Рішення від 01.12.2022 по справі 240/40090/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2022 року м. Житомир справа № 240/40090/21

категорія 111030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Нагірняк М.Ф.,

секретар судового засідання Добровольська Н.А.,

за участю: представника позивача Налапко М.М.,

представника відповідача Байдала І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Бердичівське лісове господарство" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Державне підприємство "Бердичівське лісове господарство" звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 листопада 2021 року :

- №000115130714 про збільшення Державному підприємству "Бердичівське лісове господарство" грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 324369,00 грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 32437,00 грн.;

- №000115150714 про збільшення Державному підприємству "Бердичівське лісове господарство" грошового зобов'язання за платежем частини чистого прибутку (доходу) господарський організацій (державних унітарних підприємства та їх об'єднань) в сумі 2483221,00 грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 133875,00 грн.;

- №000115170714 про збільшення Державному підприємству "Бердичівське лісове господарство" грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності в сумі 534768,00 грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 27726,00 грн.

Ухвалою суду від 10.12.2021 року після усунення недоліків позовної заяви відкрито провадження у справі і її призначено до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду № 30 від 09.06.2022 року., у зв'язку з призовом на військову службу та залученням до виконання бойових завдань судді ОСОБА_1 та відповідно до рішення зборів суддів Житомирського адміністративного суду від 25 травня 2022 року №2 було призначено повторний автоматичний розподіл справи Автоматизованою системою документообігу суду.

Ухвалою суду від 13.06.2022 року справу прийнято до провадження і продовжено розгляд за правилами загального позовного провадження.

Підготовче засідання у справі, призначене на 29.06.2022 року, не відбулося по причині неявки представників сторін та подання відповідного клопотання представником Позивача.

Ухвалою суду від 03.08.2022 року закрито підготовче провадження у справі і її призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалами суду від 17.08.2022 року та від 12.09.2022 року на стадії дослідження письмових доказів в судовому засіданні оголошувалася перерва для виклику в суд свідків у справі та їх допиту.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі і пояснив, що Відповідачем була проведена документальна планова виїзна перевірка підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2018 року по 30.06.2021 року. За результатами такої перевірки, на думку представника Позивача, уповноважені особи податкового органу безпідставно прийшли до висновку про відсутність належних первинних документів на підтвердження господарських операцій підприємства з "Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об'єднанням", з ТОВ "ЕСПО-КОНСАЛТИНГ" та фізичними особами-підприємцями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Вказані господарські операції, як зазначив представник Позивача, мали реальний характер і підтверджуються всіма необхідними документами та були зумовлені виробничою діяльністю підприємства. Висновки уповноважених осіб податкового органу щодо заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість зроблені виключно на припущеннях.

Більш того, на думку представника Позивача, податковим органом не враховано, що грошове зобов'язання за платежем частини чистого прибутку (доходу) господарський організацій (державних унітарних підприємства та їх об'єднань) не є податковим зобов'язанням і у Відповідача відсутні повноваження щодо перевірки повноти їх нарахування.

13.09.2022року представник Позивача направив до суду додаткові письмові пояснення у справі та клопотання про подальший розгляд справи за його відсутності.

Представник Відповідача, Головного управління ДПС у Житомирській області, проти позову заперечила і пояснила, що дійсно уповноваженими посадовими особами податкового органу була проведена документальна планова виїзна перевірка підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2018 року по 30.06.2021 року, про що складено акт перевірки від 29.10.2021 року. За результатами такої перевірки, на думку представника Відповідача, правомірно було встановлено заниження платником податкових зобов'язань з податку на прибуток на загальну суму 534768 грн., заниження грошового зобов'язання за платежем частини чистого прибутку (доходу) господарський організацій (державних унітарних підприємства та їх об'єднань) на загальну суму 2483221 грн. та заниження зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 324369 грн.

Як пояснила представник податкового органу, платник безпідставно при визначенні своїх зобов'язань з податку на прибуток на податку на додану вартість враховував господарські операції з "Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об'єднанням", з ТОВ "ЕСПО-КОНСАЛТИНГ" та фізичними особами-підприємцями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які не підтверджуються належними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Зазначені порушення, на думку представника Відповідача, правомірно стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень за результатами діяльності платника за період 2018-2021 року. Крім того, представник Відповідача зазначила, що чистий прибуток (дохід) господарських організацій (державних унітарних підприємства та їх об'єднань), що підлягає перерахуванню до державного бюджету, є обов'язковим платежем, контроль за справлянням якого здійснюють податкові органи.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача та заперечення представника Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо визначення платником своїх зобов'язань з податку на прибуток, податку на додану вартість та порядку їх перерахування до відповідного бюджету, застосування відповідних фінансових санкцій за їх порушення регулюються правовими нормами Податкового кодексу України, що були чинні на день виникнення таких відносин.

В судовому засіданні встановлено, що в період з 01.10.2021 року по 23.10.2021 року уповноваженими посадовими особами податкового органу була проведена документальна планова виїзна перевірка підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.10.2018 року по 30.06.2021 року, про що складено акт перевірки від 29.10.2021 року. За результатами такої перевірки було винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 19 листопада 2021 року :

- №000115130714 про збільшення Державному підприємству "Бердичівське лісове господарство" грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 324369,00грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 32437,00 грн.;

- №000115150714 про збільшення Державному підприємству "Бердичівське лісове господарство" грошового зобов'язання за платежем частини чистого прибутку (доходу) господарський організацій (державних унітарних підприємства та їх об'єднань) в сумі 2483221,00грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 133875,00 грн.;

- №000115170714 про збільшення Державному підприємству "Бердичівське лісове господарство" грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності в сумі 534768,00 грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 27726,00 грн.

