про забезпечення позову
02 грудня 2022 рокум. Ужгород№ 260/5180/22
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі за позовом Фонду державного майна України до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатської області, третя особа - Державне підприємство «Агропромислова фірма «Леанка» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
Фонд державного майна України звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатської області, третя особа - Державне підприємство «Агропромислова фірма «Леанка», яким просить суд визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області №4-СГ від 17.10.2022 року «Про припинення права постійного користування земельними ділянками та передачу їх у постійне користування».
Разом із поданням позову позивачем до суду було подано заяву про забезпечення позову, згідно якої просить суд постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вжити наступні заходи забезпечення позову шляхом:
- заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Закарпатській області вживати заходів щодо проведення державної реєстрації припинення права постійного користування ДП «Агропромислова фірма «Леанка» земельними ділянками, зазначеними у додатку 1 до наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 17.10.2022 № 4-СГ «Про припинення права постійного користування земельними ділянками та передачу їх у постійне користування» та
- заборони Державному підприємству «ДоброБуд» Закарпатської обласної державної адміністрації реєструвати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право користування наданими у постійне користування земельними ділянками, зазначеними у додатку 2 до наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 17.10.2022 № 4-СГ «Про припинення права постійного користування земельними ділянками та передачу їх у постійне користування» до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом Фонду державною майна України до ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Державне підприємство «Агропромислова фірма «Леанка».
Подана заява обґрунтована тим, що на території Середнянської територіальної громади Ужгородського району Закарпатської області в ДП «Агропромислова фірма «Леанка» перебувають у постійному користуванні земельні ділянки відповідно до державних актів на право постійного користування земельними ділянками:
- площею 1660,3 гектарів землі в межах згідно з планом користування, яка перебуває у постійному користуванні згідно державного акту на право постійного користування землею серії І-ЗК №000715, яку надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення 2 сесії 22 скликання Середнянської селищної Ради народних депутатів від 29 грудня 1994 року та передачу вказаної земельної ділянки до земель запасу Середнянської селищної ради у зв'язку із прийняттям рішення про припинення права постійного користування;
- площею 1167,3 гектарів землі в межах згідно з планом користування, яка перебуває у постійному користуванні згідно державного акту на право постійного користування землею серії І-ЗК № 000719, яку надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення 21 сесії 21 скликання Ірлявської сільської Ради народних депутатів від 05 квітня 1994 року та передачу вказаної земельної ділянки до земель запасу Середнянської селищної ради у зв язку із прийняттям рішення про припинення права постійного користування.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області № 4-СГ від 17.10.2022 року «Про припинення права постійного користування земельними ділянками та передачу їх у постійне користування» припинено державному підприємству «Агропромислова фірма «Леанка» право постійного користування земельними ділянками (згідно із додатком 1), що розташовані на території Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з підстав, передбачених п.«д» ст.141 Земельного кодексу України.
Представник позивача вважає, що у разі реалізації наказу ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 17.10.2022 № 4-СГ та припинення права постійного користування земельними ділянками ДП «Агропромислова фірма «Леанка» і надання спірних земельних ділянок ДП «ДоброБуд» Закарпатської обласної державної адміністрації у постійне користування, ДП «Агропромислова фірма «Леанка» фактично позбавляється можливості здійснювати свою господарську діяльність, що призведе до її зупинення, оскільки земельні ділянки, які використовуються до господарської діяльності ДП «Агропромислова фірма «Леанка» перейдуть до нового землекористувача.
Дослідивши заяву про забезпечення адміністративного позову та додані до неї матеріали, суд приходить висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання судового рішення.
Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.
Стаття 151 КАС України визначає виключний перелік видів забезпечення позову, а саме:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Статтею 153 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається:
1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Виходячи з системного тлумачення зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.
Суть поданої позивачем заяви про забезпечення позову зводиться до того, що у випадку не вжиття судом заходів забезпечення позову, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області №4-СГ від 17.10.2022 року «Про припинення права постійного користування земельними ділянками та передачу їх у постійне користування» припинено державному підприємству «Агропромислова фірма «Леанка» право постійного користування земельними ділянками (згідно із додатком 1), що розташовані на території Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з підстав, передбачених п.«д» ст.141 Земельного кодексу України та наказано надати із земель державної власності сільськогосподарського призначення у постійне користування ДП "ДоброБуд" Закарпатської ОДА.
Спірні земельні ділянки перебувають у постійному користуванні ДП «Агропромислова фірма «Леанка» з 1994 року, що підтверджується державними актами на право постійного користування земельними ділянками серії І-ЗК № 000719 та №000715.
Незаконне вилучення земельних ділянок у ДП «Агропромислова фірма «Леанка» може призвести до втрати багаторічних виноградників, які забезпечують цільове призначення діяльності Державного підприємства та до втрати майна, яке йому належить.
Таким чином, судом встановлено, що фактично відповідачем вчиняються активні дії щодо передачі земельних ділянок у постійне користування третій особі - ДП "ДоброБуд" Закарпатської ОДА.
Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).
Окрім цього, Верховний Суд у Постанові від 12.06.2018 року у справі № 826/14722/17 вказав, що забезпечення позову є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі (Постанова Верховного Суду від 19.06.2018р. у справі № 826/9263/17).
Заходи забезпечення можуть бути застосовані виключно за наявності однієї з підстав, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України, та мають бути співмірними з позовними вимогами і адекватними.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких позивач звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Таким чином, суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до обмеження прав позивача на ефективний судовий захист та поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України: завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд зазначає, що на стадії розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову ним не дається правова оцінка законності та правомірності прийняття оскаржуваних рішень. Натомість, вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, про які у своїй заяві просить позивач не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
З огляду на викладене, беручи до уваги вищезазначені обставини, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
На підставі наведеного та керуючись ст. 150, 151, 248 КАС України, суд -
Заяву Фонду державного майна України про забезпечення позову - задовольнити.
Забезпечити адміністративний позов шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Закарпатській області вживати заходів щодо проведення державної реєстрації припинення права постійного користування ДП «Агропромислова фірма «Леанка» земельними ділянками, зазначеними у додатку 1 до наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 17.10.2022 № 4-СГ «Про припинення права постійного користування земельними ділянками та передачу їх у постійне користування» - до набрання законної сили судовим рішенням у справі Закарпатського окружного адміністративного суду №260/5180/22 .
Забезпечити адміністративний позов шляхом заборони Державному підприємству «ДоброБуд» Закарпатської обласної державної адміністрації реєструвати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право користування наданими у постійне користування земельними ділянками, зазначеними у додатку 2 до наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 17.10.2022 № 4-СГ «Про припинення права постійного користування земельними ділянками та передачу їх у постійне користування» - до набрання законної сили судовим рішенням у справі Закарпатського окружного адміністративного суду №260/5180/22 .
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України.
Суддя П.П.Микуляк