ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"02" грудня 2022 р. справа № 300/4263/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Тимощука О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області
до ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу в розмірі 162 374 гривень 46 копійок,
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі, також - позивач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) 16.08.2021 звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі, також - відповідачка, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості в розмірі 162 374 гривень 46 копійок.
Підставою звернення до суду слугувала реалізація позивачем приписів пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, зумовлена бездіяльністю відповідачки щодо сплати зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2019, 2018, 2017 роки, нарахованих податковими повідомленнями-рішеннями від 16.10.2020 № 0010083-0415-0915, №0010085-0415-0915, №0010086-0415-0915, №0010087-0415-0915, №0010088-0415-0915, №0010089-0415-0915, №0010083-0415-0915/2017, №0010089-0415-0915/2018, №0010086-0415-0915/2018, №0010089-0415-0915/2017, №0010088-0415-0915/2018, №0010088-0415-0915/2017, №0010083-0415-0915/2018, №0010086-0415-0915/2017, №0010085-0415-0915/2018, №0010085-0415-0915/2017, №0010087-0415-0915/2018, №0010087-0415-0915/2017.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.08.2021 відкрито провадження у цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) (а.с. 37-38).
Зазначена ухвала суду отримана представником відповідачки ОСОБА_2 06.10.2021, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, що наявне в матеріалах справи (а.с. 58).
У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву до суду не надходило.
Частиною 6 статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
При цьому, на адресу суду від представника відповідачки 08.11.2021 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (а.с. 59-61).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.11.2021 зупинено провадження в адміністративній справі №300/4263/21 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №300/6402/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0010089-0415-0915/2017, №0010088-0415-0915/2017, №0010083-0415-0915/2017, №0010089-0415-0915/2018, №0010088-0415-0915/2018, №0010083-0415-0915/2018, №0010089-0415-0915, №0010088-0415-0915, №0010083-0415-09, №0298952-2405-0915, №0301444-2405-0915, №0298954-2405-0915, якими нараховано податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами власниками нерухомого майна за 2017, 2018, 2019 і 2020 роки (а.с. 77-79).
Представником ГУ ДПС в Івано-Франківській області подано апеляційну скаргу на ухвалу від 24.11.2021 про зупинення провадження у справі (а.с. 83-86), яку постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2022 залишено без задоволення, а зазначену ухвалу - без змін (а.с. 108-110).
Представник відповідачки адвокат Савчук Василь Романович 31.10.2022 подав до суду клопотання про поновлення провадження у справі (а.с. 114), яке ухвалою суду від 17.11.2022 задоволено та поновлено провадження в адміністративній справі №300/4263/21 за позовною заявою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 162 374 гривень 46 копійок (а.с. 118-120).
Розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази, суд встановив такі обставини.
Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області здійснило нарахування ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2017, 2018, 2019 роки на загальну суму 162 374 гривень 46 копійок.
Так, контролюючим органом сформовано наступні податкові повідомлення-рішення:
- податкові повідомлення-рішення за 2017 рік №0010083-0415-0915/2017 від 16.10.2020 на суму 1 233,92 грн (а.с. 14), №0010089-0415-0915/2017 від 16.10.2020 на суму 33 244,80 грн (а.с. 17), №0010088-0415-0915/2017 від 16.10.2020 на суму 4 001,60 грн (а.с. 19), №0010086-0415-0915/2017 від 16.10.2020 на суму 67,20 грн (а.с. 21), №0010085-0415-0915/2017 від 16.10.2020 на суму 70,40 грн (а.с. 23), №0010087-0415-0915/2017 від 16.10.2020 на суму 80,00 грн (а.с. 25);
- податкові повідомлення-рішення за 2018 рік №0010089-0415-0915/2018 від 16.10.2020 на суму 38 678,25 грн (а.с. 15), №0010086-0415-0915/2018 від 16.10.2020 на суму 78,18 грн (а.с. 16), №0010088-0415-0915/2018 від 16.10.2020 на суму 5586,36 грн (а.с. 18), №0010083-0415-0915/2018 від 16.10.2020 на суму 1 435,59 грн (а.с. 20); №0010085-0415-0915/2018 від 16.10.2020 на суму 81,91 грн (а.с. 22), №0010087-0415-0915/2018 від 16.10.2020 на суму 93,07 грн (а.с. 24);
- податкові повідомлення-рішення за 2019 рік №0010083-0415-0915 від 16.10.2020 на суму 3 017,08 грн (а.с. 8), №0010085-0415-0915 від 16.10.2020 на суму 91,81 грн (а.с. 9), №0010086-0415-0915 від 16.10.2020 на суму 87,63 грн (а.с. 10), №0010087-0415-0915 від 16.10.2020 на суму 104,33 грн (а.с. 11), №0010088-0415-0915 від 16.10.2020 на суму 9 392,38 грн (а.с. 12), №0010089-0415-0915 від 16.10.2020 на суму 65 029,95 грн (а.с. 13);
Вказані податкові повідомлення-рішення надсилалися відповідачці на її податкову адресу, однак не отримані з незалежних від контролюючого органу причин, про що свідчить копія поштового конверта та рекомендованого повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 26, 27).
