про залишення позовної заяви без руху
02 грудня 2022 року м. Київ № 320/10918/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Перепелиця А.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Бучанського тереторіального центру комплектування та соціальної підтримки , Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки , Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області , Пенсійного фонду України про визнання протиправною бездіяльність,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Бучанського тереторіального центру комплектування та соціального підтримання , Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки , Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області , Пенсійного фонду України в якому просить:
- визнати бездіяльність службових осіб Бучанського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, протиправною, що завдали ОСОБА_1 матеріальну шкоду у виді не отримання пенсійних виплат в період з січня по травень 2022 року в розмірі 49093,70 грн;
- визнати бездіяльність службових осіб Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, протиправною, що завдали ОСОБА_1 матеріальну шкоду у виді не отримання пенсійних виплат в період з січня по травень 2022 року в розмірі 49093,70 грн;
- визнати бездіяльність службових осіб Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та донарахувати пенсійні виплати в період з січня по травень 2022 року в розмірі 49093,70 грн;
- визнати бездіяльність службових осіб Пенсійного фонду України та донарахувати пенсійні виплати в період з січня по травень 2022 року в розмірі 49093,70 грн.
Пунктом 3 частини 1 статті 171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» №3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Пільги щодо сплати судового збору визначено в частині першій статті 5 Закону № 3674-VI.
Позивач зазначив, що звільняється від сплати судового збору на підставі п. 13 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", як учасник бойових дій.
Так, відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом № 3551-XII.
За змістом статті 22 Закону № 3551-XII особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 зазначила, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону "Про судовий збір" в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Даний спір пов'язаний з пенсійним забезпеченням позивача та не пов'язаний з наявністю та/або відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій.
Отже, заявлені вимоги позивача не пов'язані з порушенням його права на соціальний захист, саме як учасника бойових дій. Тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.
Аналогічні висновки щодо застосування вказаних норм права висловлені у постанові Верховного Суду від 19.10.2020 у справі №240/934/20.
Тому за звернення до суду із цим позовом належить сплатити судовий збір.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового визначені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Частиною першою статті 4 вказаного Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2022 рік від 02.12.2021 року №1928-IX установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року 2481 грн.
Позивачем заявлено чотири вимоги майнового характеру.
До позовної заяви позивачем не додано документа про сплату судового збору.
Відповідно п.4 та 9 до ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Крім того, способи захисту прав та інтересів фізичної та юридичної особи у публічно-правовому спорі визначено частиною першою статті 5 КАС України, згідно з якою кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Разом з тим, заявлені позивачем вимоги про визнання бездіяльності протиправною не відповідають вказаним приписам.
Крім того, згідно зі ст. 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
До позову додані не засвідчені належним чином копії письмових доказів.
Також, дослідженням позовної заяви та доданих до неї документів суддя встановив, що позовна заява не відповідає вимогам 161 КАС України, оскільки до позовної заяви не додано її примірника з додатками для відповідачів.
Відповідно до ч.1 ст.161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Позивач, звертаючись до суду з даним позовом не надав документів, щодо підтвердження зареєстрованого у встановленому законом порядку свого місця проживання (перебування, знаходження), зокрема паспорт громадянина України, та не надав копії картки фізичної особи - платника податків, на підтвердження ідентифікаційного коду.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Перелічені недоліки можуть бути усунені позивачем шляхом подання документу про сплату судового збору за чотири вимоги майнового характеру або документу, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, подання позовної заяви відповідно до кількості учасників справи, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи та конкретизувати позовні вимоги згідно із ст. 245 КАС України, подання до суду належним чином засвідчених копій письмових доказів відповідно до кількості учасників справи, подання до суду належним чином завіреної копії паспорта ОСОБА_1 , як доказу на підтвердження вказаного в позовній заяві місця проживання позивача, а також належним чином завіреної копії картки фізичної особи-платника податків.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Бучанського тереторіального центру комплектування та соціальної підтримки , Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки , Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області , Пенсійного фонду України про визнання протиправною бездіяльність, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Перепелиця А.М.