Інші результати перевірки Позивачем в межах даної адміністративної справи не оскаржується.

Як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні №000115170714, підставою для його винесення стали порушення Позивачем вимог п. 44.1 ст. 41, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 і ст. 135 Податкового кодексу України, п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999року №318.

Відповідно до висновків, зазначених в акті перевірки від 29.10.2021 року, та пояснень представника податкового органу в судовому засіданні підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення про збільшення Позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 534768,00 грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 27726,00 грн. стало завищення витрат підприємством, зумовлених:

- придбанням послуг з польових та камеральних робіт з базового лісовпорядкування у Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання на суму 1221846,00 грн., що призвело до зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток на загальну суму 219932,00 грн.;

- придбання послуг з написання проекту звіту з оцінки впливу на довкілля планової діяльності підприємства у ТОВ "Експо-Консалтинг" на суму 400000,00 грн. що призвело до зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток на загальну суму 72000,00 грн.;

- придбання послуг з перевезення деревини у фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на загальну суму 358193,00 грн. що призвело до зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток на загальну суму 64475,00 грн.;

- придбання послуг з перевезення деревини у фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на загальну суму 373316,00 грн. що призвело до зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток на загальну суму 49377,00 грн.;

- придбання послуг з перевезення деревини у фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на загальну суму 177770,00 грн. що призвело до зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток на загальну суму 31999,00 грн.;

- придбання послуг з перевезення деревини, послуг механізмів та облаштування території Чорнолозького лісництва у фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 на загальну суму 538811,00 грн., що призвело до зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток на загальну суму 96986,00 грн., так як не підтверджені первинними документами.

Такі доводи податкового органу частково знайшли своє підтвердження в судовому засіданні з огляду на слідуюче.

Суд враховує, що пунктом 44.2 статті 42 Податкового кодексу України передбачено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

За визначенням статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 цього ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В розумінні вимог ст.134 Податкового кодексу України дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена - в даному випадку оплата придбаних платником послуг фактично збільшує його витрат та зменшує зобов'язання за умови наявності на їх підтвердження належно оформлених первинних документів.

Судом встановлено, що господарські відносини Позивача з Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об'єднанням щодо придбанням послуг з польових та камеральних робіт з базового лісовпорядкування були зумовлені договорами №90/151 від 23.05.2018 року, № 3/1 від 03.01.2019 року та №38/248 від 11.11.2019 року на надання послуг (виконання польових робіт з базового лісовпорядкування) (а.с. 78-90 т. 2).

Як зазначено в досліджених судом договорах №90/151 від 23.05.2018 року та № 3/1 від 03.01.2019року, Виконавець зобов'язувався надати Позивачу " послуги пов'язані з лісництвом (польові роботи з базового лісовпорядкування) ДК 021:2015 - код 77230000-1 на площі 25530,5га.

На підтвердження наданих послуг за договором №90/151 від 23.05.2018 року Позивачем суду надані акти виконаних робіт за №5 від 31.10.2018 року та №6 від 16.11.2018 року (а.с. 96-97 т. 2).

На підтвердження наданих послуг за договором № 3/1 від 03.01.2019 року Позивачем суду надані акти виконаних робіт за №1 від 28.02.2019 року, №2 від 29.03.2019 року, №3 від 26.04.2019 року, №4 від 31.05.2019 року, №5 від 27.06.2019 року та №6 від 31.10.2019 року (а.с. 90-95 т. 2).

Як зазначено в дослідженому судом договорі №38/248 від 11.11.2019 року, Виконавець зобов'язувався надати Позивачу послуги з виготовлення та передачі в електронному вигляді повидільної (VFF) та картографічної (DMF) інформації за результатами останнього базового лісовпорядкування, загальною площею 25534,1га.

На підтвердження наданих послуг за договором №38/248 від 11.11.2019 року Позивачем суду наданий акт виконаних робіт від 03.12.2019 року (а.с. 98 т. 2).

Суд враховує, що за приписами статті 45 Лісового кодексу України лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України, та є обов'язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства ч. 1 ст. 47 цього ж кодексу.

В розумінні вимог ст. 48 Лісового кодексу України затверджені матеріали лісовпорядкування (Проект організації та розвитку лісового господарства) є обов'язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів. Саме у відповідності до вказаних положень Лісового кодексу Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об'єднанням був розроблений проект організації та розвитку лісового господарства ДП "Бердичівське лісове господарство" в 2019 році, який наданий Позивачем та досліджений судом (а.с. 147-186 т. 2).

Суд вважає безпідставними доводи податкового органу, що в актах виконаних робіт не перелічені послуги з лісовпорядкування, що наведені в ст. 46 Лісового Кодексу України. Суд звертає увагу, що перелік таких робіт згідно положень ст. 46 цього кодексу не є вичерпним.

Більш того, суд наголошує, що система (види робіт) та умови організації і проведення лісовпорядкування і його види були вперше визначені Порядком ведення лісовпорядкування, затвердженого Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України 15 листопада 2021 року № 749.

До прийняття такого Порядку умови організації і проведення лісовпорядкування на законодавчому рівні не були регламентовані.

