ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
30 листопада 2022 року м. Київ№826/5701/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., здійснюючи розгляд в порядку спрощеного позовного провадження адміністративної справи
за позовомОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2
до Міністерства юстиції України, державного реєстратора Державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Тарнавської Світлани Володимирівни державного реєстратора Державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" Демченко Марини Олександрівни державного реєстратора Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Демченко Марини Олександрівни
треті особи про Київська міська рада департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, державного реєстратора Державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" Тарнавської Світлани Володимирівни, державного реєстратора Державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" Демченко Марини Олександрівни, державного реєстратора Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Демченко Марини Олександрівни, треті особи Київська міська рада, Департамент земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, в якому просять суд (з урахуванням ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Арсірій Р.О.) від 25.06.2018 про роз'єднання позовних вимог):
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України при розгляді звернень (скарг) стосовно дій державних реєстраторів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , пов'язаних з відкриттям в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно спеціальних розділів та внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про реєстрацію речових прав, а саме прав суборенди земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва та експлуатації об'єктів рекреаційного призначення (дач).
- зобов'язати Міністерство юстиції України скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (спеціальний розділ) всі наявні записи про інше речове право - право суборенди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (з кадастровими номерами, що. підпадають під перелік підряд від 8000000000:90:415:0100 по 8000000000:90:415:0187), з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення (дач).
- до прийняття Київською міською радою рішення про утворення земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 - з кадастровими номерами, відмінними від кадастрового номера 8000000000:90:415:0003 визначення цільового призначення таких земельних ділянок та встановлення прав користування ними, зобов'язати Міністерство юстиції України та державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно утриматися від вчинення дій пов'язаних з відкриттям відповідних розділів в Державному реєстрі речових V прав на нерухоме майно та реєстрацією будь-яких прав на земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровими номерами, відмінними від кадастрового номера 8000000000:90:415:0003.
Внаслідок задоволення заяви про самовідвід головуючого судді Арсірія Р.О. ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Арсірій Р.О.) від 16.11.2022 справу №826/5701/18 передано для визначення складу суду згідно з частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.2022 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ", в порядку пункту 2.3.49, 2.3.52 Положення про автоматизовану систему документообігу суду адміністративну справу №826/5701/18 передано на автоматизований перерозподіл справ між суддями для визначення нового складу суду.
Відповідно до частини другої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2022 адміністративну справу №826/5701/18 прийнято до свого провадження суддею Літвіновою А.В., вирішено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Разом з тим, приймаючи справу №826/5701/18 до свого провадження, оскільки провадження у справі було відкрито ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Васильченко) від 13.02.2018, судом встановлено, що вказану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства з огляду на наступне.
Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до частин першої та третьої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17.
Водночас, спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до його порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що заяву про поділ належної громаді міста Києва земельної ділянки площею 9,42 га по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 8000000000:90:415:0003 та зміну цільового призначення земельних ділянок, що будуть утворені в результаті її поділу, державному кадастровому реєстратору було подано неуповноваженою особою. У свою чергу скасування державної реєстрації зазначеної земельної ділянки, а також внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 149, з кадастровими номерами підряд від 8000000000:90:415:0100 по 8000000000:90:415:0187 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення (дач), які утворилися на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок за заявами Закритого акціонерного товариства «Київгума» в результаті поділу земельної ділянки за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 149, з кадастровим номером 8000000000:90:415:0003, вчинено із порушенням норм встановлених чинним законодавством України.
Зазначено, що з державного реєстру речових справ позивачам стало відомо, що 23, 27, та 29.03.2017 державними реєстраторами Тарнавською Світлановою Володимирівною та Демченко Мариною Олександрівною Державного підприємства "Державний інститут економіко-правових та технічних досліджень" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було відкрито спеціальні розділи та здійснено реєстрацію інших речових прав, а саме прав суборенди земельних ділянок стосовно 4 земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 , на користь осіб що на думку позивачів не мали відношення до існуючих об'єктів нерухомості майна за вказаною адресою.