Також позивачем складено податкову вимогу форми "Ф" №3518-13 від 27.01.2021, якою визначено податковий борг відповідачки в розмірі 162 374,46 грн (а.с. 7). Дану вимогу направлено відповідачці на її податкову адресу, проте поштове відправлення не вручене з незалежних від позивача причин, що підтверджується копіями довідки Укрпошти із відмітками: «повертається», «за закінченням терміну зберігання» та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (зворотна сторона а.с. 7).
Відповідно до довідки про борг, який підлягає стягненню по ФО ОСОБА_1 (а.с.6) та витягу з інтегрованої картки платника по платежах (а.с. 33-34) за відповідачкою обліковується податкова заборгованість в сумі 162 374,46 грн.
Разом з цим, не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями №0010083-0415-0915/2017 від 16.10.2020 на суму 1 233,92 грн, №0010089-0415-0915/2017 від 16.10.2020 на суму 33 244,80 грн, №0010088-0415-0915/2017 від 16.10.2020 на суму 4 001,60 грн, №0010089-0415-0915/2018 від 16.10.2020 на суму 38 678,25 грн, №0010088-0415-0915/2018 від 16.10.2020 на суму 5586,36 грн, №0010083-0415-0915/2018 від 16.10.2020 на суму 1 435,59 грн, №0010083-0415-0915 від 16.10.2020 на суму 3 017,08 гривень, №0010088-0415-0915 від 16.10.2020 на суму 9 392,38 грн, №0010089-0415-0915 від 16.10.2020 на суму 65 029,95 грн, відповідачка оскаржила їх до суду.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2022 у справі №300/6402/21, серед іншого, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області: №0010083-0415-0915/2017 від 16.10.2020, № 0010088-0415-0915/2017 від 16.10.2020, 0010089-0415-0915/2017 від 16.10.2020; №0010083-0415-0915/2018 від 16.10.2020; №0010088-0415-0915/2018 від 16.10.2020, №0010089-0415-0915/2018 від 16.10.2020; №0010083-0415-0915 від 16.10.2020, №0010088-0415-0915 від 16.10.2020, №0010089-0415-0915 від 16.10.2020 (https://reestr.court.gov.ua/Review/106190502).
Відповідно до положень частини 1 статті 325 КАС України постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2022 у справі №300/6402/21 набрала законної сили 12.09.2022.
У зв'язку із несплатою заборгованості ОСОБА_1 , позивач, реалізовуючи свої повноваження, звернувся до суду з метою стягнення податкового боргу.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом.
Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Суд зазначає, що в цій адміністративній справі суд застосовує приписи Податкового кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі, також - ПК України), зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України).
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Стаття 8 ПК України визначає види податків та зборів. В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1). До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2).
До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3).
Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 ПК України до місцевих податків належить податок на майно.
Статтею 36 ПК України визначено суть податкового обов'язку, згідно з положеннями якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).
Відповідно до пункту 265.1 статті 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідно до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (підпункт 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України).
Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
У відповідності до підпункту 266.5.1. пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку (абзац 7 підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України).
Відповідно до підпункту 266.9.1. пункту 266.9 статті 266 Кодексу податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (підпункт 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України).
У зв'язку із добровільною несплатою податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за відповідачкою обліковується заборгованість.
Визначаючи суму податкового зобов'язання ОСОБА_1 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2019, 2018, 2017 роки, яка підлягає сплаті відповідачкою, суд зазначає таке.
Положеннями пункту 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Так, предметом цього позову є стягнення податкового боргу, зумовленого несплатою відповідачкою грошових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2019, 2018, 2017 роки, нарахованих, серед іншого, податковими повідомленнями-рішеннями №0010083-0415-0915/2017 від 16.10.2020 на суму 1 233,92 грн, №0010089-0415-0915/2017 від 16.10.2020 на суму 33 244,80 грн, №0010088-0415-0915/2017 від 16.10.2020 на суму 4 001,60 грн, №0010089-0415-0915/2018 від 16.10.2020 на суму 38 678,25 грн, №0010088-0415-0915/2018 від 16.10.2020 на суму 5586,36 грн, №0010083-0415-0915/2018 від 16.10.2020 на суму 1 435,59 грн, №0010083-0415-0915 від 16.10.2020 на суму 3 017,08 гривень, №0010088-0415-0915 від 16.10.2020 на суму 9 392,38 грн, №0010089-0415-0915 від 16.10.2020 на суму 65 029,95 грн, загальний розмір яких становить 161 619,93 грн.
Разом з цим, як встановлено судом вище, правомірність нарахування зазначеними рішеннями податкових зобов'язань відповідачки була предметом судового розгляду у справі №300/6402/21, у результаті якого, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2022, серед іншого, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області: №0010083-0415-0915/2017 від 16.10.2020, № 0010088-0415-0915/2017 від 16.10.2020, 0010089-0415-0915/2017 від 16.10.2020; №0010083-0415-0915/2018 від 16.10.2020; №0010088-0415-0915/2018 від 16.10.2020, №0010089-0415-0915/2018 від 16.10.2020; №0010083-0415-0915 від 16.10.2020, №0010088-0415-0915 від 16.10.2020, №0010089-0415-0915 від 16.10.2020.
