22 листопада 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/4262/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Дегтярьової С.В., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) адміністративну справу
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (25004, м. Кропивницький, вул. Генерала Родимцева, 102, ЄДРПОУ 39816845)
про визнання протиправною та скасування постанови,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №311625 від 30.08.2022 року про застосування адміністративно-господарського штрафу, яка винесена Відділом державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті відносно ФОП ОСОБА_1 .
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.09.2022 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.43).
Позов мотивовано тим, що ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, якою регламентовані правовідносини та відповідальність учасників перевезень автомобільним транспортом, чітко встановлює, що застосування адміністративно-господарських штрафів за порушення вимог даного закону можливе не до будь-якої особи, а виключно до автомобільного перевізника, яким позивач, станом на 07.07.2022 р., не був. Представник позивача вказує, що відповідно до договору оренди транспортного засобу з екіпажем від 01.07.2022 р., який укладено між позивачем (орендодавець) та ТОВ «ОТК-Самара» (орендар), позивачем передано в оренду транспортні засоби, а саме - спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е, марки ДАФ, державний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 та напівпричіп самоскид SCHMITZ, державний номер НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 .
Окрім того, позивач зазначає, що в день перевірки транспортного засобу він був водієм та вказує, що відповідальна особа вантажовідправника зазначив, щоб він рухався до пункту відвантаження товару, а товарно-транспортну накладну на вантаж доставить експедитор із групою безпеки на власному авто, який буде супроводжувати його транспортний засіб попереду і в разі зупинки для перевірки експедитор наддасть необхідні документи перевіряючим.
В ході проведення рейдової перевірки після зупинення транспортного засобу представниками відповідача, він зателефонував відповідальній особі і попросив терміново надати супровідні документи на вантаж. Однак йому було відмовлено, оскільки відповідальна особа знаходилась вже в пункті розвантаження. Під час складання акту він намагався пояснити перевіряючим, що він лише власник транспортних засобів та водій, однак, за відсутності документів в ході перевірки, перевіряючі повідомили, що в нього буде можливість долучити додаткові документальні докази під час розгляду справи про правопорушення по суті.
Позивач стверджує, що на наступний день після складання акту №329892 від 07.07.2022 р. з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, він направив на електронну адресу відповідача належним чином завіренні копії документів, які йому надала адміністрація ТОВ «ОТК-Самара» на його усне прохання, для підтвердження того, що він не мав відношення до перевезення вантажів. Позивач вказує, що відповідач свідомо проігнорував надіслані ним документи, які в повній мірі спростовують його участь як автомобільного перевізника.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву відповідно до якого позовні вимоги не визнаються (а.с.48-53). Представник відповідача зазначає, що під час рейдової перевірки 07.07.2022 року був зупинений транспортний засіб марки ДАФ реєстраційний номер НОМЕР_2 , який здійснював перевезення вантажу з перевищенням встановлених законодавством вагових норм. За результатами проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу встановлено перевищення вагових параметрів на одиночну вісь, а саме 12,7 т, при нормативно допустимій 11,5 т (10,43%). Крім того, на момент проведення перевірки позивач, який одночасно був і водієм транспортного засобу не надав перевіряючим особам товарно-транспортну накладну.
В зв'язку з виявленням порушень було складено акт №329892 від 07.07.2022 р., акт перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів №0056346 від 07.07.2022 та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0070340 від 07.07.2022 р. Водій зі змістом акту був ознайомлений, надав пояснення, про що працівниками зроблено запис у відповідних графах.
Також вказано, щодо документи від позивача на електронну адресу відділу не надходили.
Окрім того, представник відповідача зазначає, що повідомлення про розгляд справи від 27.07.2022 р. направлено позивачу за його адресою та 11.08.2022 р. ним отримано особисто. Позивач на розгляд справи не з'явився, а тому за результатами розгляду справи винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». З цих підстав просив суд відмовити в задоволенні позову.
Позивачем подано відповідь на відзив, в якій він не погодився з доводами відповідача та просив позов задовольнити (а.с.75-80).
Розглянувши справу в порядку спрощеного (письмового) провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
Посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області 07.07.2022 року проведено рейдову перевірку транспортних засобів, автомобільних перевізників, водіїв, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів на автомобільній дорозі М-05 Київ - Одеса 452 км +811 м щодо дотримання ними вимог чинного автотранспортного законодавства України.