В зв'язку з цим суд вважає обґрунтованими доводи Позивача, що надані під час перевірки та долучені до позову акти виконаних Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об'єднанням польових та камеральних робіт з базового лісовпорядкування в розумінні Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №16 "Витрати" є належними первинними документами бухгалтерського обліку на їх підтвердження.

Таким чином, Позивач правомірно при визначенні доходу за відповідні спірні періоди 2018-2019 років врахував вартість оплачених послуг із вказаних робіт, які підтверджені дослідженими судом платіжними дорученнями (а.с. 99-144 т. 2).

Судом встановлено, що господарські відносини Позивача з ТОВ "Еспо-Консалтинг" щодо придбання послуг з написання проекту звіту з оцінки впливу на довкілля планової діяльності підприємства були зумовлені договором №155 від 15.07.2019 року.

Як зазначено в дослідженому судом договорі №155 від 15.07.2019 року, Виконавець зобов'язувався надати Позивачу послуги, перелік яких визначається додатковою угодою, а результат - оформляється звітом з оцінки впливу на довкілля (а.с. 131-136 т. 1).

На підтвердження наданих послуг за цим договором Позивачем до позову долучено акт наданих послуг №11 від 04.03.2020 року та самий висновок з оцінки впливу на довкілля планової діяльності підприємства (а.с. 137, 169-190 т. 1).

Суд враховує, що відповідно до вимог ст. 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" від 23 травня 2017 року № 2059-VIII планована діяльність Позивача як лісогосподарського підприємства підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

В розумінні вимог ч. 1 ст. 2 цього Закону оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає, окрім іншого, підготовку суб'єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону, проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону та надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини.

В зв'язку з цим суд вважає обґрунтованими доводи Позивача, що надані під час перевірки та суду акт виконаних ТОВ "Еспо-Консалтинг" робіт з розробки проекту висновку з оцінки впливу на довкілля планової діяльності підприємства та самий висновок є належними первинними документами бухгалтерського обліку на їх підтвердження.

Таким чином, Позивач правомірно при визначенні доходу за відповідні спірні періоди 2019-2020 років врахував вартість оплачених ТОВ "Еспо-Консалтинг" послуг із вказаних робіт, які підтверджені дослідженими судом платіжними дорученнями (а.с. 138-148 т. 1).

Крім того, судом встановлено, що господарські відносини Позивача з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 були зумовлені договором підряду №5 від 18.01.2018 року, додатками і додатковими угодами до нього. та договором підряду №168 від 31.07.2019 року, додатковими угодами до нього (а.с. 221-237 т. 2).

Як зазначено в досліджених судом вказаних договорах підряду та доповнень до них, Виконавець зобов'язувався надати Позивачу послуги з транспортування деревини та з її навантаження (без перевезень), а їх оплата визначається в залежності від відстані перевезень та обсягу перевезеної деревини.

На підтвердження наданих послуг за цим договором Позивачем суду надані акти виконаних послуг без номерів:

- від 31.01.2019 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування деревини загальним обсягом 287,0418 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 13463,35 грн.;

- від 28.02.2019 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування деревини загальним обсягом 251,6299 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 12078,23 грн.;

- від 29.03.2019 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування деревини загальним обсягом 141,8445 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 6808,54 грн.;

- від 26.04.2019 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування деревини загальним обсягом 57,84 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 2776,32 грн.;

- від 31.05.2019 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування деревини загальним обсягом 61,39 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 2946,72 грн.;

- від 27.06.2019 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування деревини загальним обсягом 58,717 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 2818,41 грн.;

- від 31.07.2019 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування деревини загальним обсягом 268,003 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 11927,21 грн.;

- від 31.07.2019 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування та навантаження деревини загальним обсягом 29,979 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 1289,85 грн.;

- від 30.08.2019 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування деревини загальним обсягом 45,61 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 1844,13 грн.;

- від 30.09.2019 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування деревини загальним обсягом 254,475 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 9602,41 грн.;

- від 30.09.2019 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування та навантаження (без вивезення) деревини загальним обсягом 17,48 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 1835,40 грн.;

- від 31.10.2019 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування та навантаженням і з перевантаженням деревини загальним обсягом 9,471 куб.м. на загальну вартість 1231,23 грн.;

- від 31.10.2019 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування деревини загальним обсягом 245,512 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 9129,46 грн.;

- від 29.11.2019року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування деревини загальним обсягом 758,713 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 33713,82 грн.;

- від 29.11.2019 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування і навантаження, перевантаження деревини загальним обсягом 36,163 куб.м. на загальну вартість 3644,54 грн.;

- від 28.12.2019 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування деревини загальним обсягом 701,686 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 26833,72 грн.;

- від 28.12.2019 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування, навантаження і перевантаження деревини загальним обсягом 136,593 куб.м. на загальну вартість 18312,96 грн.;

- від 30.09.2019 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування деревини загальним обсягом 254,475 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 9602,41 грн.;

- від 29.01.2020 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування, навантаження і перевантаження деревини загальним обсягом 58,936 куб.м. на загальну вартість 7661,68 грн.;

- від 31.01.2020 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування деревини загальним обсягом 125,544 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 5047,49 грн.;

- від 28.02.2020 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування деревини загальним обсягом 286,199 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 14570,05 грн.;

- від 31.03.2020 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування, навантаження і розвантаження деревини загальним обсягом 147,817 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 10347,19 грн.;

