в Харківській області №48ад/119-12/01-2018 від 07 травня 2018 р., ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України з 30 березня 1998 р. по 01 серпня 1998 р. - слідчий Київського районного відділу Харківського міського управління УМВС України в Харківській області (розподілений на період стажування та до закінчення Національної юридичної академії); з 01 серпня 1998 р. по 15 грудня 1998 р. - оперуповноважений кримінальної міліції у справах неповнолітніх Орджонікідзевського районного відділу Харківського міського управління УМВС України в Харківській області (а.с. 32-34). В цей період йому були присвоєнні звання молодшого лейтенанта та лейтенанта міліції, що відносяться до середнього начальницького складу органів внутрішніх справ (накази Управління МВС України в Харківській області №51 о/с від 06 квітня 1998 р. та №113 щ/с від 20 серпня 1998 р. (а.с.35-зворот, 37).
Тобто, з 30 березня 1993 р. до 30 червня 1993 р. позивач, будучи студентом денної форми навчання, проходив стажування, яке за своєю суттю є виробничою практикою, обов'язковою для студентів усіх факультетів Академії, і необхідною, поряд із складанням державних випускних іспитів, для отримання диплома про повну вищу юридичну освіту. Такий період не вважається роботою (службою) за посадою, тому не підлягає зарахуванню до стажу, який дає право на вислугу років.
Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги в цій частині шляхом зарахування до вислуги років, що дає право на призначення пенсії, періоду з 30 червня 1998 р. (отримання позивачем вищої юридичної освіти) по 15 грудня 1998 р. (звільнення зі служби в органах внутрішніх справ), з чим колегія суддів погоджується у повному обсязі.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2022 р. в адміністративній справі №160/4307/22 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 29 листопада 2022 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Т.С. Прокопчук
суддя О.О. Круговий