02 грудня 2022 року м. Кропивницький справа №340/4583/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу
за позовомАгрофірми "Хлібороб" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (26512, Кіровоградська область, Голованівський район, с. Наливайка, 26512, код ЄДРПОУ - 30702633)
до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (25004, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул.Героїв Маріуполя, 102, код ЄДПРОУ - 39816845)
провизнання протиправною та скасування постанови, -
І. Зміст позовних вимог.
Агрофірма "Хлібороб" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю звернулась до суду з адміністративним позовом в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 311632 від 06 вересня 2022 р. в сумі 17 000 тис. грн.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товариство отримало повідомлення про розгляд справи про порушення автотранспортного законодавства та не отримувало акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт. Звернувшись до відповідача із листом про надання інформації позивач отримав постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу. Також зазначено, що позивач не володіє автотранспортом, що перевіряв та не є автомобільним перевізником. З цих підстав позивач просить суд визнати протиправною та скасувати спірну постанову.
Представник відповідача скористався своїм правом на надання письмового відзиву до суду, в якому висловив свою позицію щодо вищевказаних позовних вимог, які не визнаються у повному обсязі, наголошено на правомірності дій відповідача та вказано, що штраф застосовано за вчинення порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт». У відзиві на позовну заяву також зазначено, що надана на перевірку товарно-транспортна накладна мала усі обов'язкові реквізити визначені законодавством, а тому була належним документом в розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт". Позивач був належним чином повідомлений про розгляд справи, у визначений час не прибув. Представник відповідача вважає, що позивачем не надано до суду достатніх доказів неправомірності оскаржуваної постанови, а тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 року роз'єднано позовні вимоги Агрофірми "Хлібороб" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю у окремі провадження (а.с.39-40).
Матеріали щодо визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №311632 від 06.09.2022 в розмірі 17 000,00 грн. передано до відділу організаційного забезпечення та контролю (канцелярії) Кіровоградського окружного адміністративного суду для реєстрації та присвоєння єдиного унікального номера справи в АСДС
Адміністративній справі за позовом Агрофірми "Хлібороб" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №311632 від 06.09.2022 в розмірі 17 000,00 грн. присвоєно номер 340/4583/22 та передано на розгляд головуючому судді Жуку Р.В.
Ухвалою суду від 07.10.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду у прядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання (а.с.42).
27.10.2022 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.45-47).
Інших заяв чи клопотань учасниками справи до суду не подано.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважав можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням зібраних доказів, судом встановлені наступні обставини.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль RENAULT реєстраційний номер НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 (а.с.57).
21.07.2022 посадовими особами Укртрансбезпеки на автомобільній ділянці М-05 Київ-Одеса 452км+811м проводилась рейдова перевірка, під час якої зупинений транспортний засіб марки RENAULT реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Відповідно до акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №328545 від 21.07.2022 року водій ОСОБА_1 не надав на перевірку документи передбачені ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу (а.с.49).
Водій зі змістом акту №328545 від 21.07.2022 року ознайомлений, та надав пояснення.
Повідомлення про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт від 18.08.2022 року, який був призначений на 06.09.2022 року, направлено позивачу поштою та отримано уповноваженою особою позивача 30.08.2022 року (а.с.51-52).
06 вересня 2022 року уповноваженою особою відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №311632 про накладення на позивача штрафу у розмірі 17000,00 грн. за відсутність на момент перевірки протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу (а.с.48).
Вважаючи постанову відповідача винесену за результатами такої перевірки протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом, за захистом порушеного, на його думку, права.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд зазначає наступне.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" №2344-ІІІ від 05.04.2001 року (далі - Закон №2344-ІІІ).
Статтею 2 Закону №2344-ІІІ визначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про транспорт" нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, організації безпеки руху тощо є обов'язковими для власників транспорту.
Статтею 48 Закону №2344-ІІІ передбачено перелік обов'язкових документів на підставі яких виконуються вантажні перевезення, для водія юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Однак, перелік документів, визначений статтею 48 Закону №2344-ІІІ, не є вичерпним.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.02.2020 року по справі №820/4624/17, зазначив, що:
"54. Аналіз положень статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.
63. З врахуванням вище викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що положеннями статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбачено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №385 від 24.06.2010 року, та Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 340 від 07.06.2010."
Тахограф - це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.
Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 р. № 385 (далі - Інструкція № 385).
Пунктом 1.3 Інструкції № 385 зазначено, що ця Інструкція поширюється на суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Відповідно до пункту 3.3. Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:
- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;
- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;
- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;
- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;
- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв).