Позивачами наголошено, що державні реєстратори порушили вимоги пунктів 12, 23, 40 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 і статей 24, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Вказано, що бездіяльність Міністерства юстиції України призвела до подальшого порушення прав та інтересів держави, громади міста та інвесторів оздоровчого комплексу, зокрема позивачів, оскільки позивачі вважають протиправним внесенням до Державного реєстру речових відомостей про суборенду належних державі земель, неправомірних дій державних реєстраторів і арбітражного керуючого.
Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Арсірій Р.О.) від 25.06.2018 провадження у справі №826/5701/18 зупинялось провадження до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №826/9962/18, оскільки судом було встановлено, що питання правомірності оскаржуваних рішень реєстраторів у даній справі є похідним від позовних вимог щодо визнання недійсними та скасування рішення Головного управлінням Держземагентства у місті Києві (правонаступником якого є Головне управління Держгеокадастру у місті Києві) щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки за адресою: м.Київ Столичне шосе, 149 з кадастровим номером 8000000000:90:415:0003 з цільовим призначенням для експлуатації та обслуговування дитячого оздоровчого комплексу, а також внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки за адресою: м.Київ. Столичне шосе, 149, з кадастровими номерами підряд від 8000000000:90:415:0100 по 8000000000:90:415:0187 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення (дач), які утворилися на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок за заявами Закритого акціонерного товариства «Київгума» в результаті поділу земельної ділянки за адресою: м.Київ. Столичне шосе, 149 з кадастровим номером 8000000000:90:415:0003.
Суд звертає увагу, що Верховний Суд в постанові від 08.07.2021 по справі №826/9962/18 дійшов висновку, що цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спірні правовідносини пов'язані із захистом порушених майнових прав позивачів (зокрема, права безперешкодно користуватися об'єктами нерухомого майна).
Також зазначено, що позивачі вважають, що оскаржуване рішення впливає на їх право безперешкодно та повноцінно користуватися зареєстрованими за ними об'єктами нерухомого майна (об'єктами незавершеного будівництва), які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:415:0003, якої наразі фактично не існує у зв'язку з її поділом.
Враховуючи зазначене, судом встановлено, що незаконність реєстраційних дій державних реєстраторів за посиланням позивача пов'язана із, зокрема порушенням прав позивачів, як власників об'єктів нерухомого майна, розміщених на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером 8000000000:90:415:0003.
Отже, зазначене дає підстави для висновку, що переданий на вирішення суду спір зумовлений порушенням речових прав позивачів на нерухоме майно - земельні ділянки, діями відповідачів і заявлений позов спрямований на відновлення прав позивачів на це майно.
За змістом статей 15-16, 21 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання і до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Згідно з пунктами 6 та 13 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі, землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також спори у справах щодо майна, що є предметом зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці, вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.
Тому, якщо порушення своїх прав особа вбачає в наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів у відповідності до положень статті 21 Цивільного кодексу України.
Аналогічні висновки щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.11.2019 у справі №906/392/18.
Крім того, схожих висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 08.09.2022 у справі №440/3994/18.
Тобто звернення позивачів до суду із цим позовом обумовлено необхідністю захисту його прав не у сфері публічно-правових відносин, а їх майнових прав, що виключає розгляд цієї справи у порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, враховуючи суть спірних правовідносин та їх суб'єктний склад, суд дійшов висновку про непоширення на цей спір юрисдикції адміністративних судів та необхідність його вирішення в порядку цивільного судочинства.
При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 09.04.2021 у справі №640/20338/19.
Частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Отже, зважаючи на предметну юрисдикцію та характер спірних правовідносин в адміністративній справі №826/5701/18, та враховуючи позицію Верховного Суду станом на час винесення даної ухвали, суд приходить до висновку щодо закриття провадження у справі №826/5701/18.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Також, на виконання вимоги, зазначеної у частині першій статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, є необхідним роз'яснити позивачам, що розгляд позовної заяви останнього має здійснюватися у порядку цивільного судочинства, із врахуванням правил територіальної підсудності.
Керуючись статтями 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Закрити провадження в адміністративній справі №826/5701/18 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, державного реєстратора Державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" Тарнавської Світлани Володимирівни, державного реєстратора Державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" Демченко Марини Олександрівни, державного реєстратора Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Демченко Марини Олександрівни, треті особи Київська міська рада, Департамент земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.