- від 31.03.2020 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування деревини загальним обсягом 106,448 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 5480,99 грн.;

- від 30.04.2020року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування деревини загальним обсягом 186,234 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 6725,07 грн.;

- від 29.05.2020 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування деревини загальним обсягом 305,629 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 12215,42 грн.;

- від 29.05.2020 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування, навантаження і розвантаження деревини загальним обсягом 12,98 куб.м. на загальну вартість 1688,18 грн.;

- від 30.06.2020 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування деревини загальним обсягом 210,253 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 6207,44 грн.;

- від 31.07.2020 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування деревини загальним обсягом 648,28 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 19885,37 грн.;

- від 31.08.2020 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування деревини загальним обсягом 161,096 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 5225,53 грн.;

- від 30.09.2020 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування, навантаження і розвантаження деревини загальним обсягом 76,457 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 10620,01 грн.;

- від 30.09.2020 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування деревини загальним обсягом 216,374 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 8905,54 грн.;

- від 30.10.2020 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування, навантаження і розвантаження деревини загальним обсягом 150,597 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 20185,61 грн.;

- від 30.10.2020року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування деревини загальним обсягом 475,377 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 16780,17 грн.;

- від 30.11.2020 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування деревини загальним обсягом 479,212 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 16828,99 грн.;

- від 30.11.2020 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування, навантаження і розвантаження деревини загальним обсягом 54,874 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 7133,62 грн.;

- від 31.12.2020 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування деревини загальним обсягом 510,312 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 17548,91 грн.;

- від 31.12.2020 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування, навантаження і розвантаження деревини загальним обсягом 37,548 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 4881,24 грн. (а.с. 249-250 т. 2, а.с. 1-34 т. 3).

Судом встановлено, що всупереч домовленостям між сторонами, визначених в договорах, в жодному із перелічених актів відсутні відомості щодо відстані, на які здійснювалися ті чи інші перевезення. Тобто, в таких документах (актах виконаних послуг), які Позивач вважає первинними для бухгалтерського обліку, відсутній механізм щодо визначення розміру спірних послуг, що в свою чергу свідчить про похідний характер таких документів, а не про їх первинний характер.

На підтвердження надання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 вказаних послуг Позивачем долучено копії договорів на право користування відповідними транспортними засобами (а.с. 243-248 т. 2).

Судом також встановлено, що господарські відносини Позивача з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 щодо придбання послуг з перевезення деревини були зумовлені договором підряду №3 від 11.01.2021 року та додатковою угодою до цього договору від 01.03.2021 року (а.с. 192-194 т. 1).

Як зазначено в дослідженому судом договорі №3 від 11.01.2021 року та додаткової угоди до неї, Виконавець зобов'язувався надати Позивачу послуги по транспортуванню (вивезенню) з навантаженням та розвантаженням деревини, а їх оплата визначається в залежності від відстані перевезень та обсягу перевезеної деревини.

На підтвердження наданих послуг за цим договором Позивачем суду надані акти виконаних послуг без номерів:

- від 31.05.2021 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з навантаження різного роду деревини (круглі лісоматеріали та дров'яна деревина) загальним обсягом 142,44 куб.м. з різних кварталів та виділів, її транспортування до проміжного складу та навантаження на інший транспортний засіб на загальну вартість 25640,00 грн.;

- від 31.03.2021 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з навантаження різного роду деревини (круглі лісоматеріали та дров'яна деревина) загальним обсягом майже 300 куб.м. з різних кварталів та виділів, її транспортування до проміжного складу та навантаження на інший транспортний засіб на загальну вартість 59686,86 грн.;

- від 30.04.2021 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з навантаження різного роду деревини (круглі лісоматеріали та дров'яна деревина) загальним обсягом 145,8 куб.м. з різних кварталів та виділ, її транспортування до проміжного складу та навантаження на інший транспортний засіб на загальну вартість 25973,70 грн.;

- від 30.06.2021 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з навантаження різного роду деревини (круглі лісоматеріали та дров'яна деревина) загальним обсягом 237,595 куб.м. з різних кварталів та виділ, її транспортування до проміжного складу та навантаження на інший транспортний засіб на загальну вартість 42055,17 грн.;

- від 26.02.2021 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з навантаження різного роду деревини (круглі лісоматеріали та дров'яна деревина) загальним обсягом 92,25 куб.м. з різних кварталів та виділ, її транспортування до проміжного складу та навантаження на інший транспортний засіб на загальну вартість 14463,78 грн. (а.с. 197-202 т. 1).

Судом встановлено, що всупереч домовленостям між сторонами, визначених в договорі, в жодному із перелічених актів відсутні відомості щодо відставні, на які здійснювалися ті чи інші перевезення.

Тобто, в таких документах (актах виконаних послуг), які Позивач вважає первинними для бухгалтерського обліку, відсутній механізм щодо визначення розміру спірних послуг, що в свою чергу свідчить про похідний характер таких документів, а не про первинний.

На підтвердження надання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 вказаних послуг Позивачем долучено і судом досліджено свідоцтво про реєстрацію права власності цієї особи на автомобіль Зіл-131 (а.с. 203 т. 1).