У ході рейдової перевірки 07.07.2022 року здійснено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки ДАФ, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
За наслідками зважування транспортного засобу складено довідку №0070340 від 07.07.2022 року про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт №0056346 від 07.07.2022 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, згідно з якими встановлено перевищення вагових обмежень осьових навантажень на одиночну вісь транспортного составу: замість нормативно допустимих 11,5 тон фактичне навантаження становило 12,7 тони (а.с.66-67).
За результатами перевірки також складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №329892 від 07.07.2022 року, яким зафіксовано порушення, передбачене абз.15 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні подільного вантажу та перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме у водія відсутня товаро-транспортна накладна (а.с.58). Водій ознайомлений зі змістом вказаного акту. В графі пояснення водія про причини порушень вказано, вантаж змістився, а товаро-транспортні накладні видають на місці розвантаження (а.с.58).
Розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт призначено на 30.08.2022 року, про що позивача повідомлено листом, який він отримав 11.08.2022 року (а.с.59-61).
На розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт ОСОБА_1 не з'явився.
Начальник відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області, розглянувши 30.08.2022 року справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, виніс постанову №311625 від 30.08.2022 року, якою на підставі абз.15 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» до ФОП ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн. (а.с.57).
Не погоджуючись з цією постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіряючи правомірність вказаної постанови, суд виходив з того, що відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт".
Частинами 14, 17 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
За визначенням, наведеним в абзаці 54 статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб'єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об'єкти, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (надалі - Порядок №1567).
Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.
Згідно з пунктами 3, 4 Порядку №1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Пунктами 12, 14 Порядку №1567 передбачено, що рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Відповідно до пунктів 21, 22 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).
У разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.
Згідно з пунктами 25, 26, 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Відповідно до частин 1, 4, 5 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.
Відповідно до ч.12 ст.6 Закону №2344 та п.2 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством (ст. 48 Закону № 2344).
Відповідно до частини 1 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Позивач вказує, що відповідно до договору оренди транспортного засобу з екіпажем від 01.07.2022 р., який укладено між позивачем (орендодавець) та ТОВ «ОТК-Самара» (орендар), позивачем передано в оренду транспортні засоби, які 07.07.2022 р. здійснювали перевезення вантажу (а.с.19-21).
Позивач в своїй позовній заяві, як на документ, що супроводжував вантаж, посилається на товарно-транспортну накладну за №СР-00112 від 07.07.2022 р., однак дана накладна під час перевірки у водія була відсутньою та відповідачеві не надавалась (а.с.17).
Відповідно до глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за № 128/2568, (далі за текстом - Правила №363) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
Відповідно до п.11.1. Правил №363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
У відповідності до п.11.3. Правил №363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.
Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом.
Згідно п.11.4. Правил №363 після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники.
Відповідно до п.11.5. Правил №363 у разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.
Що ж стосується товарно-транспортної накладної №СР-00112 від 07.07.2022 р., то вона в ході перевірки у водія була відсутньою, перевіряючим не надавалась, а тому подання її копії до позову позивачем не може свідчити про неврахування її під час прийняття оскаржуваного рішення.
Окрім цього, в ході перевірки водій не надав копії договору оренди транспортного засобу з екіпажем від 01.07.2022 р., який 07.07.2022 р. здійснював перевезення вантажу. В графі "пояснення водія про причини порушень" вказав, що товаро-транспортні накладні видають на місці розвантаження. Будь-яка інформація про те, що ФОП ОСОБА_1 не є перевізником в розумінні Закону, в акті позивачем не вказана (а.с.58).
Між тим, позивач в позовній заяві стверджує, що з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, він направив на електронну адресу відповідача належним чином завіренні копії документів, які йому надала адміністрація ТОВ «ОТК-Самара» на його усне прохання, для підтвердження того, що він не мав відношення до перевезення вантажів, в підтвердження чого надав скріншот електронного направлення документів згідно переліку.
Однак, з вказаного скріншоту не можливо встановити, які вкладення містить даний лист. Електронного підтвердження отримання його адресатом матеріали справи не містять.
Суд звертає увагу позивача на те, що законодавцем визначено чітку процедуру в ході якої особа має право подати відповідні докази в обґрунтування своєї позиції та надати відповідні пояснення. Такою процедурою є розгляд справи про правопорушення автотранспортного законодавства про яку вказано вище.
Також унормована можливість у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання розглядати справу про порушення без її участі, та, за наявності підстав, винести постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів.
Після отримання повідомлення про розгляд справи про правопорушення автотранспортного законодавства, призначеного на 30.08.2022 року, ОСОБА_1 до відповідача не з'явився, будь-яких пояснень відповідачу не направив, копій документів, які додав до позову в якості аргументів протиправності оскаржуваного рішення, а також інших доказів, відповідачеві не надав.
