ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"02" грудня 2022 р. справа № 300/3955/22
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськторф" про стягнення заборгованості в сумі 157993,88 грн.,-
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося в суд із позовом до Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськторф" про стягнення заборгованості з податку на додану вартість, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та земельного податку з юридичних осіб в загальній сумі 157993,88 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем обліковується податковий борг в розмірі 157993,88 грн., який виник у зв'язку із несплатою податкових зобов'язань з податку на додану вартість, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та земельного податку з юридичних осіб. Враховуючи те, що у встановлений законом строк та ігноруючи податкову вимогу, надіслану відповідачу, сума податкового боргу добровільно не сплачена, позивач просить позов задовольнити повністю та стягнути дану заборгованість.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.10.2022 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвала про відкриття провадження у справі від 06.10.2022 сторонам надіслана через підсистему "Електронний суд", та отримана ними 06.10.2022, про що свідчать довідки Івано-Франківського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа.
У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву та інших заяв по суті справи від відповідача до суду не надходило.
Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Приватне акціонерне товариство "Івано-Франківськторф" 04.04.2000 зареєстроване як юридична особа та взяте на облік, як платник податків контролюючим органом.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідач у відповідності до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України являється платником податків та згідно пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах, встановлених цим Кодексом.
Згідно довідки про суму податкового боргу від 22.08.2022 за відповідачем облікується податковий борг з податку на додану вартість, податку на нерухоме майно та земельного податку в загальній сумі 157993,88 грн. та яку контролюючий орган просить стягнути в судовому порядку.
Питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкові повідомлення-рішення суб'єкта владних повноважень, згідно з якими відповідні зобов'язання визначено, не є предметом дослідження у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.
Наведене є однією із гарантій дотримання у податкових відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.
Отже, з урахуванням викладених законодавчих приписів дослідженню і оцінці підлягали питання чи набула сума податкового зобов'язання визначена контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях статусу узгодженого грошового зобов'язання і статусу податкового боргу та з огляду на встановлене чи були правові підстави для її стягнення.
Вказана позиція суду викладена у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2019 року у справі №813/2092/15.
Що стосується заборгованості з податку на додану вартість, то суд виходить з такого.
Стаття 8 Податкового кодексу України визначає види податків та зборів.
В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1).
Згідно з підпунктом 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків належать податок на додану вартість.
Згідно з статтею 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом (підпункт 54.3.5. пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України).
Пунктом 14.1.39 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов'язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
В пункті 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України зазначено, що податковий борг сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
У відповідності до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Приватне акціонерне товариство "Івано-Франківськторф" 20.07.2020, 20.08.2020, 19.10.2020, 20.11.2020 та 21.12.2020 подало до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість, в яких самостійно визначило грошові зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2020 року - 5888 грн., липень 2020 року - 5487 грн., вересень 2020 року - 25801 грн., жовтень 2020 року -16919 грн., листопад 2020 року - 18105 грн. (а.с.7-11).
Однак, Підприємство не здійснило сплату у встановлений податковим законом строк узгоджених ним самостійно грошових зобов'язань з податку на додану вартість.
Приписами пункту 57.3 статті 57 Кодексу встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно, Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області на підставі акта камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків, зборів №1661/09-19-55-04/05489158 від 13.08.2020 прийнято податкове повідомлення-рішення форми Ш № 0089825504 від 13.08.2020, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф в сумі 13157, 74 грн. за затримку сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 65788,7 грн. (а.с.13).
Вищевказане податкове повідомлення-рішення направлено відповідачу та отримане Підприємством 17.08.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.12).
Згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов'язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов'язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
З урахуванням приписів статті 129 Кодексу відповідачу нараховано пеню з податку на додану вартість в сумі 320,62 грн.
Що стосується заборгованості з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, суд зазначає наступне.
У відповідності до пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; плати за землю.
Платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об'єкти оподаткування, база оподаткування, ставки, податковий період, порядок обчислення суми, порядок та строки сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначає стаття 266 Податкового кодексу України.
Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Вбачається, що Приватним акціонерним товариством "Івано-Франківськторф" до контролюючого органу подано податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 18.02.2020, 11.06.2020, 09.02.2021 та 16.02.2021, якими самостійно визначено податкові зобов'язання за звітні періоди в сумі 2640,95 грн., 0,01 грн., 22204,60 грн. та 3690 грн. відповідно (а.с.17-20).
Таким чином, грошові зобов'язання відповідача зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначені відповідачем вказаними податковими деклараціями відповідно до підпункту 54.1 статті 54 є узгодженими з моменту поданні таких декларацій.
У встановлений податковим законом строк сплату узгоджених самостійно грошових зобов'язань Підприємство не здійснило, що створило борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 28535,76 грн.
У відповідності до підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у Івано-Франківській області 27.10.2021 проведено камеральну перевірку своєчасності подання податкової звітності по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (нежитлова нерухомість), за результатами якої складено акт №6042/0919-18-12/5489158 (а.с.22).
Контролюючим органом встановлено, що відповідачем в порушення підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України несвоєчасно подано декларацію по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (нежитлова нерухомість) за 2019 рік (а.с.22).
Відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Відповідно, контролюючим органом 27.10.2021 винесено податкове повідомлення-рішення №0086641812, яким до платника податку застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 340 грн. (а.с.21).
Податкове повідомлення-рішення контролюючим органом надіслано відповідачу, та отримане ним, про що свідчать рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.23).
Що стосується заборгованості по земельному податку з юридичних осіб, суд зазначає таке.
Згідно підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Статтею 269 Податкового кодексу України встановлено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Відповідач, згідно з підпунктом 269.1.1 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України є платником земельного податку.
Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Положеннями пунктів 287.3, 287.4 статті 287 та пункту 288.1 статі 288 Податкового кодексу України, встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
За результатами камеральної перевірки від 29.04.2020, контролюючим органом встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб та грошового зобов'язання визначеного контролюючим органом (акт перевірки №790/5504/5489158) (а.с.25).
Відповідно, контролюючим органом 29.04.2020 винесено податкове повідомлення-рішення №0050225504, яким зобов'язано відповідача сплатити штраф в розмірі 16373,60 грн. за порушення строку сплати грошового зобов'язання з земельного податку юридичних осіб в сумі 81868 грн. (а.с.24). Вказане податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем 04.05.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.26).
За результатами камеральної перевірки проведеної 25.09.2020, контролюючим органом встановлено порушення відповідачем термінів сплати самостійно визначеного зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб та грошового зобов'язання визначеного контролюючим органом відповідно до податкового повідомлення-рішення від 10.09.2019 №№0090725512, 0090715512 (акт перевірки №39/0415/5489158) (а.с.28-29).
Як наслідок, позивачем 25.09.2020 винесено податкове повідомлення-рішення №0027920415, яким зобов'язано відповідача сплатити штраф у сумі 10777,30 грн. за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку юридичних осіб (а.с.27). Таке податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем 28.09.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.29 на звороті). Окрім цього, у відповідності до ст.129 Податкового кодексу України контролюючим органом нарахована пеня в сумі 1182,86 грн.
Згідно вимог підпункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
На виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, Головне управління ДПІ у м. Івано-Франківську надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ю" від 01.08.2012 за № 1525. Відповідно до даної вимоги, загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 01.08.2012 становила 13210,15 грн. Податкова вимога отримана головним бухгалтером Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськторф" 01.08.2012 (а.с.6).
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Податковий борг відповідача підтверджується також довідкою про податковий борг станом на 22.08.2022, а також витягами з інтегрованої картки обліку платника податків, які містяться в матеріалах справи (а.с.5, 31-42).
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, податку на нерухоме майно та земельного податку в загальному розмірі 157993,88 грн., є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.
Згідно підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (пункт 87.1 статті 87 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
На переконання суду відповідач зобов'язаний погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальним для вирішення даного спору.
З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськторф" про стягнення заборгованості в сумі 157993,88 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськторф" (код ЄДРПОУ 05489158, вул.Б.Хмельницького, буд.59, м.Івано-Франківськ) з розрахункових рахунків у банках, що його обслуговують та за рахунок готівки, що належить Товариству в дохід бюджету заборгованість в розмірі 157993 (сто п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот дев'яносто три) грн.88 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.