Аналогічно судом встановлено, що господарські відносини Позивача з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 щодо надання транспортних послуг були зумовлені договором №2019/01/16 від 16.01.2019 року, а господарські відносини щодо придбання послуг з облаштування території проміжного складу Чорнолозького лісництва в обх.№7 кв.3 - договором №62 від 04.02.2019 року та договором №02/2020/08/16 від 08.02.2020 року (а.с. 206-207, 236 т. 1).

Як зазначено в дослідженому судом договорі №2019/01/16 від 16.01.2019 року, Виконавець зобов'язувався надати Позивачу послуги по транспортуванню (вивезенню) з навантаженням та розвантаженням деревини з використанням зазначеної спеціальної техніки.

Суд звертає увагу, що за змістом п. 2.1 цього договору розмір послуг і їх оплата "може визначатися в усній формі".

На підтвердження наданих транспортних послуг за цим договором №2019/01/16 від 16.01.2019 року суду Позивачем не надано жодних доказів

Як зазначено в дослідженому судом договорі №62 від 04.02.2019р оку та договорі №02/2020/08/16 від 08.02.2020 року, Виконавець зобов'язувався надати Позивачу послуги з облаштування території проміжного складу Чорнолозького лісництва в обх.№7 кв.3.

На підтвердження наданих послуг за цим договором Позивачем суду надані копії:

- довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) з відповідними додатками за грудень 2019 року, за березень 2019 року, за червень 2020 року;

- актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) щодо надання різного роду робіт на послуг (навантаження екскаватора, послуги екскаватора, послуги навантажувача, тощо) в кварталах 45,46 Чорнолозького лісництва, благоустрію території Богданівського лісництва, ремонту доріг лісового-господарського призначення кварталі 55/56,50,48,46/47,99 Богданівського лісництва, тощо;

- копії рапортів про роботу будівельної машини (механізму);

- акту введення в експлуатацію пожежної водойми кварталу 45 Чорнолозького лісництва. (а.с. 208-251 т. 1, а.с. 1-53 т. 2).

Суд акцентує увагу, що серед долучених до позову Позивачем копій письмових доказів відсутні жодні документи на підтвердження виконання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 зобов'язань за договорами №62 від 04.02.2019 року та №02/2020/08/16 від 08.02.2020 року щодо надання послуг саме з облаштування території проміжного складу Чорнолозького лісництва в обх.№7 квартал 3 відповідно до домовленостей між сторонами.

Витрати понесені Позивачем щодо оплати умовно інших робіт чи послуг наданих Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 , які не обумовлені зазначеними договорами, не є предметом судового розгляду в межах даної справи.

Судом встановлено, що господарські відносини Позивача з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 були зумовлені договором підряду №14 від 20.01.2020 року та додатковою угодою до нього (а.с. 192-195 т. 2).

Як зазначено в досліджених судом вказаних договорі підряду та доповненні до нього, Виконавець зобов'язувався надати Позивачу послуги з транспортування деревини та з навантаження і розвантаженням, а їх оплата визначається в залежності від відстані перевезень та обсягу перевезеної деревини.

На підтвердження наданих послуг за цим договором Позивачем суду надані акти виконаних послуг без номерів:

- від 30.06.2021 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування деревини загальним обсягом 166,954 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 30051,72 грн.;

- від 31.05.2021 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування деревини загальним обсягом 192,785 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 34701,30 грн.;

- від 30.04.2021 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування деревини загальним обсягом 130,696 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 23525,28 грн.;

- від 31.03.2021 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування деревини загальним обсягом 118,188 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 21273,84 грн.;

- від 26.02.2021 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування деревини загальним обсягом 229,130 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 36660,80 грн.;

- від 30.01.2021 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування деревини загальним обсягом 74,547 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 11927,52 грн.;

- від 31.12.2020 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування деревини загальним обсягом 37,047 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 5927,52 грн.;

- від 31.01.2020 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування деревини загальним обсягом 18,966 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 3034,56грн.;

- від 31.03.2020року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування деревини загальним обсягом 50,045 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 8007,20 грн.;

- від 30.04.2020 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування деревини загальним обсягом 26,188 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 4190,08 грн.;

- від 29.05.2020 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування деревини загальним обсягом 63,492 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 3483,87 грн.;

- від 30.06.2020 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування деревини загальним обсягом 82,125 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 9008,08 грн.;

- від 31.07.2020 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування деревини загальним обсягом 168,511 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 26961,72 грн.;

- від 31.08.2020 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування деревини загальним обсягом 25,195 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 4031,20 грн.;

- від 30.09.2020 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування деревини загальним обсягом 54,350 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 8696,00 грн.;

- від 30.10.2020 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування деревини загальним обсягом 145,728 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 23316,48 грн.;

- від 30.11.2020 року, згідно якого Позивачу були надані послуги з транспортування деревини загальним обсягом 121,985 куб.м. з різних кварталів та виділів на загальну вартість 19517,60 грн.

За результатами перевірки Відповідачем був зроблений висновок про відсутність належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського обліку на підтвердження господарських операцій Позивача з Фізичними особами-підприємцями ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .

Такі висновки податкового органу знайшли своє підтвердження в судовому засіданні при дослідженні зазначених документів бухгалтерського та податкового обліку, наданих суду Позивачем.

Суд також враховує, що Верховний Суд в постанові від 22 травня 2020 року у справі N 810/1379/16 (провадження № К/9901/35513/18) зазначив, що з метою дослідження фактичного виконання господарських операцій необхідно аналізувати умови договору Позивача з контрагентом, а також досліджувати всі первинні бухгалтерські документи.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України такий правовий висновок судом враховується при вирішенні даних спірних правовідносин.