За наявності доказів належності автомобіля позивачеві, вважаючи відсутність товарно-транспортної накладної на товар, що перевозився, за відсутності пояснень в акті з приводу того, що ОСОБА_1 не є перевізником, за відсутності документів, які позивач подав вже зараз, до суду, суд вважає, що відділ державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області в складі Державної служби України з безпеки на транспорті при прийнятті оскаржуваного рішення діяв у спосіб, визначений законом та врахував усі докази та обставини, а тому штраф до позивача в зв'язку з цим застосував правомірно.
З приводу перевезення вантажу з перевищенням встановлених законодавством вагових норм суд вказує на наступне.
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю" від 03.06.2021 №1534-IX, який набрав чинності 01.10.2021, абз.15 частини першої статті 60 Закону № 2344-IIІ викладено в наступній редакції: "за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".
Таким чином, з 01.10.2021 законодавцем встановлена відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу за перевищення встановлених габаритно-вагових норм, в т.ч. при перевезенні подільного вантажу.
Відповідно до статей 4 і 29 Закону України "Про дорожній рух", статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку № 879, вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу.
Згідно пункту 21 Порядку № 879, у разі виявлення факту перевищення вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу під час руху без дозволу на рух або у разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подальший рух такого транспортного засобу забороняється до усунення порушення шляхом отримання дозволу на рух за пройдену частину маршруту або повного (часткового) перевантаження вантажу, що перевозиться в інший транспортний засіб, з подальшим підтвердженням дотримання вагових та/або габаритних параметрів, установлених законодавством, або отримання дозволу на рух на весь маршрут.
Відповідно до пункту 22 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.
Приписами підпункту 22.5 пункту 22 Правил дорожнього руху встановлено, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують навантаження, зокрема на одинарну вісь 11,5 т. на автомобільних дорогах державного значення та 7 т. на автомобільних дорогах місцевого значення.
Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. №30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами" (Офіційний вісник України, 2001 р., № 3, ст. 75).
Так, з метою забезпечення безпеки руху великовагових та великогабаритних транспортних засобів постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30 було затверджено Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами (далі - Правила № 30).
Згідно з п.3 Правил №30 транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Пунктом 4 цих Правил №30 визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Отже, з наведеного слідує, що перевищення вагових параметрів транспортного засобу порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху дозволяється не більше ніж на 2%.
Судом встановлено, що підставою для прийняття постанови про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу слугував факт порушення ним законодавства про автомобільний транспорт, а саме перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезення подільного вантажу, відповідальність за яке передбачена абз.15 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ.
Зокрема, в ході проведення габаритно-вагового контролю встановлено перевищення нормативно допустимого навантаження на одиночну вісь - 12,7 т, при нормативно допустимих 11,5 т, тобто на 1,2 т більше нормативно допустимого, що у відсотковому співвідношенні склало 10,43% більше допустимого показника.
При цьому, суд звертає увагу, що пункт 22.5 Правил дорожнього руху окремо встановлює заборону на рух транспортних засобів та їх составів із перевищенням вагових параметрів, зокрема, навантаження на одиночну вісь - 11,5 тон. Отже, рух транспортного засобу із перевищенням лише одного нормативного допустимого вагового параметру, такого як в даному випадку навантаження на одиночну вісь ТЗ, вже свідчить про порушення автомобільним перевізником законодавства про автомобільний транспорт.
Щодо можливості усунення виявлених порушень та проведення повторного зважування, то згідно до пунктів 23-24 Порядку № 879, власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб. Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.
Таким чином, під час фіксації транспортного засобу з перевищенням вагових параметрів перевізник або його уповноважена особа мають право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб. Тобто, це право перевізника і саме перевізник має бути зацікавлений у дотриманні всіх норм перевезення вантажу.
Суду не було надано доказів того, що водій транспортного засобу скористався вказаним правом та привів габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами. Не надано доказів і того, що посадовими особами Укртрансбезпеки було відмовлено у такому праві. Разом із тим, з акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 07.07.2022 вбачається, що водій надаючи пояснення вказав, що вантаж змістився (а.с.58).
Згідно ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, дійшов висновку, що доводи позивача про протиправність оскаржуваної постанови є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Зважаючи на вимоги ст.139 КАС України, а також з урахуванням ухвалення рішення в інтересах відповідача, сума сплаченого позивачем судового збору відшкодуванню не підлягає. Про наявність інших судових витрат сторонами не повідомлено.
Керуючись ст.ст.9, 132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. Дегтярьова