Згідно з пунктом 3.6. Інструкції №385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку:
- наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа;
- строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
Відповідач до матеріалів відзиву додає копію протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу RENAULT MAGNUM 440 ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 від 16.08.2018 року (а.с.50).
Досліджуючи спірні правовідносини суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 2.6 Інструкції №385, пункт сервісу тахографів виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР (994_016) періодично кожні два роки, а також у разі:
- установлення або заміни тахографа;
- ремонту тахографа;
- зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу;
- якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.
Згідно ст.60 Закону №2344-ІІІ суб'єктом відповідальності є автомобільний перевізник, а згідно №6215-000260 від 21.07.2022 перевізником є Хлібороб, АФ ТОВ, тобто позивач.
Враховуючи наведене суд доходить висновку, що перевізник не забезпечив водія належним протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.
Відповідно пункту 20 Порядку №1567, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Згідно з пунктом 21 Порядку №1567, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).
Пунктом 22 Порядку №1567 передбачено те, що у разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.
З акту перевірки №328545 від 21.07.2022 року судом встановлено, що водій транспортного засобу, що перевірявся з актом ознайомлений, та надав пояснення (а.с.49).
Також необхідно зазначити, що Порядком №1567 не передбачено вручення копії акту водієві чи уповноваженій особі.
В обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначено, що відповідач не є власником транспортного засобу та не є перевізником.
До перевірки транспортного засобу водієм надано товарно-транспортну накладну №6215-000260 від 21.07.2022 року у якій зазначено: автомобіль - RENAULT MAGNUM 440 реєстраційний номер НОМЕР_3 ; напів-причіп № НОМЕР_4 ; перевізник - Хлібороб, АФ ТОВ 30702633; водій - ОСОБА_1 (а.с.56).
Суд зазначає, що згідно статті 1 Закону № 2344-ІІІ, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов'язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.
Статтею 49 Закону № 2344-ІІІ встановлено, що водій транспортного засобу зобов'язаний, серед іншого, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов'язкові реквізити:
дата і місце складання;
вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім'я, по батькові водія та номер його посвідчення;
вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;
пункти завантаження і розвантаження.
Абзацом двадцять сьомим глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568 /далі - Правила №363/, встановлено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
Відповідно до пункту 11.1 глави 11 Правил №363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортну накладну суб'єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові)
Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
У відповідності до пункту 11.3. Правил №363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.
Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом.
Згідно пункту 11.4. Правил №363 після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники.
Відповідно до пункту 11.5. Правил №363 у разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.
Вказані норми законодавства не містять жодного винятку та передбачають наявність товарно-транспортної накладної у водія мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам.
Дослідивши подану для перевірки товарно-транспортну накладну №6215-000260 від 21.07.2022 суд зазначає, що вона має всі обов'язкові реквізити, визначені законом, а тому є належним документом в розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт" (а.с.56).
Надані позивачем до матеріалів справи документи не свідчать, що Агрофірма "Хлібороб" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю не була перевізником за товарно-транспортною накладною №6215-000260 від 21.07.2022 року та не беруться судом до увагу у зв'язку із не наданням таких документів під час перевірки та до контролюючого органу під час розгляду справи про порушення автотранспортного законодавства.
Відповідно до пункту 25 Порядку №1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
При цьому, пунктами 26-27 Порядку №1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
Судом встановлено, що повідомлення про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт від 18.08.2022 року, який був призначений на 06.09.2022 року, направлено позивачу поштою та отримано уповноваженою особою позивача 30.08.2022 року (а.с.51-52).
За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для прийняття постанови про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу слугував факт порушення ним законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за вчинення якого передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ.
Представник Агрофірми "Хлібороб" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю на розгляд справи не прибув, письмових пояснень та доказів до контролюючого органу не подав, направивши при цьому запит на отримання інформації від 31.08.2022 року.
Враховуючи наведені обставини у відповідача були наявні усі підстави для винесення постанови про застосування до Агрофірми "Хлібороб" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю адміністративно - господарського штрафу №311632 від 06.09.2022 року.
У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На думку Кіровоградського окружного адміністративного суду, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування виконано та доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних дій з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
VI. Судові витрати.
Оскільки, в задоволенні позову відмовлено повністю, сторонами не надано інших доказів понесення судових витрат, такі витрати розподілу та присудженню не підлягають.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Агрофірми "Хлібороб" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 311632 від 06 вересня 2022 р. в сумі 17 000 тис. грн. - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Процесуальні строки, визначені рішенням суду застосовуються з урахуванням п. 3 розділу VI “Прикінцеві положення” КАС України
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Р.В. Жук