Номер провадження: 11-кп/813/2255/22
Справа № 521/8675/22
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
про відмову у відкритті апеляційного провадження
02.12.2022 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши матеріали кримінального провадження № 12022162470000504 від 20.04.2022 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , обвинуваченого за ст.126-1 КК України на вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 27 липня 2022 року,
встановив:
Цим вироком затверджено угоду від 20.06.2022 року про примирення, укладену між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим (підозрюваним) ОСОБА_3 .
Визнано ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК та призначено йому покарання у виді громадських робіт на строк 170 (сто сімдесят) годин.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 вказує про незаконність ухваленого вироку, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Перевіривши вказані матеріали кримінального провадження, мотиви та доводи апеляційної скарги, суддя-доповідач дійшов висновку про те, що необхідно відмовити у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою з таких підстав.
Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Однак, "право на суд", одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням, накладення яких дозволено за змістом, особливо щодо умов прийнятності скарги. При цьому, обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не має законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю мети, яку прагнуть досягти (рішення ЄСПЛ "Воловік проти України", "Креуз проти Польщі", "Подбіельські та ППУ Полпуре проти Польщі").
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підтверджував право держави встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі "Кромбах проти Франції" від 13 лютого 2001 року).
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 12.06.2012 N 13-рп/2012 законодавець, встановлюючи обмеження права на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, повинен керуватися такою складовою принципу верховенства права, як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним.
Законом, який конкретизує положення Конституції України щодо обмеження можливості оскарження рішень суду, є КПК України.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що стаття 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, відповідно до чого КПК України визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку (постанова Верховного Суду від 04.04.2019 у справі № 494/6/18).
Оскарження ухвал суду під час судового розгляду регламентовано главою 31 КПК України.
Так, ч.1 ст.392 КПК України передбачено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.
За змістом ч.3 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку: 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; 2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу; 3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Разом з цим, зі змісту апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_3 убачається, що ним оскаржено судове рішення з підстав, які не передбачені положеннями ч.3 ст.394 КПК України, а тому відсутні правові підстави для відкриття апеляційного провадження за поданою апеляційною скаргою.
Відповідно до положень ч.4 ст.399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
Враховуючи викладені обставини та керуючись вимогами ч.4 ст.399 КПК України суддя дійшов висновку про те, що вирок суду першої інстанції не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, в зв'язку з чим слід відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора.
Керуючись ст.399 КПК України, суддя-доповідач,
постановив:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , обвинуваченого за ст.126-1 КК України на вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 27 липня 2022 року щодо нього.
Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження та долучені до неї матеріали невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_2