Оскільки зазначеною постановою, яка набрала законної сили 12.09.2022, встановлено протиправність та скасовано податкові повідомлення-рішення: №0010083-0415-0915/2017 від 16.10.2020 на суму 1 233,92 грн, №0010089-0415-0915/2017 від 16.10.2020 на суму 33 244,80 грн, №0010088-0415-0915/2017 від 16.10.2020 на суму 4 001,60 грн, №0010089-0415-0915/2018 від 16.10.2020 на суму 38 678,25 грн, №0010088-0415-0915/2018 від 16.10.2020 на суму 5586,36 грн, №0010083-0415-0915/2018 від 16.10.2020 на суму 1 435,59 грн, №0010083-0415-0915 від 16.10.2020 на суму 3 017,08 гривень, №0010088-0415-0915 від 16.10.2020 на суму 9 392,38 грн, №0010089-0415-0915 від 16.10.2020 на суму 65 029,95 грн, у позивачки відсутній обов'язок щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2019, 2018, 2017 роки в розмірі 161 619,93 грн, нарахованого згідно з цими податковими повідомленнями-рішеннями.
Однак несплаченими залишаються податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2019, 2018, 2017 роки, нараховані відповідачці згідно з податковими повідомленнями-рішеннями №0010086-0415-0915/2017 від 16.10.2020 на суму 67,20 грн, №0010085-0415-0915/2017 від 16.10.2020 на суму 70,40 грн, №0010087-0415-0915/2017 від 16.10.2020 на суму 80,00 грн, №0010086-0415-0915/2018 від 16.10.2020 на суму 78,18 грн, №0010085-0415-0915/2018 від 16.10.2020 на суму 81,91 грн, №0010087-0415-0915/2018 від 16.10.2020 на суму 93,07 грн, №0010085-0415-0915 від 16.10.2020 на суму 91,81 грн, №0010086-0415-0915 від 16.10.2020 на суму 87,63 грн, №0010087-0415-0915 від 16.10.2020 на суму 104,33 грн, що в загальному розмірі становить 754,53 грн.
Доказів оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень або сплати узгоджених податкових зобов'язань в загальному розмірі 754,53 грн, визначених такими податковими повідомленнями-рішеннями ні відповідачкою, ні її представником суду не надано.
Згідно з вимогами підпункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Податкова вимога, яка направлена відповідачці не відкликана та не погашена платником податку, а тому надалі підстав направляти нову податкову вимогу в контролюючого органу не було.
Таким чином, контролюючим органом дотримано процедуру визначення податкового зобов'язання, повідомлення відповідача про наявне податкове зобов'язання в розмірі 754,53 грн та набуття податковим зобов'язанням статусу податкового боргу.
Згідно з підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 ПК України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Податковий борг відповідачки підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями №0010086-0415-0915/2017 від 16.10.2020 на суму 67,20 грн, №0010085-0415-0915/2017 від 16.10.2020 на суму 70,40 грн, №0010087-0415-0915/2017 від 16.10.2020 на суму 80,00 грн, №0010086-0415-0915/2018 від 16.10.2020 на суму 78,18 грн, №0010085-0415-0915/2018 від 16.10.2020 на суму 81,91 грн, №0010087-0415-0915/2018 від 16.10.2020 на суму 93,07 грн, №0010085-0415-0915 від 16.10.2020 на суму 91,81 грн, №0010086-0415-0915 від 16.10.2020 на суму 87,63 грн, №0010087-0415-0915 від 16.10.2020 на суму 104,33 грн, податковою вимогою форми "Ф" №3518-13 від 27.01.2021, а також довідкою про борг, який підлягає стягненню за платежами, які містяться в матеріалах справи.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2019, 2018, 2017 роки в загальному розмірі 754,53 грн, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачкою суду не надано.
За таких обставин суд приходить до висновку, що за відповідачкою обліковується заборгованість з податку на нерухоме майно в загальній сумі 754,53 грн. Наявність такого обов'язку у відповідачки є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.
Згідно із пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу передбачене підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.
З огляду на встановлені судом обставини справи, ОСОБА_1 є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, а тому у відповідності до вимог пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.
Отже, враховуючи те, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2022 визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення, якими відповідачці нараховано зобов'язання в загальному розмірі 161 619,93 грн, обов'язок щодо сплати якого відсутній, однак несплаченими залишаються зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в загальному розмірі 754,53 грн, які і становлять податковий борг відповідачки, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині 754,53 грн та наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, згідно з приписами частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи те, що позивачем у справі підтверджено тільки сплату судового збору, судові витрати не підлягають розподілу.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) в дохід бюджету заборгованість в розмірі 754 (сімсот п'ятдесят чотири) гривні 53 копійки.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, адреса: вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ ВП - 43968084;
відповідачка: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 .
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.