Пунктом 44.2 статті 42 Податкового кодексу України передбачено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

За визначенням статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 цього ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Одночасно суд враховує, що обов'язковою умовою для визнання документів доказом у адміністративній справі відповідно до вимог статті 75 КАС України є їх достовірність. Отже, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб'єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Відповідно до п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за N 168/704, первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм. За змістом п. 2.4 цього ж Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Всупереч зазначеним вимогам досліджені судом акти про надані послуги з транспортування (навантаження і розвантаження) деревини не можна вважати первинними документами бухгалтерського обліку, так як вони не містять первинну інформацію про зміст та обсяг господарської операції, механізм виміру господарської операції у вартісному виразі, що виключає можливість перевірки правильності їх заповнення.

Більш того, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , яка працює головним бухгалтером Державного підприємства "Бердичівське лісове господарство", підтвердила, що такі акти про надані послуги з транспортування (навантаження і розвантаження) деревини є узагальнюючими документами і інформація в них відображалася на підставі відомостей, що містилася у відповідних товаротранспортних накладних щодо кожної конкретної операції з перевезення деревини.

В зв'язку з цим суд зазначає, що саме такі товаротранспортні накладні на підставі загальних вимог можуть вважатися первинними документами для бухгалтерського обліку щодо спірних господарських операцій Позивача з Фізичними особами-підприємцями ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .

Разом з тим, всупереч вимогам ст.ст.85,86 Податкового кодексу та ст. 79 КАС України вказані товаротранспортні накладні не були відповідно надані при проведенні перевірки і не були долучені Позивачем до вказаного позову, що виключає можливість їх дослідження судом.

Як вже зазначалося судом, досліджені в судовому засіданні довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) з відповідними додатками за грудень 2019 року, за березень 2019 року, за червень 2020 року, акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) щодо надання різного роду робіт на послуг (навантаження екскаватора, послуги екскаватора, послуги навантажувача, тощо) в кварталах 45,46 Чорнолозького лісництва, благоустрію території Богданівського лісництва, ремонту доріг лісового-господарського призначення кварталі 55/56,50,48,46/47,99 Богданівського лісництва, копії рапортів про роботу будівельної машини (механізму) та акт введення в експлуатацію пожежної водойми кварталу 45 Чорнолозького лісництва не містять жодної інформації на підтвердження виконання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 зобов'язань за договорами №62 від 04.02.2019 року та №02/2020/08/16 від 08.02.2020 року щодо надання послуг саме з облаштування території проміжного складу Чорнолозького лісництва в обх.№7 квартал 3.

В розумінні положень ст.73 КАС України вказані документи, які долучені до позову, не можуть вважатися належними доказами, так як не містять інформації про предмет доказування по даній справі.

Крім того, суд враховує, що відповідно до додатку №2 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107 в редакції на час спірних відносин, до Переліку видів робіт підвищеної небезпеки відносяться роботи, що виконуються за допомогою механічних підіймачів та роботи з транспортування лісу (деревини).

Як зазначено в п. 6 цього Порядку, виконання таких робіт здійснюється за наявності відповідного дозволу, що видається в установленому порядку роботодавцеві.

Роботи з ремонту водозбірних споруд (водойм) здійснюються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці (додаток 6 до цього Порядку).

Всупереч вказаним вимогам суду не надано жодних належних доказів щодо наявності у Фізичних осіб-підприємців ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 відповідних дозволів на виконання робіт за допомогою механічних підіймачів та робіт з транспортування лісу (деревини).

Суд погоджується із доводами податкового органу, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця товару (послуг) права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат) виникають за таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця як платника - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Суд враховує доводи податкового органу, що згідно даних звітів Фізичних осіб-підприємців ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 за відповідні періоди за формою 20-ОПП у вказаних осіб не обліковувалися жодні транспортні засоби, необхідні для надання відповідних послуг та виконання робіт, зазначених в договорах.

Протягом спірного періоду вказані фізичні особи-підприємці не подавали звітність 1ДФ на підтвердження використання праці найманих працівників.

Таким чином, у Позивача були відсутні підстави, а саме належні первинні документи бухгалтерського обліку, які б дозволяли при визначенні доходу за відповідні спірні періоди 2018-2021 років враховувати вартість оплачених послуг Фізичним особам-підприємцям ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , що призвело до заниження податкових зобов'язань Позивача з податку на прибуток за спірні звітні податкові періоди відповідно на 64475,00 грн., 31999,00 грн. 96986,00 грн. та на 49377,00 грн.

За приписами пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Заниження платником зобов'язань з податку на прибуток за відповідні спірні періоди 2018-2021 років правомірно слугували підставою для донарахування грошового зобов'язання з цього податку на загальну суму 242837,00 грн. (64475,00 грн.+31999,00 грн.+ 96986,00 грн.+49377,00 грн.).

Відповідно до вимог п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України таке донарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток за відповідні спірні періоди 2019 року, зумовлене не своєчасною їх сплатою, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, що відповідає 5733,00 грн. (відповідно до розрахунку).

Таким чином, у податкового органу були наявні правові підстави лише для донарахування Позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 242837,00 грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 5733,00 грн., виключно зумовлених господарськими відносинами з Фізичними особами-підприємцями ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , витрати за якими не підтверджені належними первинними документами бухгалтерського обліку

Зазначене свідчить, що податкове повідомлення - рішення від 19.11.2021 року за №000115170714 про збільшення Державному підприємству "Бердичівське лісове господарство" грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності є частково протиправним та підлягає скасуванню в частині донарахування платнику грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 291931,00 грн. (534768,00-242837,00) та застосування фінансових санкцій в розмірі 21993,00 грн. (27726,00-5733,00).

Як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні від 19.11.2021 року №000115150714, підставою для його винесення стали порушення Позивачем вимог Закону України "Про управління об'єктами державної власності" від 21 вересня 2006 року №185-V та постанови КМ України від 23.02.2011 року № 138 "Про затвердження Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями".

Відповідно до висновків, зазначених в акті перевірки від 29.10.2021 року, та пояснень представника податкового органу в судовому засіданні підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення про збільшення Державному підприємству "Бердичівське лісове господарство" грошового зобов'язання за платежем частини чистого прибутку (доходу) господарський організацій (державних унітарних підприємства та їх об'єднань) в сумі 2483221,00 грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 133875,00 грн. стало заниження підприємством прибутку в результаті завищення витрат, зумовлених:

- придбанням послуг з польових та камеральних робіт з базового лісовпорядкування у Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання на суму 1221846,00г рн., що призвело до зменшення таких податкових зобов'язань на загальну суму 1052098,00 грн.;

- придбання послуг з написання проекту звіту з оцінки впливу на довкілля планової діяльності підприємства у ТОВ "Експо-Консалтинг" на суму 400000,00 грн. що призвело до зменшення таких податкових зобов'язань на загальну суму 320000,00 грн.;

- придбання послуг з перевезення деревини у фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на загальну суму 358193,00 грн. що призвело до зменшення таких податкових зобов'язань на загальну суму 302580,00 грн.;

- придбання послуг з перевезення деревини у фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на загальну суму 373316,00 грн. що призвело до зменшення таких податкових зобов'язань на загальну суму 219453,00 грн.;

- придбання послуг з перевезення деревини у фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на загальну суму 177770,00 грн. що призвело до зменшення таких податкових зобов'язань на загальну суму 142216,00 грн.;

- придбання послуг з перевезення деревини, послуг механізмів та облаштування території Чорнолозького лісництва у фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 на загальну суму 538811,00 грн., що призвело до зменшення таких податкових зобов'язань на загальну суму 446874,00 грн., так як такі витрати не підтверджені належними первинними документами.

Як вже зазначалося судом, в судовому засіданні знайшли своє підтвердження господарські операції Позивача протягом спірного періоду з придбанням послуг з польових та камеральних робіт з базового лісовпорядкування у Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання на суму 1221846,00 грн. та з придбання послуг з написання проекту звіту з оцінки впливу на довкілля планової діяльності підприємства у ТОВ "Експо-Консалтинг" на суму 400000,00 грн.

В зв'язку з цим суд робить висновок про наявність у Позивача правомірних підстав при розрахунку частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України за спірні періоди враховувати витрати, які зумовлені оплатою вказаних послуг Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання на суму 1221846,00 грн. та ТОВ "Експо-Консалтинг" на суму 400000,00 грн.

Одночасно в судовому засіданні знайшли своє підтвердження доводи податкового органу про відсутність належних первинних документів на підтвердження витрат, які були зумовлені оплатою послуг Фізичним особам-підприємцям ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , що призвело до заниження сум зобов'язань Позивача зі сплати частини чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України за спірні періоди відповідно на 302580,00 грн., 142216,00 грн. , 446874,00 грн. та на 219453,00 грн.

За приписами пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Заниження платником зобов'язань зі сплати частини чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України за відповідні спірні періоди (4 квартал 2018 - 2 квартал 2021року) правомірно слугували підставою для донарахування такого грошового зобов'язання на загальну суму 11111237,00 грн. (302580,00 грн.+142216,00 грн.+ 446874,00 грн.+219453,00 грн).

Відповідно до вимог п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України таке донарахування грошового зобов'язання зі сплати частини чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України за відповідні спірні періоди (4 квартал 2018 - 4 квартал 2019 року), зумовлене їх несвоєчасною сплатою, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, що відповідає 28666,00 грн. (відповідно до розрахунку).

Таким чином, у податкового органу були наявні правові підстави лише для донарахування Позивачу грошового зобов'язання зі сплати частини чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України на загальну суму 1111123,00 грн.,00 грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 28666,00 грн., зумовлених господарськими відносинами з Фізичними особами-підприємцями ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , витрати за якими не підтверджені належними первинними документами бухгалтерського обліку та не підлягали врахуванню при визначення чистого прибутку.

Зазначене свідчить, що податкове повідомлення - рішення від 19.11.2021 року за №000115150714 про збільшення Державному підприємству "Бердичівське лісове господарство" грошового зобов'язання за платежем частини чистого прибутку (доходу) господарський організацій (державних унітарних підприємства та їх об'єднань) є частково протиправним та підлягає скасуванню в частині донарахування платнику такого грошового зобов'язання на загальну суму 1372098,00 грн. (2483221,00-1111123,00) та застосування фінансових санкцій в розмірі 105209,00 грн. (133875,00-28666,00).

Суд вважає безпідставними доводи Позивача та його представника в судовому засіданні про відсутність у податкового органу повноважень щодо здійснення податкового контролю за сплатою грошового зобов'язання зі сплати частини чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України з огляду на таке.

Так, приписами статті 2 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" від 21 вересня 2006 року №185-V (надалі - Закон №185-V) прямо передбачено, що законодавство про управління об'єктами державної власності складається з цього Закону, Господарського кодексу України, Податкового кодексу України, Закону України "Про захист економічної конкуренції", інших законів України, якими можуть бути встановлені особливості управління окремими об'єктами державної власності або їх видами, та інших нормативно-правових актів з питань управління об'єктами державної власності.

Відповідно до вимог підпункту в) пункту 18 частини 2 статті 5 цього ж Закону №185-V Кабінет Міністрів України наділено повноваженнями для визначення порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним;

Саме у відповідності до вказаних положень закону Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 23.02.2011 року № 138 "Про затвердження Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями", пунктом третім якої Державній податковій службі, територіальним структурним підрозділом якої є Відповідач, надав повноваження здійснювати контроль за повнотою і своєчасністю сплати державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу).

Одночасно суд враховує, що правовими нормами ч.3 ст.11-1 Закону №185-V Позивач, як державне унітарне підприємство, зобов'язаний подавати саме до податкового органу розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку в порядку та строки, встановлені саме Податковим кодексом України.

Більш того, п. 3 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями також прямо передбачено, що частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Аналіз вказаних правових норм свідчить, що частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, за своєю суттю, порядком розрахунку, порядком поданням та формою звітності є особливою складовою податку на прибуток для окремих платників (державних унітарних підприємств та їх об'єднань).

Як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні від 19.11.2021року №000115130714, підставою для його винесення стали порушення Позивачем вимог п. 44.1 ст. 44, п. 198.1 п. 198.2 п. 198.3 та п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до висновків, зазначених в акті перевірки від 29.10.2021 року, та пояснень представника податкового органу в судовому засіданні підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення про збільшення Державному підприємству "Бердичівське лісове господарство" грошового зобов'язання додану вартість в розмірі 324369,00 грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 32437,00 грн. стало невизнання податковим органом податкового кредиту з цього податку платника за період з жовтня 2018 року по червень 2021 року на загальну суму 324369,00 грн., сформованого в результаті оплати послуг з польових та камеральних робіт з базового лісовпорядкування у Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання на суму 1221846,00 грн. (сума ПДВ 244369,00 грн.), та послуг з написання проекту звіту з оцінки впливу на довкілля планової діяльності підприємства у ТОВ "Експо-Консалтинг" на суму 400000,00 грн., в тому числі 80000,00 грн. ПДВ.

Безспірно, відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг (підпункт а).

Приписи пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлюють, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Разом з тим, як встановлено в судовому засіданні, знайшли своє підтвердження господарські операції Позивача протягом спірного періоду з придбанням послуг з польових та камеральних робіт з базового лісовпорядкування у Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання на суму 1221846,00 грн. та з придбання послуг з написання проекту звіту з оцінки впливу на довкілля планової діяльності підприємства у ТОВ "Експо-Консалтинг" на суму 400000,00 грн.

Відповідно до положень пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України у Позивача правомірно виникло право на віднесення до свого податкового кредиту суми податку на додану вартість, які були сплачені у вартості послуг "Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання" та ТОВ "Експо-Консалтинг" відповідно в сумі 244369,00 грн. та в сумі 80000,00 грн., а всього на загальну суму 324369,00 грн.

Відсутність порушень у платника при визначенні своїх зобов'язань з податку на додану вартість виключає застосування фінансових санкцій.

Таким чином, податкове повідомлення - рішення від 19.11.2021 року №000115130714 про збільшення Державному підприємству "Бердичівське лісове господарство" грошового зобов'язання додану вартість в розмірі 324369,00 грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 32437,00 грн. винесено не на підставі вимог чинного законодавства та без врахування всіх обставин, що підлягали врахуванню при його прийнятті, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява N 65518/01; п. 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; п. 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; п.58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

В зв'язку з цим суд зазначає про відсутність в потребі надавати оцінку іншим аргументам представників Позивача та Відповідача, наведеним відповідно в позовній заяві, відзиві на позов та в поясненнях в судовому засіданні, так як судом належним чином надана оцінка основним їх доводам, що є достатнім для ухвалення судового рішення в даній справі.

Таким чином, позовні вимоги Державного підприємства "Бердичівське лісове господарство" частково відповідають обставинам справи та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. ст. 139-143 КАС України судові витрати Державного підприємства "Бердичівське лісове господарство" у вигляді судового збору в сумі 21979,00грн. (пропорційно задоволеним позовним вимогам) підлягають відшкодуванню шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Позов задовольнити частково, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 19.11.2021 року:

- №000115130714 про збільшення Державному підприємству "Бердичівське лісове господарство" грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 324369,00 грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 32437,00 грн.;

- №000115150714 в частині збільшення Державному підприємству "Бердичівське лісове господарство" грошового зобов'язання за платежем частини чистого прибутку (доходу) господарський організацій (державних унітарних підприємства та їх об'єднань) в сумі 1372098,00 грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 105209,00 грн.;

- №000115170714 про збільшення Державному підприємству "Бердичівське лісове господарство" грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності в сумі 291931,00 грн. та застосування фінансових санкцій в 21993,00 грн.

Судові витрати Державного підприємства "Бердичівське лісове господарство" у вигляді судового збору в сумі 21979,00грн. підлягають відшкодуванню шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя М.Ф. Нагірняк